Профессиональная Юридическая Группа

Истина для всех открыта
Subscribe

Archive for the ‘Проверки контролирующих органов’

Позовна заява про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Август 11, 2013 By: Профессиональная Юридическая Группа Category: Проверки контролирующих органов

Вих.№____
від _______

Позивач:

Відповідач 1:

Відповідач 2:

Відповідач 3:

Окружний адміністративний суд міста Києва
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1

Товариство з обмеженою відповідальністю
«_________________»
Юридична та поштова адреса: ______________________
Код ЄДРПОУ _________________
Тел.: +38 (044) _____________
Факс: +38 (044) _______________
Адреса електронної пошти: _________________

Державна податкова інспекція
у ______________________ Головного управління Міндоходів у м.Києві
_______, м. Київ, вул. ____________
Код ЄДРПОУ __________
Тел./факс: +38 (044) ______________
Адреса електронної пошти не відома
Головне управління Міндоходів у м.Києві
04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19
Код ЄДРПОУ 38726007
Тел. +38 (044) 461-76-12
Факс: +38 (044) 461-76-13
Адреса електронної пошти не відома
Міністерство доходів і зборів України
04655, м. Київ, Львівська площа, будинок 6-8
Код ЄДРПОУ 38516786
Тел. +38 (044) 272-51-59
Факс: +38 (044) 272-08-41
Адреса електронної пошти:
gromada@minrd.gov.ua

Позовна заява
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та акта про результати податкової виїзної перевірки, рішення ДПС у м.Києві про результати розгляду первинної скарги, рішення Міністерства доходів і зборів України про результатаи розгляду повторної скарги

В період з ________ по _______________ проводилась планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «__________________» (далі – ТОВ

«_______________________________» або «Позивач») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з _______________ по ______________, валютного та іншого законодавства за період з ___________ по __________________ За результатами даної перевірки складено Акт №_______________ від __________________ (далі – Акт перевірки, копія додається).
Перевірка здійснювалась: заступником начальника управління – начальником відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у ________________районі м.Києва ДПС, радником податкової служби ІІІ рангу ____________________; головним державним податковим ревізором – інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у ____________ районі м.Києва ДПС, інспектором податкової служби І рангу _______________; начальником відділу контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій формі управління податкового контролю ДПІ у ____________ районі м.Києва ДПС, радником податкової служби ІІІ рангу _________________; головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за операціями у сфері ЗЕД управління контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПІ у ______________ районі м.Києва ДПС, інспектором податкової служби ІІ рангу ____________________; головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у ________________районі м.Києва ДПС, інспектором податкової служби І рангу ______________________; головним державним податковим ревізором-інспектором відділу організації погашення податкового боргу управління погашення податкового боргу ДПІ у ________________ районі м.Києва ДПС, інспектором податкової служби І рангу _________________________.
На думку перевіряючих (підпункт 3.1.2. (сторінки 6-21), підпункт 3.1.4. (сторінки 22-22), пункт 3.2. (сторінки 25-28), підпункт 3.2.2. (сторінки 28-36), підпункт 3.2.3. (сторінки 36-39), пункт 3.4. (сторінки 40-41), пункти 1-3 розділу 3 «Висновки» (сторінка 50) Акта перевірки), ТОВ «____________________» порушило, зокрема пп.5.3.1. п. 5.3., пп.5.4.4. п.5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, п.п. 7.2.4. п.7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5., п. 7.4., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, пп.138.1.1. п.138.1., п.138.2. ст. 138, п. 188.1. ст. 188, п. 190.1. ст. 190, п. 198.3. ст. 198, п. 198.6. ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого в періоді, що перевірявся, на переконання перевіряючих, занижено суму податку на прибуток всього в сумі ________ грн., в тому числі по періодах:
- 2010 рік у сумі _________ грн., в т.ч. за 4 квартал 2010р. – ________ грн.;
- 2011 рік у сумі _________ грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. – ________ грн.;
- 3 квартали 2012 року у сумі ________., в т.ч. за 3 квартали 2012р. – ________ грн.;
- зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування за 3 квартали 2012 року у сумі _________ грн.,
а також занижено суму податку на додану вартість у сумі _______ грн., в тому числі:
- серпень 2012 року в сумі ______ грн.;
- вересень 2012 року в сумі _________ грн.;
та зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі __________ грн., в тому числі по періодах:
- квітень 2011 року в сумі _______ грн.;
- липень 2012 року в сумі _________ грн.
Не погоджуючись з висновками перевіряючих, вказаними в Акті перевірки, ТОВ «_________________» ____________ було подано Заперечення на Акт перевірки (копія додається). Під час слухань з приводу розгляду вищевказаних заперечень, на прохання посадових осіб ДПІ у ____________________ районі м.Києва ТОВ «________________________» ___________________ було подано Доповнення до заперечень (копія додається) разом з додатками.
Листом вих. №_____________ від ____________ (копія додається) ДПІ у _______________ районі м.Києва надала відповідь про відмову у задоволенні заперечень за Акт перевірки.
На підставі Акта перевірки ДПІ у ________________ районі м.Києва _______________ року було надано ТОВ «________________» податкові повідомлення-рішення:
- від ______________ №____________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств (_________ грн. за основним платежем та ____________ грн. за штрафними санкціями);
- від _____________ №_______________(форма «Р») про зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування від усіх видів діяльності податком на прибуток у розмірі ________________ грн.;
- від ______________ №_______________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) (___________ грн. за основним платежем та ___________ грн. за штрафними санкціями);
- від _______________ №________________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість (___________ грн. за основним платежем та ___________ грн. за штрафними санкціями).
Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та Актом перевірки, ТОВ «_____________________» ________________ подало первинну скаргу №________ на вищевказані повідомлення-рішення та на Акт перевірки до ДПС у м.Києві (копя додається).
Рішенням від ____________ №___________________ про результати розгляду первинної скарги ДПС у м.Києві (далі – Рішення про результати розгляду первинної скарги): податкові повідомлення-рішення ДПІ у _____________ районі м.Києва від _______________ №______________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств (_____________ грн. за основним платежем та ________________ грн. за штрафними санкціями), від ___________ №____________ (форма «Р») про зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування від усіх видів діяльності податком на прибуток у розмірі _____________ грн., від ______________ №_______________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) (___________ грн. за основним платежем та ____________ грн. за штрафними санкціями), від _____________ №______________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість (_____________ грн. за основним платежем та ____________грн. за штрафними санкціями) залишено без змін, а первинну скаргу ТОВ «__________________» - без задоволення.
Не погоджуючись з вищевказаним Рішенням ДПС у м.Києві, податковими повідомленнями-рішеннями та Актом перевірки, ТОВ «___________________» ______________ подало повторну скаргу №__________ на вищевказані Рішення ДРС у м.Києві, податкові повідомлення-рішення та на Акт перевірки до Державної податкової служби України (копя додається).
Рішенням від ____________ №_________________ про результати розгляду повторної скарги Міністерство доходів і зборів України (як правонаступник Державної податкової служби України відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 18.03.2013р. №141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України») залишило без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення та Рішення ДПС у м.Києві, прийняте за результатами розгляду первинної скарги (копія рішення додається).
ТОВ «___________________» не погоджується з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Актом перевірки, Рішенням ДПС у м.Києві про результати розгляду первинної скарги та Рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду повторної скарги у зв’язку з наступним.

Підставами для висновків про порушення стало, на думку перевіряючих, зокрема:
- включення до складу валових витрат витрат на потреби, не пов’язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, з причини, що підприємство не працювало у минулому звітному році (сторінка 10 Акта перевірки);
- застосування підприємством торговельної марки без достатніх правових підстав (сторінки 12-13 Акта перевірки);
- наявність ознак фіктивності підприємства та підстав для визнання реєстраційних документів недійсними через провадження фінансово-господарської діяльності без відома та згоди засновників та призначених у законному порядку керівників (сторінка 14 Акта перевірки);
- наявність ознак недійсності правочинів (сторінка 15 Акта перевірки);
- виникнення взаємовідносин з покупцями продукції до укладення договорів про надання послуг з розміщення реклами, що, на думку перевіряючих, не призвело до появи нових покупців та отримання економічної вигоди (сторінки 15 – 21 Акта перевірки);
- заниження податкових зобов’язань з ПДВ за результатами аналізу перевіряючими цін реалізації імпортованих товарів (без наведення перевіряючими будь-якої аргументації) (сторінка 27 Акта перевірки);
- завищення податкового кредиту через відсутність податкових накладних (сторінки 28 – 36 Акта перевірки);
- заниження задекларованих показників в декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік (сторінка 41 Акта перевірки).
ТОВ «___________________» не погоджується з вищевказаними в Акті перевірки висновками перевіряючих (підтриманими в подальшому ДПС у м.Києві та Міністерством доходів і зборів України при адміністративному оскарженні), вважає їх помилковими, надуманими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та такими, що виникли в результаті неналежного аналізу перевіряючими договорів та інших документів ТОВ «___________________», невитребування таких документів чи будь-яких пояснень від посадових осіб ТОВ «___________________» в ході перевірки, невірного тлумачення умов укладених договорів та чинного законодавства України, у зв’язку з наступним:

1. Стосовно включення до складу валових витрат витрат на потреби, не пов’язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, з причини, що підприємство не працювало у минулому звітному році
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпункт 5.4.4. пункту 5.4. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає, що витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями включаються до складу витрат платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.
При цьому звертаємо особливу увагу на те, що твердження перевіряючих про неможливість віднесення ТОВ «________________» витрат на оплату послуг ТОВ «_____________» за договором №________ від _____________ року через те, що підприємство у попередньому звітному (2010) році не працювало, - є безпідставним і таким, що не грунтується на фактичних обставинах справи і документах.
Перевіряючі в Акті перевірки при аналізі послуг, що надавались за Договором з ТОВ «____________» №___________ від __________, посилаються на наступні акти здачі-прийняття робіт:
- №__________ від ___________ на суму ___________ грн., крім того ПДВ (20%) – _________ грн.;
- №__________ від ___________ на суму ___________ грн., крім того ПДВ (20%) – _________ грн.;
та податкові накладні:
- №___ від _____________ на суму ____________ грн., крім того ПДВ (20%) – ____________ грн. ;
- №____від _____________ на суму _______________ грн., крім того ПДВ (20%) – _________ грн
Акцентуємо Вашу увагу, що вищевказані акти здачі-прийняття робіт та податкові накладні не стосуються Договору №__________ від __________ з ТОВ «___________», оскільки складені до іншого Договору - №________ від __________з цим же контрагентом (копія договору разом з актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними та рахунками-фактурами додається). Всього було укладено 2 різні Договори з тим самим контрагентом, і перевіряючі помилково використали акти й податкові накладні від одного Договору при аналізі іншого Договору.
Перевіряючі посилаються на акти здачі-прийняття робіт та податкові накладні, підписані майже на цілий рік раніше, ніж було укладено Договір, з яким перевіряючі пов'язкують дані акти та податкові накладні.
Твердження про те, що ТОВ «_______________________» віднесло вищевказані витрати до рядка 04.13 «інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12» Декларації з податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2010 року, не відповідають дійсності, оскільки ТОВ «____________________» в податковому обліку взагалі не відносило вищевказані витрати до валових вират, на підтвердження чого ТОВ «_____________________» було надано розшифрування валових витрат у вигляді Оборотно-сальдової відомості по рахунку «Валові витрати» (податковий облік) за 4кв. 2010р. (копія додається).
У зв’язку з вищевикладеним, висновки перевіряючих про неправомірність віднесення ТОВ «_______________» до складу валових витрат витрат на оплату послуг ТОВ «______________» за договором №___________ від 11______________ року є помилковими.
Твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «_____________________» по суті даного питання не відповідають дійсності, оскільки жодних вимог чи пропозицій про надання пояснень до посадових осіб ТОВ «___________________» від перевіряючих не надходило.

2. Стосовно застосування підприємством торговельної марки без достатніх правових підстав
Висновки перевіряючих про відсутність правових підстав для використання ТОВ «________________» торговельної марки «____________» грунтуються на неналежному дослідженні документації підприємства, невитребуванні в ході перевірки документів стосовно використання торговельної марки.
ТОВ «__________________» є іноземним підприємством в розумінні частини 2 статті 63 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436-IV (далі – ГК України) зі 100% іноземним капіталом. Єдиним засновником (учасником) ТОВ «___________________» є ТОВ «_________________» (Російська Федерація), що підтверджується Статутом ТОВ «______________________________» (копія додається) та даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, до якого відкрито загальний доступ та який повністю синхронізований з базою даних ДПІ у __________ районі м.Києва.
ТОВ «____________» (Російська Федерація) є власником торговельних марок «_______», що підтверджується Свідоцтвом на товарний знак (знак обслуговування) №__________, виданим Федеральною службою РФ з питань інтелектуальної власності, патентів та товарних знаків (копія додається), а також Сертифікатом про міжнародну реєстрацію (в т.ч. в Україні) №_______ (копія додається, в т.ч. з перекладом на українську мову). Звертаємо Вашу увагу на те, що дія вищевказаного Сертифікату, що підтверджує право інтелектуальної власності ТОВ «_______________» на товарний знак «________», поширюється також на Україну (третій знизу показник на останній сторінці Сертифікату).
За Ліцензійним договором №________ від _____________ (копія додається) ТОВ «_______________» (РФ) надало ТОВ «______________» право невиключного використання торговельних марок «_______» з метою популяризації та підвищення обсягів реалізації продукції виробництва ТОВ «_______________________», яка імпортувалась та реалізовувалась ТОВ «_________________».
Умовами вищевказаного Ліцензійного договору передбачено, зокрема, невиключне право (невиключна ліцензія) ТОВ «___________________» використовувати торговельні марки «__________», в тому числі здійснювати діяльність, направлену на поширення інформації про торговельні марки, формування обізнаності кінцевих споживачів про торговельні марки та продукцію, яка під ними реалізовується, зокрема шляхом укладення договорів про надання рекламних та/або маркетингових послуг (пункт 3.7. Ліцензійного договору).
Відповідно до статті 421 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV (далі – ЦК України), суб’єктом права інтелектуальної власності, є, зокрема, особа, якій особисті немайнові та/або майнові права інтелектуальної власності належать за договором. Право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором (стаття 422 ЦК України).
Згідно з частиною 3 статті 426 ЦК України, використання об’єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об’єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором (частина 4 статті 426 ЦК України).
Крім передачі невиключного права на використання торговельних марок «______» за вищевказаним Ліцензійним договором, ТОВ «___________________» (РФ) було надано ТОВ «__________________» також офіційний лист – дозвіл на використання торговельних марок «_________» (копія додається), що відповідає частині 3 статті 426 ЦК України.
У зв’язку з вищевикладеним, висновки перевіряючих про порушення ТОВ «__________________» чинного податкового та іншого законодавства України та неправомірне віднесення у зв’язку з цим до складу валових витрат витрат на оплату рекламних послуг через відсутність правових підстав для використання торговельної марки «___________» є помилковими.
Твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «_____________» по суті даного питання також не відповідають дійсності, оскільки жодних вимог чи пропозицій про надання пояснень до посадових осіб ТОВ «_______________» від перевіряючих не надходило.

3. Стосовно наявності ознак фіктивності підприємства та підстав для визнання реєстраційних документів недійсними через провадження фінансово-господарської діяльності без відома та згоди засновників та призначених у законному порядку керівників
Перевіряючими в Акті перевірки (сторінка 14) вказано про наявність «ознак фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи…, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними», зокрема, у зв’язку з «провадженням фінансово-господарської діяльності без відома та згоди засновників та призначених у законному порядку керівників».
Таке вільне тлумачення посадовими особами податкових органів норма чинного законодавства України та посилання на факти, не підтверджені жодними документами, на наше переконання, є неприпустимим і таким, що не відповідає принципу розумної достатності та економічної доцільності.
Згідно зі статтею 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна. Суб’єктами господарювання, зокрема, є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Відповідно до статті 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно з частиною 2 статті 87 ЦК України, товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (частина 4 статті 87 ЦК України).
Рішення про створення ТОВ «_____________» було прийнято єдиним засновником – ТОВ «____________________» (РФ) __________, що підтверджується Протоколом №__ Установчих Зборів Учасників ТОВ «________________» від ________ (копія додається).
_____________ Державним реєстратором _________ районної у м.Києві державної адміністрації було проведено державну реєстрацію створення юридичної особи – ТОВ «_____________» та внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру за №_____________ із присвоєнням коду ЄДРПОУ _______________ (копія свідоцтва про державну реєстрацію додається). Того ж дня зареєстровано Статут ТОВ «_________________» (копія додається). Статут від імені єдиного засновника (учасника) ТОВ «____________________» (РФ) було підписано уповноваженою особою, підпис якої було завірено нотаріально, а повноваження перевірено.
В подальшому протягом всього періоду діяльності ТОВ «_____________________» основні напрямки діяльності товариства та ключові питання життєдіяльності товариства також визначались єдиним учасником – ТОВ «________________» (РФ), про що свідчить, зокрема, участь у розробці та впровадженні внутрішніх локальних актів товариства, прийняття учасником рішення про зміну керівника ТОВ «__________________» та вступ призначеного засновником громадянина РФ ______________________ на посаду керівника ТОВ «____________________» з _____________року згідно Наказу від _________ №___________ (повноваження якого встановлені перевіряючими, про що зазначено в пункті 2.2. Акта перевірки (сторінка 2 Акта перевірки).
Цитування перевіряючими в Акті перевірки положень статей 80 – 92 ЦК України про припинення правоздатності юридичної особи з дати внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення взагалі не має відношення до діяльності ТОВ «_________________» та не відповідє реальному стану справ.
Більш того, станом на дати початку і закінчення податкової перевірки і до теперішнього часу, в загальнодоступній офіційній електронній версії Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html стосовно ТОВ «_______________» (код ЄДР _____________) у розділі «Дані про перебування юридичної особи у процесі припинення» міститься запис «не перебуває в процесі припинення».
У зв’язку з вищевикладеним, твердження перевіряючих стосовно наявності ознак фіктивності в діяльності ТОВ «________________» через «провадження фінансово-господарської діяльності без відома та згоди засновників та призначених у законному порядку керівників», є безпідставним.
Відповідно, висновки перевіряючих про порушення ТОВ «________________________» чинного податкового та іншого законодавства України у зв’язку з наявністю ознак фіктивності діяльності ТОВ «_________________» не відповідають дійсності і, таким чином, є помилковими.
Твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «_____________________» по суті даного питання також не відповідають дійсності, оскільки жодних вимог чи пропозицій про надання пояснень до посадових осіб ТОВ «________________________» від перевіряючих не надходило.

4. Стосовно наявності ознак недійсності правочинів
Стаття 203 ЦК України встановлює вимоги до правочинів, недотримання яких може стати підставою для визнання правочину недійсним (стаття 215 ЦК України). Всі договори, укладені від імені ТОВ «_________________», відповідають вимогам, які передбачені статтею 203 ЦК України, зокрема: зміст правочинів не суперечить Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняла правочини від імені ТОВ «_______________», - Директор, мав необхідний обсяг повноважень відповідно до Статуту товариства (копія Статуту додається); волевиявлення учасників правочинів було вільним та відповідало їх внутрішній волі; форма правочинів відповідала вимогам закону; правочини спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Критерій наявності або відсутності мети отримання економічної вигоди за правочином, не є підставою для визнання того чи іншого правочину недійсним. Однак, незважаючи на це, ТОВ «_____________________» заперечує також укладення будь-яких договорів, що не передбачають отримання економічної вигоди від їх укладення, про що буде зазначено в пункті 5 даних заперечень.
Вважаємо за необхідне відмітити статтю 204 ЦК України, яка встановлює презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Твердження перевіряючих про недійсність правочинів через те, що особа, яка вчиняла правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності (виділений та підкреслений текст на сторінці 15 Акта перевірки), є надуманим і таким, що не грунтується на всебічному дослідженні повноважень керівника на укладення договорів. Директор ТОВ «________________» був призначений на дану посаду рішенням єдиного учасника товариства, 28.03.2011р. вступив на посаду на підставі наказу від _______________№_____________. Його повноваження, в тому числі на укладення договорів від імені Товариства, без будь-яких обмежень, закріплені в Статуті Товариства (копія додається).
Відповідно до підпункту 9.6.3. пункту 9.6. Статуту ТОВ «_____________________», Директор, зокрема: без доручення діє від імені Товариства, представляє Товариство перед іншими підприємствами, об’єднаннями, товариствами, установами та іншими будь-якими третіми особами; у відповідності з чинним законодавством, з цим Статутом та в межах своїх повноважень розпоряджається майном Товариства; вчиняє юридичні дії від імені Товариства та ін.
Крім того, в Єдиному державному реєстрі також відсутні будь-які записи про обмеження на вчинення керівником дій від імені Товариства.
У зв’язку з вищевикладеним, аргументи перевіряючих про невіднесення до складу валових витрат витрат на оплату рекламних послуг за договорами, які перевіряючі вважають недійсними через недостатній обсяг цивільної дієздатності особи, яка вчиняє правочин, є помилковими.
Твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «______________» по суті даного питання також не відповідають дійсності, оскільки жодних вимог чи пропозицій про надання пояснень до посадових осіб ТОВ «____________________» від перевіряючих не надходило.

5. Стосовно виникнення взаємовідносин з покупцями продукції до укладення договорів про надання послуг з розміщення реклами, що, на думку перевіряючих, не призвело до появи нових покупців
По-перше, твердження перевіряючих про відсутність зростання кількості покупців продукції ТОВ «_______________» після проведення рекламних та маркетингових акцій не відповідає дійсності, оскільки ______________ (після проведення рекламних та маркетингових акцій) було укладено новий Дистриб'юторський договір №________ з ТОВ «__________» (копія додається), за яким в період з _____________ по ___________було здійснено поставки продукції на загальну суму ________________ гривень, що підтверджується видатковими накладними №___________ від ____________, №___________ від ____________, №___________ від ____________, №___________ від ____________, №___________ від ____________, №___________ від ____________, №___________ від ____________, №___________ від ____________, №___________ від ____________, №___________ від ____________(копії додаються).
По-друге, відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996р. №270/96-ВР, реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Виходячи з даного визначення, - метою реклами є не лише залучення нових покупців (як це звужено тлумачать перевіряючі в Акті перевірки), а, по-перше, формування обізнаності споживачів реклами щодо таких особи чи товару, по-друге (і дана мета є незалежною та альтернативною по відношенню до першої), - підтримання обізнаності споживачів реклами та їх інтересу щодо таких особи чи товару.
Таким чином, навіть у разі, якби проведена рекламна кампанія не призвела до збільшення кількості безпосередніх покупців продукції підприємства, вона сприяє обізнаності кінцевих споживачів про підприємство та/або його продукцію, та сприяє підтриманню інтересу кінцевих споживачів щодо підприємства або його продукції, - отже ефект від реклами також вважався б досягнутим.
По-третє, реклама – це заходи, які направлені на майбутнє, є орієнтованим на невизначену кількість споживачів, і не можуть гарантувати суб’єктивне сприйняття чи несприйняття реклами, її форми та змісту споживачами, відповідно, такі заходи завжди містять ризик незалучення нових споживачів (наприклад, через невдалу рекламу та ін.). Однак при цьому такі заходи не перестають бути рекламою в юридичному розуміння статті 1 Закону України «Про рекламу».
По-четверте, перевіряючими при аналізі даного питання не було досліджено належним чином схему роботи підприємства.
Основною метою діяльності ТОВ «_________________» відповідно до Статуту, а також видів діяльності, закріплених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та відображених в Довідці зі статуправління (копія додається), є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами..
При оптовій торгівлі основними споживачами продукції підприємства є не кінцеві споживачі, а інші суб’єкти господарювання, які придбають дану продукцію оптовими партіями з метою її подальшого продажу кінцевим споживачам.
ТОВ «_________________» було укладено ряд Дистриб’юторських договорів з такими суб’єктами господарювання (копії додаються).
Відповідно до умов даних договорів (пункт 1.1. договорів), на умовах, визначених цими договорами, ТОВ «_________________» зобов’язалося здійснювати поставку Продукції, надавати Дистриб’юторам допомогу в рекламуванні Продукції, а Дистриб’ютори зобов’язалися оплачувати вартість Продукції та реалізовувати її кінцевим споживачам. Дистриб’ютори зобов’язалися здійснювати купівлю Продукції з метою її подальшої реалізації на території України через власну мережу збуту або мережу збуту партнерів, з якими Дистриб’ютором укладені відповідні угоди (пункт 1.2. договорів).
Враховуючи вищевикладене, визначення перевіряючими наявності або відсутності економічного ефекту від замовлення ТОВ «_________________» послуг з реклами продукції шляхом простого сумування лише кількості покупців, з якими ТОВ «_________________» укладено договори на постачання продукції, є, на наше переконання, поверхневим і непрофесійним. Оскільки підприємство здійснювало реалізацію продукції виключно оптовими партіями, а реалізація її кінцевим споживачам здійснювалась безпосередньо дистриб’юторами підприємства (покупцями продукції ТОВ «_________________»), - економічний ефект повинен вимірюватись не кількістю покупців, а кількістю продукції, яка була реалізована таким оптовим покупцям та обсягами грошових надходжень від реалізації продукції оптовими партіями на користь дистриб’юторів.
Після проведення кампаній за договорами про надання маркетингових та рекламних послуг (зокрема, за Договором з ТОВ «_________________» №_________________від _________________та з ТОВ «_________________» №_________________від _________________та №_________________від _________________) обсяги продукції торгової марки «_________________», яка була реалізована ТОВ «___________» дистриб’юторам за діючими Дистриб’юторськими договорами для її подальшої реалізації кінцевим споживачам – споживачам реклами, яка була замовлена та оплачена ТОВ «___________», - істотно зріс. Про це свідчать, зокрема, такі показникизгідно таблиці:
Номенклатура 2 011р. 9 міс. 2012 р. Темп зростання, %
Сума продажу з ПДВ, грн. Кількість, тн Сума продажу з ПДВ, грн. Кількість, тн Сума продажу з ПДВ Кількість
Товари ТМ "________" ___________ ___________ ___________ ___________ __% __%
Всього ___________ ___________ ___________ ___________ ____% __%

що підтверджується Звітом з продажу товарів ТМ «___________» (копія додається).
Таким чином, понесені ТОВ «___________» витрати на оплату рекламних та маркетингових послуг мають безпосередній зв’язок з господарською діяльністю ТОВ «___________», оскільки призвели до збільшення обсягів продажу продукції ТМ «___________» на 161%.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. 2755-VI (далі – ПК України), витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 140.1.5. пункту 140.1. статті 140 ПК України, витрати платника податку на проведення реклами є витратами подвійного призначення, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування.
Згідно з підпунктом 14.1.108. пункту 14.1. статті 14 ПК України, маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Мерчандайзинг (англ. (merchandising) походить від англійського merchandise - товари, сприяння продажу будь-якого товару) - один із видів маркетингу, що сприяє інтенсивному просуванню товарів у роздрібній торгівлі без активної участі спеціального персоналу - вдале розміщення товарів у торговому залі, оригінальне оформлення прилавків та вітрин, організація презентацій з роздачею сувенірів, наданням знижок та пільг.
Відповідно до підпудпункту г) підпункту 138.10.3. пункту 138.10. статті 138 ПК України, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг) відносяться до складу інших витрат, а саме – витрат на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг. При цьому звертаємо Вашу увагу на те, що витрати на рекламу зазначені в якості виключення зі складу витрат, які не пов’язані з провадженням господарської діяльністю та які не включаються до складу витрат згідно підпункту 139.1.1. пункту 139.1. статті 139 ПК України. Отже, витрати на рекламу включаються до складу валових витрат підприємства.
Згідно з пунктом 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг) відносяться до складу витрат на збут.
Відповідно до абзацу 9 Узагальнюючої податкової консультації щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 15.02.2012р. №123, рекламні та маркетингові послуги можуть, зокрема, оплачуватись та проводитись за ініціативи власника торговельної марки, виробника продукції, дистриб'ютора, торговельної мережі. При цьому витрати на маркетингові та рекламні послуги несе безпосередньо замовник цих послуг.
ТОВ «___________», як законний правоволоділець торговельної марки «___________» та водночас єдиний імпортер в Україні продукції виробництва ТОВ «___________», - має повне право ініціювати, замовляти, проводити та оплачувати рекламні та маркетингові послуги, направлені на підвищення та/або підтримання обізнаності та інтересу споживачів до торговельної марки та до продукції виробництва ТОВ «___________» і нести при цьому витрати на оплату таких послуг, відносячи при цьому такі витрати до складу витрат на збут.
Виходячи з вищевикладеного, висновки перевіряючих про безпідставне віднесення до складу валових витрат витрат на оплату рекламних та маркетингових послуг, є помилковими.
Твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «___________» по суті даного питання також не відповідають дійсності, оскільки жодних вимог чи пропозицій про надання пояснень до посадових осіб ТОВ «___________» від перевіряючих не надходило.

6. Стосовно заниження податкових зобов’язань з ПДВ за результатами аналізу перевіряючими цін реалізації імпортованих товарів
Перевіряючими в Акті перевірки (сторінка 27) вказано, що за результатами аналізу ціни реалізації імпортованих товарів (таблиця 1 до акту перевірки) встановлено, що підприємством занижено податкові зобов’язання на загальну суму ___________ грн.
По-перше, в зв’язку з тим, що вищезазначена таблиця №1 не надана, неможливо виявити підстави перевіряючих щодо зроблених висновків.
По-друге, підприємство реалізовуючи товари за договірними (контрактними) цінами при визначенні бази оподаткування податком на додану вартість керується п. 188.1. ст. 188 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями.
Виходячи з вищевикладеного, висновки перевіряючих щодо заниження підприємством податкових зобов’язань є безпідставними.
Твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «___________» по суті даного питання також не відповідають дійсності, оскільки жодних вимог чи пропозицій про надання пояснень до посадових осіб ТОВ «___________» від перевіряючих не надходило.

7. Стосовно завищення податкового кредиту через відсутність податкових накладних
Перевіряючими в Акті перевірки (сторінка 32, 34, 35) вказано, що підприємство порушило п. 44.1. ст. 44, п.198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, та включило для формування податкової звітності дані не підтвердженні документами.
ТОВ «___________» повідомляю, що включало до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, підтвердженні оригіналами податкових накладних, оформлених згідно вимог законодавства.
Твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «___________» по суті даного питання також не відповідають дійсності, оскільки жодних вимог чи пропозицій про надання пояснень до посадових осіб ТОВ «___________» від перевіряючих не надходило.

8. Стосовно завищення податкового кредиту враховуючи порушення, викладені в п. 5, 6, 7 Розділу 3.1.2 акту
Перевіряючими в Акті перевірки (сторінка 30, 34, 35) вказано, що в зв’язку з порушеннями, викладеними в п. 5, 6, 7 Розділу 3.1.2 акту підприємство зависило податковий кредит на загальну суму ___________ грн.
Звертаємо Вашу увагу на те, що ТОВ «___________» заперечує порушення ним податкового та іншого законодавства, в т.ч. зазначені в п. 5, 6, 7 Розділу 3.1.2 акту.
Крім того, відповідно до ст.198.1 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями та ст. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» право на віднесення сум податкового кредиту виникає у разі здійснення придбання або виготовлення товарів та послуг, а згідно ст. 198.3 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. та ст. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У зв’язку з чим твердження про завищення податного кредиту через порушення, зазначенні в п. 5, 6, 7 Розділу 3.1.2 акту вважаємо безпідставним.
Твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «___________» по суті даного питання також не відповідають дійсності, оскільки жодних вимог чи пропозицій про надання пояснень до посадових осіб ТОВ «___________» від перевіряючих не надходило.

У зв’язку з вищевикладеним, на переконання ТОВ «___________», висновки перевіряючих Акті перевірки про наявність порушень з боку ТОВ «___________» чи його посадових осіб чинного податкового та іншого законодавства України є помилковими та не відповідають фактичним обставинам і наявним документам.
У зв’язку з цим, ТОВ «___________» вважає, відповідно, необгрунтованими і похідні висновки в податкових повідомленнях-рішеннях, в Рішенні ДПС у м.Києві про результати розгляду первинної скарги та в Рішенні Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду повторної скарги про: заниження сум податку на прибуток підприємств; зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств; заниження сум податку на додану вартість; зменшення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів.
Згідно пункту 56.1. статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до пункту 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012р. №1203, обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене органом державної податкової служби у визначених Податковим кодексом України випадках, або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби є правомірним, покладається на органи державної податкової служби.
Не відповідають дійсності й твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «___________» по суті фактичних обставин у кожному випадку, що розглядаються, оскільки жодних запитів чи пропозицій про надання пояснень по суті спірних питань від перевіряючих до посадових осіб ТОВ «___________» не надходило. Перевіряючі взагалі не вимагали надання з боку ТОВ «___________» копій документів чи пояснень посадових осіб, так само як і не повідомляли в ході перевірки про можливі порушення податкового чи іншого законодавства України. ТОВ «___________» не мало можливості ні спростувати, ні пояснити перевіряючим свою позицію, оскільки інформація про можливу наявність порушень до ТОВ «___________» чи його посадових осіб не надходила.
Окремо акцентуємо Вашу увагу на тому, що Акт перевірки надійшов до ТОВ «___________» не в повному обсязі – зокрема, товариством не отримано додатки №1, №2, №3, №5, які згадуються в тексті Акта перевірки та використовуються перевіряючими в якості підтвердження порушень з боку товариства.
Даний факт не врахований і при розгляді первинної скарги в ДПС у м.Києві та при розгляді повторної скарги Міністерством доходів і зборів України, оскільки Рішення про результати розгляду первинної скарги та Рішення про результати розгляду повторної скарги також містять посилання на відсутні у ТОВ «___________» додатки.

На переконання ТОВ «___________», перевіряючими особами не лише не доведено з посиланням на чинні нормативні акти України правомірність висновків про порушення з боку ТОВ «___________» податкового чи іншого законодавства України, але й навпаки, - на підставі вищевикладеної аргументації ТОВ «___________» вважає що будь-які порушення податкового та іншого законодавства України в діях ТОВ «___________» та його посадових осіб відсутні, а висновки перевіряючих абсолютно не грунтуються на фактичних обставинах та прямо відверто протирічать договорам та іншим документам.

У зв’язку з цим ТОВ «___________» не погоджується повністю з податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у ___________ районі м.Києва від ___________ №___________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств (___________грн. за основним платежем та ___________грн. за штрафними санкціями), від ___________№___________ (форма «Р») про зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування від усіх видів діяльності податком на прибуток у розмірі ___________грн., від ___________№___________(форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) (___________грн. за основним платежем та ___________грн. за штрафними санкціями), від ___________ №___________(форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість (___________грн. за основним платежем та ___________ грн. за штрафними санкціями), з Рішенням ДПС у м.Києві від ___________№___________про результати розгляду первинної скарги, з Рішенням міністерства доходів і зборів України від ___________№___________про результати розгляду повторної скарги, а також з висновками перевіряючих в частині порушення ТОВ «___________» податкового та іншого законодавства України, вказаними в Акті перевірки, в частинах:
1. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінка 6 Акта перевірки) – стосовно завищення валових витрат за період з ___________по ___________ на суму ___________грн., у тому числі по періодам:
- 2010 рік у сумі ___________грн., в т.ч. за 4 квартал 2010р. – ___________грн.;
- 2011 рік у сумі ___________грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. – ___________грн.;
- 1 квартал 2012 року в сумі ___________грн.;
- півріччя 2012 року в сумі ___________грн., в т.ч. за 2 квартал 2012р. – ___________грн.;
- 3 квартали 2012 року в сумі ___________грн., в т.ч. за 3 квартал 2012р. – ___________грн.
2. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінка 9 Акта перевірки) - стосовно завищення задекларованих показників у рядку 04.13 Декларації «інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12» на загальну суму ___________грн., в тому числі у 4 кварталі 2010 року в сумі ___________грн.
3. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінки 11-13) - стосовно завищення задекларованих показників у рядку 05.1 «Витрати операційної діяльності, собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на загальну суму ___________грн., у тому числі по періодам:
- за 1 квартал 2012 року в сумі ___________грн.
4. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінка 14 Акта перевірки) – стосовно завищення задекларованих показників у рядків 06.3 ВЗ Декларації «Витрати на збут» на загальну суму ___________грн., в тому числі по періодам:
- 2011 рік у сумі ___________грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. – ___________грн.;
- 1 квартал 2012 року в сумі ___________грн.;
- півріччя 2012 року в сумі ___________грн., в т.ч. за 2 квартал 2012р. – ___________ грн.;
- 3 квартали 2012 року в сумі ___________грн., в т.ч. за 3 квартал 2012р. – ___________ грн.
5. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінки 14-19 Акта перевірки) – стосовно наявності ознак фіктивності в діяльності ТОВ «___________» та відсутності зв’язку витрат на рекламу з господарською діяльністю ТОВ «___________»;
6. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінки 12-13, 16-17 Акта перевірки) – стосовно відсутності підстав для використання ТОВ «___________» торговельної марки «___________»;
7. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінка 19 Акта перевірки) – стосовно безпідставного віднесення до складу валових витрат у рядку 06 «Інші витрати» Декларації податку на прибуток сум витрат по послугах наданих ТОВ «___________» в загальній сумі ___________грн., в т.ч. по періодам:
- за 2 квартал 2012 року в сумі ___________ грн.;
- за 3 квартал 2012 року в сумі ___________грн., в т.ч. за 3 квартал 2012р. – ___________грн.
8. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінки 20-21 Акта перевірки) – стосовно безпідставного віднесення до складу валових витрат у рядку 06 «Інші витрати» Декларації податку на прибуток сум витрат по послугах наданих ТОВ «___________» в загальній сумі ___________ грн., в т.ч. по періодам:
- 2011 рік у сумі ___________грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. – ___________грн.;
- 1 квартал 2012 року в сумі ___________грн.;
- півріччя 2012 року в сумі ___________грн., в т.ч. за 2 квартал 2012р. – ___________грн.;
- 3 квартали 2012 року в сумі ___________грн., в т.ч. за 3 квартал 2012р. – ___________грн.
9. Підпункту 3.2.1. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінка 25 Акта перевірки) – стосовно заниження податкових зобов’язань по податку на додану вартість на загальну суму ___________грн., в т.ч. по періодах:
- березень 2012 року в сумі ___________грн.;
- квітень 2012 року в сумі ___________грн.;
10. Підпункту 3.2.1. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 26-27 Акта перевірки) – стосовно заниження задекларованих показників у рядку 01.1 колонка Б Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів» у загальній сумі ___________грн., в т.ч. по періодах:
- березень 2012 року в сумі ___________грн.;
- квітень 2012 року в сумі ___________грн.;
11. Підпункту 3.2.2. «Податковий кредит» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 28-30 Акта перевірки) – стосовно завищення податкового кредиту по податку на додану вартість всього в сумі ___________грн., в т.ч. по періодах:
- листопад 2010р. – ___________грн.;
- листопад 2011р. – ___________грн.;
- грудень 2011р. – ___________грн.;
- січень 2012р. – ___________ грн.;
- лютий 2012р. – ___________грн.;
- травень 2012р. – ___________грн.;
- червень 2012р. – ___________грн.;
- липень 2012р. – ___________грн.;
- серпень 2012р. – ___________грн.;
- вересень 2012р. – ___________грн.
12. Підпункту 3.2.2. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 31-33 Акта перевірки) – стосовно завищення податкового кредиту внаслідок взаємовідносин з ТОВ «___________» та ТОВ «___________» на загальну суму ___________грн., в т.ч. по періодах:
- листопад 2011р. – ___________грн.;
- грудень 2011р. – ___________ грн.;
- січень 2012р. – ___________ грн.;
- лютий 2012р. – ___________ грн.;
- травень 2012р. – ___________ грн.;
- червень 2012р. – ___________ грн.;
- липень 2012р. – ___________ грн.;
- серпень 2012р. – ___________грн.;
- вересень 2012р. – ___________грн.
13. Підпункту 3.2.2. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінка 34 Акта перевірки) – стосовно безпідставного завищення податкового кредиту по податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ «___________» за період з ___________по ___________ на загальну суму ___________грн., в т.ч. по періодах:
- листопад 2010 року в сумі ___________грн.
14. Підпункту 3.2.2. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 34-36 Акта перевірки) – стосовно завищення податкового кредиту по податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ «___________» у лютому 2012 року на загальну суму ___________грн., в т.ч. по періодах:
- лютий 2012 року в сумі ___________грн.
15. Підпункту 3.2.3. «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 36-39 Акта перевірки) – стосовно заниження податку на додану вартість всього в сумі ___________грн., в т.ч. по періодах:
- серпень 2012 року – в сумі ___________ грн.;
- вересень 2012 року – в сумі ___________грн.
та зменшення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі ___________грн., в т.ч. по періодах:
- квітень 2011 року – в сумі ___________грн.;
- липень 2012 року – в сумі ___________грн.
16. Підпункту 1 пункту 3 «Висновок» (сторінка 50 Акта перевірки) – стосовно порушень пп.5.3.1. п. 5.3., пп.5.4.4. п.5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, пп.138.1.1. п.138.1., п.138.2. ст. 138, Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств всього в сумі ___________грн., в тому числі по періодах:
- 2010 рік у сумі ___________грн., в т.ч. за 4 квартал 2010р. – ___________грн.;
- 2011 рік у сумі ___________грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. – ___________грн.;
- 3 квартали 2012 року у сумі ___________грн., в т.ч. за 3 квартали 2012р. – ___________грн.;
- зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування за 3 квартали 2012 року у сумі ___________грн.
17. Підпункту 2 пункту 3 «Висновок» (сторінка 50 Акта перевірки) – стосовно порушень п.п. 7.2.4. п.7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5., п. 7.4., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, п. 188.1. ст. 188, п. 190.1. ст. 190, п. 198.3. ст. 198, п. 198.6. ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі ___________грн., в тому числі:
- серпень 2012 року в сумі ___________грн.;
- вересень 2012 року в сумі ___________грн.;
та зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі ___________грн., в тому числі по періодах:
- квітень 2011 року в сумі ___________грн.;
- липень 2012 року в сумі ___________грн.

У зв’язку з вищевикладеним, керуючись: п.5.1. ст. 5, пп. 5.4.4. п. 5.4. ст. 5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; ст. 1 Закону України «Про рекламу», пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.108. п. 14.1. ст. 14, пп.56.1. ст. 56, ппп. г) пп. 138.10.3. п.138.10. ст. 138, пп. 139.1.1. п. 139.1. ст. 139, пп. 140.1.5. п. 140.1. ст. 140 Податкового кодексу України; ст. 55, ч.2 ст. 63 Господарського кодексу України; ст.ст. 80 - 92, ч.ч.2,4 ст. 87, ст.203, ст. 204, ст. 215, ст. 421, ст. 422, ч.ч.3, 4 ст. 426 Цивільного кодексу України; п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318; п.10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012р. №1203; абз. 9 Узагальнюючої податкової консультації щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 15.02.2012р. №123, п. 2 Указу Президента України від 18.03.2013р. №141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України», ст.ст. 2-11, 15, 17-18, 47-51, 69-71, 79, 87, 94, 99, 101, 103, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

1. Прийняти дану позовну до розгляду;
2. Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення ДПІ у __________ районі м.Києва від __________№__________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств (__________грн. за основним платежем та __________грн. за штрафними санкціями), від __________ №__________ (форма «Р») про зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування від усіх видів діяльності податком на прибуток у розмірі __________грн., від __________ №__________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) (__________грн. за основним платежем та __________грн. за штрафними санкціями), від __________ №__________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість (__________ грн. за основним платежем та __________ грн. за штрафними санкціями);
3. Визнати протиправним та скасувати Рішення Державної податкової служби у м.Києві від __________ №__________про результати розгляду первинної скарги;
4. Визнати протиправним та скасувати Рішення Міністерства доходів і зборів України від __________ №__________про результати розгляду повторної скарги;
5. Визнати протиправним та скасувати Акт №__________від __________ про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «__________» (код за ЄДРПОУ __________) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з __________по __________, валютного та іншого законодавства за період з __________ по __________ в частинах:
5.1. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінка 6 Акта перевірки) – стосовно завищення валових витрат за період з ___________по ___________ на суму ___________грн., у тому числі по періодам:
- 2010 рік у сумі ___________грн., в т.ч. за 4 квартал 2010р. – ___________грн.;
- 2011 рік у сумі ___________грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. – ___________грн.;
- 1 квартал 2012 року в сумі ___________грн.;
- півріччя 2012 року в сумі ___________грн., в т.ч. за 2 квартал 2012р. – ___________грн.;
- 3 квартали 2012 року в сумі ___________грн., в т.ч. за 3 квартал 2012р. – ___________грн.
5.2. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінка 9 Акта перевірки) - стосовно завищення задекларованих показників у рядку 04.13 Декларації «інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12» на загальну суму ___________грн., в тому числі у 4 кварталі 2010 року в сумі ___________грн.
5.3. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінки 11-13) - стосовно завищення задекларованих показників у рядку 05.1 «Витрати операційної діяльності, собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на загальну суму ___________грн., у тому числі по періодам:
- за 1 квартал 2012 року в сумі ___________грн.
5.4. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінка 14 Акта перевірки) – стосовно завищення задекларованих показників у рядків 06.3 ВЗ Декларації «Витрати на збут» на загальну суму ___________грн., в тому числі по періодам:
- 2011 рік у сумі ___________грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. – ___________грн.;
- 1 квартал 2012 року в сумі ___________грн.;
- півріччя 2012 року в сумі ___________грн., в т.ч. за 2 квартал 2012р. – ___________ грн.;
- 3 квартали 2012 року в сумі ___________грн., в т.ч. за 3 квартал 2012р. – ___________ грн.
5.5. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінки 14-19 Акта перевірки) – стосовно наявності ознак фіктивності в діяльності ТОВ «___________» та відсутності зв’язку витрат на рекламу з господарською діяльністю ТОВ «___________»;
5.6. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінки 12-13, 16-17 Акта перевірки) – стосовно відсутності підстав для використання ТОВ «___________» торговельної марки «___________»;
5.7. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінка 19 Акта перевірки) – стосовно безпідставного віднесення до складу валових витрат у рядку 06 «Інші витрати» Декларації податку на прибуток сум витрат по послугах наданих ТОВ «___________» в загальній сумі ___________грн., в т.ч. по періодам:
- за 2 квартал 2012 року в сумі ___________ грн.;
- за 3 квартал 2012 року в сумі ___________грн., в т.ч. за 3 квартал 2012р. – ___________грн.
5.8. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінки 20-21 Акта перевірки) – стосовно безпідставного віднесення до складу валових витрат у рядку 06 «Інші витрати» Декларації податку на прибуток сум витрат по послугах наданих ТОВ «___________» в загальній сумі ___________ грн., в т.ч. по періодам:
- 2011 рік у сумі ___________грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. – ___________грн.;
- 1 квартал 2012 року в сумі ___________грн.;
- півріччя 2012 року в сумі ___________грн., в т.ч. за 2 квартал 2012р. – ___________грн.;
- 3 квартали 2012 року в сумі ___________грн., в т.ч. за 3 квартал 2012р. – ___________грн.
5.9. Підпункту 3.2.1. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінка 25 Акта перевірки) – стосовно заниження податкових зобов’язань по податку на додану вартість на загальну суму ___________грн., в т.ч. по періодах:
- березень 2012 року в сумі ___________грн.;
- квітень 2012 року в сумі ___________грн.;
5.10. Підпункту 3.2.1. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 26-27 Акта перевірки) – стосовно заниження задекларованих показників у рядку 01.1 колонка Б Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів» у загальній сумі ___________грн., в т.ч. по періодах:
- березень 2012 року в сумі ___________грн.;
- квітень 2012 року в сумі ___________грн.;
5.11. Підпункту 3.2.2. «Податковий кредит» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 28-30 Акта перевірки) – стосовно завищення податкового кредиту по податку на додану вартість всього в сумі ___________грн., в т.ч. по періодах:
- листопад 2010р. – ___________грн.;
- листопад 2011р. – ___________грн.;
- грудень 2011р. – ___________грн.;
- січень 2012р. – ___________ грн.;
- лютий 2012р. – ___________грн.;
- травень 2012р. – ___________грн.;
- червень 2012р. – ___________грн.;
- липень 2012р. – ___________грн.;
- серпень 2012р. – ___________грн.;
- вересень 2012р. – ___________грн.
5.12. Підпункту 3.2.2. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 31-33 Акта перевірки) – стосовно завищення податкового кредиту внаслідок взаємовідносин з ТОВ «___________» та ТОВ «___________» на загальну суму ___________грн., в т.ч. по періодах:
- листопад 2011р. – ___________грн.;
- грудень 2011р. – ___________ грн.;
- січень 2012р. – ___________ грн.;
- лютий 2012р. – ___________ грн.;
- травень 2012р. – ___________ грн.;
- червень 2012р. – ___________ грн.;
- липень 2012р. – ___________ грн.;
- серпень 2012р. – ___________грн.;
- вересень 2012р. – ___________грн.
5.13. Підпункту 3.2.2. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінка 34 Акта перевірки) – стосовно безпідставного завищення податкового кредиту по податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ «___________» за період з ___________по ___________ на загальну суму ___________грн., в т.ч. по періодах:
- листопад 2010 року в сумі ___________грн.
5.14. Підпункту 3.2.2. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 34-36 Акта перевірки) – стосовно завищення податкового кредиту по податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ «___________» у лютому 2012 року на загальну суму ___________грн., в т.ч. по періодах:
- лютий 2012 року в сумі ___________грн.
5.15. Підпункту 3.2.3. «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 36-39 Акта перевірки) – стосовно заниження податку на додану вартість всього в сумі ___________грн., в т.ч. по періодах:
- серпень 2012 року – в сумі ___________ грн.;
- вересень 2012 року – в сумі ___________грн.
та зменшення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі ___________грн., в т.ч. по періодах:
- квітень 2011 року – в сумі ___________грн.;
- липень 2012 року – в сумі ___________грн.
5.16. Підпункту 1 пункту 3 «Висновок» (сторінка 50 Акта перевірки) – стосовно порушень пп.5.3.1. п. 5.3., пп.5.4.4. п.5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, пп.138.1.1. п.138.1., п.138.2. ст. 138, Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств всього в сумі ___________грн., в тому числі по періодах:
- 2010 рік у сумі ___________грн., в т.ч. за 4 квартал 2010р. – ___________грн.;
- 2011 рік у сумі ___________грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. – ___________грн.;
- 3 квартали 2012 року у сумі ___________грн., в т.ч. за 3 квартали 2012р. – ___________грн.;
- зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування за 3 квартали 2012 року у сумі ___________грн.
5.17. Підпункту 2 пункту 3 «Висновок» (сторінка 50 Акта перевірки) – стосовно порушень п.п. 7.2.4. п.7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5., п. 7.4., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, п. 188.1. ст. 188, п. 190.1. ст. 190, п. 198.3. ст. 198, п. 198.6. ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі ___________грн., в тому числі:
- серпень 2012 року в сумі ___________грн.;
- вересень 2012 року в сумі ___________грн.;
та зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі ___________грн., в тому числі по періодах:
- квітень 2011 року в сумі ___________грн.;
- липень 2012 року в сумі ___________грн.
6. Всі судові витрати покласти на відповідачів.

Додатки:
1. Завірена копія податкового повідомлення-рішення ДПІ у __________ районі м.Києва від __________ №__________ (1 арк.);
2. Завірена копія податкового повідомлення-рішення ДПІ у __________ районі м.Києва від __________№__________ (1 арк.);
3. Завірена копія податкового повідомлення-рішення ДПІ у __________ районі м.Києва від __________№__________ (1 арк.);
4. Завірена копія податкового повідомлення-рішення ДПІ у __________ районі м.Києва від __________№__________ (1 арк.);
5. Завірена копія Акта перевірки №__________від __________з Додатком №4 до нього (53 арк.);
6. Завірена копія заперечень на Акт перевірки (19 арк.);
7. Завірена копія Доповнень до заперечень на Акт перевірки (2 арк.);
8. Завірена копія Листа ДПІ у __________ районі м.Києва вих. №__________ від __________про відмову у задоволенні Заперечень на Акт перевірки (2 арк.);
9. Завірена копія Первинної скарги №__________від __________на податкові повідомлення-рішення та Акт перевірки (20 арк.);
10. Завірена копія Рішення ДПС у м.Києві від __________№__________про результати розгляду первинної скарги (6 арк.);
11. Завірена копія Повторної скарги №__________від __________ на Рішення ДПС у м.Києві, податкові повідомлення-рішення та на Акт перевірки (21 арк.);
12. Завірена копія Рішення Міністерства доходів і зборів України від __________№__________про результати розгляду повторної скарги (5 арк.);
13. Завірені копії Договору №__________від __________з ТОВ «__________», додатків, додаткових угод, актів здачі-прийняття робіт, рахунків-фактур та податкових накладних до нього (17 арк.);
14. Завірена оборотно-сальдової відомості по рахунку «Валові витрати» (податковий облік) за 4 кв. 2010р. (1 арк.);
15. Завірена копія Свідоцтва на товарний знак (знак обслуговування) №__________, виданого Федеральною службою РФ з питань інтелектуальної власності, патентів та товарних знаків (2 арк.);
16. Завірена Сертифікату про міжнародну реєстрацію (в т.ч. в Україні) №__________ з перекладом на українську мову (7 арк.);
17. Завірена копія з нотаріального перекладу Сертифікату про міжнародну реєстрацію (в т.ч. в Україні) №__________ (8 арк.);
18. Завірена копія Ліцензійного договору №__________від __________з додатками 12арк.);
19. Завірена копія Листа-дозволу на використання торговельних марок (1 арк.);
20. Завірена копія Дистриб’юторського договору №__________від __________з ТОВ «__________» (11 арк.);
21. Завірені копії видаткових накладних та довіреностей, що підтверджують обсяги поставок продукції за Дистриб’юторським договором №__________від __________з ТОВ «__________» (17 арк.);
22. Завірена копія свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «__________» (1 арк.);
23. Завірена копія Статуту ТОВ «__________» (16 арк.);
24. Завірена копія довідки зі статуправління (2 арк.);
25. Завірена копія Протоколу №__________ від __________Установчих Зборів Учасників ТОВ «__________» (6 арк.);
26. Завірена копія Протоколу №__________від __________ про призначення керівника з перекладом на українську мову (5 арк.);
27. Завірені копії Дистриб’юторських договорів (110 арк.);
28. Завірена копія Звіту з продажу товарів ТМ «__________» (1 арк.);
29. Оригінал платіжного доручення про сплату судового збору (1 арк.);
30. Копії позовної заяви з додатками для відповідачів (3 екз. по 370 арк. кожен, разом 1 110 арк.);

Всього позовна заява разом з додатками на 1 481 (одна тисяча чотирьохстах восьмидесяти одному) аркуші.

Директор
Товариства з обмеженою відповідальністю
«__________»
__________

Авторські права на дану статтю належать

Юридичній компанії “Професійна Юридична Група”

Просимо звертати увагу на дати публікації: статті актуальні лише на дату розміщення і не коригуються із зміною законодавства.

За додатковою інформацією звертайтесь, будь-ласка, за наступними контактними реквізитами ЮК “Професійна Юридична Група”:

Тел.: +38 (044) 592-20-95

E-mail: office@pl-group.com.ua

Web-сайт: www.pl-group.com.ua

 


 

View Professional Legal Group's profile on LinkedIn

 

Проф Юр Группа в TwitterПроф Юр Группа в Live JournalПроф Юр Группа в ОдноклассникахПроф Юр Группа ВКонтакте

Повторна скарга на податкові повідомлення-рішення та акт податкової перевірки

Февраль 16, 2013 By: Профессиональная Юридическая Группа Category: Проверки контролирующих органов

Вих.№ ____
від «__»_________ 201_р.

Копія:

Копія:

Особа, що подає скаргу:

Державна податкова служба України
04655, м. Київ-53, Львівська пл., 8

Державна податкова служба у м.Києві
04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19

Державна податкова інспекція
у _______________ районі м.Києва
________________________

Товариство з обмеженою відповідальністю
«___________________»
Місцезнаходження: ________________
Поштова адреса : ______________
Код ЄДРПОУ _____________
Телефон: +38 (044) _________
Факс: +38 (044) ____________

Повторна скарга
на податкове повідомлення-рішення ДПІ у __________________ районі м. Києва від ___________ №_______________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємств (___________ грн. за основним платежем та ___________ грн. за штрафними санкціями), на Акт №_____________ від ___________ про результати планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «___________» (код за ЄДРПОУ ___________) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з ____________ по _________, валютного та іншого законодавства за період з ____________ по _________
та на Рішення Державної податкової слажби у м.Києві від ___________ №___________ про результати розгляду первинної скарги

В період з _________________ року по _____________ року проводилась планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «______________» (далі – ТОВ «___________») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з ___________ по _____________ року, валютного та іншого законодавства за період з ___________ року по ______________ року. За результатами даної перевірки складено Акт №______________ від ____________ (далі – Акт перевірки).
Перевірка здійснювалась: головним державним податковим ревізором-інспектором податкової служби І рангу відділу перевірок окремих галузей економіки, управління податкового контролю _________________; заступником начальника відділу, радником податкової служби ІІІ рангу відділу податкового контролю юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб _________________; головним державним податковим ревізором-інспектором, радником податкової служби ІІІ рангу відділу контролю за операціями у сфері ЗЕД управління контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ___________________; головним державним податковим ревізором-інспектором, радником податкової служби ІІІ-го рангу відділу оперативного контролю управління податкового контролю ______________________.
На думку перевіряючих (пункт 3.1.2. (сторінки 8-11, 14), пункт 3.1.4. (сторінки 18-20), підпункт 1 пункту 4 (сторінка 41) Акта перевірки), ТОВ «_____________» порушило, зокрема п.5.1, ст.5, п.1.2, ст.1,п.п.5.2.1, п.5.2, ст.5, п.8.1.1, п.8.1, ст.8, п.п.8.3.9, п.8.3, ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР , п.п.14.1.120, п.14.1, ст.14, п.п.138.10.3, п.138.10, ст.138 ,п.144.1, ст.144, п.п.145.1.1, п.145.1, ст.145 Податкового Кодексу України зі змінами, в результаті чого в періоді, що перевірявся, на переконання перевіряючих , занижено суму податку на прибуток всього в сумі __________ грн., у тому числі :
-за 4квартал 2009 року в сумі –_______ грн.;
-за 3 квартал 2010 року в сумі _________грн.;
-за 4 квартал 2010 року в сумі _________грн.;
-за 1 квартал 2011 року в сумі _________грн.;
-за 2 квартал 2012 року в сумі _________грн.
На підставі Акта перевірки ДПІ у ________________ районі м. Києва _____________року було надано ТОВ «_________» податкове повідомлення-рішення від _________№_________(форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємств (_________грн. за основним платежем та _________грн. за штрафними санкціями) та від _________ №_________ (форма «Р») про визначення суми грошового зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (_________грн. за основним платежем та _________грн. за штрафними санкціями).
_________ТОВ «_________» було подано первинну скаргу від _________ вих. №_________ на вищевказані повідомлення-рішення та Акт перевірки до ДПС у м.Києві.
Рішенням від _________№_________ про результати розгляду первинної скарги ДПС у м.Києві (далі – Рішення про результати розгляду первинної скарги): податкове повідомлення-рішення ДПІ у _________ районі м.Києва від _________№_________залишено без змін; податкове повідомлення-рішення ДПІ у _________ районі м.Києва від _________№_________ в частині штрафних (фінансових) санкцій по податку на доходи фізичних осіб в сумі _________грн. скасовано, в іншій частині дане повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга ТОВ «_________» скаргу від _________вих. №_________ частково задоволено.
ТОВ «_________» не погоджується з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Актом перевірки та частково з Рішенням про результати розгляду первинної скарги у зв’язку з наступним.
Підставою для висновків про порушення в частині нарахування та сплати податку на прибуток підприємств стало, на думку перевіряючих, віднесення до складу валових витрат «вартості придбаних проектно-конструкторських робіт для виготовлення електророзподільного обладнання, які підпадають під визначення нематеріальних активів та підлягають амортизації». На думку представників ДПІ, «Відповідно до укладених Договорів з ТОВ «_________» (код за ЄДРПОУ _________), ТОВ «_________» придбано розроблені технічні рішення (електричні схеми вторинної комутації) для використаня пристроїв _________, виробництва ТОВ «_________» (документація). Придбані послуги, проектно-конструкторська документація підприємством в подальшому постійно використовуються при виробництві електророзподільного обладнання, яке в подальшому реалізується покупцям на митній території України та за її межами, підпадають під визначення нематеріальних активів та підлягають амортизації» (сторінки 10, 14, 15 Акта перевірки).
ТОВ «_________» вважає такі висновки перевіряючих помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та такими, що виникли в результаті невірного тлумачення умов укладених договорів та чинного законодавства України.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпункт 5.4.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає включення до валових витрат платника податку витрат, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язаних з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку. У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, такі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом (абз. 6 пп. 5.4.2. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Згідно пункту 1.2. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.
Відповідно до пункту 6 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Наметаріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року №242 (далі – П(С)БО 8), придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. Згідно з пунктом 7 П(С)БО 8, нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:
намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;
можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;
інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою нематеріального активу.
Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов’язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом (пункт 8 П(С)БО 8).
Відповідно до умов Договорів №_________від 27.10.2009р., №5 від 11.01.2010р., №6 від 02.07.2010р., №121010-ПР від 12.10.2010р., №221110-ПР від 22.11.2010р., №3 від 12.01.2011р., №7 від 27.02.2012р. між ТОВ «_________» та ТОВ «_________________», Виконавець зобов’язався розробити та передати документацію (а не виконати проектно-конструкторські роботи, як про це зазначено перевіряючими) згідно Переліку (Списку), а Замовник зобов’язався прийняти її. При цьому Замовнику Договором надано невиключне право на разове використання даної документації лише для передачі її конкретним покупцям продукції Замовника без передачі Виконавцем Замовнику права власності на результат робіт та без права використання Замовником результату робіт у власній виробничій діяльності. У кожному з вищевказаних Договорів передбачено, що оригінали матеріальних носіїв (документації) залишається у Виконавця, а Замовнику ж передається лише копія матеріального носія для її використання при продажу продукції Замовника конкретним покупцям.
Тобто, результат робіт по вказаним договорам не підпадає під визначення „нематеріальний актив”, яке міститься в пп.14.1.120. п.14.1. ст. 14 ПК України, п.1.2. ст.1 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки документація, що є результатом робіт, не є власністю ТОВ „_________”.
Невірним є і зазначення перевіряючими в Додатку №4 до Акта перевірки найменування результатів робіт («конструкторська документація»), оскільки результати робіт за вищевказаними Договорами з ТОВ «_________» не є проектно-конструкторською документацією, перевіряючими даний термін використано довільно без будь-якої аргументації.
Окремо звертаємо Вашу увагу на те, що Договір №_________від 27.10.2009р. між ТОВ «_________» та ТОВ «_________»(Копія додається) взагалі був укладений з метою виконання ТОВ «_________» обов'язків як субпідрядника за Договорами субпідряду №08/05/ПР від 29.05.2009р. та №09/05/ПР від 29.05.2009р. із ЗАТ «_________» (комплекс робіт по розробці проектно-кошторисної документації для реконструкції та переобладнання об’єктів _________, _________, _________), і отриманий за Договором №_________від 27.10.2009р. від ТОВ «_________» результат робіт, в подальшому був переданий до ЗАТ «_________» за Актами здачі-приймання виконаних робіт від 22.12.2009р., 14.01.2010р. та 29.06.2010р. (копії Актів додаються).
Також за Договором №5 від 11.01.2010р. між ТОВ «_________» та ТОВ «_________» (копія додається) здійснювалися роботи по розробці робочих проектів принципових електричних схем шаф оперативного струму, які були передані за вимогою конкретним покупцям з продукцією, реалізованою в 3-4 кварталах 2010р.,а саме:
_________"_________" (Договір №_________від 27.07.2010р, видаткова накладна №354 від 30.09.2010р., та схеми – копії додаються):
-Схеми на _________;
- Схеми на _________;
- Схеми на _________;
- Схеми на _________;
- Схеми на _________.
ТОВ «_________» (Договір № 25/06/10 від 25.06.2010р,Видаткова накладна № 290 від 27.08.2010р, та схеми - копії додаються):
-Схеми на _________.
ДП «_________» (Видаткова накладна № 351 від 30.09.2010р, та схеми - копії додаються):
- Схеми на «_________.
ТзОВ «_________» (Видаткова накладна №260 від 30.07.2010р, та схеми - копії додаються):
- Схеми на _________.
ВАТ «_________»( Договір № 61-4/222 від 20.09.2010р,Видаткова накладна № 525 від 22.12.2012р, 3 378 від 12.10.2010р., та схеми - копії додаються):
-Схеми на _________;
-Схеми на _________;
-Схеми на _________.
ТОВ «_________» (Видаткова накладна № 538 від 27.12.2010р, та схеми - копії додаються):
- Схеми _________.
За Договорами № 6 від 02.07.2010р, №3 від 12.01.2011р., №221110-ПР від 22.11.2010р., №7 від 27.02.2012 р. між ТОВ «_________» та ТОВ «_________» (копії додаються) були розроблені технічні рішення (_________»), які були передані конткреним покупцям у відповідні періоди з реалізованою продукцією (таким як ТОВ «_________» - Договір № 18/12-09 від 18.12.2009р, ВАТ «_________» - Договори №06-04/2010 від 23.03.2010р., №05/-05/2010 від 19.02.2010р, ТОВ «_________» - Договір №215/062010 від 25.06.2010, ЗАТ «_________» - Договори поставки №4600002550 від 30.03.2010р., №4600003232/100 від 03.03.2010р., ТОВ «_________» - Договір №П11101 від 01.01.2011р., ТОВ «_________» - Договір № 21/09-09 від 21.09.2009р., АЕК «_________» - Договір №782/КМ -52-09 від 14.10.2009р., ТОВ «_________» - Контракт №21/10/09-Р від 21.10.2009р., Об’єднання підприємств “_________» - Договір №18/01/10 від 18.0.2010р., ТОВ «_________» - Договір №25/01/10 від 25.01.2010р., ПАТ «_________» - Договір №1/01/12-12 від 12.01.2012р, ПАТ «_________» - Договір №10 від 16.01.2012р. (копії додаються).
Питання про визнання того чи іншого об’єкта нематеріальним активом чинним законодавством України віднесене до компетенції самого підприємства. Так, зокрема, відповідно до підпункту 145.1.2. пункту 145.1. статті 145 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі – ПК України), нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс). Порядком застосування типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2004р. №732 «Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» (пункт 1), затверджено форму Акта введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, яка є обов’язковою для застосовування підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності для оформлення операцій із введення в господарський оборот і використання окремих придбаних (створених) об'єктів права інтелектуальної власності.
Наказом Генерального директора №_________ від _________р (копія додається). в ТОВ «_________» було створено постійно діючу Комісію з питань віднесення результатів робіт до нематеріальних активів. Кожен з результатів робіт за такими договорами був детально досліджений даною Комісією, за результатами чого було прийнято рішення (у формі протоколів засідань Комісії – копії додаються) про відсутність підстав для визнання об’єктів нематеріальними активами, про невіднесення результатів робіт до нематеріальних активів та нескладення стосовно таких об’єктів Актів введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, а також прийнято рішення не зараховувати такі результати робіт на баланс ТОВ «_________», а понесені витрати за договорами про виконання робіт вважати витратами тих періодів, у яких вони були понесені.
Звертаємо особливу увагу на те, що результати робіт за вищевказаними Договорами ніяким чином ніколи не використовувались ТОВ «_________» при виробництві продукції.
Окремо звертаємо також увагу на те, що:
- результати робіт за Договорами з ТОВ «_________» використовувались виключно разово;
- роботи за Договорами замовлялися для конкретних покупців з урахуванням специфічних умов їх господарської діяльності (про що зазначено в самих Договорах);
В ТОВ «_________» також відсутні положення, що розкривають технічні, фінансові та інші ресурси, необхідні для розробки нематеріальних активів, а також інші положення, що підтверджували б здатність ТОВ «_________» забезпечити ці ресурси в разі, якби ТОВ «_________» вирішило замовити розробку об’єктів права інтелектуальної власності для власних виробничих потреб.
Також вважаємо за необхідне навести положення Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи» (далі – М(С)БО 38). Пунктом 1 М(С)БО 38 передбачено, що даний Стандарт вимагає від суб’єкта господарювання визнавати нематеріальний актив, якщо і тільки якщо він відповідає певним критеріям. Згідно з пунктом 9 М(С)БО 38, «суб’єкти господарювання часто витрачають ресурси чи несуть зобов’язання при придбанні, розробці, обслуговуванні чи збільшенні корисності нематеріальних ресурсів, таких як технічні чи наукові знання, розробка та запровадження нових технологій і систем, ліцензії, інтелектуальна власність, ринкові дослідження та торгові марки (включаючи марки товару та назви видань)». Відповідно до пункту 10 М(С)БО 38, не всі об’єкти, описані у параграфі 9, відповідають визначенню нематеріального активу (йдеться про можливість ідентифікації, контроль над ресурсом та існування майбутніх економічних вигід). Якщо об’єкт, на який поширюється сфера застосування цього Стандарту, не відповідає визначенню нематеріального активу, то видатки на його придбання або внутрішнє генерування визнаються як витрати у період їхнього понесення.
Нагадаємо, Стратегія застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності затверджена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. №911-р. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.03.2011р. №205-р. строк виконання заходів щодо застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні продовжено до 2012 року (тобто до 01.01.2012р.).
На думку ТОВ «_________», результати, отримані за договорами про виконання робіт з ТОВ «_________», неможливо ідентифікувати окремо (відокремити) від витрат на розвиток бізнесу підприємства в цілому, що є ще одним додатковим до вищевикладених аргументом на підтвердження неможливості визнання таких об’єктів нематеріальними активами.
У зв’язку з вищевикладеним, на переконання ТОВ «_________», відсутні обставини для віднесення результатів робіт за договорами з ТОВ «_________» до нематеріальних активів, що підлягають віднесенню на баланс та амортизації, оскільки, з одного боку, ТОВ «_________» не мало ні наміру, ні технічної можливості та ресурсів для доведення таких результатів робіт до стану, у якому вони придатні для реалізації або використання; з другого боку, - ТОВ «_________» не мало можливості отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання результатів робіт; з третього боку, - результати робіт за договорами не визнані нематеріальними активами, що підлагають зарахуванню на баланс підприємства, у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
У зв’язку з цим, ТОВ «_________» ввжає, відповідно, необгрунтованими і похідні висновки в Акті перевірки про необхідність амортизації таких об’єктів (результатів робіт) та застосування прямолінійного методу амортизації до досягнення залишковою вартістю нульового значення.
Відповідно до підпункту 14.1.120. пункту 14.1. статті 14 ПК України, нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.
Згідно з підпунктом 139.1.5. пункту 139.1. статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, пов'язані з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу. Решта нематеріальних активів до складу витрат включаються.
Відповідно до роз’яснення Державної податкової адміністрації України в Єдиній базі податкових знань (завірена копія роз’яснення додається), «при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення як витрати з придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку (пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПКУ). Підпунктом 145.1.1 п. 145.1 ст. 145 ПКУ визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація. З урахуванням викладеного, витрати з придбання нематеріальних активів, що зазначені у пп. 145.1.1 п. 145.1 ст. 145 ПКУ, підлягають амортизації. Витрати з придбання нематеріальних активів, що не зазначені у п. 145.1.1 п. 145.1 ст. 145 ПКУ, враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у складі витрат».
Підпункт 145.1.1. пункту 145.1. статті 145 ПК України містить перелік груп нематеріальних активів, які підлягають амортизації. Серед об’єктів, передбачених даними групами, відсутні такі об’єкти, які мають схожість з результатами робіт за договорами, укладеними між ТОВ «_________» та ТОВ «_________». Виходячи з цього, віднесення таких результатів робіт до однієї з груп нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є безпідставним. На переконання ТОВ «_________», витрати замовника на оплату таких робіт повинні відноситись до витрат того періоду, в якому вони здійснені.
Згідно пункту 56.1. статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до пункту 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012р. №1203, обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене органом державної податкової служби у визначених Податковим кодексом України випадках, або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби є правомірним, покладається на органи державної податкової служби.
Не відповідають дійсності й твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «_________» по суті фактичних обставин у кожному випадку, що розглядаються в даних запереченнях, оскільки жодних пропозицій від перевіряючих про надання пояснень по суті спірних питань від перевіряючих до посадових осіб ТОВ «_________» не надходило.
На переконання ТОВ «_________», перевіряючими особами не лише не доведено з посиланням на чинні нормативні акти України правомірність висновків про необхідність визнання результатів робіт за договорами на виконання робіт з ТОВ «_________» до нематеріальних активів із зарахуванням їх на баланс підприємства та подальшою амортизацією, але й навпаки, - на підставі вищевикладеної аргументації ТОВ «_________» вважає єдино правильним і законодавчо обгрунтованим віднесення витрат на оплату робіт за такими договорами до витрат того періоду, в якому вони були здійснені.
У зв’язку з усім вищеперерахованим, ТОВ «_________» не погоджується повністю з податковим повідомленням-рішенням ДПІ у _________ районі м.Києва від _________№_________(форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємств (_________грн. за основним платежем та _________грн. за штрафними санкціями) та з Рішенням Державної податкової служби у м.Києві від _________№_________про результати розгляду первинної скарги частково (крім в частині скасування повідомлення-рішення ДПІ у _________ районі м.Києва від _________№_________ в частині штрафних (фінансових) санкцій по податку на доходи фізичних осіб в сумі _________грн.), а також з висновками перевіряючих, вказаними в Акті перевірки, в частинах:
1. Пункту 3.1.2. «Валові витрати» – стосовно завищення валових витрат всього в сумі _________грн. за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року, в тому числі по періодам:
-за 4 квартал 2009 року в сумі _________грн.
-за 3 квартал 2010 рік в сумі _________грн.
- за 4 квартал 2010 року в сумі _________грн.
2. Пункту 3.1.2. «Валові витрати» - стосовно завищення валових витрат всього в сумі _________грн. за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року , в тому числі по періодам:
-за 1 квартал 2011 рік в сумі _________грн.
-за 2 квартал 2012 року в сумі _________грн.
3. Пункту 3.1.2. «Валові витрати» - стосовно завищення витрат на збут всього в сумі _________ грн. за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, в тому числі по періодам:
-за 1 квартал 2011 року в сумі _________грн.
-за 2 квартал 2012 рік в сумі _________грн.
4. Пункту 3.1.4. «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток» - стосовно заниження податку на прибуток підприємств всього у сумі –_________ грн. за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, у тому числі :
-за 4 квартал 2009 року в сумі –_________грн.;
-за 3 квартал 2010 року в сумі _________грн.;
-за 4 квартал 2010 року в сумі _________грн.;
-за 1 квартал 2011 року в сумі _________грн.;
-за 2 квартал 2012 року в сумі _________грн.
5. Підпункту 1 пункту 4 «Висновки» - стосовно порушень п.5.1, ст.5, п.1.2, ст.1,п.п.5.2.1, п.5.2, ст.5, п.8.1.1, п.8.1, ст.8, п.п.8.3.9, п.8.3, ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР , п.п.14.1.120, п.14.1, ст.14, п.п.138.10.3, п.138.10, ст.138 ,п.144.1, ст.144, п.п.145.1.1, п.145.1, ст.145 Податкового Кодексу України зі змінами, в результаті чого занижено суму податку на прибуток всього в сумі _________грн., у тому числі :
-за 4квартал 2009 року в сумі –_________грн.;
-за 3 квартал 2010 року в сумі _________грн.;
-за 4 квартал 2010 року в сумі _________грн.;
-за 1 квартал 2011 року в сумі _________грн.;
-за 2 квартал 2012 року в сумі _________грн.
6. Додатку №4 до Акта перевірки в частині ідентифікації послуг та документів, отриманих ТОВ «_________» від ТОВ «_________» в якості «конструкторської документації».
У зв’язку з вищевикладеним, а також керуючись: ч.1 ст. 61 Конституції України, пп. 14.1.120. п. 14.1. ст. 14, п.56.1. ст.56, п.п. 86.1., 86.7. ст. 86, п.1 ст. 127, пп.139.1.5. п. 139.1. ст. 139, пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140, пп. 145.1.1 п. 145.1 ст. 145, пп.145.1.2. п. 145.1. ст. 145, п.п. 146.11 і 146.12 ст. 146, п. 148.5. ст. 148 Податкового кодексу України; п.1.2. ст. 1, п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п. 6-8 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Наметаріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року №242; п.п. 1, 9, 10 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи»; Стратегією застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності, затвердженою Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. №911-р.; Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.03.2011р. №205-р.; п. 1 Порядку застосування типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2004р. №732 «Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»; п.п. 3-4, 7-8, 10, 14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012р. №1203, Листом Міністерства юстиції України від 01.12.2003р. №22-34-1465,

ПРОШУ:
1. Прийняти дану повторну скаргу до розгляду;
2. Переглянути та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ДПІ у _________ районі м.Києва від _________№_________(форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємств (_________грн. за основним платежем та _________грн. за штрафними санкціями);
3. Скасувати Рішення Державної податкової служби у м.Києві від _________ №_________про результати розгляду первинної скарги частково (крім в частині скасування повідомлення-рішення ДПІ у _________ районі м.Києва від _________№_________ в частині штрафних (фінансових) санкцій по податку на доходи фізичних осіб в сумі _________грн.);
4. Скасувати Акт №_________від _________про результати планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «_________» в частинах:
3.1. Пункту 3.1.2. «Валові витрати» – стосовно завищення валових витрат всього в сумі _________грн. за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року, в тому числі по періодам:
-за 4 квартал 2009 року в сумі _________грн.
-за 3 квартал 2010 рік в сумі _________грн.
- за 4 квартал 2010 року в сумі _________грн.
3.2. Пункту 3.1.2. «Валові витрати» - стосовно завищення валових витрат всього в сумі _________грн. за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, в тому числі по періодам:
-за 1 квартал 2011 рік в сумі _________грн.
-за 2 квартал 2012 року в сумі _________грн.
3.3. Пункту 3.1.2. «Валові витрати» - стосовно завищення витрат на збут всього в сумі _________ грн. за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, в тому числі по періодам:
-за 1 квартал 2011 року в сумі _________грн.
-за 2 квартал 2012 рік в сумі _________грн.
3.4. Пункту 3.1.4. «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток» - стосовно заниження податку на прибуток підприємств всього у сумі –_________грн. за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, у тому числі :
-за 4 квартал 2009 року в сумі –_________грн.;
-за 3 квартал 2010 року в сумі _________грн.;
-за 4 квартал 2010 року в сумі _________грн.;
-за 1 квартал 2011 року в сумі _________грн.;
-за 2 квартал 2012 року в сумі _________грн.
3.5. Підпункту 1 пункту 4 «Висновки» - стосовно порушень п.5.1, ст.5, п.1.2, ст.1,п.п.5.2.1, п.5.2, ст.5, п.8.1.1, п.8.1, ст.8, п.п.8.3.9, п.8.3, ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР , п.п.14.1.120, п.14.1, ст.14, п.п.138.10.3, п.138.10, ст.138 ,п.144.1, ст.144, п.п.145.1.1, п.145.1, ст.145 Податкового Кодексу України зі змінами, в результаті чого занижено суму податку на прибуток всього в сумі _________грн., у тому числі :
-за 4квартал 2009 року в сумі –_________грн.;
-за 3 квартал 2010 року в сумі _________грн.;
-за 4 квартал 2010 року в сумі _________грн.;
-за 1 квартал 2011 року в сумі _________грн.;
-за 2 квартал 2012 року в сумі _________грн.
3.6. Додатку №4 до Акта перевірки в частині ідентифікації послуг та документів, отриманих ТОВ «_________» від ТОВ «_________» в якості «конструкторської документації».

ТОВ «_________» бажає бути присутнім при розгляді даної повторної скарги через своїх представників. Просимо повідомити ТОВ «_________» про час і місце розгляду цієї повторної скарги.
ДПС м.Києва та ДПІ у _________ районі м.Києва повідомлено про подання скарги до ДПС України.
Позовна заява до суду про скасування оскаржуваних податкових повідомлень – рішень, Акта перевірки та Рішення ДПС у м.Києві не подавалася.

Додатки:
1. Завірена копія Акта перевірки №_________від _________з Додатком №4 до нього (__ арк.);
2. Завірена копія Рішення Державної податкової служби у м.Києві від _________ №_________про результати розгляду первинної скарги (__ арк.);
3. Завірена копія податкового повідомлення-рішення від _________№_________(__ арк.);
4. Роз’яснення Державної податкової адміністрації України з Єдиної бази податкових знань стосовно віднесення на баланс нематеріальних активів (__ арк.);
5. Завірені копії Актів здачі-приймання виконаних робіт від ТОВ «_________» до ЗАТ «_________» від _________, _________. та _________. (__ арк.);
6. Завірені копії Договорів та актів між ТОВ «_________» та ТОВ «_________» (__ арк.);
- № _________від 27.10.2009р.,Акт прийому –передачі конструкторської документації від 28.12.2009р. (__ арк.);
- № 6 від 02.07.2010р, Додаток 1 ,Акт прийому - передачі документації від 30.12.2010р (__ арк.);
-№ 3 від 12.01.2011р., Додаток 1 ,Акт прийому - передачі документації від 31.03.2011р (__ арк.);
-№ 221110-ПР від 22.11.2010р.,Акт Здачі-приймання проектної продукції від
28.01.2011р. (__ арк.);
-№ 7 від 27.02.2012 р. ,Додаток № 1, Акт прийому - передачі документації від 27.06.2012р. (__ арк.);
- № 5 від 11.01.2010р. Акт прийому передачі від 30.09.2010р, від 30.12 .2010р. (__ арк.);
13. Завірені копії Наказу № 27 від 24.03.2010р., Протоколу №3 НМА від 30.09.10р., Протоколу №8 НМА від 28.01.11р., Протоколу №9 НМА від 31.03.11р., Протоколу №7 НМА від 30.12.10р., Протоколу № 3НМА від 30.09.10р., Протоколу № 6 НМА від 30.12.10р., Протоколу № 13 НМА від 27.06.12р. (__ арк.);
14. Завірені копії Договору № 008/07-Н від 27.07.2010р між ТОВ «_________» та _________ "_________", видаткової накладної № 354 від 30.09.2010р та схем (__ арк.);:
-Схеми на _________
- Схеми на _________
- Схеми на _________
- Схеми на _________
- Схеми на _________
15. Завірені копії Договору №25/06/10 від 25.06.2010р з ТОВ «_________», видаткової накладної № 290 від 27.08.2010р, та схем (__ арк.):
-Схеми на _________
16. Завірені копії Видаткових накладних №351 від 30.09.2010р з _________ «_________», та схем (__ арк.):
- Схеми _________.
17. Завірені копії Видаткової накладної №260 від 30.07.2010р з ТзОВ «_________», та схем (__ арк.):
- Схеми на _________.
18. Завірені копії Договору №61-4/222 від 20.09.2010р з ВАТ «_________», Видаткової накладної № 525 від, Видаткової накладної № 525 від 22.12.2012р, № 378 від 12.10.2010р. та схем (__ арк.):
-Схеми на _________;
-Схеми на _________;
-Схеми на _________.
19. Завірені копії Видаткової накладної № 538 від 27.12.2010р з ТОВ «_________», та схем (__ арк.):
- Схеми на _________.
20. Завірені копії Договору № 18/12-09 від 18.12.2009р, Договорів № 06-04/2010 від 23.03.2010р., № 05/-05/2010 від 19.02.2010р, Договору № 215/062010 від 25.06.2010, Договорів поставки № 4600002550 від 30.03.2010р., №4600003232/100 від 03.03.2010р, Договору № П11101 від 01.01.2011р., Договору № 21/09-09 ВІД 21.09.2009р., Договору № 782/КМ -52-09 від 14.10.2009р., Контракту № 21/10/09-Р від 21.10.2009р., Договору № 18/01/10 від 18.0.2010р., Договору № 25/01/10 від 25.01.2010р., Договору №1/01/12-12 від 12.01.2012р, Договору № 10 від 16.01.2012р.

Генеральний директор
Товариства з обмеженою відповідальністю
«_________»
_________________

Авторські права на дану статтю належать

Юридичній компанії “Професійна Юридична Група”

Просимо звертати увагу на дати публікації: статті актуальні лише на дату розміщення і не коригуються із зміною законодавства.

За додатковою інформацією звертайтесь, будь-ласка, за наступними контактними реквізитами ЮК “Професійна Юридична Група”:

Тел.: +38 (044) 592-20-95

E-mail: office@pl-group.com.ua

Web-сайт: www.pl-group.com.ua

 


 

View Professional Legal Group's profile on LinkedIn

 

Проф Юр Группа в TwitterПроф Юр Группа в Live JournalПроф Юр Группа в ОдноклассникахПроф Юр Группа ВКонтакте

Первинна скарга на податкові повідомлення-рішення та акт податкової перевірки

Февраль 16, 2013 By: Профессиональная Юридическая Группа Category: Проверки контролирующих органов

Вих.№________
від ______________

Копія:

Особа, що подає первинну скаргу:

Державна податкова служба у м.Києві
04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19

Державна податкова інспекція
у ________ районі м.Києва
_____________________________

Товариство з обмеженою відповідальністю
«________________________»
Юридична та фактична (поштова) адреса, на яку необхідно надіслати рішення за скаргою: ____________
Код ЄДРПОУ ________
Телефон: +38 (044) ________
Факс: +38 (044) ________

Первинна скарга
на податкові повідомлення-рішення ДПІ у ________ районі м.Києва від ________ №________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств (________грн. за основним платежем та ________грн. за штрафними санкціями), від ________ №________ (форма «Р») про зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування від усіх видів діяльності податком на прибуток у розмірі ________грн., від ________ №________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) (________грн. за основним платежем та ________грн. за штрафними санкціями), від ________№________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість (________грн. за основним платежем та ________ грн. за штрафними санкціями) та на Акт №________від ________про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «________» (код за ЄДРПОУ ________) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з ________ по ________, валютного та іншого законодавства за період з ________ по ________

В період з ________по ________проводилась планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «________» (далі – ТОВ

«________») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з ________по ________, валютного та іншого законодавства за період з ________ по ________За результатами даної перевірки складено Акт №________від ________(далі – Акт перевірки).
Перевірка здійснювалась: заступником начальника управління – начальником відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у ________районі м.Києва ДПС, радником податкової служби ІІІ рангу ________; головним державним податковим ревізором – інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у ________ районі м.Києва ДПС, інспектором податкової служби І рангу ________; начальником відділу контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій формі управління податкового контролю ДПІ у ________ районі м.Києва ДПС, радником податкової служби ІІІ рангу ________; головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за операціями у сфері ЗЕД управління контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПІ у ________ районі м.Києва ДПС, інспектором податкової служби ІІ рангу ________; головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у ________ районі м.Києва ДПС, інспектором податкової служби І рангу ________податкового боргу управління погашення податкового боргу ДПІ у ________районі м.Києва ДПС, інспектором податкової служби І рангу ________.
На думку перевіряючих (підпункт 3.1.2. (сторінки 6-21), підпункт 3.1.4. (сторінки 22-22), пункт 3.2. (сторінки 25-28), підпункт 3.2.2. (сторінки 28-36), підпункт 3.2.3. (сторінки 36-39), пункт 3.4. (сторінки 40-41), пункти 1-3 розділу 3 «Висновки» (сторінка 50) Акта перевірки), ТОВ «________» порушило, зокрема пп.5.3.1. п. 5.3., пп.5.4.4. п.5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, п.п. 7.2.4. п.7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5., п. 7.4., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, пп.138.1.1. п.138.1., п.138.2. ст. 138, п. 188.1. ст. 188, п. 190.1. ст. 190, п. 198.3. ст. 198, п. 198.6. ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого в періоді, що перевірявся, на переконання перевіряючих, занижено суму податку на прибуток всього в сумі ________грн., в тому числі по періодах:
- 2010 рік у сумі ________грн., в т.ч. за 4 квартал 2010р. – ________грн.;
- 2011 рік у сумі ________грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. – ________грн.;
- 3 квартали 2012 року у сумі ________грн., в т.ч. за 3 квартали 2012р. – ________грн.;
- зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування за 3 квартали 2012 року у сумі ________грн.,
а також занижено суму податку на додану вартість у сумі ________грн., в тому числі:
- серпень 2012 року в сумі ________грн.;
- вересень 2012 року в сумі ________грн.;
та зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі ________грн., в тому числі по періодах:
- квітень 2011 року в сумі ________грн.;
- липень 2012 року в сумі ________грн.

Не погоджуючись з висновками перевіряючих, вказаними в Акті перевірки, ТОВ «________» ________р.було подано Заперечення на Акт перевірки (копія додається). Під час слухань з приводу розгляду вищевказаних заперечень, на прохання посадових осіб ДПІ у ________ районі м.Києва ТОВ «________» ________було подано Доповнення до заперечень (копія додається) разом з додатками.
Листом вих. №________від ________(копія додається) ДПІ у ________ районі м.Києва надала відповідь про відмову у задоволенні заперечень за Акт перевірки.
На підставі Акта перевірки ДПІ у ________районі м.Києва ________року було надано ТОВ «________» податкові повідомлення-рішення від ________№________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств (________грн. за основним платежем та ________грн. за штрафними санкціями), від ________ №________ (форма «Р») про зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування від усіх видів діяльності податком на прибуток у розмірі ________грн., від ________ №________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) (________грн. за основним платежем та ________грн. за штрафними санкціями), від ________№________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість (________грн. за основним платежем та ________ грн. за штрафними санкціями).
ТОВ «________» не погоджується з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та Актом перевірки у зв’язку з наступним.

Підставами для висновків про порушення стало, на думку перевіряючих, зокрема:
- включення до складу валових витрат витрат на потреби, не пов’язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, з причини, що підприємство не працювало у минулому звітному році (сторінка 10 Акта перевірки);
- застосування підприємством торговельної марки без достатніх правових підстав (сторінки 12-13 Акта перевірки);
- наявність ознак фіктивності підприємства та підстав для визнання реєстраційних документів недійсними через провадження фінансово-господарської діяльності без відома та згоди засновників та призначених у законному порядку керівників (сторінка 14 Акта перевірки);
- наявність ознак недійсності правочинів (сторінка 15 Акта перевірки);
- виникнення взаємовідносин з покупцями продукції до укладення договорів про надання послуг з розміщення реклами, що, на думку перевіряючих, не призвело до появи нових покупців та отримання економічної вигоди (сторінки 15 – 21 Акта перевірки);
- заниження податкових зобов’язань з ПДВ за результатами аналізу перевіряючими цін реалізації імпортованих товарів (без наведення перевіряючими будь-якої аргументації) (сторінка 27 Акта перевірки);
- завищення податкового кредиту через відсутність податкових накладних (сторінки 28 – 36 Акта перевірки);
- заниження задекларованих показників в декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік (сторінка 41 Акта перевірки).
ТОВ «________» не погоджується з вищевказаними в Акті перевірки висновками перевіряючих, вважає їх помилковими, надуманими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та такими, що виникли в результаті неналежного аналізу перевіряючими договорів та інших документів ТОВ «________», невитребування таких документів чи будь-яких пояснень від посадових осіб ТОВ «________» в ході перевірки, невірного тлумачення умов укладених договорів та чинного законодавства України, у зв’язку з наступним:

1. Стосовно включення до складу валових витрат витрат на потреби, не пов’язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, з причини, що підприємство не працювало у минулому звітному році
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпункт 5.4.4. пункту 5.4. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає, що витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями включаються до складу витрат платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.
При цьому звертаємо особливу увагу на те, що твердження перевіряючих про неможливість віднесення ТОВ «________» витрат на оплату послуг ТОВ «________» за договором №________від ________року через те, що підприємство у попередньому звітному (2010) році не працювало, - є безпідставним і таким, що не грунтується на фактичних обставинах справи і документах.
Перевіряючі в Акті перевірки при аналізі послуг, що надавались за Договором з ТОВ «________» №________від ________, посилаються на наступні акти здачі-прийняття робіт:
- №________від ________р. на суму ________грн., крім того ПДВ (20%) – ________грн.;
- №________від ________р. на суму ________грн., крім того ПДВ (20%) – ________грн;
та податкові накладні:
- №________від ________р. на суму ________грн., крім того ПДВ (20%) – ________грн. ;
- №________ від ________р. на суму ________., крім того ПДВ (20%) – ________грн
Акцентуємо Вашу увагу, що вищевказані акти здачі-прийняття робіт та податкові накладні не стосуються Договору №________ від ________р. з ТОВ «________», оскільки складені до іншого Договору - №________від ________р. з цим же контрагентом (копія договору разом з актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними та рахунками-фактурами додається). Всього було укладено 2 різні Договори з тим самим контрагентом, і перевіряючі помилково використали акти й податкові накладні від одного Договору при аналізі іншого Договору.
Перевіряючі посилаються на акти здачі-прийняття робіт та податкові накладні, підписані майже на цілий рік раніше, ніж було укладено Договір, з яким перевіряючі пов'язкують дані акти та податкові накладні.
Твердження про те, що ТОВ «________» віднесло вищевказані витрати до рядка 04.13 «інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12» Декларації з податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2010 року, не відповідають дійсності, оскільки ТОВ «________» в податковому обліку взагалі не відносило вищевказані витрати до валових вират, на підтвердження чого ТОВ «________» було надано розшифрування валових витрат у вигляді Оборотно-сальдової відомості по рахунку «Валові витрати» (податковий облік) за 4кв. 2010р. (копія додається).
У зв’язку з вищевикладеним, висновки перевіряючих про неправомірність віднесення ТОВ «________» до складу валових витрат витрат на оплату послуг ТОВ «________» за договором №________від ________року є помилковими.
Твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «________» по суті даного питання не відповідають дійсності, оскільки жодних вимог чи пропозицій про надання пояснень до посадових осіб ТОВ «________» від перевіряючих не надходило.

2. Стосовно застосування підприємством торговельної марки без достатніх правових підстав
Висновки перевіряючих про відсутність правових підстав для використання ТОВ «________» торговельної марки «________» грунтуються на неналежному дослідженні документації підприємства, невитребуванні в ході перевірки документів стосовно використання торговельної марки.
ТОВ «________» є іноземним підприємством в розумінні частини 2 статті 63 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436-IV (далі – ГК України) зі 100% іноземним капіталом. Єдиним засновником (учасником) ТОВ «________» є ТОВ «________» (Російська Федерація), що підтверджується Статутом ТОВ «________» (копія додається) та даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, до якого відкрито загальний доступ та який повністю синхронізований з базою даних ДПІ у ________ районі м.Києва.
ТОВ «________» (Російська Федерація) є власником торговельних марок «________», що підтверджується Свідоцтвом на товарний знак (знак обслуговування) №________, виданим Федеральною службою РФ з питань інтелектуальної власності, патентів та товарних знаків (копія додається), а також Сертифікатом про міжнародну реєстрацію (в т.ч. в Україні) №________ (копія додається, в т.ч. з перекладом на українську мову). Звертаємо Вашу увагу на те, що дія вищевказаного Сертифікату, що підтверджує право інтелектуальної власності ТОВ «________» на товарний знак «________», поширюється також на Україну (третій знизу показник на останній сторінці Сертифікату).
За Ліцензійним договором №________від ________р. (копія додається) ТОВ «________» (РФ) надало ТОВ «________» право невиключного використання торговельних марок «________» з метою популяризації та підвищення обсягів реалізації продукції виробництва ТОВ «________», яка імпортувалась та реалізовувалась ТОВ «________а».
Умовами вищевказаного Ліцензійного договору передбачено, зокрема, невиключне право (невиключна ліцензія) ТОВ «________» використовувати торговельні марки «________», в тому числі здійснювати діяльність, направлену на поширення інформації про торговельні марки, формування обізнаності кінцевих споживачів про торговельні марки та продукцію, яка під ними реалізовується, зокрема шляхом укладення договорів про надання рекламних та/або маркетингових послуг (пункт 3.7. Ліцензійного договору).
Відповідно до статті 421 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV (далі – ЦК України), суб’єктом права інтелектуальної власності, є, зокрема, особа, якій особисті немайнові та/або майнові права інтелектуальної власності належать за договором. Право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором (стаття 422 ЦК України).
Згідно з частиною 3 статті 426 ЦК України, використання об’єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об’єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором (частина 4 статті 426 ЦК України).
Крім передачі невиключного права на використання торговельних марок «________» за вищевказаним Ліцензійним договором, ТОВ «________» (РФ) було надано ТОВ «________» також офіційний лист – дозвіл на використання торговельних марок «________» (копія додається), що відповідає частині 3 статті 426 ЦК України.
У зв’язку з вищевикладеним, висновки перевіряючих про порушення ТОВ «________» чинного податкового та іншого законодавства України та неправомірне віднесення у зв’язку з цим до складу валових витрат витрат на оплату рекламних послуг через відсутність правових підстав для використання торговельної марки «________» є помилковими.
Твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «________» по суті даного питання також не відповідають дійсності, оскільки жодних вимог чи пропозицій про надання пояснень до посадових осіб ТОВ «________» від перевіряючих не надходило.

3. Стосовно наявності ознак фіктивності підприємства та підстав для визнання реєстраційних документів недійсними через провадження фінансово-господарської діяльності без відома та згоди засновників та призначених у законному порядку керівників
Перевіряючими в Акті перевірки (сторінка 14) вказано про наявність «ознак фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи…, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними», зокрема, у зв’язку з «провадженням фінансово-господарської діяльності без відома та згоди засновників та призначених у законному порядку керівників».
Таке вільне тлумачення посадовими особами податкових органів норма чинного законодавства України та посилання на факти, не підтверджені жодними документами, на наше переконання, є неприпустимим і таким, що не відповідає принципу розумної достатності та економічної доцільності.
Згідно зі статтею 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна. Суб’єктами господарювання, зокрема, є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Відповідно до статті 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно з частиною 2 статті 87 ЦК України, товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (частина 4 статті 87 ЦК України).
Рішення про створення ТОВ «________» було прийнято єдиним засновником – ТОВ «________» (РФ) ________р., що підтверджується Протоколом №1 Установчих Зборів Учасників ТОВ «________» від ________р. (копія додається).
________р. Державним реєстратором ________ районної у м.Києві державної адміністрації було проведено державну реєстрацію створення юридичної особи – ТОВ «________» та внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру за №________ із присвоєнням коду ЄДРПОУ ________(копія свідоцтва про державну реєстрацію додається). Того ж дня зареєстровано Статут ТОВ «________» (копія додається). Статут від імені єдиного засновника (учасника) ТОВ «________» (РФ) було підписано уповноваженою особою, підпис якої було завірено нотаріально, а повноваження перевірено.
В подальшому протягом всього періоду діяльності ТОВ «________» основні напрямки діяльності товариства та ключові питання життєдіяльності товариства також визначались єдиним учасником – ТОВ «________» (РФ), про що свідчить, зокрема, участь у розробці та впровадженні внутрішніх локальних актів товариства, прийняття учасником рішення про зміну керівника ТОВ «________» та вступ призначеного засновником громадянина РФ ________на посаду керівника ТОВ «________» з ________року згідно Наказу від ________№________(повноваження якого встановлені перевіряючими, про що зазначено в пункті 2.2. Акта перевірки (сторінка 2 Акта перевірки).
Цитування перевіряючими в Акті перевірки положень статей 80 – 92 ЦК України про припинення правоздатності юридичної особи з дати внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення взагалі не має відношення до діяльності ТОВ «________» та не відповідє реальному стану справ.
Більш того, станом на дату написання та подання даних заперечень в загальнодоступній офіційній електронній версії Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html стосовно ТОВ «________» (код ЄДР ________) у розділі «Дані про перебування юридичної особи у процесі припинення» міститься запис «не перебуває в процесі припинення».
У зв’язку з вищевикладеним, твердження перевіряючих стосовно наявності ознак фіктивності в діяльності ТОВ «________» через «провадження фінансово-господарської діяльності без відома та згоди засновників та призначених у законному порядку керівників», є безпідставним.
Відповідно, висновки перевіряючих про порушення ТОВ «________» чинного податкового та іншого законодавства України у зв’язку з наявністю ознак фіктивності діяльності ТОВ «________» не відповідають дійсності і, таким чином, є помилковими.
Твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «________» по суті даного питання також не відповідають дійсності, оскільки жодних вимог чи пропозицій про надання пояснень до посадових осіб ТОВ «________» від перевіряючих не надходило.

4. Стосовно наявності ознак недійсності правочинів
Стаття 203 ЦК України встановлює вимоги до правочинів, недотримання яких може стати підставою для визнання правочину недійсним (стаття 215 ЦК України). Всі договори, укладені від імені ТОВ «________», відповідають вимогам, які передбачені статтею 203 ЦК України, зокрема: зміст правочинів не суперечить Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняла правочини від імені ТОВ «________», - Директор, мав необхідний обсяг повноважень відповідно до Статуту товариства (копія Статуту додається); волевиявлення учасників правочинів було вільним та відповідало їх внутрішній волі; форма правочинів відповідала вимогам закону; правочини спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Критерій наявності або відсутності мети отримання економічної вигоди за правочином, не є підставою для визнання того чи іншого правочину недійсним. Однак, незважаючи на це, ТОВ «________» заперечує також укладення будь-яких договорів, що не передбачають отримання економічної вигоди від їх укладення, про що буде зазначено в пункті 5 даних заперечень.
Вважаємо за необхідне відмітити статтю 204 ЦК України, яка встановлює презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Твердження перевіряючих про недійсність правочинів через те, що особа, яка вчиняла правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності (виділений та підкреслений текст на сторінці 15 Акта перевірки), є надуманим і таким, що не грунтується на всебічному дослідженні повноважень керівника на укладення договорів. Директор ТОВ «________» був призначений на дану посаду рішенням єдиного учасника товариства, ________р. вступив на посаду на підставі наказу від ________р. №________. Його повноваження, в тому числі на укладення договорів від імені Товариства, без будь-яких обмежень, закріплені в Статуті Товариства (копія додається).
Відповідно до підпункту 9.6.3. пункту 9.6. Статуту ТОВ «________», Директор, зокрема: без доручення діє від імені Товариства, представляє Товариство перед іншими підприємствами, об’єднаннями, товариствами, установами та іншими будь-якими третіми особами; у відповідності з чинним законодавством, з цим Статутом та в межах своїх повноважень розпоряджається майном Товариства; вчиняє юридичні дії від імені Товариства та ін.
Крім того, в Єдиному державному реєстрі також відсутні будь-які записи про обмеження на вчинення керівником дій від імені Товариства.
У зв’язку з вищевикладеним, аргументи перевіряючих про невіднесення до складу валових витрат витрат на оплату рекламних послуг за договорами, які перевіряючі вважають недійсними через недостатній обсяг цивільної дієздатності особи, яка вчиняє правочин, є помилковими.
Твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «________» по суті даного питання також не відповідають дійсності, оскільки жодних вимог чи пропозицій про надання пояснень до посадових осіб ТОВ «________» від перевіряючих не надходило.

5. Стосовно виникнення взаємовідносин з покупцями продукції до укладення договорів про надання послуг з розміщення реклами, що, на думку перевіряючих, не призвело до появи нових покупців
По-перше, твердження перевіряючих про відсутність зростання кількості покупців продукції ТОВ «________» після проведення рекламних та маркетингових акцій не відповідає дійсності, оскільки ________р. (після проведення рекламних та маркетингових акцій) було укладено новий Дистриб'юторський договір №________з ТОВ «________» (копія додається), за яким в період з ________р._ по _________р._було здійснено поставки продукції на загальну суму ________гривень, що підтверджується _видатковими накладними №________ від ________, №________ від ________р., №________ від ________, ________ від ________, ________ від ________, ________ від ________, ________ від ________, ________ від ________, ________ від ________, ________ від _________(копії додаються).
По-друге, відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996р. №270/96-ВР, реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Виходячи з даного визначення, - метою реклами є не лише залучення нових покупців (як це звужено тлумачать перевіряючі в Акті перевірки), а, по-перше, формування обізнаності споживачів реклами щодо таких особи чи товару, по-друге (і дана мета є незалежною та альтернативною по відношенню до першої), - підтримання обізнаності споживачів реклами та їх інтересу щодо таких особи чи товару.
Таким чином, навіть у разі, якби проведена рекламна кампанія не призвела до збільшення кількості безпосередніх покупців продукції підприємства, вона сприяє обізнаності кінцевих споживачів про підприємство та/або його продукцію, та сприяє підтриманню інтересу кінцевих споживачів щодо підприємства або його продукції, - отже ефект від реклами також вважався б досягнутим.
По-третє, реклама – це заходи, які направлені на майбутнє, є орієнтованим на невизначену кількість споживачів, і не можуть гарантувати суб’єктивне сприйняття чи несприйняття реклами, її форми та змісту споживачами, відповідно, такі заходи завжди містять ризик незалучення нових споживачів (наприклад, через невдалу рекламу та ін.). Однак при цьому такі заходи не перестають бути рекламою в юридичному розуміння статті 1 Закону України «Про рекламу».
По-четверте, перевіряючими при аналізі даного питання не було досліджено належним чином схему роботи підприємства.
Основною метою діяльності ТОВ «________» відповідно до Статуту, а також видів діяльності, закріплених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та відображених в Довідці зі статуправління (копія додається), є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами..
При оптовій торгівлі основними споживачами продукції підприємства є не кінцеві споживачі, а інші суб’єкти господарювання, які придбають дану продукцію оптовими партіями з метою її подальшого продажу кінцевим споживачам.
ТОВ «________» було укладено ряд Дистриб’юторських договорів з такими суб’єктами господарювання (копії додаються).
Відповідно до умов даних договорів (пункт 1.1. договорів), на умовах, визначених цими договорами, ТОВ «________» зобов’язалося здійснювати поставку Продукції, надавати Дистриб’юторам допомогу в рекламуванні Продукції, а Дистриб’ютори зобов’язалися оплачувати вартість Продукції та реалізовувати її кінцевим споживачам. Дистриб’ютори зобов’язалися здійснювати купівлю Продукції з метою її подальшої реалізації на території України через власну мережу збуту або мережу збуту партнерів, з якими Дистриб’ютором укладені відповідні угоди (пункт 1.2. договорів).
Враховуючи вищевикладене, визначення перевіряючими наявності або відсутності економічного ефекту від замовлення ТОВ «________» послуг з реклами продукції шляхом простого сумування лише кількості покупців, з якими ТОВ «________» укладено договори на постачання продукції, є, на наше переконання, поверхневим і непрофесійним. Оскільки підприємство здійснювало реалізацію продукції виключно оптовими партіями, а реалізація її кінцевим споживачам здійснювалась безпосередньо дистриб’юторами підприємства (покупцями продукції ТОВ «________»), - економічний ефект повинен вимірюватись не кількістю покупців, а кількістю продукції, яка була реалізована таким оптовим покупцям та обсягами грошових надходжень від реалізації продукції оптовими партіями на користь дистриб’юторів.
Після проведення кампаній за договорами про надання маркетингових та рекламних послуг (зокрема, за Договором з ТОВ «________» №________від ________р. та з ТОВ «________» №________від ________р. та №________від ________р.) обсяги продукції торгової марки «________», яка була реалізована ТОВ «________» дистриб’юторам за діючими Дистриб’юторськими договорами для її подальшої реалізації кінцевим споживачам – споживачам реклами, яка була замовлена та оплачена ТОВ «________», - істотно зріс. Про це свідчать, зокрема, такі показникизгідно таблиці:
Номенклатура 2 011р. 9 міс. 2012 р. Темп зростання, %
Сума продажу з ПДВ, грн. Кількість, тн Сума продажу з ПДВ, грн. Кількість, тн Сума продажу з ПДВ Кількість
Товари ТМ "________" ________ ________ ________ ________ ________% ________%
Всього ________ ________ ________ ________ ________% ________%

що підтверджується Звітом з продажу товарів ТМ «________» (копія додається).
Таким чином, понесені ТОВ «________» витрати на оплату рекламних та маркетингових послуг мають безпосередній зв’язок з господарською діяльністю ТОВ «________», оскільки призвели до збільшення обсягів продажу продукції ТМ «________» на ________%.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. 2755-VI (далі – ПК України), витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 140.1.5. пункту 140.1. статті 140 ПК України, витрати платника податку на проведення реклами є витратами подвійного призначення, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування.
Згідно з підпунктом 14.1.108. пункту 14.1. статті 14 ПК України, маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Мерчандайзинг (англ. (merchandising) походить від англійського merchandise - товари, сприяння продажу будь-якого товару) - один із видів маркетингу, що сприяє інтенсивному просуванню товарів у роздрібній торгівлі без активної участі спеціального персоналу - вдале розміщення товарів у торговому залі, оригінальне оформлення прилавків та вітрин, організація презентацій з роздачею сувенірів, наданням знижок та пільг.
Відповідно до підпідпункту г) підпункту 138.10.3. пункту 138.10. статті 138 ПК України, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг) відносяться до складу інших витрат, а саме – витрат на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг. При цьому звертаємо Вашу увагу на те, що витрати на рекламу зазначені в якості виключення зі складу витрат, які не пов’язані з провадженням господарської діяльністю та які не включаються до складу витрат згідно підпункту 139.1.1. пункту 139.1. статті 139 ПК України. Отже, витрати на рекламу включаються до складу валових витрат підприємства.
Згідно з пунктом 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг) відносяться до складу витрат на збут.
Відповідно до абзацу 9 Узагальнюючої податкової консультації щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 15.02.2012р. №123, рекламні та маркетингові послуги можуть, зокрема, оплачуватись та проводитись за ініціативи власника торговельної марки, виробника продукції, дистриб'ютора, торговельної мережі. При цьому витрати на маркетингові та рекламні послуги несе безпосередньо замовник цих послуг.
ТОВ «________», як законний правоволоділець торговельної марки «________» та водночас єдиний імпортер в Україні продукції виробництва ТОВ «________», - має повне право ініціювати, замовляти, проводити та оплачувати рекламні та маркетингові послуги, направлені на підвищення та/або підтримання обізнаності та інтересу споживачів до торговельної марки та до продукції виробництва ТОВ «________» і нести при цьому витрати на оплату таких послуг, відносячи при цьому такі витрати до складу витрат на збут.
Виходячи з вищевикладеного, висновки перевіряючих про безпідставне віднесення до складу валових витрат витрат на оплату рекламних та маркетингових послуг, є помилковими.
Твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «________» по суті даного питання також не відповідають дійсності, оскільки жодних вимог чи пропозицій про надання пояснень до посадових осіб ТОВ «________» від перевіряючих не надходило.

6. Стосовно заниження податкових зобов’язань з ПДВ за результатами аналізу перевіряючими цін реалізації імпортованих товарів
Перевіряючими в Акті перевірки (сторінка 27) вказано, що за результатами аналізу ціни реалізації імпортованих товарів (таблиця 1 до акту перевірки) встановлено, що підприємством занижено податкові зобов’язання на загальну суму ________грн.
По-перше, в зв’язку з тим, що вищезазначена таблиця №1 не надана, неможливо виявити підстави перевіряючих щодо зроблених висновків.
По-друге, підприємство реалізовуючи товари за договірними (контрактними) цінами при визначенні бази оподаткування податком на додану вартість керується п. 188.1. ст. 188 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями.
Виходячи з вищевикладеного, висновки перевіряючих щодо заниження підприємством податкових зобов’язань є безпідставними.
Твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «________» по суті даного питання також не відповідають дійсності, оскільки жодних вимог чи пропозицій про надання пояснень до посадових осіб ТОВ «________» від перевіряючих не надходило.

7. Стосовно завищення податкового кредиту через відсутність податкових накладних
Перевіряючими в Акті перевірки (сторінка 32, 34, 35) вказано, що підприємство порушило п. 44.1. ст. 44, п.198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, та включило для формування податкової звітності дані не підтвердженні документами.
ТОВ «________» повідомляє, що включало до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, підтвердженні оригіналами податкових накладних, оформлених згідно вимог законодавства.
Твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «________» по суті даного питання також не відповідають дійсності, оскільки жодних вимог чи пропозицій про надання пояснень до посадових осіб ТОВ «________» від перевіряючих не надходило.

8. Стосовно завищення податкового кредиту враховуючи порушення, викладені в п. 5, 6, 7 Розділу 3.1.2 акту
Перевіряючими в Акті перевірки (сторінка 30, 34, 35) вказано, що в зв’язку з порушеннями, викладеними в п. 5, 6, 7 Розділу 3.1.2 акту підприємство зависило податковий кредит на загальну суму ________грн.
Звертаємо Вашу увагу на те, що ТОВ «________» заперечує порушення ним податкового та іншого законодавства, в т.ч. зазначені в п. 5, 6, 7 Розділу 3.1.2 акту.
Крім того, відповідно до ст.198.1 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями та ст. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» право на віднесення сум податкового кредиту виникає у разі здійснення придбання або виготовлення товарів та послуг, а згідно ст. 198.3 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. та ст. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У зв’язку з чим твердження про завищення податного кредиту через порушення, зазначенні в п. 5, 6, 7 Розділу 3.1.2 акту вважаємо безпідставним.
Твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «________» по суті даного питання також не відповідають дійсності, оскільки жодних вимог чи пропозицій про надання пояснень до посадових осіб ТОВ «________» від перевіряючих не надходило.

У зв’язку з вищевикладеним, на переконання ТОВ «________», висновки перевіряючих в податкових повідомленнях-рішеннях та в Акті перевірки про наявність порушень з боку ТОВ «________» чи його посадових осіб чинного податкового та іншого законодавства України є помилковими та не відповідають фактичним обставинам і наявним документам.
У зв’язку з цим, ТОВ «________» вважає, відповідно, необгрунтованими і похідні висновки в податкових повідомленнях-рішеннях та в Акті перевірки про: заниження сум податку на прибуток підприємств; зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств; заниження сум податку на додану вартість; зменшення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно пункту 56.1. статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до пункту 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012р. №1203, обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене органом державної податкової служби у визначених Податковим кодексом України випадках, або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби є правомірним, покладається на органи державної податкової служби.
Не відповідають дійсності й твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «________» по суті фактичних обставин у кожному випадку, що розглядаються в даних запереченнях, оскільки жодних запитів чи пропозицій про надання пояснень по суті спірних питань від перевіряючих до посадових осіб ТОВ «________» не надходило. Перевіряючі взагалі не вимагали надання з боку ТОВ «________» копій документів чи пояснень посадових осіб, так само як і не повідомляли в ході перевірки про можливі порушення податкового чи іншого законодавства України. ТОВ «________» не мало можливості ні спростувати, ні пояснити перевіряючим свою позицію, оскільки інформація про можливу наявність порушень до ТОВ «________» чи його посадових осіб не надходила.
Окремо акцентуємо Вашу увагу на тому, що Акт перевірки надійшов до ТОВ «________» не в повному обсязі – зокрема, товариством не отримано додатки №1, №2, №3, №5, які згадуються в тексті Акта перевірки та використовуються перевіряючими в якості підтвердження порушень з боку товариства.

На переконання ТОВ «________», перевіряючими особами не лише не доведено з посиланням на чинні нормативні акти України правомірність висновків про порушення з боку ТОВ «________» податкового чи іншого законодавства України, але й навпаки, - на підставі вищевикладеної аргументації ТОВ «________» вважає що будь-які порушення податкового та іншого законодавства України в діях ТОВ «________» та його посадових осіб відсутні, а висновки перевіряючих абсолютно не грунтуються на фактичних обставинах та прямо відверто протирічать договорам та іншим документам.

У зв’язку з цим ТОВ «________» не погоджується повністю з податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у ________районі м.Києва від ________р. №________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств (________грн. за основним платежем та ________грн. за штрафними санкціями), від ________р. №________ (форма «Р») про зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування від усіх видів діяльності податком на прибуток у розмірі ________грн., від ________р. №________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) (________ грн. за основним платежем та ________грн. за штрафними санкціями), від ________р. №________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість (________грн. за основним платежем та ________ грн. за штрафними санкціями), а також з висновками перевіряючих в частині порушення ТОВ «________» податкового та іншого законодавства України, вказаними в Акті перевірки, в частинах:
1. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінка 6 Акта перевірки) – стосовно завищення валових витрат за період з 27.02.2010р. по 30.09.2012р. на суму ________грн., у тому числі по періодам:
- 2010 рік у сумі ________грн., в т.ч. за 4 квартал 2010р. – ________грн.;
- 2011 рік у сумі ________грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. – ________грн.;
- 1 квартал 2012 року в сумі ________грн.;
- півріччя 2012 року в сумі ________грн., в т.ч. за 2 квартал 2012р. – ________грн.;
- 3 квартали 2012 року в сумі ________грн., в т.ч. за 3 квартал 2012р. – ________грн.
2. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінка 9 Акта перевірки) - стосовно завищення задекларованих показників у рядку 04.13 Декларації «інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12» на загальну суму ________грн., в тому числі у 4 кварталі 2010 року в сумі ________грн.
3. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінки 11-13) - стосовно завищення задекларованих показників у рядку 05.1 «Витрати операційної діяльності, собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на загальну суму ________грн., у тому числі по періодам:
- за 1 квартал 2012 року в сумі ________грн.
4. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінка 14 Акта перевірки) – стосовно завищення задекларованих показників у рядків 06.3 ВЗ Декларації «Витрати на збут» на загальну суму ________грн., в тому числі по періодам:
- 2011 рік у сумі ________грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. – ________грн.;
- 1 квартал 2012 року в сумі ________грн.;
- півріччя 2012 року в сумі ________грн., в т.ч. за 2 квартал 2012р. – ________грн.;
- 3 квартали 2012 року в сумі ________грн., в т.ч. за 3 квартал 2012р. – ________грн.
5. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінки 14-19 Акта перевірки) – стосовно наявності ознак фіктивності в діяльності ТОВ «________» та відсутності зв’язку витрат на рекламу з господарською діяльністю ТОВ «________»;
6. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінки 12-13, 16-17 Акта перевірки) – стосовно відсутності підстав для використання ТОВ «________» торговельної марки «________»;
7. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінка 19 Акта перевірки) – стосовно безпідставного віднесення до складу валових витрат у рядку 06 «Інші витрати» Декларації податку на прибуток сум витрат по послугах наданих ТОВ «________» в загальній сумі ________грн., в т.ч. по періодам:
- за 2 квартал 2012 року в сумі ________грн.;
- за 3 квартал 2012 року в сумі ________грн., в т.ч. за 3 квартал 2012р. – ________грн.
8. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінки 20-21 Акта перевірки) – стосовно безпідставного віднесення до складу валових витрат у рядку 06 «Інші витрати» Декларації податку на прибуток сум витрат по послугах наданих ТОВ «________» в загальній сумі ________грн., в т.ч. по періодам:
- 2011 рік у сумі ________грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. – ________грн.;
- 1 квартал 2012 року в сумі ________грн.;
- півріччя 2012 року в сумі ________грн., в т.ч. за 2 квартал 2012р. – ________грн.;
- 3 квартали 2012 року в сумі ________грн., в т.ч. за 3 квартал 2012р. – ________грн.
9. Підпункту 3.2.1. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінка 25 Акта перевірки) – стосовно заниження податкових зобов’язань по податку на додану вартість на загальну суму ________грн., в т.ч. по періодах:
- березень 2012 року в сумі ________грн.;
- квітень 2012 року в сумі ________грн.;
10. Підпункту 3.2.1. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 26-27 Акта перевірки) – стосовно заниження задекларованих показників у рядку 01.1 колонка Б Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів» у загальній сумі ________грн., в т.ч. по періодах:
- березень 2012 року в сумі ________грн.;
- квітень 2012 року в сумі ________грн.;
11. Підпункту 3.2.2. «Податковий кредит» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 28-30 Акта перевірки) – стосовно завищення податкового кредиту по податку на додану вартість всього в сумі ________грн., в т.ч. по періодах:
- листопад 2010р. – ________грн.;
- листопад 2011р. – ________грн.;
- грудень 2011р. – ________грн.;
- січень 2012р. – ________ грн.;
- лютий 2012р. – ________грн.;
- травень 2012р. – ________грн.;
- червень 2012р. – ________грн.;
- липень 2012р. – ________грн.;
- серпень 2012р. – ________грн.;
- вересень 2012р. – ________грн.
12. Підпункту 3.2.2. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 31-33 Акта перевірки) – стосовно завищення податкового кредиту внаслідок взаємовідносин з ТОВ «________» та ТОВ «________» на загальну суму ________грн., в т.ч. по періодах:
- листопад 2011р. – ________ грн.;
- грудень 2011р. – ________ грн.;
- січень 2012р. – ________ грн.;
- лютий 2012р. – ________ грн.;
- травень 2012р. – ________ грн.;
- червень 2012р. – ________ грн.;
- липень 2012р. – ________грн.;
- серпень 2012р. – ________ грн.;
- вересень 2012р. – ________грн.
13. Підпункту 3.2.2. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінка 34 Акта перевірки) – стосовно безпідставного завищення податкового кредиту по податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ «________» за період з ________р. по ________р. на загальну суму ________грн., в т.ч. по періодах:
- листопад 2010 року в сумі ________грн.
14. Підпункту 3.2.2. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 34-36 Акта перевірки) – стосовно завищення податкового кредиту по податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ «________» у лютому 2012 року на загальну суму ________грн., в т.ч. по періодах:
- лютий 2012 року в сумі ________грн.
15. Підпункту 3.2.3. «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 36-39 Акта перевірки) – стосовно заниження податку на додану вартість всього в сумі ________грн., в т.ч. по періодах:
- серпень 2012 року – в сумі ________ грн.;
- вересень 2012 року – в сумі ________грн.
та зменшення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі ________грн., в т.ч. по періодах:
- квітень 2011 року – в сумі ________грн.;
- липень 2012 року – в сумі ________грн.
16. Підпункту 1 пункту 3 «Висновок» (сторінка 50 Акта перевірки) – стосовно порушень пп.5.3.1. п. 5.3., пп.5.4.4. п.5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, пп.138.1.1. п.138.1., п.138.2. ст. 138, Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств всього в сумі ________грн., в тому числі по періодах:
- 2010 рік у сумі ________грн., в т.ч. за 4 квартал 2010р. – ________грн.;
- 2011 рік у сумі ________грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. – ________грн.;
- 3 квартали 2012 року у сумі ________грн., в т.ч. за 3 квартали 2012р. – ________грн.;
- зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування за 3 квартали 2012 року у сумі ________грн.
17. Підпункту 2 пункту 3 «Висновок» (сторінка 50 Акта перевірки) – стосовно порушень п.п. 7.2.4. п.7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5., п. 7.4., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, п. 188.1. ст. 188, п. 190.1. ст. 190, п. 198.3. ст. 198, п. 198.6. ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі ________грн., в тому числі:
- серпень 2012 року в сумі ________грн.;
- вересень 2012 року в сумі ________грн.;
та зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі ________грн., в тому числі по періодах:
- квітень 2011 року в сумі ________грн.;
- липень 2012 року в сумі ________ грн.

У зв’язку з вищевикладеним, а також керуючись: п.5.1. ст. 5, пп. 5.4.4. п. 5.4. ст. 5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; ст. 1 Закону України «Про рекламу», пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.108. п. 14.1. ст. 14, пп.56.1. ст. 56, ппп. г) пп. 138.10.3. п.138.10. ст. 138, пп. 139.1.1. п. 139.1. ст. 139, пп. 140.1.5. п. 140.1. ст. 140 Податкового кодексу України; ст. 55, ч.2 ст. 63 Господарського кодексу України; ст.ст. 80 - 92, ч.ч.2,4 ст. 87, ст.203, ст. 204, ст. 215, ст. 421, ст. 422, ч.ч.3, 4 ст. 426 Цивільного кодексу України; п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318; п.10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012р. №1203; абз. 9 Узагальнюючої податкової консультації щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 15.02.2012р. №123,

ПРОШУ:

1. Прийняти дану первинну скаргу до розгляду;
2. Переглянути та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення ДПІ у ________ районі м.Києва від ________ №________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств (________грн. за основним платежем та ________грн. за штрафними санкціями), від ________р. №________ (форма «Р») про зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування від усіх видів діяльності податком на прибуток у розмірі ________грн., від ________р. №________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) (________грн. за основним платежем та ________грн. за штрафними санкціями), від ________р. №________ (форма «Р») про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість (________,00 грн. за основним платежем та ________ грн. за штрафними санкціями);
3. Скасувати Акт №________від ________р. про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «________» (код за ЄДРПОУ ________) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з ________р. по ________р., валютного та іншого законодавства за період з ________р. по ________р. в частинах:
3.1. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінка 6 Акта перевірки) – стосовно завищення валових витрат за період з ________р. по ________р. на суму ________грн., у тому числі по періодам:
- 2010 рік у сумі ________грн., в т.ч. за 4 квартал 2010р. – ________грн.;
- 2011 рік у сумі ________грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. – ________грн.;
- 1 квартал 2012 року в сумі ________грн.;
- півріччя 2012 року в сумі ________грн., в т.ч. за 2 квартал 2012р. – ________грн.;
- 3 квартали 2012 року в сумі ________грн., в т.ч. за 3 квартал 2012р. – ________грн.
3.2. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінка 9 Акта перевірки) - стосовно завищення задекларованих показників у рядку 04.13 Декларації «інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12» на загальну суму ________грн., в тому числі у 4 кварталі 2010 року в сумі ________грн.
3.3. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінки 11-13) - стосовно завищення задекларованих показників у рядку 05.1 «Витрати операційної діяльності, собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на загальну суму ________грн., у тому числі по періодам:
- за 1 квартал 2012 року в сумі ________грн.
3.4. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінка 14 Акта перевірки) – стосовно завищення задекларованих показників у рядків 06.3 ВЗ Декларації «Витрати на збут» на загальну суму ________грн., в тому числі по періодам:
- 2011 рік у сумі ________грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. – ________грн.;
- 1 квартал 2012 року в сумі ________грн.;
- півріччя 2012 року в сумі ________грн., в т.ч. за 2 квартал 2012р. – ________грн.;
- 3 квартали 2012 року в сумі ________грн., в т.ч. за 3 квартал 2012р. – ________грн.
3.5. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінки 14-19 Акта перевірки) – стосовно наявності ознак фіктивності в діяльності ТОВ «________» та відсутності зв’язку витрат на рекламу з господарською діяльністю ТОВ «________»;
3.6. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінки 12-13, 16-17 Акта перевірки) – стосовно відсутності підстав для використання ТОВ «________» торговельної марки «________»;
3.7. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінка 19 Акта перевірки) – стосовно безпідставного віднесення до складу валових витрат у рядку 06 «Інші витрати» Декларації податку на прибуток сум витрат по послугах наданих ТОВ «________» в загальній сумі ________грн., в т.ч. по періодам:
- за 2 квартал 2012 року в сумі ________грн.;
- за 3 квартал 2012 року в сумі ________грн., в т.ч. за 3 квартал 2012р. – ________грн.
3.8. Підпункту 3.1.2. «Валові витрати» (сторінки 20-21 Акта перевірки) – стосовно безпідставного віднесення до складу валових витрат у рядку 06 «Інші витрати» Декларації податку на прибуток сум витрат по послугах наданих ТОВ «________» в загальній сумі ________грн., в т.ч. по періодам:
- 2011 рік у сумі ________грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. – ________грн.;
- 1 квартал 2012 року в сумі ________ грн.;
- півріччя 2012 року в сумі ________грн., в т.ч. за 2 квартал 2012р. – ________грн.;
- 3 квартали 2012 року в сумі ________грн., в т.ч. за 3 квартал 2012р. – ________грн.
3.9. Підпункту 3.2.1. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінка 25 Акта перевірки) – стосовно заниження податкових зобов’язань по податку на додану вартість на загальну суму ________грн., в т.ч. по періодах:
- березень 2012 року в сумі ________грн.;
- квітень 2012 року в сумі ________грн.;
3.10. Підпункту 3.2.1. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 26-27 Акта перевірки) – стосовно заниження задекларованих показників у рядку 01.1 колонка Б Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів» у загальній сумі ________грн., в т.ч. по періодах:
- березень 2012 року в сумі ________грн.;
- квітень 2012 року в сумі ________грн.;
3.11. Підпункту 3.2.2. «Податковий кредит» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 28-30 Акта перевірки) – стосовно завищення податкового кредиту по податку на додану вартість всього в сумі ________грн., в т.ч. по періодах:
- листопад 2010р. – ________грн.;
- листопад 2011р. – ________грн.;
- грудень 2011р. – ________грн.;
- січень 2012р. – ________ грн.;
- лютий 2012р. – ________грн.;
- травень 2012р. – ________грн.;
- червень 2012р. – ________грн.;
- липень 2012р. – ________грн.;
- серпень 2012р. – ________грн.;
- вересень 2012р. – ________грн.
3.12. Підпункту 3.2.2. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 31-33 Акта перевірки) – стосовно завищення податкового кредиту внаслідок взаємовідносин з ТОВ «________» та ТОВ «________» на загальну суму ________грн., в т.ч. по періодах:
- листопад 2011р. – ________ грн.;
- грудень 2011р. – ________ грн.;
- січень 2012р. – ________ грн.;
- лютий 2012р. – ________ грн.;
- травень 2012р. – ________ грн.;
- червень 2012р. – ________грн.;
- липень 2012р. – ________грн.;
- серпень 2012р. – ________ грн.;
- вересень 2012р. – ________грн.
3.13. Підпункту 3.2.2. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінка 34 Акта перевірки) – стосовно безпідставного завищення податкового кредиту по податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ «________» за період з ________р. по ________р. на загальну суму ________грн., в т.ч. по періодах:
- листопад 2010 року в сумі ________грн.
3.14. Підпункту 3.2.2. «Податкові зобов’язання» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 34-36 Акта перевірки) – стосовно завищення податкового кредиту по податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ «________» у лютому 2012 року на загальну суму ________грн., в т.ч. по періодах:
- лютий 2012 року в сумі ________грн.
3.15. Підпункту 3.2.3. «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню» пункту 3.2. «Податок на додану вартість» (сторінки 36-39 Акта перевірки) – стосовно заниження податку на додану вартість всього в сумі ________грн., в т.ч. по періодах:
- серпень 2012 року – в сумі ________ грн.;
- вересень 2012 року – в сумі ________грн.
та зменшення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі ________грн., в т.ч. по періодах:
- квітень 2011 року – в сумі ________грн.;
- липень 2012 року – в сумі ________грн.
3.16. Підпункту 1 пункту 3 «Висновок» (сторінка 50 Акта перевірки) – стосовно порушень пп.5.3.1. п. 5.3., пп.5.4.4. п.5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, пп.138.1.1. п.138.1., п.138.2. ст. 138, Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств всього в сумі ________грн., в тому числі по періодах:
- 2010 рік у сумі ________грн., в т.ч. за 4 квартал 2010р. – ________грн.;
- 2011 рік у сумі ________грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. – ________грн.;
- 3 квартали 2012 року у сумі ________грн., в т.ч. за 3 квартали 2012р. – ________грн.;
- зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування за 3 квартали 2012 року у сумі ________грн.
3.17. Підпункту 2 пункту 3 «Висновок» (сторінка 50 Акта перевірки) – стосовно порушень п.п. 7.2.4. п.7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5., п. 7.4., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, п. 188.1. ст. 188, п. 190.1. ст. 190, п. 198.3. ст. 198, п. 198.6. ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі ________грн., в тому числі:
- серпень 2012 року в сумі ________грн.;
- вересень 2012 року в сумі ________грн.;
та зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі ________грн., в тому числі по періодах:
- квітень 2011 року в сумі ________грн.;
- липень 2012 року в сумі ________грн.

ТОВ «________» бажає взяти участь у розгляді даних заперечень через своїх представників. Про час і місце розгляду даних заперечень просимо повідомити ТОВ «________» у встановленому чинним законодавством України порядку та строки.
ДПІ у ________ районі м.Києва повідомлено про подання скарги до ДПС у м.Києві.
Позовна заява до суду про скасування оскаржуваних податкових повідомлень – рішень чи Акта перевірки не подавалася.

Додатки:
1. Завірена копія податкового повідомлення-рішення ДПІ у ________ районі м.Києва від ________р. №________ (1 арк.);
2. Завірена копія податкового повідомлення-рішення ДПІ у ________ районі м.Києва від ________р. №________ (1 арк.);
3. Завірена копія податкового повідомлення-рішення ДПІ у ________ районі м.Києва від ________р. №________ (1 арк.);
4. Завірена копія податкового повідомлення-рішення ДПІ у ________ районі м.Києва від ________р. №________(1 арк.);
5. Завірена копія Акта перевірки №________від ________р. з Додатком №4 до нього (57 арк.);
6. Завірена копія заперечень на Акт перевірки (19 арк.);
7. Завірена копія Доповнень до заперечень на Акт перевірки (2 арк.);
8. Завірена копія Листа ДПІ у ________ районі м.Києва вих. №________від ________р. про відмову у задоволенні Заперечень на Акт перевірки (2 арк.);
9. Завірені копії Договору №________від ________р. з ТОВ «________», додатків, додаткових угод, актів здачі-прийняття робіт, рахунків-фактур та податкових накладних до нього (17 арк.);
10. Завірена оборотно-сальдова відомість по рахунку «Валові витрати» (податковий облік) за 4 кв. 2010р. (1 арк.);
11. Завірена копія Статуту ТОВ «________» (16 арк.);
12. Завірена копія Свідоцтва на товарний знак (знак обслуговування) №________, виданого Федеральною службою РФ з питань інтелектуальної власності, патентів та товарних знаків (2 арк.);
13. Завірена Сертифікату про міжнародну реєстрацію (в т.ч. в Україні) №________ з перекладом на українську мову (7 арк.);
14. Завірена копія з нотаріального перекладу Сертифікату про міжнародну реєстрацію (в т.ч. в Україні) №________ (8 арк.);
15. Завірена копія Ліцензійного договору №________від ________р. з додатками 12арк.);
16. Завірена копія Листа-дозволу на використання торговельних марок (1 арк.);
17. Завірена копія протоколу №1 від ________р. Установчих Зборів Учасників ТОВ «________» (6 арк.);
18. Завірена копія свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «________» (1 арк.);
19. Завірена копія Дистриб’юторського договору №________від ________р. з ТОВ «________» (11 арк.);
20. Завірені копії видаткових накладних та довіреностей, що підтверджують обсяги поставок продукції за Дистриб’юторським договором №________від ________р. з ТОВ «________» (17 арк.);
21. Завірена копія довідки зі статуправління (2 арк.);
22. Завірені копії Дистриб’юторських договорів (110 арк.);
23. Завірена копія Звіту з продажу товарів ТМ «________» (1 арк.).

Всього скарга разом з додатками на 316 (трьохстах шістнадцяти) аркушах.

Директор
Товариства з обмеженою відповідальністю
«________»
_________________________

Авторські права на дану статтю належать

Юридичній компанії “Професійна Юридична Група”

Просимо звертати увагу на дати публікації: статті актуальні лише на дату розміщення і не коригуються із зміною законодавства.

За додатковою інформацією звертайтесь, будь-ласка, за наступними контактними реквізитами ЮК “Професійна Юридична Група”:

Тел.: +38 (044) 592-20-95

E-mail: office@pl-group.com.ua

Web-сайт: www.pl-group.com.ua

 


 

View Professional Legal Group's profile on LinkedIn

 

Проф Юр Группа в TwitterПроф Юр Группа в Live JournalПроф Юр Группа в ОдноклассникахПроф Юр Группа ВКонтакте

Заперечення на Акт податкової перевірки (стосовно невіднесення на баланс нематеріальних активів)

Октябрь 13, 2012 By: Профессиональная Юридическая Группа Category: Проверки контролирующих органов

Вих.№_____
від ________

Державна податкова інспекція
у _______________ районі м.Києва
______, м. Київ, вул. _____________

Товариство з обмеженою відповідальністю
«________________»
________, м. Київ, вул. ____________
Код ЄДРПОУ____________
Телефон: +38 (044) _____________
Факс: +38 (044) ________________




Заперечення
на Акт №____________ від ____________ про результати планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «__________» (код за ЄДРПОУ ________) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з _________ по _________, валютного та іншого законодавства за період
з ________ по _________


В період з __.___._________ року по __.___._________ року проводилась планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «_________» (далі – ТОВ «_____________») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з __.___._________року по __.___._________року, валютного та іншого законодавства за період з __.___._________року по __.___._________року. За результатами даної перевірки складено Акт №________________ від __________ (далі – Акт перевірки).
Перевірка здійснювалась: головним державним податковим ревізором-інспектором податкової служби І рангу відділу перевірок окремих галузей економіки, управління податкового контролю _____________________; заступником начальника відділу, радником податкової служби ІІІ рангу відділу податкового контролю юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб _____________________; головним державним податковим ревізором-інспектором, радником податкової служби ІІІ рангу відділу контролю за операціями у сфері ЗЕД управління контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД __________________; головним державним податковим ревізором-інспектором, радником податкової служби ІІІ-го рангу відділу оперативного контролю управління податкового контролю _________________________.
На думку перевіряючих (пункт 3.1.2. (сторінки 8-11, 14), пункт 3.1.4. (сторінки 18-20), підпункт 1 пункту 4 (сторінка 41) Акта перевірки), ТОВ «________________» порушило, зокрема п.5.1, ст.5, п.1.2, ст.1,п.п.5.2.1, п.5.2, ст.5, п.8.1.1, п.8.1, ст.8, п.п.8.3.9, п.8.3, ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР , п.п.14.1.120, п.14.1, ст.14, п.п.138.10.3, п.138.10, ст.138 ,п.144.1, ст.144, п.п.145.1.1, п.145.1, ст.145 Податкового Кодексу України зі змінами, в результаті чого в періоді, що перевірявся, на переконання перевіряючих, занижено суму податку на прибуток всього в сумі ___________ грн., у тому числі :
-за 4квартал 20___ року в сумі – __________ грн.;
-за 3 квартал 20___року в сумі _________ грн.;
-за 4 квартал 20___ року в сумі _________ грн.;
-за 1 кварта 20___ року в сумі _________ грн.;
-за 2 квартал 20___ року в сумі ____________ грн.
Підставою для висновків про порушення стало, на думку перевіряючих, віднесення до складу валових витрат «вартості придбаних проектно-конструкторських робіт для виготовлення електророзподільного обладнання, які підпадають під визначення нематеріальних активів та підлягають амортизації». На думку представників ДПІ, «Відповідно до укладених Договорів з ТОВ «____________» (код за ЄДРПОУ __________), ТОВ «__________» придбано розроблені технічні рішення (електричні схеми вторинної комутації) для використаня пристроїв ____, виробництва ТОВ «_______________» (документація). Придбані послуги, проектно-конструкторська документація підприємством в подальшому постійно використовуються при виробництві електророзподільного обладнання, яке в подальшому реалізується покупцям на митній території України та за її межами, підпадають під визначення нематеріальних активів та підлягають амортизації» (сторінки 10, 14, 15 Акта перевірки).
ТОВ «____________» не погоджується з вищевказаними в Акті перевірки висновками перевіряючих, вважає їх помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та такими, що виникли в результаті невірного тлумачення умов укладених договорів та чинного законодавства України, у зв’язку з наступним.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпункт 5.4.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає включення до валових витрат платника податку витрат, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язаних з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку. У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, такі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом (абз. 6 пп. 5.4.2. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Згідно пункту 1.2. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.
Відповідно до пункту 6 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Наметаріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року №242 (далі – П(С)БО 8), придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. Згідно з пунктом 7 П(С)БО 8, нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:
намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;
можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;
інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою нематеріального активу.
Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов’язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом (пункт 8 П(С)БО 8).
Відповідно до умов Договорів №___________ від __.___._________9р., №___ від __.___._________р., №___ від __.___._________р., №___ від __.___._________р., №____ від __.___._________р., №___ від __.___._________р., №___ від __.___._________р. між ТОВ «_________» та ТОВ «________________», Виконавець зобов’язався розробити та передати документацію (а не виконати проектно-конструкторські роботи, як про це зазначено перевіряючими) згідно Переліку (Списку), а Замовник зобов’язався прийняти її. При цьому Замовнику Договором надано невиключне право на разове використання даної документації лише для передачі її конкретним покупцям продукції Замовника без передачі Виконавцем Замовнику права власності на результат робіт та без права використання Замовником результату робіт у власній виробничій діяльності. У кожному з вищевказаних Договорів передбачено, що право власності на права інтелектуальної власності, а також на оригінали матеріальних носіїв (документації) залишається у Виконавця, а Замовнику ж передається лише копія матеріального носія для її одноразового використання при продажу продукції Замовника конкретним покупцям, при цьому для покупців така документація має допоміжний характер, оскільки містить додаткову інформацію, що полегшує порядок використання продукції Замовника, яка придбається покупцями.
Тобто, результат робіт по вказаним договорам не підпадає під визначення „нематеріальний актив”, яке міститься в пп.14.1.120. п.14.1. ст. 14 ПК України, п.1.2. ст.1 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки документація, що є результатом робіт, не є власністю ТОВ „___________” .
Невірним є і зазначення перевіряючими в Додатку №4 до Акта перевірки найменування результатів робіт («конструкторська документація»), оскільки результати робіт за вищевказаними Договорами з ТОВ «______________» не є проектно-конструкторською документацією, перевіряючими даний термін використано довільно без будь-якої аргументації.
Окремо звертаємо Вашу увагу на те, що Договір №____ від __.___._________р. між ТОВ «______________» та ТОВ «__________________» взагалі був укладений з метою виконання ТОВ «____________» обов'язків як субпідрядника за Договорами субпідряду №____ від __.___._________р. та №____ від __.___._________р. із ЗАТ «____________» (комплекс робіт по розробці проектно-кошторисної документації для реконструкції та переобладнання об’єктів _____________, ______________, __________________), і отриманий за Договором №____ від __.___._________р. від ТОВ «_______________» результат робіт, в подальшому був переданий до ЗАТ «_____________» за Актами здачі-приймання виконаних робіт від __.___._________р., __.___._________р. та __.___._________р. (копії Актів додаються).
Питання про визнання того чи іншого об’єкта нематеріальним активом чинним законодавством України віднесене до компетенції самого підприємства. Так, зокрема, відповідно до підпункту 145.1.2. пункту 145.1. статті 145 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі – ПК України), нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс). Порядком застосування типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2004р. №732 «Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» (пункт 1), затверджено форму Акта введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, яка є обов’язковою для застосовування підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності для оформлення операцій із введення в господарський оборот і використання окремих придбаних (створених) об'єктів права інтелектуальної власності.
Наказом Генерального директора №___ від ______________ в ТОВ «_______________» було створено постійно діючу Комісію з питань віднесення результатів робіт до нематеріальних активів. Кожен з результатів робіт за такими договорами був детально досліджений даною Комісією, за результатами чого було прийнято рішення (у формі протоколів засідань Комісії) про відсутність підстав для визнання об’єктів нематеріальними активами, про невіднесення результатів робіт до нематеріальних активів та нескладення стосовно таких об’єктів Актів введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, а також прийнято рішення не зараховувати такі результати робіт на баланс ТОВ «____________», а понесені витрати за договорами про виконання робіт вважати витратами тих періодів, у яких вони були понесені.
Звертаємо особливу увагу на те, що результати робіт за вищевказаними Договорами ніяким чином ніколи не використовувались ТОВ «________________» при виробництві продукції; такі результати робіт є лише додатковими супровідними документами, які містять схеми та іншу технічну документацію допоміжного характеру, яка додатково допомагає покупцям продукції ТОВ «___________» здійснювати підключення та подальшу експлуатацію придбаної у ТОВ «_____________» готової до використання продукції.
Окремо звертаємо також увагу на те, що:
- результати робіт за Договорами з ТОВ «__________________» використовувались виключно разово;
- роботи за Договорами замовлялися для конкретних покупців з урахуванням специфічних умов їх господарської діяльності (про що зазначено в самих Договорах);
- договори з ТОВ «_______________» містять суттєві обмеження стосовно: а) використання документації Замовником (для вчинення разових дій – передачі конкретним покупцям, заборона використання документації при виробництві продукції ТОВ «________________________»); б) надзвичайно короткі строки для використання документації, що передавалась за Договорами (протягом 20 календарних днів з дати передачі документації Замовнику за Актом приймання-передачі, така документація повинна була бути передана покупцям продукції ТОВ «______________»); в) обмежень стосовно можливості отримання економічних вигод ТОВ «_____________» при користуванні результатом робіт.
В бізнес-плані ТОВ «______________» також відсутні положення, що розкривають технічні, фінансові та інші ресурси, необхідні для розробки нематеріальних активів, а також інші положення, що підтверджували б здатність ТОВ «____________» забезпечити ці ресурси в разі, якби ТОВ «________________» вирішило замовити розробку об’єктів права інтелектуальної власності для власних виробничих потреб.
Також вважаємо за необхідне навести положення Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи» (далі – М(С)БО 38). Пунктом 1 М(С)БО 38 передбачено, що даний Стандарт вимагає від суб’єкта господарювання визнавати нематеріальний актив, якщо і тільки якщо він відповідає певним критеріям. Згідно з пунктом 9 М(С)БО 38, «суб’єкти господарювання часто витрачають ресурси чи несуть зобов’язання при придбанні, розробці, обслуговуванні чи збільшенні корисності нематеріальних ресурсів, таких як технічні чи наукові знання, розробка та запровадження нових технологій і систем, ліцензії, інтелектуальна власність, ринкові дослідження та торгові марки (включаючи марки товару та назви видань)». Відповідно до пункту 10 М(С)БО 38, не всі об’єкти, описані у параграфі 9, відповідають визначенню нематеріального активу (йдеться про можливість ідентифікації, контроль над ресурсом та існування майбутніх економічних вигід). Якщо об’єкт, на який поширюється сфера застосування цього Стандарту, не відповідає визначенню нематеріального активу, то видатки на його придбання або внутрішнє генерування визнаються як витрати у період їхнього понесення.
Нагадаємо, Стратегія застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності затверджена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. №911-р. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.03.2011р. №205-р. строк виконання заходів щодо застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні продовжено до 2012 року (тобто до 01.01.2012р.).
На думку ТОВ «____________», результати, отримані за договорами про виконання робіт з ТОВ «___________________», неможливо ідентифікувати окремо (відокремити) від витрат на розвиток бізнесу підприємства в цілому, що є ще одним додатковим до вищевикладених аргументом на підтвердження неможливості визнання таких об’єктів нематеріальними активами.
У зв’язку з вищевикладеним, на переконання ТОВ «______________», відсутні обставини для віднесення результатів робіт за договорами з ТОВ «______________» до нематеріальних активів, що підлягають віднесенню на баланс та амортизації, оскільки, з одного боку, ТОВ «_____________» не мало ні наміру, ні технічної можливості та ресурсів для доведення таких результатів робіт до стану, у якому вони придатні для реалізації або використання; з другого боку, - ТОВ «________________» не мало можливості отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання результатів робіт; з третього боку, - результати робіт за договорами не визнані нематеріальними активами, що підлагають зарахуванню на баланс підприємства, у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
У зв’язку з цим, ТОВ «_______________» ввжає, відповідно, необгрунтованими і похідні висновки в Акті перевірки про необхідність амортизації таких об’єктів (результатів робіт) та застосування прямолінійного методу амортизації до досягнення залишковою вартістю нульового значення.
Звертаємо також увагу на те, що в Договорах на виконання робіт з ТОВ «______________» не зазначено вартості результатів робіт, які ним виконуються, - вказана лише вартість самих робіт. Таким чином, результат робіт за договорами з ТОВ «_______________» ще за одним параметром не може бути віднесений на баланс та щодо нього неможлива амортизація, оскільки його вартість не визначена, а період використання становить вкрай незначний проміжок часу (згідно з умовами Договорів – не більше 20 календарних днів з дати отримання копії матеріального носія, на якому розміщений результат робіт, Замовником за Актом приймання-передачі).
Відповідно до підпункту 14.1.120. пункту 14.1. статті 14 ПК України, нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.
Згідно з підпунктом 139.1.5. пункту 139.1. статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, пов'язані з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу. Решта нематеріальних активів до складу витрат включаються.
Відповідно до роз’яснення Державної податкової адміністрації України в Єдиній базі податкових знань (завірена копія роз’яснення додається), «при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення як витрати з придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку (пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПКУ). Підпунктом 145.1.1 п. 145.1 ст. 145 ПКУ визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація. З урахуванням викладеного, витрати з придбання нематеріальних активів, що зазначені у пп. 145.1.1 п. 145.1 ст. 145 ПКУ, підлягають амортизації. Витрати з придбання нематеріальних активів, що не зазначені у п. 145.1.1 п. 145.1 ст. 145 ПКУ, враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у складі витрат».
Підпункт 145.1.1. пункту 145.1. статті 145 ПК України містить перелік груп нематеріальних активів, які підлягають амортизації. Серед об’єктів, передбачених даними групами, відсутні такі об’єкти, які мають схожість з результатами робіт за договорами, укладеними між ТОВ «______________» та ТОВ «_____________». Виходячи з цього, віднесення таких результатів робіт до однієї з груп нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є безпідставним. На переконання ТОВ «______________», витрати замовника на оплату таких робіт повинні відноситись до витрат того періоду, в якому вони здійснені.
Згідно пункту 56.1. статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до пункту 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010р. №1001, обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене органом державної податкової служби у визначених Податковим кодексом України випадках, або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби є правомірним, покладається на органи державної податкової служби.
Не відповідають дійсності й твердження перевіряючих про ненадання пояснень посадовими особами ТОВ «________________» по суті фаткичних обставин у кожному випадку, що розглядаються в даних запереченнях, оскільки жодних пропозицій від перевіряючих про надання пояснень по суті спірних питань від перевіряючих до посадових осіб ТОВ «____________» не надходило.
На переконання ТОВ «______________», перевіряючими особами не лише не доведено з посиланням на чинні нормативні акти України правомірність висновків про необхідність визнання результатів робіт за договорами на виконання робіт з ТОВ «______________» до нематеріальних активів із зарахуванням їх на баланс підприємства та подальшою амортизацією, але й навпаки, - на підставі вищевикладеної аргументації ТОВ «____________» вважає єдино правильним і законодавчо обгрунтованим віднесення витрат на оплату робіт за такими договорами до витрат того періоду, в якому вони були здійснені.
У зв’язку з цим ТОВ «____________________» не погоджується з висновками перевіряючих, вказаними в Акті перевірки в частинах:
1. Пункту 3.1.2. «Валові витрати» – стосовно завищення валових витрат всього в сумі _____________ грн. за період з __.___._________року по __.___._________року, в тому числі по періодам:
-за 4 квартал 20__ року в сумі _________ грн.
-за 3 квартал 20__ рік в сумі _________ грн.
- за 4 квартал 20__ року в сумі _____________ грн.
2. Пункту 3.1.2. «Валові витрати» - стосовно завищення валових витрат всього в сумі _________ грн. за період з __.___._________року по __.___._________року , в тому числі по періодам:
-за 1 квартал 20__ рік в сумі __________ грн.
-за 2 квартал 20__ року в сумі _________ грн.
3. Пункту 3.1.2. «Валові витрати» - стосовно завищення витрат на збут всього в сумі ___________ грн. за період з __.___._________року по __.___._________ року, в тому числі по періодам:
-за 1 квартал 20__ року в сумі _________ грн.
-за 2 квартал 20__ рік в сумі _________ грн.
4. Пункту 3.1.4. «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток» - стосовно заниження податку на прибуток підприємств всього у сумі –_______________ грн. за період з __.___._________року по __.___._________року, у тому числі :
-за 4 квартал 20__ року в сумі – ________ грн.;
-за 3 квартал 20__ року в сумі _________ грн.;
-за 4 квартал 20__ року в сумі __________ грн.;
-за 1 квартал 20__ року в сумі __________ грн.;
-за 2 квартал 20__ року в сумі ___________ грн.
5. Підпункту 1 пункту 4 «Висновки» - стосовно порушень п.5.1, ст.5, п.1.2, ст.1,п.п.5.2.1, п.5.2, ст.5, п.8.1.1, п.8.1, ст.8, п.п.8.3.9, п.8.3, ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР , п.п.14.1.120, п.14.1, ст.14, п.п.138.10.3, п.138.10, ст.138 ,п.144.1, ст.144, п.п.145.1.1, п.145.1, ст.145 Податкового Кодексу України зі змінами, в результаті чого занижено суму податку на прибуток всього в сумі __________ грн., у тому числі :
-за 4квартал 20___ року в сумі – _______ грн.;
-за 3 квартал 20__ року в сумі ________ грн.;
-за 4 квартал 20__ року в сумі __________ грн.;
-за 1 квартал 20__ року в сумі ___________ грн.;
-за 2 квартал 20__ року в сумі ____________ грн.
6. Додатку №4 до Акта перевірки в частині ідентифікації послуг та документів, отриманих ТОВ «__________» від ТОВ «_________________» в якості «конструкторської документації».
У зв’язку з вищевикладеним, а також керуючись: пп. 14.1.120. п. 14.1. ст. 14, п.56.1. ст.56, п.п. 86.1., 86.7. ст. 86, пп.139.1.5. п. 139.1. ст. 139, пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140, пп. 145.1.1 п. 145.1 ст. 145, пп.145.1.2. п. 145.1. ст. 145, п.п. 146.11 і 146.12 ст. 146, п. 148.5. ст. 148 Податкового кодексу України; п.1.2. ст. 1, п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п. 6-8 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Наметаріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року №242; п.п. 1, 9, 10 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи»; Стратегією застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності, затвердженою Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. №911-р.; Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.03.2011р. №205-р.; п. 1 Порядку застосування типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2004р. №732 «Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»; п. 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010р. №1001,

ПРОШУ:

1. Прийняти дані заперечення до розгляду та врахувати аргументацію, наведену ТОВ «_______________» у даних запереченнях;
2. Скасувати Акт №____________ від _______________ про результати планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «_______________» в частинах:
2.1. Пункту 3.1.2. «Валові витрати» – стосовно завищення валових витрат всього в сумі _____________ грн. за період з __.___._________року по __.___._________року, в тому числі по періодам:
-за 4 квартал 20__ року в сумі _________ грн.
-за 3 квартал 20__ рік в сумі _________ грн.
- за 4 квартал 20__ року в сумі _____________ грн.
2.2. Пункту 3.1.2. «Валові витрати» - стосовно завищення валових витрат всього в сумі _________ грн. за період з __.___._________року по __.___._________року , в тому числі по періодам:
-за 1 квартал 20__ рік в сумі __________ грн.
-за 2 квартал 20__ року в сумі _________ грн.
2.3. Пункту 3.1.2. «Валові витрати» - стосовно завищення витрат на збут всього в сумі ___________ грн. за період з __.___._________року по __.___._________ року, в тому числі по періодам:
-за 1 квартал 20__ року в сумі _________ грн.
-за 2 квартал 20__ рік в сумі _________ грн.
2.4. Пункту 3.1.4. «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток» - стосовно заниження податку на прибуток підприємств всього у сумі –_______________ грн. за період з __.___._________року по __.___._________року, у тому числі :
-за 4 квартал 20__ року в сумі – ________ грн.;
-за 3 квартал 20__ року в сумі _________ грн.;
-за 4 квартал 20__ року в сумі __________ грн.;
-за 1 квартал 20__ року в сумі __________ грн.;
-за 2 квартал 20__ року в сумі ___________ грн.
2.5. Підпункту 1 пункту 4 «Висновки» - стосовно порушень п.5.1, ст.5, п.1.2, ст.1,п.п.5.2.1, п.5.2, ст.5, п.8.1.1, п.8.1, ст.8, п.п.8.3.9, п.8.3, ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР , п.п.14.1.120, п.14.1, ст.14, п.п.138.10.3, п.138.10, ст.138 ,п.144.1, ст.144, п.п.145.1.1, п.145.1, ст.145 Податкового Кодексу України зі змінами, в результаті чого занижено суму податку на прибуток всього в сумі __________ грн., у тому числі :
-за 4квартал 20___ року в сумі – _______ грн.;
-за 3 квартал 20__ року в сумі ________ грн.;
-за 4 квартал 20__ року в сумі __________ грн.;
-за 1 квартал 20__ року в сумі ___________ грн.;
-за 2 квартал 20__ року в сумі ____________ грн.
2.6. Додатку №4 до Акта перевірки в частині ідентифікації послуг та документів, отриманих ТОВ «__________» від ТОВ «_________________» в якості «конструкторської документації
ТОВ «________________» бажає взяти участь у розгляді даних заперечень через свого представника. Про час і місце розгляду даних заперечень просимо повідомити ТОВ «________________» у встановленому чинним законодавством України порядку та строки.

Додатки:
1. Завірена копія Акта перевірки №_____________ від ____________ з Додатком №4 до нього (44 арк.);
2. Роз’яснення Державної податкової адміністрації України з Єдиної бази податкових знань (1 арк.);
3. Завірені копії Актів здачі-приймання виконаних робіт від ТОВ «_____________» до ЗАТ «______________» від __.__.________р., __.__.________р. та __.__.________р. (3 арк.).

Генеральний директор
Товариства з обмеженою відповідальністю
«_____________»
__________________

Авторські права на дану статтю належать

Юридичній компанії “Професійна Юридична Група”

Просимо звертати увагу на дати публікації: статті актуальні лише на дату розміщення і не коригуються із зміною законодавства.

За додатковою інформацією звертайтесь, будь-ласка, за наступними контактними реквізитами ЮК “Професійна Юридична Група”:

Тел.: +38 (044) 592-20-95

E-mail: office@pl-group.com.ua

Web-сайт: www.pl-group.com.ua

 


 

View Professional Legal Group's profile on LinkedIn

 

Проф Юр Группа в TwitterПроф Юр Группа в Live JournalПроф Юр Группа в ОдноклассникахПроф Юр Группа ВКонтакте

Коментарі до питань порядку денного слухань у рамках проведення спеціального розслідування щодо імпорту нафтопродуктів в Україну

Сентябрь 15, 2011 By: Профессиональная Юридическая Группа Category: Проверки контролирующих органов

1. Чи є Заявник належним національним товаровиробником?

Відповідно до
преамбули Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту
нафтопродуктів в Україну» від 22.12.1998р. № 332-ХIV (далі - Закон), спеціальні
розслідування порушуються з метою впровадження механізмів захисту національного
товаровиробника від зростання імпорту, що заподіює істотну шкоду або загрожує
заподіянням істотної шкоди національному товаровиробникові. При цьому,
відповідно до п. 11 ст. 1 вищевказаного Закону, національним товаровиробником вважається
сукупність виробників подібного або безпосередньо конкуруючого товару або тих з
них, сукупне виробництво яких становить основну частину всього обсягу
виробництва в Україні даного товару.

Таким чином, в
рамках спеціального розслідування обов'язково повинен визначатися національний
товаровиробник, якому заподіюється істотна шкода або інтересам якого загрожує
заподіяння такої шкоди.

Однак у Заяві
не міститься інформація про те, які саме українські товаровиробники
розглядаються як національні товаровиробники для цілей спеціального
розслідування, а також інформація стосовно, які національні товаровиробники враховувались
при встановленні подібності товарів, розрахунку показників шкоди та інших
показників, використовуваних у Заяві.

Сам же Заявник
- Мінпаливенерго України національним товаровиробником не є, оскільки є органом
державної влади. Також серед повноважень Мінпаливенерго України відсутні
повноваження щодо подачі від імені національних товаровиробників заяв із
клопотанням про застосування спеціальних заходів (відповідно до Положення про
Міністерство палива та енергетики України, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 02.11.2006р. №1540).

Таким чином,
подання Заяви Міністерством є порушенням законодавчо встановленої процедури
ініціювання спеціального розслідування і є підставою для подальшого оскарження
результатів спеціального розслідування (у випадку ухвалення рішення про
застосування загороджувальних заходів) у судовому порядку.

2. Щодо подібності товару, виробленого
Заявником, і товару, який є об’єктом розслідування

Заявник
наполягає на тому, що продукція, вироблена українськими НПЗ, є однакової якості
з імпортованою в Україну, крім того - у даної продукції абслютно однакова
технологія виробництва (у заяві наведені Етапи технології виробництва
українських НПЗ), що насправді не відповідає дійсності.

Виробництво
продукції _______________________ здійснюється на новітньому устаткуванні по
змішуванню й затарюванню європейського виробництва, яке не має аналогів у
країнах СНД і Східної Європи.

Виробництво
продукції ______________
здійснюється на сучасному виробничому устаткуванні НПЗ, продукція яких здатна
задовольнити зростаючі потреби ринку. Пріоритетними напрямками розвитку
виробництва _________ є якісна модернізація НПЗ Компанії, створення нових
сучасних установок на НПЗ Компанії, впровадження новітніх технологій і
поліпшення якості виробленої продукції.

____________ і
______________ - одні з небагатьох компаній, представлених на ринку України,
чиї виробничі потужності (____________) сертифіковані по інтегрованій системі
менеджменту ______________________, що підтверджує відповідність компаній
провідним світовим виробникам продукції, які виробляють високотехнологічні
продукти з незмінно високим рівнем контролю якості виробництва, технічної,
маркетингової підтримки та клієнтського сервісу, що створює унікальність даних
продуктів на українському ринку та підтримує його конкурентоздатність
незважаючи на те, що високі витрати на вищевказані сервіси безпосередньо
впливають на ціну готової продукції.

Заява про
порушення спеціального розслідування про застосування спеціальних заходів щодо
імпорту в Україну окремих продуктів переробки нафтової сировини (бензину марок
А-76 (А-80), А-92, А-95, дизельного палива, мазуту, палива пічного, зрідженого
газу, бітуму дорожнього, масла) незалежно від країни походження містить вказівку
на навмисне зниження цін реалізації, або демпінг, з боку іноземних виробників,
однак ____________, ___________________ і ____________ виражають готовність
обґрунтувати застосовувані ціни на мастильні матеріали та мають об'єктивні
причини для застосовуваної політики ціноутворення, що формує рівну економічну
ефективність для компаній при реалізації як на ринку ________, так і в інших
регіонах присутності, у тому числі в Україні. При цьому не можна не відзначити
той факт, що саме висока частка залучення базових компонентів власного
виробництва (до 100%) дозволяє _________
і ______________ проводити
економічно ефективну політику ціноутворення на цільових ринках збуту.

Таким чином,
твердження Заявника про те, що імпортована продукція та продукція українських
НПЗ є однаковими (аналогічними), на думку _________ і _________, не відповідають дійсності та не
відображають всіх особливостей технології виробництва, а також якості
імпортованої продукції.

Значний парк
автомобільної легкової та комерційної техніки, як виробленої в Україні, так і
імпортованої, а також вже експлуатованої в країні вимагають масел з
експлуатаційними характеристиками, ліцензованими по API (American Petroleum
Institute). Жодне з підприємств на Україні не провадить продукцію ліцензовану
API, а отже, мільйони українських споживачів будуть ущемлені у своїх правах,
одержавши відмову в гарантії або зростання вартості масел, необхідних для
обслуговування автомобільної техніки.
Така ж ситуація й зі схваленнями виробників автомобілів і устаткування.

Зважаючи на
те, що якість мастильних матеріалів виробництва _________, які поставляються в
Україну _____________, а також продукції виробництва ___________ відрізняється
від аналогічної продукції, виробленої в Україні, що підтверджено, зокрема,
допусками виробників автомобілів і промислового устаткування - введення
спеціальних заходів щодо імпорту в Україну для даної продукції призведе до
обмеження прав українських споживачів на вибір і придбання продукції,
експлуатаційні та якісні характеристики якої відповідають потребам споживачів і
необхідні при експлуатації техніки.

Заявник стверджує
про низьку ціну імпортованої продукції, у т.ч. у зв'язку з особливостями
ціноутворення російських виробників. Зважаючи на те, що в ціноутворенні істотну
роль відіграє технологія виробництва, - Заявник суперечить сам собі, тому що
перед цим стверджував про те, що технології виробництва продукції в Україні й у
Росії однакові, і, як наслідок, - дані види продукції є порівнянними між собою.
Крім того, рівні цін на нафтопродукти, що поставляються в Україну, істотно не
відрізняються від середніх цін на дані види продукції на внутрішньому ринку
України. На підтвердження нами були наведені дані про рівні цін на мастильні
матеріали виробництва ____________.

Окремо
акцентуємо увагу на тому, що Заявник розглядав питання подібності товарів
спрощено: одночасно по всіх товарах, класифікованих за всіма 24 кодами
Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), що
є об'єктом спеціального розслідування (бензин, дизельне паливо, масла, бітуми й
т.д.). При цьому Заявник не враховує як неможливість встановлення подібності
між товарами, які належать до різних груп, так і ризик застосування спеціальних
заходів до товарів окремих груп (мастильні матеріали, бітуми), що не мають
подібності з товарами національних товаровиробників і імпорт яких не заподіював
шкоди національному товаровиробникові.

Крім того,
критерії встановлення подібності товарів, запропоновані Мінпаливенерго (а)
фізичні і якісні показники, б) спосіб використання, в) технологія виробництва)
відрізняються від критеріїв встановлення подібності, встановлених українським
законодавством, зокрема – Методикою визначення монопольного (домінуючого) сановища
суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої Розпорядженням Антимонопольного
комітету України від 05.03.2002р. № 49-р (а) споживчі якості, б) умови
споживання, в) умови реалізації, г) ціни), так і від критеріїв встановлення
подібності товарів, які склалися у світовій практиці при розгляді спорів у
рамках Світової організації торгівлі (а) фізичні характеристики товарів, б)
ціна, в) якість, обслуговування, г) технологічний розвиток, д) інші фактори, які
визначають пропозицію та попит на ринку)[1] .

3. Наявність факту зростаючого імпорту

На думку ______________ і ________________, заявником допускаються умисні
маніпулювання періодами дослідження для одержання найбільш істотного контрасту
в економічних показниках. Так зокрема, для демонстрації збільшення обсягів
імпорту в Україну нафтопродуктів заявник досліджує період з 2005 по 2010 року
(відповідний графік з даними наведений заявником у Заяві). Однак слід
акцентувати увагу на тому, що в 2009 і 2010 роках обсяги поставок в Україну
імпортних нафтопродуктів істотно нижчі в порівнянні з 2008 роком; таким чином у
період з 2008 по 2010 року спостерігається тенденція зменшення імпорту
нафтопродуктів в Україну, що, у свою чергу, не дає підстав для висновку про
необхідність застосування спеціальних заходів у зв'язку зі збільшенням імпорту
даних товарів в Україну. Окремо звертаємо увагу на те, що в інших випадках
дослідження заявником застосовується період з 2007 по 2010 рр.

Крім того,
Заявник у Заяві про порушення спеціального розслідування та  національні товаровиробники у Відповідях на
опитувальники не надали ні достатньої та обґрунтованої інформації щодо факту
збільшення імпорту нафтопродуктів в Україну, ні
будь-яких доказів, які підтверджують навіть ті показники, якими вони
намагаються оперувати в Заяві та Відповідях на опитувальники.

Ст. 2.1. Угоди
про захисні заходи та ст. ХХ:1 (а) ГАТТ 1994 передбачають, що для застосування
спеціальних заходів повинно бути чітко встановлене збільшення імпорту. При
цьому збільшення імпорту повинно бути досить нещодавнім, досить несподіваним,
досить різким і досить істотним для заподіяння «істотної шкоди», як з погляду
кількісних, так і якісних показників. Крім того, імпорт повинен аналізуватись у
співвідношенні/співставленні з внутрішнім виробництвом та іншими пов'язаними
факторами.

Окремо
акцентуємо також увагу на тому, що Мінпаливенерго в Заяві для аналізу імпорту
всіх товарів, класифікованих по кожному з 24 кодів УКТ ЗЕД, які є об'єктом
спеціального розслідування, використовувало дані щодо обсягів імпорту в Україну
тільки бензину та дизельного палива. При цьому питання про збільшення/зменшенні
імпорту інших товарів (зокрема, мастильних матеріалів і бітумів) взагалі не
досліджується, будь-які дані або показники не надаються. Заявником по всьому
тексту заяви здійснюється безпідставне узагальнення мастильних матеріалів і
бітумів, а також інших нафтопродуктів, які є об'єктом спеціального
розслідування, з бензином і дизельним паливом.

При визначенні
показників зростання імпорту нафтопродуктів Заявник бере до уваги тільки митну
вартість імпортованих товарів, без врахування інших факторів, які збільшують
ціну: фінансову складову (використання банківських гарантій, кредитних
ресурсів, комісій банків при купівлі валюти), станційні витрати, витрати на
послуги митних брокерів, витрати на проведення додаткових експертиз,
комерційний дохід імпортера, вартість послуг незалежних інспекторів з приймання
за кількістю і якістю та ін.

При
встановленні факту зростаючого імпорту Заявник не враховує вимогу Угоди про
захисні заходи та ст. ХХ:1 (а) ГАТТ 1994 про достатню непередбачуваність
імпорту. При цьому: непередбачені обставини повинні бути досить несподіваними;
компетентні органи повинні ідентифікувати та дослідити непередбачені обставини
перед застосуванням захисних заходів; зростаючий імпорт сам по собі не може
розглядатись як непередбачена обставина, а повинен бути наслідком
непередбачених обставин; заходи, передбачені ст. ХIХ ГАТТ 1994, мають
надзвичайний характер і повинні застосовуватись лише у випадках, коли внаслідок
виконання зобов'язань, передбачених ГАТТ 1994, країна-член ВТО піддається
впливу обставин, які вона не могла передбачити або очікувати при взятті на себе
відповідних зобов'язань.

Виходячи з
вищевикладеного, Мінпаливенерго не надало достатньої та обґрунтованої
інформації, а також належних доказів факту нещодавнього, несподіваного, різкого
та істотного зростання імпорту нафтопродуктів в Україну.

 

4. Наявність факту заподіяння шкоди Заявникові

У Заяві про
порушення спеціального розслідування часто використовується поняття «істотної
шкоди», однак відсутні будь-які посилання як на національне законодавство
України, так і на міжнародні акти, які дозволяють визначити істотність шкоди.
Також заявником не представлені детальні розрахунки, які підтверджують наведені
ним у Заяві суми, а також не представлені докази таких сум у документарній
формі (наприклад, коли мова йде про додану вартість внаслідок зростаючого
імпорту у розмірі більше 1 млрд. дол. на рік).

Заявник не навів
вагомих аргументів, які підтверджують те, що динаміка імпорту в Україну та
умови, на яких він здійснюється, дає підстави для висновку про заподіяння таким
імпортом істотної шкоди українським НПЗ, і при подальшому його збільшенні
ставиться під сумнів факт існування сучасної технології виробництва
нафтопродуктів в Україні.

Твердження
заявника про різнонаправленість динамік імпорту та внутрішнього споживання в
2010р. (імпорт зростав на фоні скорочення споживання) як наслідок умисних дій
імпортерів нафтопродуктів з метою збільшення частки імпорту у внутрішньому
споживанні в Україні, - вважаємо передчасним і таким, що не враховує особливості
формування попиту та пропозиції на дані види продукції на ринку України. На
нашу думку, подібна різнонаправленість викликана інертністю пропозиції стосовно
попиту (планування й поставки в 2010р. здійснювались на основі аналізу
показників за попередні періоди, а в 2007-2009р. внутрішнє споживання
нафтопродуктів постійно зростало), у зв'язку з чим різнонаправленість динаміки
пропозиції та внутрішнього споживання є тимчасовим явищем, яке в ринкових
умовах буде виправлене без зовнішнього впливу у вигляді державного регулювання.

Твердження про
орієнтацію українських НПЗ виключно на внутрішнє споживання в Україні як один з
аргументів на користь застосування спеціальних заходів щодо імпорту також
уважаємо безпідставним, оскільки українські виробники мають такі ж рівні права
конкурувати на ринках Російської Федерації, як і російські - на ринку України.
Вихід або невихід на зовнішні ринки є елементом внутрішньої бізнес-стратегії
кожного з виробників.

Також у Заяві
не уточнюється, за якою методикою Мінпаливенерго розраховувало показники шкоди:
для всіх товарів, класифікованих по кожному з кодів УКТ ЗЕД, що є об'єктом
спеціального розслідування, або ж окремо для кожної групи товарів (бензин,
дизельне паливо, масла, бітуми й т.д.).

З 16.05.2008р.
Україна є членом Світової організації торгівлі згідно Женевського протоколу про
вступ до СТО від 05.02.2008р. (ратифікований Законом України від 10.04.2008р. N
250-VI). Відповідно до пункту 1 статті 3 Угоди про захисні заходи (Додаток до
Угоди про заснування Світової організації торгівлі від 15.04.1994р.),
спеціальне розслідування про застосування захисних заходів повинно включати
повідомлення всіх зацікавлених сторін і публічні слухання або інші заходи, що
дозволяють імпортерам, експортерам та іншим зацікавленим сторонам представляти
докази та їхнє бачення питання, у тому числі відповідати на надання таких
доказів і їх бачення іншими сторонами та викладати свої погляди щодо того, чи відповідає
застосування захисного заходу суспільним інтересам. Компетентні органи повинні
публікувати звіт, в якому вказуються виявлені ними факти й обґрунтовані
висновки по всіх фактичних і правових аспектах даного питання.

Стаття 4 Угоди
про захисні заходи передбачає можливість застосування захисних заходів лише у
випадку виникнення істотної шкоди для вітчизняної галузі. Заявник, звернувшись
із заявою про проведення спеціального розслідування, не довів ні сам факт
виникнення шкоди, ні загрозу його виникнення, ні високого ступеня істотності
шкоди для самого Заявника, національних товаровиробників або галузі економіки
України в цілому.

5. Наявність причинно-наслідкового зв'язку між зростаючим імпортом і
фактом заподіяння шкоди Заявникові

Відповідно до
ч.3 ст. 10 Закону, спеціальні заходи застосовуються лише при наявності зростання
імпорту, факту заподіяння істотної шкоди або загрози заподіяння такої шкоди й
причинно-наслідкового зв'язку між ними.

Згідно ст. 4.2
(b) Угоди про захисні заходи, спеціальні заходи можуть застосовуватись, якщо
розслідування покаже наявність причинно-наслідкового зв'язку між зростанням
імпорту відповідного товару та наявністю або загрозою заподіяння істотної
шкоди. При цьому у випадку, коли крім зростання імпорту національному
товаровиробникові одночасно заподіюють шкоду інші фактори, шкода, заподіяна
такими факторами, не вважається шкодою, заподіяною зростанням імпорту.

У Заяві нічим
не підтверджений причинний зв'язок між імпортом нафтопродуктів у зазначений
період і скороченням у зв'язку із цим обсягів переробки в Україні нафтової
сировини в 2 рази. Відповідно до підпункту b) пункту 2 статті 4 Угоди про
захисні заходи (Додаток до Угоди про заснування Світової організації торгівлі від
15.04.1994р.), рішення про заподіяння шкоди національній галузі не приймається,
якщо в ході розслідування на основі об'єктивних доказів не буде встановлений
причинно-наслідковий зв'язок між збільшенням імпорту даного товару та наявністю
або загрозою заподіяння істотної шкоди.

Твердження
заявника про понесення істотних збитків українськими НПЗ внаслідок
непередбачуваності збільшення імпорту нафтопродуктів в Україну вважаємо
безпідставним. По-перше, в самій Заяві та наведених у ній графіках динаміки
обсягів імпорту в Україну проявляється плавність і передбачуваність обсягів
імпорту, що дозволяє досить точно визначити загальну тенденцію і приблизні
обсяги поставок нафтопродуктів в Україну та відсутність елемента
непередбачуваності. По-друге, заявник безпідставно пов'язує погіршення
фінансового, економічного становища українських НПЗ, а також соціальної
обстановки в регіоні з обсягами імпорту нафтопродуктів. При цьому не
приймаються до уваги набагато більш істотні об'єктивні обставини, здатні значно
вплинути на фінансово-економічне становище НПЗ, а також загальну соціальну
обстановку, зокрема: вплив світової фінансово-економічної кризи; більш високі
ціни на сировину; відсутність доступного кредитування; територіальне
розташування українських виробників; перебої в поставках нафти на українські
НПЗ; застаріле обладнання українських НПЗ; низька якість продукції українських
НПЗ; низькі стандарти та нерозвинений асортимент продукції національних
товаровиробників; збільшення безробіття; падіння попиту в умовах кризи;
непродумана політика менеджменту НПЗ у напрямках: планування модернізації виробництва
та завчасного створення для цього необхідних фондів, удосконалення
маркентингової стратегії, оптимізації схем збуту (придбання додаткових
резервуарів і т.п.)). Відповідно до підпункту b) пункту 2 статті 4 Угоди про
захисні заходи (Додаток до Угоди про заснування Світової організації торгівлі
від 15.04.1994р.), у випадку, якщо крім збільшення імпорту галузі вітчизняного
виробництва одночасно заподіюють шкода інші фактори, - збільшення імпорту не
визначається як причина серйозної шкоди. Відповідно до пункту 1 статті 5
вищевказаної Угоди, член Світової організації торгівлі повинен застосовувати
захисні заходи лише якщо виникне потреба попередження або усунення серйозної
шкоди, а також для сприяння процесу перебудови галузі.

6. Національні інтереси

Відповідно до
ч. 1 ст. 17 Закону, застосування спеціальних заходів повинно ґрунтуватися на
оцінці всіх інтересів. При цьому спеціальні заходи не застосовуються, якщо
Міжвідомча комісія або Міністерство вирішить, що застосування таких заходів
суперечить національним інтересам. Як такі національні інтереси Закон, зокрема,
визначає інтереси національних товаровиробників, кінцевих споживачів, вплив
імпорту на зайнятість населення, інвестиції національного товаровиробника та
міжнародні економічні інтереси України.

Проведений
аналіз, а також використаний міжнародний досвід впровадження загороджувальних
мит дозволяє зробити висновок про те, що запропоновані заходи представляються
недоцільними: непрямі бар'єри для іноземних виробників не тільки не зможуть
стимулювати інвестиції в національне виробництво та розвиток технологій
України, але й призведуть до зростання внутрішніх цін, уповільнення розвитку
галузі, зростання інфляції і, отже, посилення соціальної напруженості.

В даній стадії
розвитку української економіки лише прямі методи стимулювання нафтопереробної
галузі України (держпідтримка інвестицій, податкові пільги, спеціальні
податкові режими, державні субсидії, зниження імпортних мит на ввезення
імпортного устаткування, присадок та ін.)
дозволять українським виробникам знизити собівартість, а також  збільшити конкурентоздатність і прибутковість
виробленої продукції, що незмінно призведе до створення нових робочих місць і
падіння соціальної напруженості в українському суспільстві.

Введення
загороджувальних заходів призведе до придушення конкуренції та посилення
монополізації на ринку  нафтопродуктів в
Україні, ліквідації стимулів для модернізації українських НПЗ, призведе до
дефіциту нафтопродуктів (українські НПЗ виявляться не в змозі повністю
задовольнити весь внутрішній попит на нафтопродукти), призведе до зростання цін
на нафтопродукти, відтоку іноземних інвестицій, вкрай негативно вплине на
інтереси українських споживачів (істотно погіршиться якість нафтопродуктів),
призведе до скорочення надходжень у державний бюджет України (у першу чергу від
акцизу та ПДВ), негативно вплине на зайнятість населення та викличе негативний
соціальний ефект, призведе до зростання негативного впливу на екологію,
прискорить інфляційні процеси в державі, в цілому негативно вплине на міжнародний
імідж України та істотно знизить рейтинги бізнес- та інвестпривабливості
України, а у випадку прийняття країнами відповідних заходів - істотно
постраждає платіжний баланс України.

Авторські права на дану статтю належать

Юридичній компанії  “Професійна Юридична Група”

Просимо звертати увагу на дати публікації: статті актуальні лише на дату розміщення і не коригуються із зміною законодавства.

За додатковою інформацією звертайтесь, будь-ласка, за наступними контактними реквізитами ЮК “Професійна Юридична Група”:

Тел.: +38 (044) 592-20-95

E-mail: office@pl-group.com.ua

Web-сайт: www.pl-group.com.ua

 


 

View Professional Legal Group's profile on LinkedIn

 

Проф Юр Группа в TwitterПроф Юр Группа в Live JournalПроф Юр Группа в ОдноклассникахПроф Юр Группа ВКонтакте

Комментарии к вопросам повестки дня слушаний в рамках проведения специального расследования относительно импорта нефтепродуктов в Украину

Сентябрь 15, 2011 By: Профессиональная Юридическая Группа Category: Проверки контролирующих органов

1. Является ли Заявитель
надлежащим национальным товаропроизводителем?

В соответствии с преамбулой Закона Украины «О
применении специальных мер относительно импорта в Украину» от
22.12.1998г. №332-ХIV (далее – Закон), специальные расследования возбуждаются с
целью внедрения механизмов защиты национального товаропроизводителя от роста
импорта, который причиняет существенный вред или угрожает причинением
существенного вреда национальному товаропроизводителю. При этом, в соответствии
с п. 11 ст. 1 вышеуказанного Закона, национальным товаропроизводителем
считается совокупность производителей похожего или непосредственно
конкурирующего товара либо тех из них, совокупное производство которых
составляет основную часть всего объема производства в Украине данного товара.

Таким образом, в рамках специального расследования
обязательно должен определяться национальный товаропроизводитель, которому
причиняется существенный вред или интересам которого угрожает причинение такого
вреда.

Однако в Заявлении не содержится информация о том,
какие именно украинские товаропроизводители рассматриваются в качестве
национального товаропроизводителя для целей специального расследования, а также
информация относительно того, какие национальные товаропроизводители
принимались во внимание при установлении сходства товаров, расчете показателей
вреда и других показателей, используемых в Заявлении.

Сам же Заявитель – Минтопливэнерго Украины
национальным товаропроизводителем не является, т.к. является органом
государственной власти. Также среди полномочий Минтопливэнерго Украины
отсутствуют полномочия относительно подачи от имени национальных
товаропроизводителей заявлений с ходатайством о применении специальных мер (согласно
Положению о Министерстве топлива и энергетики Украины, утвержденному
постановлением Кабинета Министров Украины от 02.11.2006г. №1540).

Таким образом, представление Заявления
Министерством является нарушением законодательно установленной процедуры
инициирования специального расследования и является основанием для дальнейшего
обжалования результатов специального расследования (в случае принятия решения о
применении заградительных мер) в судебном порядке.

2. Относительно сходства товара, производимого Заявителем, и товара, являющегося
обьектом расследования

Заявитель настаивает на том, что продукция,
производимая украинскими НПЗ, является одинакового качества с импортируемой в
Украину, кроме того – у данной продукции абслютно одинаковая технология
производства (в заявлении приведены Этапы технологии производства украинских
НПЗ), что на самом деле не соответствует действительности.

Производство продукции _______________________
осуществляется на новейшем оборудовании по смешению и затариванию европейского
производства, не имеющем аналогов в странах СНГ и Восточной Европы.

Производство продукции _____________
осуществляется на современном производственном оборудовании НПЗ, продукция
которых способна удовлетворить растущие потребности рынка. Приоритетными
направлениями развития производства _______________ является качественная
модернизация НПЗ Компании, создание новых современных установок на НПЗ
Компании, внедрение новейших технологий и улучшения качества производимой
продукции.

___________________ и _____________________ - одни
из немногих компаний, представленных на рынке Украины, чьи производственные
мощности (____________) сертифицированы по интегрированной системе менеджмента __________________________,
что подтверждает соответствие компаний ведущим мировым производителям продукции,
производящим высокотехнологичные продукты с неизменно высоким уровнем контроля
качества производства, технической, маркетинговой поддержки и клиентского
сервиса, что создает уникальность данных продуктов на украинском рынке и
поддерживает его конкурентноспособность несмотря на то, что высокие затраты на
вышеуказанные сервисы оказывают непосредственное влияние на цену готовой
продукции.

Заявление о возбуждении специального расследования
о применении специальных мер относительно импорта в Украину отдельных продуктов
переработки нефтяного сырья (бензина марок А-76 (А-80), А-92, А-95, дизельного топлива,
мазута, топлива печного, сжиженного газа, битума дорожного, масла) независимо
от страны происхождения содержит указание на умышленное снижение цен
реализации, или демпинг, со стороны иностранных производителей, однако ___________________,
_______________________ и _______________ выражают готовность обосновать
применяемые цены на смазочные материалы и имеют объективные причины для
применяемой политики ценообразования, формирующей равную экономическую
эффективность для компаний при реализации как на рынке __________________, так
и в других регионах присутствия, в том числе в Украине. При этом нельзя не
отметить тот факт, что именно высокая доля вовлечения базовых компонентов
собственного производства (до 100%) позволяет _______________ и _____________________
проводить экономически эффективную политику ценообразования на целевых рынках
сбыта.

Таким образом, утверждения Заявителя о том, что
импортируемая продукция и продукция украинских НПЗ являются одинаковыми
(аналогичными), по мнению ______________ и ____________________, не
соответствуют действительности и не отображают всех особенностей технологии
производства, а также качества импортируемой продукции.

Значительный парк автомобильной легковой и
коммерческой техники, как производимой в Украине, так и импортируемой, а также
уже эксплуатируемой в стране требуют масел с эксплуатационными характеристиками,
лицензированными по API (American Petroleum Institute). Ни одно из предприятий
на Украине не производит продукцию лицензированную API, а значит, миллионы
украинских потребителей будут ущемлены в своих правах, получив отказ в гарантии
либо рост стоимости масел, требуемых для обслуживания автомобильной
техники.  Такая же ситуация и с
одобрениями производителей автомобилей и оборудования.

Учитывая то, что качество смазочных материалов
производства _______________________, поставляемой в Украину __________________________,
а также продукции производства _______________________ отличается от
аналогичной продукции, производимой в Украине, что подтверждено, в частности,,
допусками производителей автомобилей и промышленного оборудования - введение
специальных мер относительно импорта в Украину для данной продукции приведет к
ущемлению прав украинских потребителей на выбор и приобретение продукциии,
эксплуатационные и качественные характеристики которой отвечают потребностям
потребителей и необходимы при эксплуатации техники.

Заявитель утверждает о низкой цене импортируемой
продукции, в т.ч. в связи с особенностями ценообразования производителей.
Учитывая то, что в ценообразовании существенную роль играет технология
производства, - Заявитель противоречит сам себе, т.к. перед этим утверждал о
том, что технологии производства продукции в Украине и в ______ одинаковые, и,
как следствие, - данные виды продукции являются сравнимыми между собой. Кроме
того, уровни цен на поставляемые в Украину нефтепродукты существенно не
отличаются от средних цен на данные виды продукции на внутреннем рынке Украины.
В подтверждение нами были приведены данные об уровнях цен на смазочные
материалы производства _________________.

Отдельно акцентируем внимание на том, что
Заявитель рассматривал вопрос сходства товаров упрощенно: одновременно по всем
товарам, классифицируемым по всем 24 кодам Украинской классификации товаров
внешнеэкономической деятельности (УКТ ВЭД), являющимся объектом специального
расследования (бензин, дизельное топливо, масла, битумы и т.д.). При этом
Заявитель не учитывает как невозможность установления сходства между товарами,
принадлежащими к разным группам, так и риск применения специальных мер к
товарам отдельных групп (смазочные материалы, битумы), не имеющими сходства с
подобными товарами национальных товаропроизводителей и импорт которых не
причинял вреда национальному товаропроизводителю.

Кроме того, критерии установления сходства
товаров, предложенные Минтопливэнерго ( а) физические и качественные
показатели, б) способ использования, в) технология производства) отличаются от
критериев установления сходства, установленных украинским законодательством, в
частости – Методикой определения монопольного (доминирующего) положения
субъектов хозяйствования на рынке, утвержденной Распоряжением Антимонопольного
комитета Украины от 05.03.2002г. №49-р ( а) потребительские качества, б)
условия потребления, в) условия реализации, г) цены), так и от критериев
установления сходства товаров, сложившихся в мировой практике при рассмотрении
споров в рамках Всемирной торговой организации ( а) физические характеристики
товаров, б) цена, в) качество, обслуживание, г) технологическое развитие, д)
другие факторы, определяющие предложение и спрос на рынке)[1].

3. Наличие факта растущего
импорта

По мнению _____________ и __________________,
заявителем допускаются умышленные манипулирования периодами исследования для
получения наиболее существенного контраста в экономических показателях. Так в
частности, для демонстрации увеличения объемов импорта в Украину нефтепродуктов
заявитель исследует период с 2005 по 2010 года (соответствующий график с
данными приведен заявителем в Заявлении). Однако следует акцентировать внимание
на том, что в 2009 и 2010 годах объемы поставок в Украину импортных
нефтепродуктов существенно ниже по сравнению с 2008 годом; таким образом в
период с 2008 по 2010 года наблюдается тенденция уменьшения импорта
нефтепродуктов в Украину, что, в свою очередь, не дает оснований для вывода о
необходимости применения специальных мер в связи с увеличением импорта данных
товаров в Украину. Отдельно обращаем внимание на то, что в остальных случаях
исследования заявителем применяется период с 2007 по 2010 гг.

Кроме того, Заявитель в Заявлении о возбуждении
специального расследования и  национальные товаропроизводители в Ответах на
опросники не предоставили ни достаточной и обоснованной информации относительно
факта увеличения импорта нефтепродуктов в Украину, ни  каких-либо доказательств, подтверждающих даже
те показатели, которыми они пытаются оперировать в Заявлении и Ответах на
опросники.

Ст. 2.1. Соглашения о защитных мерах и ст. ХХI:1
(а) ГАТТ 1994 предусматривают, что для применения специальных мер должно буть
четко установлено увеличение импорта. При этом увеличение импорта должно быть
достаточно недавним, достаточно неожиданным, достаточно резким и достаточно
существенным для причинения «существенного вреда», как с точки зрения
количественных, так и качественных показателей. Кроме того, импорт должен
анализироваться в соотношении/сопоставлении с внутренним производством и
другими связанными факторами.

Отдельно акцентируем также внимание на том, что
Минтопливэнерго в Заявлении для анализа импорта всех товаров, классифицируемых
по каждому из 24 кодов УКТ ВЭД, являющихся объектом специального расследования,
использовало данные относительно объемов импорта в Украину только бензина и
дизельного топлива. При этом вопрос об увеличении/уменьшении импорта других
товаров (в частности, смазочных материалов и битумов) вообще не исследуется,
какие-либо данные или показатели не предоставляются. Заявителем по всему тексту
заявления осуществляется безосновательное обобщение смазочных материалов и
битумов, а также других нефтепродуктов, являющихся объектом специального
расследования, с бензином и дизельным топливом.

При определении показателей роста импорта
нефтепродуктов Заявитель принимает во внимание только таможенную стоимость
импортируемых товаров, не учитывая другие факторы, увеличивающие цену: финансовую
составляющую (использование банковских гарантий, кредитных ресурсов, комиссий
банков при покупке валюты), станционные расходы, расходы на услуги таможенных
брокеров, расходы на проведение дополнительных экспертиз, коммерческий доход
импортера, стоимость услуг независимых инспекторов по приему по количеству и
качеству и др.

При установлении факта растущего импорта Заявитель
не учитывает требование Соглашения о защитных мерах и ст. ХХI:1 (а) ГАТТ 1994 о
достаточной непредсказуемости импорта. При этом: непредвиденные обстоятельства
должны быть достаточно неожиданными; компетентные органы должны идентифицировать
и исследовать непредвиденные обстоятельства перед применением защитных мер;
растущий импорт сам по себе не может рассматриваться в качестве непредвиденного
обстоятельства, а должен быть следствием непредвиденных обстоятельств; меры,
предусмотренные ст. ХIХ ГАТТ 1994, имеют чрезвычайный характер и
должны применяться лишь в случаях, когда вследствие исполнения обязательств,
предусмотренных ГАТТ 1994, страна-член ВТО подвержена влиянию обстоятельств,
которые она не могла предусмотреть или ожидать при возложении на себя
соответствующих обязательств.

Исходя из вышеизложенного, Минтопливэнерго не
предоставило достаточной и обоснованной информации, а также надлежащих
доказательств факта недавнего, неожиданного, резкого и существенного роста
импорта нефтепродуктов в Украину.

 

4. Наличие факта причинения
вреда Заявителю

В Заявлении о возбуждении специального
расследования часто используется понятие «существенного вреда», однако не
представлены какие-либо ссылки как на национальное законодательство Украины,
так и на международные акты, позволяющие определить существенность вреда. Также
заявителем не представлены детальные расчеты, подтверждающие приведенные им в
Заявлении суммы, а также не представлены доказательства таких сумм в
документарной форме (например, когда речь идет о прибавочной стоимости
вследствие увеличивающегося импорта в размере более 1 млрд. дол. в год).

Заявитель не привел весомых аргументов,
подтверждающих то, что динамика импорта в Украину и условий, на которых он
осуществляется, дает основания для вывода о причинении таким импортом
существенного вреда украинским НПЗ, и при дальнейшем его увеличении ставится
под сомнение факт существования современной технологии производства нефтепродуктов
в Украине.

Утверждение заявителя о разнонаправленности
динамик импорта и внутреннего потребления в 2010г. (импорт возрастал на фоне
сокращения потребления) как следствия умышленных действий импортеров нефтепродуктов
с целью увеличения доли импорта во внутреннем потреблении в Украине, - считаем
преждевременным и не учитывающим особенностей формирования спроса и предложения
на данные виды продукции на рынке Украины. По нашему мнению, подобная
разнонаправленность вызвана инертностью предложения по отношению к спросу (планирование
и поставки в 2010 г.
осуществлялись на основе анализа показателей за предыдущие периоды, а в
2007-2009 гг. внутреннее потребление нефтепродуктов постоянно возрастало), в
связи с чем разнонаправленность динамики предложения и внутреннего потребления является
временным явлением, которое в рыночных условиях будет исправлено без внешнего
влияния в виде государственного регулирования.

Утверждение об ориентации украинских НПЗ
исключительно на внутреннее потребление в Украине как один из аргументов в
пользу применения специальных мер относительно импорта также считаем
безосновательным, т.к. украинские производители имеют такие же равные права
конкурировать на рынках Российской Федерации, как и российские – на рынке
Украины. Выход или невыход на внешние рынки является элементом внутренней
бизнес-стратегии каждого из производителей.

Также в Заявлении не уточняется, по какой методике
Минтопливэнерго рассчитывало показатели вреда: для всех товаров,
классифицируемых по каждому из кодов УКТ ВЭД, являющихся объектом специального
расследования, или же отдельно для каждой группы товаров (бензин, дизельное
топливо, масла, битумы и т.д.).

С 16.05.2008г. Украина является членом Всемирной
торговой организации согласно Женевского протокола о вступлении в ВТО от
05.02.2008г. (ратифицирован Законом Украины от 10.04.2008г. N 250-VI). В
соответствии с пунктом 1 статьи 3 Соглашения о защитных мерах (Приложение к
Соглашению об учреждении Всемирной организации торговли от 15.04.1994г.),
специальное расследование о применении защитных мер должно включать уведомления
всех заинтересованных сторон и публичные слушания или иные меры, позволяющие
импортерам, экспортерам и другим заинтересованным сторонам представлять доказательства
и их видение вопроса, в том числе отвечать на предоставление таких
доказательств и их видения другими сторонами и излагать свои взгляды относительно
того, соответствует ли применение защитной меры общественным интересам.
Компетентные органы должны публикавать отчет, в котором указываются выявленные
ими факты и обоснованные выводы по всем фактическим и правовым аспектам данного
вопроса.

Статья 4 Соглашения о защитных мерах
предусматривает возможность применения защитных мер лишь в случае возникновения
существенного вреда для отечественной отрасли. Заявитель, обратившись с
заявлением о проведении специального расследования, не доказал ни сам факт
возникновения вреда, ни угрозу его возникновения, ни высокой степени
существенности вреда для самого Заявителя, национальных товаропроизводителей
или отрасли экономики Украины в целом.

5. Наличие
причинно-следственной связи между растущим импортом и фактом причинения вреда
Заявителю

В соответствии с ч.3 ст. 10 Закона, специальные
меры применяются лишь при наличии роста импорта, факта причинения существенного
вреда или угрозы причинения такого вреда и причинно-следственной связи между
ними.

Согласно ст. 4.2 (b) Соглашения о защитных мерах,
специальные меры могут применяться, если расследование покажет наличие
причинно-следственной связи между ростом импорта соответствующего товара и
наличием или угрозой причинения существенного вреда. При этом в случае, когда
кроме роста импорта национальному товаропроизводителю одновременно причиняют
вред другие факторы, вред, причиненный такими факторами, не считается вредом,
причиненным ростом импорта.

В Заявлении ничем не подтверждена причинная связь
между импортом нефтепродуктов в указанный период и сокращением в связи с этим объемов
переработки в Украине нефтяного сырья в 2 раза. В соответствии с подпунктом b)
пункта 2 статьи 4 Соглашения о защитных мерах (Приложение к Соглашению об
учреждении Всемирной организации торговли от 15.04.1994г.), решение о
причинении вреда национальной отрасли не принимается, если в ходе расследования
на основе объективных доказательств не будет установлена причинно-следственная
связь между увеличением импорта данного товара и наличием или угрозой причинения
существенного вреда.

Утверждение заявителя о понесении существенных
убытков украинскими НПЗ вследствие непредсказуемости увеличения импорта
нефтепродуктов в Украину считаем безосновательным. Во-первых, в самом Заявлении
и приведенных в нем графиках динамики объемов импорта в Украину проявляется
плавность и предсказуемость объемов импорта, позволяющие довольно точно
определить общую тенденцию и приблизительные объемы поставок нефтепродуктов в
Украину и отсутствие элемента непредсказуемости. Во-вторых, заявитель
безосновательно связывает ухудшение финансового, экономического положения украинских
НПЗ, а также социальной обстановки в регионе с объемами импорта нефтепродуктов.
При этом не принимаются во внимание намного более существенные объективные
обстоятельства, способные значительно повлиять на финансово-экономическое
положение НПЗ, а также общую социальную обстановку, в частности: влияние
мирового финансово-экономического кризиса; более высокие цены на сырье; отсутствие
доступного кредитования; территориальное расположение украинских
производителей; перебои в поставках нефти на украинские НПЗ; устаревшее
оборудование украинских НПЗ; низкое качество продукции украинских НПЗ; низкие
стандарты и неразвитый ассортимент продукции национальных товаропроизводителей;
увеличение безработицы; падение спроса в условиях кризиса; непродуманная
политика менеджмента НПЗ в направлениях: планирования модернизации производства
и заблаговременного создания для этого необходимых фондов, усовершенствования
маркентинговой стратегии, оптимизации схем сбыта (приобретение дополнительных
резервуаров и т.п.)). В соответствии с подпунктом b) пункта 2 статьи 4
Соглашения о защитных мерах (Приложение к Соглашению об учреждении Всемирной
организации торговли от 15.04.1994г.), в случае, если кроме увеличения импорта
отрасли отечественного производства одновременно причиняют вред другие факторы,
- увеличение импорта не определяется в качестве причины серьезного вреда.
Согласно пункту 1 статьи 5 вышеуказанного Соглашения, член Всемирной торговой
организации должен применять защитные меры лишь в случае необходимости
упреждения или устранения серьезного вреда, а также для способствования
процессу перестроения отрасли.

6. Национальные интересы

В соответствии с ч. 1 ст. 17 Закона, применение
специальных мер должно основываться на оценке всех интересов. При этом
специальные меры не применяются, если Межведомственная комиссия или
Министерство решит, что применение таких мер противоречит национальным
интересам. В качестве таких национальных интересов Закон, в частности,
определяет интересы национальных товаропроизводителей, конечных потребителей,
влияние импорта на занятость населения, инвестиции национального
товаропроизводителя и международные экономические интересы Украины.

Проведенный анализ, а также использованный
международный опыт внедрения заградительных пошлин позволяет сделать вывод о
том, что предлагаемые меры представляются нецелесообразными: косвенные барьеры
для иностранных производителей не только не смогут стимулировать инвестиции в
национальное производство и развитие технологий Украины, но и приведут к росту
внутренних цен, замедлению развития отрасли, росту инфляции и, следовательно,
усилению социальной напряженности.

В текущей стадии развития украинской экономики
только прямые методы стимулирования нефтеперерабатывающей отрасли Украины
(господдержка инвестиций, налоговые льготы, специальные налоговые режимы,
государственные субсидии, снижение импортных пошлин на ввоз импортного
оборудования, присадок и проч.)  позволят
украинским производителям снизить себестоимость, а также  увеличить конкурентноспособность и доходность
производимой продукции, что неизменно приведет к созданию новых рабочих мест и
падению социальной напряженности в украинском обществе.

Введение заградительных мер приведет к подавлению
конкуренции и усилению монополизации на рынке
нефтепродуктов в Украине, ликвидации стимулов для модернизации
украинских НПЗ, приведет к дефициту нефтепродуктов (украинские НПЗ окажутся не
в состоянии полностью удовлетворить весь внутренний спрос на нефтепродукты), приведет
к росту цен на нефтепродукты, оттоку иностранных инвестиций, крайне негативно
повлияет на интересы украинских потребителей (существенно ухудшится качество
нефтепродуктов), приведет к сокращению поступлений в государственный бюджет
Украины (в первую очередь от акциза и НДС), негативно повлияет на занятость
населения и вызовет негативный социальный эффект, приведет к возростанию
негативного влияния на экологию, ускорит инфляционные процессы в государстве, в
целом негаливно повлияет на международный имидж Украины и существенно снизит
рейтинги бизнес- и инвестпривлекательности Украины, а в случае принятия
странами ответных мер – существенно пострадает платежный баланс Украины.

Авторские права на данную статью принадлежат

Юридической компании «Профессиональная Юридическая Гуппа»

Просим обращать внимание на даты публикации: статьи актуальны только на дату размещения и не корректируются с изменением законодательства.

За дополнительной информацией обращайтесь, пожалуйста, по следующим контактным реквизитам ЮК «Профессиональная Юридическая Группа»:

Тел.: +38 (044) 592-20-95

E-mail: office@pl-group.com.ua

Web-сайт: www.pl-group.com.ua

 


 

View Professional Legal Group's profile on LinkedIn

 

Проф Юр Группа в TwitterПроф Юр Группа в Live JournalПроф Юр Группа в ОдноклассникахПроф Юр Группа ВКонтакте

Заключение касаемо специального расследования относительно импорта нефтепродуктов в Украину, возбужденного решением Межведомственной комиссией по международной торговле №СП–250/2011/4402-41

Март 30, 2011 By: Профессиональная Юридическая Группа Category: Проверки контролирующих органов

Проанализировав заявление Минтопливэнерго Украины о возбуждении специального расследования относительно импорта нефтепродуктов в Украину и материалы специального расследования, возбужденного решением Межведомственной комиссией по международной торговле №СП–250/2011/4402-41 «О возбуждении и проведении специального расследования относительно импорта в Украину отдельных продуктов переработки нефтяного сырья (бензина марок А-76 (А-80), А-92, А-95, дизельного топлива, мазута, печного топлива, сжиженного газа, битума дорожнего, масла) независимо от страны происхождения и экспорта», специалисты ЮК «Профессиональная Юридическая Группа» пришли к следующему заключению:

Заявитель настаивает на том, что продукция, производимая украинскими НПЗ, является одинакового качества с импортируемой в Украину, кроме того – у данной продукции абслютно одинаковая технология производства (в заявлении приведены Этапы технологии производства украинских НПЗ), что на самом деле не соответствует действительности. Так, в частности, при производстве продукции (смазочных материалов) Компании «_______________», поставляемой   и реализуемой в Украине Компанией «__________________», используются следующие этапы производства:____________________. Таким образом, утверждения заявителя о том, что импортируемая продукция и продукция украинских НПЗ являются одинаковыми (аналогичными), не соответствуют действительности и не отображают всех особенностей технологии производства, а также качества импортируемой продукции.

Учитывая то, что качество смазочных материалов производства Компании «_______________» отличается от аналогичной продукции, производимой в Украине, - введение специальных мер относительно импорта в Украину для данной продукции приведет к ущемлению прав украинских потребителей на выбор и приобретение продукциии, качественные характеристики которой отвечают ожиданиям и потребностям потребителей.

Заявитель утверждает о низкой цене импортируемой продукции, в частности, в связи с особенностями ценообразования российских производителей. Учитывая то, что в ценообразовании существенную роль играет технология производства, - заявитель противоречит сам себе, т.к. перед этим утверждал о том, что технологии производства продукции в Украине и в России одинаковые, и, как следствие, - данные виды продукции являются сравнимыми между собой. Кроме того, уровни цен на поставляемые в Украину нефтепродукты существенно не отличаются от средних цен на данные виды продукции на внутреннем рынке Украины. В подтверждение приводим данные об уровнях цен на смазочные материалы производства Компании «_______________» (прилагается в виде______________).

По мнению Компании «_______________», заявителем допускаются умышленные манипулирования периодами исследования для получения наиболее существенного контраста в экономических показателях. Так в частности, для демонстрации увеличения объемов импорта в Украину нефтепродуктов заявитель исследует период с 2005 по 2010 года (соответствующий график с данными приведен заявителем в Заявлении). Однако следует акцентировать внимание на том, что в 2009 и 2010 годах объемы поставок в Украину импортных нефтепродуктов существенно ниже по сравнению с 2008 годом; таким образом в период с 2008 по 2010 года наблюдается тенденция уменьшения импорта нефтепродуктов в Украину, что, в свою очередь, не дает оснований для вывода о необходимости применения специальных мер в связи с увеличением импорта данных товаров в Украину. Отдельно обращаем Ваше внимание на то, что в остальных случаях исследования заявителем применяется период с 2007 по 2010 гг.

В Заявлении о возбуждении специального расследования часто используется понятие «существенного вреда», однако не представлены какие-либо ссылки как на национальное законодательство Украины, так и на международные акты, позволяющие определить существенность вреда. Также заявителем не представлены детальные расчеты, подтверждающие приведенные им в Заявлении суммы, а также не представлены доказательства таких сумм в документарной форме (например, когда речь идет о прибавочной стоимости вследствие увеличивающегося импорта в размере более 1 млрд. дол. в год).

Заявитель не привел весомых аргументов, подтверждающих то, что динамика импорта в Украину и условий, на которых он осуществляется, дает основания для вывода о причинении таким импортом существенного вреда украинским НПЗ, и при дальнейшем его увеличении ставится под сомнение факт существования современной технологии производства нефтепродуктов в Украине.

Утверждение заявителя о разнонаправленности динамик импорта и внутреннего потребления в 2010г. (импорт возрастал на фоне сокращения потребления) как следствия умышленных действий импортеров нефтепродуктов с целью увеличения доли импорта во внутреннем потреблении в Украине, - считаем преждевременным и не учитывающим особенностей формирования спроса и предложения на данные виды продукции на рынке Украины. По нашему мнению, подобная разнонаправленность вызвана инертностью предложения по отношению к спросу (планирование и поставки в 2010 г. осуществлялись на основе анализа показателей за предыдущие периоды, а в 2007-2009 гг. внутреннее потребление нефтепродуктов постоянно возрастало), в связи с чем разнонаправленность динамики предложения и внутреннего потребления считаем временным явлением, которое в рыночных условиях будет исправлено без внешнего влияния в виде государственного регулирования.

Утверждение об ориентации украинских НПЗ исключительно на внутреннее потребление в Украине как один из аргументов в пользу применения специальных мер относительно импорта также считаем безосновательным, т.к. украинские производители имеют такие же равные права конкурировать на рынках Российской Федерации, как и российские – на рынке Украины. Выход или невыход на внешние рынки является элементом внутренней бизнес-стратегии каждого из производителей.

С 16.05.2008г. Украина является членом Всемирной торговой организации согласно Женевского протокола о вступлении в ВТО от 05.02.2008г. (ратифицирован Законом Украины от 10.04.2008г. N 250-VI). В соответствии с пунктом 1 статьи 3 Соглашения о защитных мерах (Приложение к Соглашению об учреждении Всемирной организации торговли от 15.04.1994г.), специальное расследование о применении защитных мер должно включать уведомления всех заинтересованных сторон и публичные слушания или иные меры, позволяющие импортерам, экспортерам и другим заинтересованным сторонам представлять доказательства и их видение вопроса, в том числе отвечать на предоставление таких доказательств и их видения другими сторонами и излагать свои взгляды относительно того, соответствует ли применение защитной меры общественным интересам. Компетентные органы должны публикавать отчет, в котором указываются выявленные ими факты и обоснованные выводы по всем фактическим и правовым аспектам данного вопроса.

В Заявлении ничем не подтверждена причинная связь между импортом нефтепродуктов в указанный период и сокращением в связи с этим объемов переработки в Украине нефтяного сырья в 2 раза. В соответствии с подпунктом b) пункта 2 статьи 4 Соглашения о защитных мерах (Приложение к Соглашению об учреждении Всемирной организации торговли от 15.04.1994г.), решение о причинении вреда национальной отрасли не принимается, если в ходе расследования на основе объективных доказательств не будет установлена причинно-следственная связь между увеличением импорта данного товара и наличием или угрозой существенного вреда.

Утверждение заявителя о понесении существенных убытков украинскими НПЗ вследствие непредвиденности увеличения импорта нефтепродуктов в Украину считаем безосновательным. Во-первых, в самом Заявлении и приведенных в нем графиках динамики объемов импорта в Украину проявляется плавность и предсказуемость объемов импорта, позволяющие довольно точно определить общую тенденцию и приблизительные объемы поставок нефтепродуктов в Украину и отсутствие элемента непредсказуемости. Во-вторых, заявитель безосновательно связывает ухудшение финансового, экономического положения украинских НПЗ, а также социальной обстановки в регионе с объемами импорта нефтепродуктов. При этом не принимаются во внимание намного более существенные объективные обстоятельства, способные значительно повлиять на финансово-экономическое положение НПЗ, а также общую социальную обстановку (в частности, влияние мирового финансово-экономического кризиса, отсутствие доступного кредитования, увеличение безработицы, падение спроса в условиях кризиса, непродуманная политика менеджмента НПЗ в направлениях: планирования модернизации производства и заблаговременного создания для этого необходимых фондов; усовершенствования маркентинговой стратегии; оптимизации схем сбыта (приобретение дополнительных резервуаров и т.п.)). В соответствии с подпунктом b) пункта 2 статьи 4 Соглашения о защитных мерах (Приложение к Соглашению об учреждении Всемирной организации торговли от 15.04.1994г.), в случае, если кроме увеличения импорта отрасли отечественного производства одновременно причиняют вред другие факторы, - увеличение импорта не определяется в качестве причины серьезного вреда. Согласно пункта 1 статьи 5 вышеуказанного Соглашения, член Всемирной торговой организации должен применять защитные меры лишь в случае необходимости упреждения или устранения серьезного вреда, а также для способствования процессу перестроения отрасли.

В соответствии с частью 1 статьи 17 Закона Украины «О применении специальных мер относительно импорта в Украину», заключение по вопросу, требуют ли национальные интересы применения специальных мер, должно основываться на оценке всех интересов, включая интересы национального товаропроизводителя и потребителей, влияние импорта, являющегося объектом специального расследования, на занятость населения, инвестиции национального товаропроизводителя и потребителей, а также на международные экономические интересы Украины. Такое заключение, согласно данной статьи, делается при условии, что всем сторонам предоставлена возможность сообщить свою точку зрения. При этом особое внимание приделяется необходимости устранения диспропорций в торговле и возобновлению конкуренции.

Авторские права на данную статью принадлежат

Юридической компании «Профессиональная Юридическая Гуппа»

Просим обращать внимание на даты публикации: статьи актуальны только на дату размещения и не корректируются с изменением законодательства.

За дополнительной информацией обращайтесь, пожалуйста, по следующим контактным реквизитам ЮК «Профессиональная Юридическая Группа»:

Тел.: +38 (044) 592-20-95

E-mail: office@pl-group.com.ua

Web-сайт: www.pl-group.com.ua

 


 

View Professional Legal Group's profile on LinkedIn

 

Проф Юр Группа в TwitterПроф Юр Группа в Live JournalПроф Юр Группа в ОдноклассникахПроф Юр Группа ВКонтакте

Применение специальных мер относительно импорта в Украину

Март 05, 2011 By: Профессиональная Юридическая Группа Category: Проверки контролирующих органов

Нормативно-правовое регулирование

Основным нормативно-правовым актом, регулирующим данный вопрос, является Закон Украины «О применении специальных мер относительно импорта в Украину» от 22.12.1998г. №332-ХIV (далее – Закон). Положения Закона применяются к операциям, связанным с импортом любого товара, независимо от страны его происхождения и экспорта.

Закон не исключает применения, вместе с предусмотренными им специальными мерами, других мер согласно действующего законодательства Украины, международных договоров или в рамках Генерального соглашения по тарифам и торговле либо Всемирной торговой организации.

Отдельные вопросы реализации положений Закона о применении специальных мер регулируются подзаконными нормативно-правовыми актами, в частности, Приказом Министерства экономики и европейской интеграции Украины от 01.08.2002г. №232 «О порядке лицензирования импорта товаров в Украину, которые являются объектом применения специальных мер», Приказом Министерства экономики и по вопросам европейской интеграции Украины от 06.03.2003г. №52 «О порядке выдачи разрешений на импорт в Украину».

Вопросы применения специальных мер относительно импорта регулируются также Законом Украины «О внешнеэкономической деятельности» от 16.04.1991г. №959-XII.

Порядок инициирования и возбуждения расследования

Информирование Министерства экономики Украины о фактах увеличения импорта в Украину, содержащих угрозу для национального товаропроизводителя, осуществляется Государственной таможенной службой Украины, соответствующим органом исполнительной власти в Украине; либо же сбор информации осуществляется Министерством экономики Украины самостоятельно. Также с соответствующим заявлением в порядке ст. 6 Закона к Минэкономики Украины вправе обратиться и национальный товаропроизводитель.

Информация с рекомендациями Минэкономики передается на рассмотрение Кабинета Министров Украины и членам Межведомственной комиссии по международной торговле (далее – Комиссия).

На заседаниях Комисси устанавливается факт импорта в Украину, увеличение объемов такого импорта, методы, позволяющие установить данный факт, наличие причинно-следственной связи между импортом и причинением либо угрозой причинения вреда национальному товаропроизводителю и др.

На заседаниях Комиссии могут быть приняты решения по вопросам:

- возбуждения либо отказа в возбуждении специального расследования относительно импорта товара;

- применения предварительных специальных мер относительно импорта товара, являющегося объектом расследования;

- применения мер надзора за импортом товара, являющегося объектом расследования;

- применения специальных мер относительно импорта товара, являющегося объектом расследования;

- прекращения специального расследования без применения специальных мер;

- либерализации специальных мер относительно импорта товара;

- пересмотра специальных мер относительно импорта товара;

- упразднения специальных мер относительно импорта товара;

- другим вопросам во исполнение Закона.

Порядок проведения специального расследования

В соответствии со ст. 8 Закона, специальное расследование проводится с целью определения, причиняет ли импорт в Украину значительный вред национальному товаропроизводителю либо же содержит угрозу такого вреда.

Период расследования, как правило, составляет от 1 до 3 лет, в отдельных случаях период может превышать 3 года.

В соответствии со статьей 3 Закона, производство в расследованиях о содержащем угрозу увеличении импорта в Украину осуществляется на украинском языке, любые сведения, письменные доказательства или другая информация также предоставляются на украинском языке.

Комиссия устанавливает срок, в течение которого заинтересованные стороны вправе зарегистрироваться для представления своих пояснений, а также срок для предоставления письменных комментариев и другой информации, включая доказательства в свою пользу.

Комиссия вправе требовать от заинтересованных сторон предоставления информации, необходимой для проведения специального расследования; при этом заинтересованные стороны не вправе отказать в предоставлении указанной Комиссией информации.

Заинтересованные стороны вправе обратиться в установленные Комиссией сроки с требованием провести в Минэкономики Украины слушания по вопросам специального расследования с их участием, при условии, что:

- они докажут, что специальное расследование затрагивает их интересы, а его результаты могут повлиять на их деятельность;

- существуют особые причины для проведения таких слушаний.

Заинтересованные стороны вправе по письменному запросу ознакомиться со всей информацией, предоставленной другой заинтересованной стороной, при условии, что данная информация:

- касается защиты их интересов;

- не является конфиденцияальной в понимании Закона (статья 12);

- используется в целях специального расследования.

Информация и доказательства, направляемые заинтересованной стороной в адрес Минэкономики Украины, направляются также в адрес всех остальных заинтересованных лиц, в противном случае информация и доказательства не учитываются в ходе проведения специального расследования.

В ходе специального расследования Комиссия анализирует, в частности:

- тенденции импорта в Украину того или иного товара;

- факты причинения существенного вреда или угрозы причинения такого вреда национальному товаропроизводителю;

- наличие причинно-следственной связи между увеличением объемова импорта товара либо условиями его осуществления и причинением существенного вреда или угрозы причинения такого вреда национальному товаропроизводителю;

- объем импорта в Украину товара;

- цену импорта в Украину товара;

- последствия для национального товаропроизводителя (изменение производственных мощностей, изменение объема производства, запасов данного товара, доли на рынке Украины, цены данного товара, продуктивности труда, размеров прибылей или убытков, состояния ликвидности и занятости на предприятиях национального товаропроизводителя и т.п.);

- другие обстоятельства, имеющие отношение к расследованию.

Специальные меры в ходе проведения специального расследования

В ходе проведения специального расследования Комиссия вправе принять решение о применении:

-предварительных специальных мер;

и/или

- мер надзора.

Предварительные специальные меры в виде введение специальной пошлины принимаются Комиссией не ранее, чем через 45 дней с даты возбуждения специального расследования. Срок применения предварительных специальных мер не может превышать 200 дней, а также срока проведения специального расследования. Пошлина уплачивается независимо от других налогов, пошлин и обязательных платежей. В случае принятия Комиссией решения об отсутствии вреда или угрозы причинения вреда национальному товаропроизводителю, - уплаченная пошлина может быть возвращена заинтересованной стороне (по заявлению заинтересованной стороны и решению Комиссии).

Режим надзора предусматривает ввоз товара на таможенную территорию Украины только при условии получения заинтересованным импортером разрешения на импорт, выданного Минэкономики Украины, в котором указываются цена и объем товара, а также другие условия и информация о таком ввозе, предусмотренные в заявлении заинтересованного импортера.

Специальные меры по результатам проведения специального расследования

В случае, если увеличение объемов импорта в Украину осуществляется в таких размерах и/или в такие сроки или на таких условиях, что причиняется существенный вред национальному товаропроизводителю или существует угроза причинения такого вреда, Комиссия вправе принять решение о применении таких специальных мер:

- введение квот на импорт в Украину данного товара, с определением объемов квот и порядка их распределения (специальные лицензии выдаются Минэкономики Украины);

- установление специальной пошлины (в процентном выражении от таможенной стоимости товара) на импорт в Украину соответствующего товара. Пошлина уплачивается независимо от других налогов, пошлин и обязательных платежей.

Период, в течение которого применяются специальные меры, не должен превышать 4-х лет; данный период может быть продлен в случае установления  Комиссией новых обстоятельств, подтверждающих увеличение импорта в Украину.

Отдельные санкции (в т.ч. за причинение вреда или угрозу причинения вреда национальному товаропроизводителю вследствие увеличения импорта товара) со стороны Минэкономики Украины предусмотрены также Законом Украины «О внешнеэкономической деятельности» от 16.04.1991г. №959-XII:

- взыскание штрафов в случае несвоевременного выполнения или невыполнения субъектами ВЭД и иностранными субъектами хозяйственной деятельности обязанностей, возложенных на них настоящим законом или связанными с ним Законами Украины. Размер штрафов определяется соответствующими законодательными актами или решениями судебных органов;

- применение индивидуального режима лицензирования;

- временное приостановление внешнеэкономической деятельности (не более, чем на 3 месяца, после чего осуществляется перевод на индивидуальный режим лицензирования). Продление 3-месячного срока временного приостановления внешнеэкономической деятельности возможно только по решению суда (Минэкономики на основании информации инициатора обращается с исковым заявлением).

Однако, в отличие от Закона Украины «О применении специальных мер относительно импорта в Украину», Закон Украины «О внешнеэкономической деятельности» не содержит столь детальных и действенных механизмов проведения расследования и практического применения санкций за увеличение импорта.

Авторские права на данную статью принадлежат

Юридической компании «Профессиональная Юридическая Группа»

Просим обращать внимание на даты публикации: статьи актуальны только на дату размещения и не корректируются с изменением законодательства.

За дополнительной информацией обращайтесь, пожалуйста, по следующим контактным реквизитам ЮК «Профессиональная Юридическая Группа»:

Тел.: +38 (044) 592-20-95

E-mail: office@pl-group.com.ua

Web-сайт: www.pl-group.com.ua

 


 

View Professional Legal Group's profile on LinkedIn

 

Проф Юр Группа в TwitterПроф Юр Группа в Live JournalПроф Юр Группа в ОдноклассникахПроф Юр Группа ВКонтакте

Проверки программного обеспечения контролирующими органами Украины

Март 05, 2011 By: Профессиональная Юридическая Группа Category: Проверки контролирующих органов

Вопросы:

  1. Обьекты проверок;
  2. Субъекты, уполномоченные проводить проверки программного обеспечения;
  3. Ответственность за использование нелицензионного программного обеспечения.

 

1. Обьекты проверок

В соответствии со статьей 420 Гражданского кодекса Украины (далее – ГК Украины), компьютерные программы, компиляции данных (базы данных), и т.п. принадлежат к обьектам права интеллектуальной собственности. Их использование возможно только по разрешению физического или юридического лица, которому принадлежат имущественные права, в том числе – исключительное право на предоставление согласия на использование любого из вышеназванных обьектов права интеллектуальной собственности.

Факт легальности использования программного обеспечения могут подтверждать следующие документы:

- лицензия или лицензионный договор;

- расчетный документ, подтверждающий приобретение программного облеспечения (фискальный чек, товарный чек, квитанция, платежное поручение и т.п.);

- расходная и налоговая накладные (обязательны для юридических лиц и при условии, что продавец является плательщиком НДС);

- сертификат соответствия, регистрационная карточка, оригинальный диск с программным обеспечением и т.п.

Таким образом, действующее законодательство защищает любые программы (программное обеспечение) или базы данных как обьекты права интеллектуальной собственности, не ограничивая их конкретными перечнями.

2. Субъекты, уполномоченные проводить проверки программного обеспечения

К контролирующим субьектам, уполномоченным проводить проверки программного обеспечения у субьектов хозяйствования, принадлежат:

- Государственный департамент по вопросам интеллектуальной собственности;

- государственная служба по борьбе с экономической преступностью;

- органы прокуратуры;

-          налоговая инспекция;

- государственная комиссия по регулированию рынков финансовых услуг (только для участников рынков финансовых услуг).

2.1. Государственный департамент по вопросам интеллектуальной собственности

Согласно постановлению Кабинета Министров Украины от 17 мая 2002 г. N 674 „Положение о государственном инспекторе по вопросам интеллектуальной собственности Государственного департамента интеллектуальной собственности” (далее – Положение о ГДИС), это Положение о ГДИС регламентирует деятельность государственных инспекторов по вопросам интеллектуальной собственности, определяет их права и функциональные обязанности относительно государственного контроля за соблюдением субъектами хозяйствования требований законодательства в сфере интеллектуальной собственности в процессе использования объектов права интеллектуальной собственности.

Государственный контроль осуществляется государственным инспектором путем проведения плановых, внеплановых проверок деятельности субъектов хозяйствования, осмотра имущества в установленном законом порядке. (п.10 Положения о ГДИС).

План проведения проверок утверждается Департаментом.

Внеплановые (внезапные) проверки проводятся без предварительного уведомления субъекта хозяйствования по:

- поручению Департамента;

- обращениям других центральных и местных органов исполнительной власти;

- инициативе государственного инспектора в случае выявления нарушений требований законодательства в сфере интеллектуальной собственности;

- письменным обращениям заявителей-лиц, которым принадлежат права интеллектуальной собственности;

- поручениям других контролирующих и правоохранительных органов, и т.п..

Плановая проверка проводится в рабочие дни с 9.00 до 18.00 часов.

Внеплановая проверка проводится в любое время (в том числе в нерабочее) в рабочие или выходные дни.

Плановая проверка субъекта хозяйствования проводится обязательно в присутствии руководителя субъекта хозяйствования или лица, которое его замещает.

Внеплановая проверка проводится в присутствия руководителя субъекта хозяйствования или лица, которое его замещает, а в случае их отсутствия - материально ответственного лица субъекта хозяйствования или лица, которое осуществляет распространение (исползование) экземпляров аудиовизуальных произведений, фонограмм, видеограм, компьютерных программ, баз данных или других объектов права интеллектуальной собственности.

Во время проверки лицо, которое использует объекты права интеллектуальной собственности, по требованию государственного инспектора обязано предоставить оригиналы документов, которые подтверждают правомерность использования таких объектов.

С целью выполнения возложенных на него задач государственный инспектор имеет право:

- проверять у субъектов хозяйствования наличие разрешения на использование объектов права интеллектуальной собственности;

- требовать от субъектов хозяйствования, которые используют объекты права интеллектуальной собственности, предоставления для ознакомления регистрационных, финансовых и других документов, которые подтверждают право субъекта хозяйствования на использование указанных объектов;

- проводить осмотр и изымать у субъектов хозяйствования с целью анализа на необходимый срок, но не более чем 30 дней, объекты права интеллектуальной собственности в случае, если у инспектора есть обоснованное подозрение в нарушении требований законодательства в сфере интеллектуальной собственности;

- проводить проверку и изымать в случае необходимости у субъектов хозяйствования на период до решения вопроса в судебном порядке носители, которые содержат объекты права интеллектуальной собственности;

- требовать с целью обеспечения защиты интересов субъекта права интеллектуальной собственности прекращения нарушения или совершения действий, которые могут привести к нарушению законодательства по вопросам интеллектуальной собственности;

- с целью прекращения выявленных нарушений законодательства по вопросам интеллектуальной собственности и производства, экспорта, импорта дисков привлекать в установленном порядке к проведению проверок представителей контролирующих и правоохранительных органов, представителей субъектов авторского права и/или смежных прав или уполномоченных ими лиц, а также экспертов по вопросам интеллектуальной собственности;

- поднимать перед уполномоченными органами вопрос о привлечении юридических и/или физических лиц к ответственности за нарушение законодательства по вопросам интеллектуальной собственности (в случае выявления признаков административных правонарушениях за статьями 512, 1649, 16413 Кодекса Украины об административных правонарушениях составлять протокол об административном правонарушении и передавать его на рассмотрение в суд).

2.2. Государственная служба по борьбе с экономической преступностью

Согласно постановлению Кабинета Министров Украины от 5 июля 1993 г. N 510  „Положение о Государственной службе борьбы с экономической преступностью ”(далее – Положение про ДСБЕЗ), ГСБЭП является составной частью криминальной милиции системы МВД.

Одним из главных задач ДСБЕЗ является выявление и прекращение фактов нарушения прав интеллектуальной собственности, в том числе – в рамках оперативно-розыскных мероприятий (п.п. 3, 4 Положения о ГСБЭП).

Согласно Закону Украины от 18 февраля 1992 года N 2135-XII «Об оперативно-розыскной деятельности” (далее – Закон об ОРД), основания для проведения оперативно-розыскной деятельности могут содержаться в заявлениях, сообщениях граждан, должностных лиц, общественных организаций, средств массовой информации, в письменных поручениях и постановлениях следователя, указаниях прокурора, постановлениях суда в уголовных делах, которые находятся в его производстве, материалах органов дознания, других правоохранительных органов, в запросах оперативных подразделений международных правоохранительных органов и организаций других государств, и т.п. (ст.6 Закона об ОРД).

В каждом случае наличия оснований для проведения оперативно-розыскной деятельности заводится оперативно-розыскное дело. Постановление о заведении такого дела подлежит утверждению начальником соответствующего подразделения или его уполномоченным заместителем.

Без заведения оперативно-розыскного дела проведение оперативно-розыскных мероприятий запрещается. О заведении оперативно-розыскного дела выносится постановление, которое утверждается начальником или уполномоченным заместителем начальника соответствующего подразделения. В постановлении отмечаются место и время его составления, должность лица, которое выносит постановление, его фамилия, основание и цель заведения оперативно-розыскного дела.

При наличии достаточных оснований разрешение на проведение оперативно-розыскной деятельности дает руководитель соответствующего оперативного подразделения, который несет ответственность за законность осуществляемых мероприятий в соответствии с действующим законодательством.

Граждане Украины и прочие лица имеют право в установленном законом порядке получить от органов, на которые возложено осуществление оперативно-розыскной деятельности, письменное объяснение по поводу ограничения их прав и свобод и обжаловать эти действия.

Кроме проведения ОРД, данный контролирующий орган может провести проверку на основании ст.97 Уголовно-процессуального кодекса Украины (далее – УПК Украины) - если необходимо проверить заявление или сообщение о преступлении до возбуждения дела, такая проверка осуществляется прокурором, следователем или органом дознания в срок не более десяти дней путем получения объяснений от отдельных граждан или должностных лиц или истребования необходимых документов.

Заявление или сообщение о преступлении до возбуждения уголовного дела могут быть проверены путем проведения оперативно-розыскной деятельности. Проведение определенных в законодательных актах Украины отдельных оперативно-розыскных мероприятий проводится с разрешения суда по согласованному с прокурором представлению руководителя соответствующего оперативного подразделения или его заместителя. О предоставлении такого разрешения выносится постановление судьи , на которое может быть внесена апелляция с соблюдением порядка и в случаях, предусмотренных статьями 177, 178 и 190 этого Кодекса (обыск, выемка, обзор жилья или др. помещения).

Также подобная проверка может проводиться после возбуждение уголовного дела в порядке, определенном УПК Украины.

Во всех остальных случаях работники ГСБЭП (а также всех других органов МВД), могут быть допущены к проверке только при условии наличия направления на проверку, которое составляется по форме, установленной Министерством внутренних дел Украины. В направлении на проверку отмечаются дата его выдачи, название подразделения милиции, цель, вид, основания, дата начала и дата окончания проверки, должности, звание и фамилии должностных лиц подразделения милиции, которые будут проводить проверку. Направление на проверку является действительным при условии наличия подписи руководителя подразделения милиции, скрепленного печатью органа милиции (п.24 ст.11 Закон Украины «О милиции” от 20 декабря 1990 года N 565-XII

Следует отметить, что ни в Законе Украины «О милиции”, ни в Положении о ГСБЭП, ни в Законе Украины «Об ОРД» – нет данных о том, что сотрудники контролирующих органов имеют право включать компьютеры, проверять информацию на дисках, проверять легальность установленного программного обеспечения.

Однако, они уполномочены ознакомиться с документами и данными, которые характеризуют деятельность предприятий, учреждений и организаций, изучать их, за счет средств, которые выделяются на удержание подразделений, осуществляющих оперативно-розыскную деятельность, изготавливать копии (п.4 ст.8 Закона Украины «Об ОРД»).

Если таких документов не окажется – они имеют право составить протокол об административном правонарушении (ст. 51-2 КУоАП - незаконное использование объекта права интеллектуальной собственности - влечет за собой наложение штрафа от десяти до двухсот не облагаемых налогом минимумов доходов граждан с конфискацией незаконно изготовленной продукции, оборудования и материалов, предназначенных (используемых) для ее изготовления).

В дальнейшем, руководствуясь п.7 ст.11 Закона Украины «О милиции», должностные лица ГСБЭП имеют право изъять компьютерную технику, поскольку она – непосредственный объект правонарушения.

Также, компьютери могут быть изъяты при проведении обыска и выемки, если они имеют значение для уголовного дела в порядке ст.ст.177, 178 УПК Украины.

2.3. Органы прокуратуры

Согласно Закону Украины «О прокуратуре” от 5 ноября 1991 года N 1789-XII (далее - Закон «О прокуратуре»), прокуратура осуществляет надзор за соблюдением и правильным применением законов. Поэтому работники прокуратуры также имеют право проводить проверки.

Для этого достаточно заявления или иного сообщения о нарушении законности, которые требуют прокурорского реагирования, а при наличии поводов - также по собственной инициативе прокурора (ч.2 ст.19 Закона «О прокуратуре»).

Прокуроры имеют такие полномочия:

- беспрепятственно по удостоверению, которое подтверждает занимаемую должность, входить в помещения; иметь доступ к документам и материалам, необходимым для проведения проверки. Письменно требовать предоставления в прокуратуру для проверки указанных документов и материалов, выдачи необходимых справок, в том числе относительно операций и счетов юридических лиц и других организаций, для решения вопросов, связанных с проверкой.

- требовать для проверки решения, распоряжение, инструкции, приказы и прочие акты и документы, получать информацию о состоянии режима законности и мероприятий по его обеспечению;

- вызвать должностных лиц и граждан, требовать от них устных или письменных объяснений относительно нарушений закона.

При выявлении нарушений закона прокурор или его заместитель в рамках своей компетенции имеют право:

- возбуждать в установленном законом порядке уголовное дело, дисциплинарное производство или производство об административном правонарушении;

-  давать предписания об устранении явных нарушений закона;

- обращаться в суд с заявлениями о защите прав и законных интересов граждан, государства, а также предприятий и других юридических лиц, и т.п. (ст.20 Закона «О прокуратуре»).

2.4. Налоговая инспекция

Хотя сборщики налогов не имеют права проводить проверки соблюдения законодательства в сфере интеллектуальной собственности, они имеют право проводить плановые и внеплановые проверки налогоплательщиков относительно своевременности, достоверности, полноты начисления и уплаты ими налогов и сборов (обязательных платежей) согласно Закону Украины от 4 декабря 1990 года N 509-XII «О государственной налоговой службе Украины”.

В случае выявления в процессе проверки налоговым инспектором факта нелегального использования программного обеспечения на предприятии – он имеет право составить протокол об административном правонарушении по ст. 51-2 КУоАП (ст. 255 КпАП Украины), а также сообщить о факте нарушения в соответствующие компетентные органы Украины.

2.5. Государственная комиссия по регулированию рынков финансовых услуг

В соответствии с пунктом 3 Положения о Государственной комиссии по регулированию рынков финансовых услуг Украины, утвержденного Указом Президента Украины от 04.04.2003г. №292/2003, одним из основных заданий Государственной комиссии по регулированию рынков финансовых услуг Украины (далее – Комиссия) является осуществление государственного регулирования и надзора за оказанием финансовых услуг и соблюдением законодательства в этой сфере. Комиссия в соответствии с возложенными на нее заданиями и в рамках своей компетенции:

- осуществляет в соответствии с законами Украины государственное регулирование и надзор за деятельностью страховых компаний и страховых брокеров, учреждений накопительного пенсионного обеспечения, доверительных обществ, кредитных союзов, лизинговых и факторинговых компаний, кредитно-гарантийных учреждений, ломбардов, других участников рынков финансовых услуг (кроме банков, профессиональных участников фондового рынка, институтов совместного инвестирования в части их деятельности на фондовом рынке…);

устанавливает требования к программному обеспечению и специальному техническому оборудованию финансовых учреждений, связанных с оказанием финансовых услуг;

- осуществляет самостоятельно либо совместно с иными уполномоченными органами выездные и безвыездные проверки деятельности финансовых учреждений;

- направляет финансовым учреждениям обязательные к исполнению распоряжения по устранению нарушения законодательства о финансовых услугах;

- направляет в правоохранительные органы материалы относительно фактов правонарушений, которые стали известны в ходе проведения проверок;

Комиссия в рамках своих полномочий имеет право:

- получать от финансовых учреждений отчетность и иную информацию, необходимую для выполнения возложенных на Комиссию заданий;

- осуществлять испектирование финансовых учреждений;

- привлекать специалистов центральных и местных органов исполнительной власти, предприятий, учреждений и организаций всех форм собственности (по согласованию с их руководителями), консультативных и экспертных организаций к рассмотрению вопросов, которые принадлежат к ее компетенции, а также внешних экспертов, имеющих соответствующую квалификацию, к проведению проверок (инспектированию) финансовых учреждений;

- требовать от должностных лиц финансовых учреждений, деятельность которых подлежит регулированию и надзору со стороны Комиссии, предоставления объяснений, необходимой информации и документов;

- применять к финансовым учреждениям, которые не соблюдают законов и иных нормативно-правовых актов, регулирующих деятельность по оказанию финансовых услуг, в частности, следующие меры влияния:

- налагать штрафы в соответствии с законодательством;

- временно останавливать действие либо анулировать лицензию на право осуществления деятельности по оказанию финансовых услуг;

- отстранить руководство от управления финансовым учреждение и назначить временную администрацию;

- инициировать вопрос о ликвидации финансового учреждения.

Аналогичные функции и полномочия предоставлены и территориальным органам Комиссии в соответствии с Общим положением о территориальном управлении Государственной комиссии по регулированию рынков финансовых услуг Украины, утвержденным Распоряжением Комиссии от 24.07.2003г. №9.

В соответствии с пунктом 2.4. Положения о применении Государственной комиссией по регулированию рынков финансовых услуг Украины мер воздействия, утвержденного Распоряжением Комиссии от 13.11.2003г. №125, штрафная санкция (штраф) – плата в фиксированной сумме, но не более 1% от размера уставного (паевого) капитала юридического лица – субъекта предпринимательской деятельности, которое допустило правонарушение. Решение о применении штрафных санкций принимается в виде постановления. Порядок применения штрафных санкций Комиссией и ее территориальными органами также детально регламентирован в вышеуказанном Положении.

Отдельное требование относительно программного обеспечения страховых организаций содержится также в Лицензионных условиях осуществления страховой деятельности, утвержденных Распоряжением Комиссии от 28.08.2003г. №40, пункт 2.22. которых предусматривает обязанность страховщика и его территориальных подразделений быть обеспеченными компьютерной техникой и программным обеспечением и комуникационными средствами (телефон, факс, e-mail), которые соответствуют установленным требованиям.

При этом под установленными требованиями вполне можно подразумевать и требования законодательства Украины о защите права интеллектуальной собственности, в частности, о легитимности установки и использования компьютерных программ и баз данных.

3. Ответственность за использование нелицензионного программного обеспечения

Административная ответственность – Кодекс Украины об административных правонарушениях:

Статья 51-2. Нарушение прав на объект права интеллектуальной собственности

Незаконное использование объекта права интеллектуальной собственности (литературного или художественного произведения, их выполнения, фонограммы, передачи организации речь, компьютерной программы, базы данных, научного открытия, изобретения, полезной модели, промышленного образца, знака для товаров и услуг, топографии интегральной микросхемы, рационализаторского предложения, сорта растений и т.п.), присвоение авторства на такой объект или другое умышленное нарушение прав на объект права интеллектуальной собственности, которое охраняется законом, -

влечет за собою наложение штрафа от десяти до двухсот не облагаемых налогом минимумов доходов граждан с конфискацией незаконно изготовленной продукции, оборудования и материалов, которые предназначены для ее изготовления.

Уголовная ответственность – Уголовный кодекс Украины:

Статья 176. Нарушение авторского права и смежных прав

1. Незаконное воспроизведение, распространение произведений науки, литературы и искусства, компьютерных программ и баз данных, а также незаконное воспроизведение, распространение исполнений, фонограмм, видеограм и программ речи, их незаконное тиражирование и распространение на аудио- и видеокассетах, дискетах, других носителях информации, или другое умышленное нарушение авторского права и смежных прав, если это нанесло материальный ущерб в значительном размере, -

караются штрафом от двухсот до тысячи не облагаемых налогом минимумов доходов граждан или исправительными роботами на срок до двух лет, или лишением свободы на тот же срок, с конфискацией и уничтожением всех экземпляров произведений, материальных носителей компьютерных программ, баз данных, исполнений, фонограмм, видеограм, программ речи и оборудования и материалов, которые специально использовались для их изготовления.

2. Те же действия, если они содеяны повторно, или по предварительному согласию группой лиц, или нанесли материальный ущерб в крупном размере, -

караются штрафом от тысячи до двух тысяч не облагаемых налогом минимумов доходов граждан или исправительными роботами на срок до двух лет, или лишением свободы на срок от двух до пяти лет, с конфискацией и уничтожением всех экземпляров произведений, материальных носителей компьютерных программ, баз данных, исполнений, фонограмм, видеограм, программ речи и оборудования и материалов, которые специально использовались для их изготовления.

3. Действия, предусмотренные частями первой или второй этой статьи, содеянные служебным лицом с использованием служебного положения или организованной группой, или если они нанесли материальный ущерб в особенно крупном размере, -

караются штрафом от двух тысяч до трех тысяч не облагаемых налогом минимумов доходов граждан или лишением свободы на срок от трех до шести лет, с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет или без такового и с конфискацией и уничтожением всех экземпляров произведений, материальных носителей компьютерных программ, баз данных, исполнений, фонограмм, видеограм, программ речи и оборудования и материалов, которые специально использовалось для их изготовления.

Примечание. В статьях 176 и 177 этого Кодекса материальный вред считается причиненным в значительном размере, если его размер в двадцать и более раз превышает не облагаемый налогом минимум доходов граждан, в крупном размере - если ее размер в двести и более раз превышает не облагаемый налогом минимум доходов граждан, а причиненным в особенно крупном размере - если его размер в тысячу и более раз превышает не облагаемый налогом минимум доходов граждан.

Согласно пункту 22.5. Закона Украины  «О налоге с доходов физических лиц” от 22 мая 2003 года N 889-IV, если нормы других законов содержат ссылки на не облагаемый налогом минимум доходов, то с целью их применения используется сумма в размере 17 гривен, кроме норм административного и уголовного законодательства в части квалификации преступлений или правонарушений, для которых сумма не облагаемого налогом минимума устанавливается на уровне налоговой социальной льготы, определенной подпунктом 6.1.1 пункта 6.1 статьи 6 этого Закона для соответствующего года (с учетом положений пункта 22.4 этой статьи).

Пункт 6.1.1. Закона : в размере, который равняется 50 процентам одной минимальной заработной платы (в расчете на месяц), установленной законом на 1 января отчетного налогового года, - для любого налогоплательщика.

Гражданско-правовая ответственность – Гражданский кодекс Украины:

Статья 432. Защита права интеллектуальной собственности судом

1. Каждое лицо имеет право обратиться в суд за защитой своего права интеллектуальной собственности в соответствии со статьей 16 этого Кодекса.

2. Суд в случаях и в порядке, установленных законом, может постановить решение, в частности, о:

1) применение неотложных мер относительно предотвращение нарушения права интеллектуальной собственности и сохранения соответствующих доказательств;

2) остановке пропуска через таможенную границу Украины товаров, импорт или экспорт которых осуществляется с нарушением права интеллектуальной собственности;

3) изъятии из гражданского оборота товаров, изготовленных или введенных в гражданский оборот с нарушением права интеллектуальной собственности, и уничтожении таких товаров;

4) изъятии из гражданского оборота материалов и оборудования, которые использовались преимущественно для изготовления товаров с нарушением права интеллектуальной собственности, или изъятии и уничтожении таких материалов и оборудования;

5) применении разового денежного взыскания вместо возмещения убытков за неправомерное использование объекта права интеллектуальной собственности. Размер взыскания определяется в соответствии с законом с учетом вины лица и других обстоятельств, которые имеют важное значение;

6) опубликовании в средствах массовой информации сведений о нарушении права интеллектуальной собственности и содержании судебного решения относительно такого нарушения.

Ответственность в соответствии с Законом Украины об авторском праве и смежных правах” от 23 декабря 1993 года N 3792-XII

Статья 52. Способы гражданско-правовой защиты авторского права и смежных прав

Ч.2. Суд имеет право постановить решение или постановление о:

а) возмещении морального (неимущественного) вреда, причиненного нарушением авторского права и (или) смежных прав, с определением размера возмещения;

б) возмещении убытков, причиненных нарушением авторского права и (или) смежных прав;

в) взыскании с нарушителя авторского права и (или) смежных прав дохода, полученного вследствие нарушения;

г) выплате компенсации, которая определяется судом, в размере от 10 до 50000 минимальных заработных плат, вместо возмещения убытков или взыскания дохода;

д) запрете опубликования произведений, их исполнения или постановок, выпуска экземпляров фонограмм, видеограм, их извещении, прекращении их распространения, изъятии (конфискации) контрафактных экземпляров произведений, фонограмм, видеограм или программ речи и оборудования и материалов, предназначенных для их изготовления и воспроизведения, публикации в печати информации о допущенном нарушении и т.п., если в ходе судебного разбирательства будет доказан факт нарушения авторского права и (или) смежных прав или факт наличия действий, создающих угрозу нарушения этих прав;

е) требовать от лиц, которые нарушают авторское право и (или) смежные права истца, информацию о третьих лицах, задействованных в производстве и распространении контрафактних экземпляров произведений и объектов смежных прав, средствах обхода технических средств и о каналах распространения.

Ч.3. Суд может постановить решение о наложении на нарушителя штрафа в размере 10 процентов суммы, присужденной судом в пользу истца. Сумма штрафов передается в установленном порядке в Государственный бюджет Украины.

Авторские права на данную статью принадлежат

Юридической компании «Профессиональная Юридическая Группа»

Просим обращать внимание на даты публикации: статьи актуальны только на дату размещения и не корректируются с изменением законодательства.

За дополнительной информацией обращайтесь, пожалуйста, по следующим контактным реквизитам ЮК «Профессиональная Юридическая Группа»:

Тел.: +38 (044) 592-20-95

E-mail: office@pl-group.com.ua

Web-сайт: www.pl-group.com.ua

 


 

View Professional Legal Group's profile on LinkedIn

 

Проф Юр Группа в TwitterПроф Юр Группа в Live JournalПроф Юр Группа в ОдноклассникахПроф Юр Группа ВКонтакте