Профессиональная Юридическая Группа

Истина для всех открыта
Subscribe

Archive for the ‘Исполнительное производство’

Скарга на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця

Декабрь 17, 2018 By: Профессиональная Юридическая Группа Category: Исполнительное производство

Вих.№_____
від ________

Заявник:

Особа, рішення, дії та бездіяльність якої оскаржуються:

Солом’янський районний суд м. Києва
03113, м.Київ, вул.П.Шутова, 1

Товариство з обмеженою відповідальністю
«___________________»
Місцезнаходження: _____, м.Київ, ____________
Код ЄДРПОУ ___________
Телефон: +38 (044) __________
Факс: +38 (044) _________________

Старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Соломʼянського районного управління юстиції у м.Києві
____________________________
____, м. Київ, _________________

Скарга
на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця

"__" ________________ 20___ року Апеляційним судом міста Києва прийнято рішення у справі №______________, яким зобовʼязано Товариство з обмеженою відповідальністю «_____________» (далі – заявник або ТОВ «____________») поновити __________ на посаді ___________________ з "__" ____________ 20__р., внести запис до трудової книжки, стягнути з ТОВ «___________________» на користь ___________ середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі ___________ грн. та моральну шкоду в сумі ____________ грн. (копія рішення суду додається).
При цьому в резолютивній частині рішення суду зазначено: «Визначена судом сума середнього заробітку підлягає стягненню на користь позивача за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обовʼязкових платежів.» (див. останній абз. на стор. 3 рішення суду, копія додається).
"__" ______________ 20__ року Соломʼянським районним судом міста Києва на виконання вищевказаного рішення Апеляційного суду міста Києва видано виконавчий лист №________.
"__" _______________ 20__ року Старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Соломʼянського районного управління юстиції у м.Києві __________________________ на підставі вищевказаного виконавчого листа винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень (копії додаються):
- №__________ про зобовʼязання ТОВ «__________________» внести до трудової книжки ____________ запис;
- №_____________ про поновлення _____________ на посаді __________;
- №____________ про стягнення з ТОВ «___________» на користь __________ моральної шкоди в сумі _________ грн.;
- №_________ про стягнення на користь _____________ середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі ____________ грн.

Після отримання вищевказаних постанов ТОВ «___________» було вжито негайних заходів для самостійного добровільного виконання виконавчого документа, а саме:
- Генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «_______________» було прийнято Наказ №___ від "__" _____________ 20__р. про поновлення ____________ на роботі на посаді ________________ з "__" __________ 20__р. (копія додається);
- "__" ___________ 20__р. на адресу _____________ було відправлено лист вих. №____ від "__" ____________ 20__р. з проханням зʼявитись до ТОВ «__________» з трудовою книжкою для внесення відповідного запису, текст якого визначено рішенням суду (копія листа та поштових документів про його відправлення додаються);
- "__" ___________ 20___р. на адресу __________ було відправлено лист вих. №____ від "__" _____________ 20__р. про прийняття Генеральним директором ТОВ «_____________» наказу про поновлення _____________ на роботі та з проханням приступити до виконання трудових обовʼязків (копія листа та поштових документів про його відправлення додаються);
- "__" ___________ 20__р. ТОВ «________» було самостійно у добровільному порядку виконано виконавчий документ, сплачено на користь стягувача - _____________________________ грошові кошти в сумі ___________,___ гривень (копія платіжного доручення додається) згідно реквізитів, вказаних у поданій ним до ТОВ «_________________» заяви (копія додається). При цьому ТОВ «_____________», попередньо вирахувало із суми середнього заробітку ___________________,__ гривень. та сплатило до Державного бюджету України податок з доходів фізичних осіб у сумі ______,____ гривень. Обовʼязок такого вирахування покладений на ТОВ «___________» безпосередньо рішенням Апеляційного суду міста Києва від "__" ____________ 20__ року (див. останній абз. на стор. 3 рішення суду, що додається). Крім того, в постанові про відкриття виконавчого провадження №____________ від "__" __________ 20__р., виданої на виконання виконавчого листа за вищевказаним рішенням суду, постановлено «стягнути з ТОВ «______________» на користь _________________ середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі _______________ грн.». Нарахування та виплата середнього заробітку в будь-якому випадку, незалежно від підстави виплати, передбачає попереднє нарахування та утримання сум податку з доходів фізичних осіб та інших обовʼязкових платежів, які нараховуються та утримуються при виплаті заробітної плати згідно чинного законодавства України.
Разом з цим, звертаємо увагу суду на те, що єдиний соціальний внесок на середній заробіток за час вимушеного прогулу _________________ в сумі __________,__ грн. був нарахований та сплачений заявником за власний рахунок та не вирахуваний із суми середнього заробітку (копія платіжного доручення додається).
Заявником було належним чином повідомлено (з наданням копій підтверджуючих документів) Відділ державної виконавчої служби Соломʼянського районного управління юстиції у місті Києві про повне виконання ТОВ «______________» всіх вимог резолютивної частини рішення суду, а також постанов про відкриття виконавчого провадження. При цьому заявник неодноразово просив закінчити виконавчі провадження у звʼязку з їх повним виконанням (копії листів з вхідними відмітками та документами, що підтверджують поштове відправлення, додаються).
Відповідно до частини 3 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-XIV, у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення (частина 3 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини 1 статті 76 Закону України «Про виконавче провадження», виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Однак Старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Соломʼянського районного управління юстиції у м.Києві ________________________, в порушення вимог чинного законодавства України (в тому числі вищевказханих положень Закону України «Про виконавче провадження»), без належного аналізу резолютивної частини рішення суду, що підлягало виконанню, та без врахування особливостей стягнення заробітної плати й прирівняних до неї виплат, було встановлено, що вирахувана та сплачена до Державного бюджету України сума податку з доходів фізичних осіб у розмірі _________,___ грн. підлягала сплати не до Державного бюджету України, а стягувачеві – _______ Внаслідок чого, на переконання державного виконавця, залишок боргу становить ________,___ грн., і, крім того, з ТОВ «___________» підлягає стягненню також виконавчий збір у розмірі _______,___ грн. (див. частину «ВСТАНОВЛЕНО:» постанови про арешт коштів боржника від "__" ___________ 20__р., копія додається).
Внаслідок вищевказаного, "__" __________ 20__р. державним виконавцем було прийнято постанову про арешт коштів боржника (виконавче провадження №_________) (копія разом із супровідним листом додається).
В порушення вимог частини 1 статті 31 та частини 4 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», ТОВ «______________» не було відправлено копії постанови про арешт коштів. Згідно з частиною 4 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику.
Копія постанови про арешт коштів була отримана заявником лише "__" __________ 20__р. під час особистого прийому у державного виконавця та після факту накладення арешту одночасно трьома банками на загальну суму, що втричі перевищує розмір боргу, вказаний у постанові про арешт (кожен з банків наклав арешт на суму в розмірі _______,__грн., загалом – __________,__ грн.). Це, в свою чергу, є грубим порушенням частини 6 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» (стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом) та частини 3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (постановою про арешт може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів).
ТОВ «___________» вважає вищевказані рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Соломʼянського районного управління юстиції у м.Києві ____________________ неправомірними.
Згідно з частиною 2 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ (частина 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до пункту 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

У зв’язку з вищевикладеним, а також керуючись: ст.ст. 27, 49, 57, 76, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383 – 385 Цивільного процесуального кодексу України, п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»,

ПРОШУ:

1. Прийняти дану скаргу до розгляду;
2. Визнати неправомірними дії Старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Соломʼянського районного управління юстиції у м.Києві ___________________ щодо визначення суми залишку боргу, що підлягає сплаті на користь стягувача _________________, в сумі ___________,____ грн.;
3. Визнати неправомірними дії Старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Соломʼянського районного управління юстиції у м.Києві _____________________ щодо покладення на ТОВ «________» обовʼязку по сплаті виконавчого збору в сумі ________,__ грн;
4. Визнати неправомірними дії Старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Соломʼянського районного управління юстиції у м.Києві __________________________________ щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від "__" _______________ 20__р. (виконавче провадження №__________);
5. Визнати неправомірною бездіяльність Старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Соломʼянського районного управління юстиції у м.Києві __________________ щодо незакінчення виконавчих проваджень №________, №________, №__________ та №__________ у звʼязку з фактичним виконанням ТОВ «____________» в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»);
6. Зобовʼязати Старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Соломʼянського районного управління юстиції у м.Києві ________________скасувати постанову про арешт коштів боржника від "__" _________ 20__р. (виконавче провадження №_____________);
7. Зобовʼязати Старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Соломʼянського районного управління юстиції у м.Києві _____________________ закінчити виконавчі провадження №__________, №_________, №___________ та №________ у звʼязку з фактичним виконанням ТОВ «______________» в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»);
8. На час розгляду судом даної скарги зупинити виконавче провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Додатки:
1. Завірена копія рішення Апеляційного суду міста Києва від "__" __________ 20__ року у справі №_____________ (__ арк.);
2. Завірені копії постанов про відкриття виконавчих проваджень від "__" __________ 20__р. (4 арк.);
3. Завірена копія Наказу №___ від "__" ___________ 20__р. про поновлення ______________ на роботі на посаді _______________ з "__" ________ 20__р. (1 арк.);
4. Завірена копія листа вих. №_______ від "__" ___________ 20__р. (1 арк.);
5. Завірені копії поштової квитанції та опису у цінний лист про відправлення листа вих. №___ від "__" ___________ 20__р. на адресу ___________ (1 арк.);
6. Завірена копія листа вих. №___ від "__" ________ 20__р. (1 арк.);
7. Завірені копії поштової квитанції та опису у цінний лист про відправлення листа вих. №______ від "__" _____________ 20__р. на адресу ________ (1 арк.);
8. Завірена копія платіжного доручення №___ від ___________ про сплату __________грн. (1 арк.);
9. Завірена копія платіжного доручення №___ від ___________ про сплату __________грн. податку з доходів фізичних осіб (1 арк.);
10. Завірена копія платіжного доручення №___ від ___________ про сплату __________грн. єдиного соціального внеску (за рахунок ТОВ «_______________» (1 арк.);
11. Завірена копія Постанови про арешт коштів боржника від "__" _________ 20__р. (виконавче провадження №___________) та супровідного листа (2 арк.);
12. Копія скарги з додатками для особи, рішення, дії та бездіяльність якої оскаржуються (__ арк.).

Всього скарга разом з додатками на ___ (_______________________) аркушах.

Генеральний директор
Товариства з обмеженою відповідальністю
«_____________»
_____________

Авторські права на дану публікацію належать

Юридичній компанії “Професійна Юридична Група”

Просимо звертати увагу на дати публікації: статті актуальні лише на дату розміщення і не коригуються із зміною законодавства.

Тел.: +38 (044) 592-20-95

E-mail: office@pl-group.com.ua

Web-сайт: www.pl-group.com.ua

 
 


 

View Professional Legal Group's profile on LinkedIn

 

Проф Юр Группа в TwitterПроф Юр Группа в Live Journal

Правові наслідки відмови стягувача від примусового виконання виконавчого листа по адміністративних справах

Март 05, 2011 By: Профессиональная Юридическая Группа Category: Исполнительное производство

Відповідно до частини 1 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), заява стягувача про відмову від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення. Суд розглядає заяву стягувача про відмову від примусового виконання в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судового розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 262 КАС, за результатами розгляду заяви стягувача про відмову від примусового виконання суд може постановити ухвалу про прийняття відмови стягувача від примусового виконання і про закінчення виконавчого провадження. Суд не приймає відмову стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси (частина 4 статті 262 КАС).

Ухвалу суду за результатами розгляду заяви стягувача про відмову від примусового виконання може бути оскаржено в загальному порядку.

Відповідпо до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон),  виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових  осіб)  -  це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в  межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативноправовими актами,  виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частина 1 статті 37 Закону передбачає підстави для закінчення виконавчого провадження, зокрема, за пунктами:

1) визнання  відмови  стягувача від примусового виконання рішення суду;

9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить  постанову,  яка  затверджується начальником відповідного органу  державної  виконавчої  служби,  якому  він  безпосередньо підпорядкований.  Копія  постанови  у  3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий  документ (частина 2 статті 37 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону, у разі закінчення виконавчого   провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого  документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші   здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також  провадяться  інші дії, необхідні  у  зв'язку  з  завершенням   виконавчого   провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону, виконавчий документ, прийнятий   державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або  було  проведено частково, повертається стягувачеві, зокрема за письмовою заявою стягувача (пункт 1).

Відповідно до частини 5 статті 40 Закону, повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків,  встановлених статтею 21 цього Закону. Однак вищенаведений пункт 1 частини 1 статті 40 Закону (повернення виконавчого документа за письмовою заявою стягувача) до підстав, що дають право повторно пред’явити виконавчий документ до виконання, статтею 40 Закону не віднесений. Таким чином, у випадку повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 Закону, - положення Закону не дають можливості стягувачеві повторно звернутись з заявою про виконання цього самого виконавчого листа. Однак виконавчий документ, виданий на виконання постанови суду, може бути також виконаний боржником добровільно в будь-який час, незважаючи на прийняття судом відмови стягувача від примусового виконання такої постанови суду.

Питанню поновлення на роботі присвячена окрема стаття 77 Закону. Згідно з даною статтею, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається  завершеним  з моменту фактичного допущення зазначеного працівника  до  виконання  попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу,  що  прийняв  незаконне  рішення  про звільнення або переведення працівника. У разі невиконання власником або  уповноваженим  ним  органом (посадовою  особою)  рішення  про  поновлення  на роботі незаконно звільненого  або  переведеного  працівника  державний   виконавець застосовує до них штрафні санкції та інші заходи,  передбачені цим Законом.

Вищевказана стаття 77 Закону є імперативною та не допускає можливості зміни даного порядку за домовленістю сторін.

Відмова стягувача від примусового виконання постанови суду не означає відмову його від позовних вимог або резолютивної частини постанови суду. Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України та пункту 7 статті 7 КАС, одним з принципів адміністративного судочинства є обов’язковість судових рішень. Згідно з частиною 5 статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Аналогічні положення закріплені в статті 14 КАС: «Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на території України. Невиконання судових рішень тягне відповідальність, встановлену законом.».

Відповідно до частини 5 статті 254 КАС, постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Згідно з частиною 1 статті 255 КАС, постанова суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Авторські права на дану статтю належать

Юридичній компанії  "Професійна Юридична Група"

Просимо звертати увагу на дати публікації: статті актуальні лише на дату розміщення і не коригуються із зміною законодавства.

Тел.: +38 (044) 592-20-95

E-mail: office@pl-group.com.ua

Web-сайт: www.pl-group.com.ua

 
 


 

View Professional Legal Group's profile on LinkedIn

 

Проф Юр Группа в TwitterПроф Юр Группа в Live Journal