Профессиональная Юридическая Группа

Истина для всех открыта
Subscribe

Archive for Июль, 2020

Заявление об уточнении исковых требований по делу о признании противоправным запрета во въезде в Украину гражданину РФ

Июль 23, 2020 By: Профессиональная Юридическая Группа Category: Судебная и юридическая практика

Вих.№27-1/11
від 27 листопада 2019 року

Позивач:

Представник Позивача:
(особа, що подає заяву про уточнення
позовних вимог)

Відповідач 1:

Відповідач 2:

Справа №

Суддя Київський окружний адміністративний суд
01133, Київ, бульвар Лесі Українки, 26

_____________________________
місце проживання в Україні (адреса для листування): __________________________;
місце проживання (реєстрації) в Російській Федерації: Російська Федерація, ________________;
паспорт громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон номер ___________, виданий ___________, орган видачі - ФМС ___________;
реєстраційний номер облікової картки платника податків в Україні: ______________
Тел.: +38 ________________
Адреса електронної пошти: _____________

Адвокат ________________
Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ___ №______ від _____________, видане Радою адвокатів _________________; посвідчення адвоката №______ від ___________
Місце проживання (реєстрації): ____________
Реєстраційний номер облікової картки платника податків: _________________________
Тел.: +38 (____) _________________
Адреса електронної пошти: _______________

Окремий контрольно-пропускний пункт “Київ” військової частини 1492 Державної прикордонної служби України
08307, Київська область, м. Бориспіль-7
Код ЄДРПОУ 14321475
Тел.: +38 (044) 281-78-68
Факс: +38 (044) 281-70-63
Адреса електронної пошти: okpp@pvu.gov.ua

Начальник 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Жуляни» ОКПП «Київ»
старший лейтенант Авраменко Костянтин Віталійович
08307, Київська область, м. Бориспіль-7
Тел.: +38 (044) 281-78-68
Факс: +38 (044) 281-70-63
Адреса електронної пошти: okpp@pvu.gov.ua

320/2690/19

Панченко Н.Д.

Заява
про уточнення позовних вимог

В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа №320/2690/19 за позовом _______________________ (далі - "Позивач") до Окремого контрольно-пропускного пункту “Київ” військової частини 1492 Державної прикордонної служби України (далі - "Відповідач 1"), Начальника 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Жуляни» ОКПП «Київ» старшого лейтенанта Авраменка Костянтина Віталійовича (далі - "Відповідач 2") про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
Позивач вважає за необхідне уточнити позовні вимоги та викласти позовну заяву в наступній редакції.
25 січня 2019 року громадянин Російської Федерації ______________________ прибув до України в ділових та особистих справах. Однак при проходженні ним прикордонного контролю в Міжнародному аеропорті "Київ" (ОКПП "КИЇВ") йому було відмовлено в перетинанні державного кордону України, про що начальником 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Жуляни" ОКПП "КИЇВ" старшим лейтенантом Авраменком Костянтином Віталійовичем як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону було прийняте відповідне рішення від 25 січня 2019 року (копія міститься в матеріалах справи) та внесено запис (проставлено штамп) у паспорті громадянина Російської Федерації Позивача для виїзду за кордон номер ___________, виданий _______________, орган видачі - ФМС __________ (копія паспорта міститься в матеріалах справи).
Вищевказані дії посадових осіб ОКПП "КИЇВ" та прийняте рішення про відмову в перетинанні державного кордону України Позивач вважає протиправними у звʹязку з наступним.
_____________________ займає посаду Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "______________" (місцезнаходження: ______, м.Москва, вул. _______________), що підтверджується Випискою з державного реєстру юридичних осіб та протколом засідання Ради директорів про обрання на посаду (копії містяться в матеріалах справи).
З 21 грудня 2012 року в Україні діє офіційне Представництво "ТОВ "__________________", що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію представництва (копія міститься в матеріалах справи) та Довідкою про взяття на облік Представництва як платника податків (копія міститься в матеріалах справи).
Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV (далі - ЦК України), представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Оскільки Представництво "ТОВ "_________________" в Україні не є самостійною юридичною особою, а є лише відокремленим структурним підрозділом ТОВ "_______________" (РФ), Позивач, як Генеральний директор головної компанії - ТОВ "______________" (РФ) та особа, відповідальна за діяльність як Товариства в цілому, так і кожного з його відокремлених підрозділів, брав активну безпосередню участь у створенні Представництва, в наділенні його майном та коштами, затвердженні програм діяльності, організації форм і методів роботи, здійсненні контролю за діяльністю Представництва та використанням наданих головною компанією майна та коштів. В 2012 та 2017 роках Позивачем як Генеральним директором ТОВ "_________________" (РФ) було затверджено Положення про Представництво (копії містяться в матеріалах справи). Крім того, кожного року Позивачем як Генеральним директором ТОВ "__________________" (РФ) видавались довіреності на виконання функцій керівника Представництва "ТОВ "_____________________" в Україні (копії містяться в матеріалах справи).
Починаючи з моменту створення Представництва і до прийняття оскаржуваного рішення Позивач неодноразово кожного року (по кілька разів на рік) особисто відвідував Представництво для окреслення планів діяльності, визначення форм і методів роботи, здійснення контролю за діяльністю Представництва як структурного підрозділу ТОВ "________________".
23 січня 2019 року Позивачем як Генеральним директором ТОВ "___________________" (РФ) було видано черговий Наказ (розпорядження) №___ про направлення працівника у відрядження, згідно з яким _________________ був направлений у відрядження до Представництва "ТОВ "________________" в Україні (м.Київ) строком на 2 (два) дні з 25 січня 2019 року по 26 січня 2019 року з метою "Проведення наради за результатами роботи за 2018р., і плани на 2019р.)" (копія наказу міститься в матеріалах справи).
23 січня 2019 року Позивачем як Генеральним директором ТОВ "___________________" (РФ) було також затверджено Програму перебування у відрядженні в м.Києві на період з 25.01.2019р. по 26.01.2019р. (копія міститься в матеріалах справи), в якій було детально погодинно розписано графік та мета його перебування в м.Києві починаючи з моменту приземлення літака і до моменту запланованого зворотнього вильоту з м.Києва 26.01.2019р. Зокрема, в якості мети перебування Позивача в м.Києві в офісі Представництва "ТОВ "_____________________" було вказано: ознайомлення з результатами роботи Представництва за 2018 рік та постановка планів на 2019 рік, контроль впровадження та аудит виконання локальних актів та наказів ТОВ "_______________", аналіз фінансової дисципліни та виконання фінансових планів на 2018 рік, проведення інформаційно-розʹяснювальних заходів з персоналом Представництва у форматі Питання-Відповідь, аудит виконання вимог складського зберігання та виконання корпоративних вимог безпеки та охорони праці.
Крім того, 23 січня 2019 року від імені Представництва "ТОВ "_____________________" було видано та нотаріально засвідчено заяву, адресовану органам прикордонного контролю, іншим компетентним органам та всім зацікавленим особам про те, що Представництво "ТОВ "__________________" "підтверджує своє запрошення на тимчасову робочу поїздку в Україну, з метою проведення внутрішнього аудиту та вирішення організаційних питань діяльності Представництва, як структурного підрозділу ТОВ «______________» (м.Москва, Російська Федерація), громадянина Російської Федерації _______________ у період з 25 січня 2019 року по 26 січня 2019 року включно" і при цьому "Представництво, як приймаюча сторона, гарантує забезпечення місця проживання запрошеної особи на території України та взяття на себе зобов’язань зі сплати всіх витрат, пов’язаних з її перебуванням на території України, в рамках вищевказаної робочої поїздки, та виїздом з України". "Представництво також бере на себе повну відповідальністю за можливі негативні наслідки перебування запрошеної особи в Україні. Також цією заявою Представництво підтверджує, що всі правила та вимоги по перебуванню іноземних громадян на території України будуть нею виконані, а також гарантує її своєчасний виїзд у вказані строки". Також у даній заяві було детально вказано персональні дані запрошеної особи (копія заяви міститься в матеріалах справи).
Оригінал вищевказаної заяви Позивач мав при собі при проходженні прикордонного контролю та предʹявив його посадовим особам ОКПП "КИЇВ" разом з іншими документами, що підтверджували мету і строки його перебування в Україні. Крім того, при собі Позивач мав наперед заброньовані квитки на літак (в тому числі для зворотнього вильоту 26.01.2019 року о _____ год рейсом _____ Київ - Мінськ) та достатню кількість коштів для перебування в Україні (незважаючи на те, що повне фінансове забезпечення його перебування в Україні взяло на себе Представництво "ТОВ "________________"). Вищевказані аргументи були Позивачем заявлені, а документи предʹявлені безпосередньо посадовим особам ОКПП "КИЇВ", однак його пояснення та аргументи до уваги взяті не були, натомість посадовими особами було винесено рішення про відмову в перетинанні державного кордону України із зазначенням в якості єдиної причини того, що ______________ нібито "не може підтвердити мету запланованого перебування на території України".
В даному випадку вищевказана аргументація є особливо безпідставною та цинічною з огляду на те, що Позивач народився і тривалий час проживав на території України, що підтверджується, зокрема, національним паспортом громадянина РФ із зазначенням місця народження (м. Київ, УРСР), а також свідоцтвом про народження (копії додаються). Обоє його батьків були громадянами України та постійно проживали на території України.
Покійна мати Позивача, ____________, все життя проживала в Україні та померла в 2009 році (копія Свідоцтва про смерть та ідентифікаційного коду містяться в матеріалах справи). Позивач успадкував від своєї матері нерухоме майно, зокрема, квартиру №___ у будинку №___ по вул. _______________ у м.______ та земельну ділянку площею _________ га у м.Києві, вул. __________, що підтверджується Свідоцтвами про право на спадщину за заповітом (копії містяться в матеріалах справи).
Крім того, Позивач також є власником іншого нерухомого майна, розташованого в Україні, яке він придбав за договорами купівлі-продажу, зокрема: житлового будинку під номером ___ в _______________________ району Київської області по вул. ___________ та земельної ділянки; майнового комплексу за адресою м.Київ, ________________ (копії договорів купівлі-продажу містяться в матеріалах справи).
Для вирішення питань, повʹязаних з утриманням та обслуговуванням усієї вищевказаної нерухомості, сплатою податків та комунальних платежів, вирішення інших питань Позивач регулярно відвідував Україну по кілька разів на рік не лише в ділових, але й в особистих цілях, про що також наголошував посадовим особам ОКПП "КИЇВ" як на ще одну підставу його перебування в Україні, однак і ці аргументи до уваги взяті не були.
Позивач, перебуваючи на обліку в податкових органах України (копія ідентифікаційного коду міститься в матеріалах справи), регулярно отримуючи від них податкові повідомлення-рішення про сплату податків із зазначенням сум та граничних строків їх сплати, сплачуючи земельний податок, податок на нерухоме майно та інші податки і збори в значних розмірах (копії податкових повідомлень-рішень та квитанцій про сплату податків містяться в матеріалах справи), - фактично є податковим резидентом України і, на його переконання, має всі підстави для вʹїзду на територію України не лише з діловим візитом як керівник головної компанії офісу її відокремленого підрозділу у м.Києві, але й для вирішення особистих питань та нагальних питань, повʹязаних з виконанням ним обовʹязків податкового резидента України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 статті 19 Закону України “Про Державну прикордонну службу України” від 03.04.2003 №661-IV, на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів.
Підстави для заборони в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну передбачені статтею 13 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 22.09.2011р. № 3773-VI. Так, згідно вимог частини 1 зазначеної статті, в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в'їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну; якщо така особа намагається здійснити в’їзд через контрольні пункти в’їзду - виїзду на тимчасово окуповану територію без спеціального дозволу або така особа під час попереднього перебування на території України здійснила виїзд із неї через контрольний пункт в’їзду - виїзду. За наявності підстав, зазначених в абзацах другому, сьомому і восьмому частини першої цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.
Закон України “Про прикордонний контроль” від 05.11.2009 № 1710-VI визначає правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України.
Відповідно до частин 1-3 статті 2 Закону України “Про прикордонний контроль”, прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.
Прикордонний контроль здійснюється, зокрема, щодо осіб, які перетинають державний кордон.
У відповідності з частиною 4 статті 2 Закону України “Про прикордонний контроль”, прикордонний контроль щодо осіб, які перетинають державний кордон, включає: 1) перевірку документів; 2) огляд осіб; 3) виконання доручень правоохоронних органів України; 4) перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України; 5) реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон.
Згідно з частиною 5 статті 2 Закону України “Про прикордонний контроль”, прикордонний контроль забезпечується шляхом: 1) установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон та здійснення контролю за його додержанням; 2) застосування технічних засобів прикордонного контролю, використання службових собак та інших тварин; 3) створення і використання баз даних про осіб, які перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, яким не дозволяється в'їзд в Україну або яким тимчасово обмежено право виїзду з України, про недійсні, викрадені і втрачені паспортні документи, а також інших передбачених законом баз даних; 4) спостереження за транспортними засобами і в разі потреби їх супроводження; 5) здійснення адміністративно-правових, а також оперативно-розшукових заходів; 6) організації і забезпечення взаємодії з підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких пов'язана з міжнародним сполученням; 7) координації дій контрольних органів і служб.
За приписами частини 1 статті 6 Закону України “Про прикордонний контроль”, перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.
Частиною другою статті 6 Закону визначено, що початком здійснення прикордонного контролю особи, є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі Державної прикордонної служби України.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України “Про прикордонний контроль”, прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем.
Прикордонний контроль та пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів проводяться з урахуванням оцінки ризиків, що здійснюється за методиками, визначеними спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону (частина 5 статті 6 Закону України “Про прикордонний контроль”).
Стаття 8 Закону України “Про прикордонний контроль” визначає умови перетинання державного кордону іноземцями та особами без громадянства у разі в'їзду в Україну.
Так, за приписами частини 1 цієї статті, уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну за умови: 1) наявності в нього дійсного паспортного документа; 2) відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну; 3) наявності в нього в'їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України; 4) підтвердження мети запланованого перебування; 5) наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України - для громадянина держави, включеної до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та особи без громадянства, яка постійно проживає у державі, включеній до такого переліку.
Згідно вимог частини 2 статті 8 Закону, іноземцям, особам без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам в'їзду в Україну, відмовляється у перетинанні державного кордону в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Відповідно до приписів частини 1 статті 9 Закону України “Про прикордонний контроль”, прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час в'їзду в Україну здійснюється за процедурами контролю першої лінії, а у передбачених цим Законом випадках - також за процедурою контролю другої лінії.
Процедура здійснення контролю першої лінії, передбачає проведення перевірки: 1) паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства посвідки на постійне проживання чи візи; 2) наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в'їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон; 3) відміток про перетинання державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства (ч. 2 ст. 9 Закону України “Про прикордонний контроль”).
Процедура здійснення контролю другої лінії проводиться за результатами аналізу та оцінки ризиків під час виконання процедури контролю першої лінії, якщо в уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України виникли сумніви щодо виконання іноземцем або особою без громадянства умов в'їзду в Україну, та передбачає: 1) встановлення місць відправлення та призначення, мети та умов запланованого перебування з проведенням у разі необхідності перевірки відповідних підтверджуючих документів і співбесіди; 2) з'ясування наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України (ч. 3 ст. 9 Закону України “Про прикордонний контроль”).
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України “Про прикордонний контроль”, іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Тобто рішення повинно містити водночас два обовʹязкових елементи (параметри): 1) обгрунтування прийняття рішення та 2) причини відмови.
Звертаємо увагу на те, що в тексті оскаржуваного рішення вказана загальними словами лише причина відмови в перетинанні державного кордону (недоведеність мети запланованого візиту), однак відсутнє обгрунтування даного рішення (більш детальна аргументація чому саме чи на підставі яких обставин посадові особи Відповідача 1 дійшли висновку про недоведення Позивачем мети вʹїзду в Україну). Тобто саме рішення, на переконання Позивача, не відповідає вимогам чинного законодавства України за змістом (відсутній обовʹязковий елемент (параметр), передбачений Законом України “Про прикордонний контроль” - обгрунтування прийнятого рішення).
Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, навів лише єдину загальну причину для відмови в перетинанні державного кордону України, а саме - неможливість підтвердити мету запланованого перебування на території України. Однак, на переконання Позивача, ним було надано посадовим особам Відповідача 1 в пункті пропуску через державний кордон України більш ніж достатньо документів та пояснень для підтвердження мети його перебування в Україні, зокрема: наказ (розпорядження) про відрядження до структурного підрозділу (представництва) головної компанії у м.Києві із зазначенням дат і мети відрядження; програму перебування Генерального директора ТОВ "__________________" у Представництві "ТОВ "______________" в м.Києві із зазначенням погодинного графіку заходів та мети відрядження; офіційну нотаріально засвідчену заяву Представництва "ТОВ "__________________" до органів прикордонного контролю із зазначенням дат його візиту, мети перебування в Україні, гарантій забезпечення місця проживання та взяття на себе фінансових витрат запрошеної особи, документів про право власності на нерухоме майно в Україні, документів про сплату податків в Україні та ін.
У звʹязку з вищевикладеним, Позивач вважає прийняте рішення від 25 січня 2019 року про відмову йому в перетинанні державного кордону України необгрунтованим, протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Крім того, вважає також протиправними дії посадових осіб ОКПП "КИЇВ" щодо внесення до його паспортного документа для виїзду за кордон штампа про відмову в перетинанні державного кордону України.
Підстави та порядок проставлення в паспортних документах осіб, що перетинають державний кордон України, штампу "Заборонено вʹїзд в Україну терміном на ..." регулюється Інструкцією про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в’їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.12.2011р. №946. Однак дана Інструкція не передбачає підстав та порядку використання штампу "Відмовлено у вʹїзді в Україну". Більше того, Позивачу не вдалося виявити жодного нормативно-правового акту, який би регулював підстави та порядок внесення до паспортних документів іноземців саме штампу "Відмовлено у вʹїзді в Україну". Даний штамп, на переконання Позивача, був виготовлений та застосовується органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України без правових підстав. Відповідачем 1 не надано законодавчого обгрунтування правомірності проставлення ним вищевказаного штампу в паспортному документі Позивача.
Порядок відмови в перетинанні державного кордону України іноземцями чи особами без громадянства у разі вʹїзду в Україну регулюється вичерпним переліком статей Закону України "Про прикордонний контроль" (далі - Закон), а саме: ч. 2 ст. 8 та ст. 14 даного Закону.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону, іноземцям, особам без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам в'їзду в Україну, відмовляється у перетинанні державного кордону в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Згідно зі статтею 14 Закону, у разі відмови іноземцю, особі без громадянства у перетинанні державного кордону на в'їзд в Україну візу у його паспортному документі може бути скасовано за наявності однієї з таких підстав:
1) рішення відповідного державного органу України про заборону в'їзду в Україну;
2) обґрунтованих підстав вважати візу отриманою у незаконний спосіб. Неподання іноземцем або особою без громадянства під час в'їзду в Україну одного чи кількох підтверджуючих документів щодо мети та умов перебування в Україні не є підставою до скасування візи.
Скасування візи здійснюється уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону шляхом проставлення на ній відтиску штемпеля, форма якого встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону. Про скасування візи зазначається у рішенні про відмову у перетинанні державного кордону.
Однак наголошуємо на тому, що під час здійснення Позивачем візиту в Україну 25 січня 2019 року віза не видавалась (!!!). І, відповідно, рішення про її скасування не приймалось, про що Відповідачем 1, зокрема, зазначено в пункті 3 оскаржуваного рішення (!!!).
Тобто у Відповідача 1 були відсутні будь-які підстави для внесення до паспортного документа Позивача штампу "Відмовлено у вʹїзді в Україну" на підставі статей 8, 14 Закону (на які Відповідач посилається в оскаржуваному рішенні), оскільки єдиною підставою для цього відповідно до положень Закону є лише скасування візи, яке здійснюється "шляхом проставлення на ній відтиску штемпеля", а в ситуації Позивача рішення про скасування візи не приймалось. Відповідно, проставлення штемпелю як шлях скасування візи до Позивача не повинно було бути застосоване. Крім того, Відповідачем 1 не наведено також жодного обгрунтування внесення ним штампу саме "Відмовлено у вʹїзді в Україну" з посиланням на чинне законодавство України.
Виходячи з того, що Відповідачем 1 вже внесено штамп до паспортного документа Позивача, - вважаємо що даний штамп істотно обмежує і надалі обмежуватиме законні права та інтереси Позивача, зокрема право пересування, право вʹїзду на територію України, оскільки як Державною прикордонною службою України на її офіційному web-сайті, так і в численних статтях на інших ресурсах у мережі ІНТЕРНЕТ зазначається про те, що "з метою недопущення в'їзду на територію України радикально налаштованих осіб, які прямують через державний кордон і можуть брати участь в акціях антиукраїнської спрямованості, Держприкордонслужба запроваджує нову позначку. У Держприкордонслужбі відзначають, що нововведення дозволить швидше виявляти осіб, яким було відмовлено у перетинанні державного кордону, при їх повторних спробах в'їхати в Україну. Встановлення законних підстав для перетинання державного кордону буде прийматися з урахуванням обставин попереднього непропуску на територію нашої держави." (копії роздруківок з інформаційних ресурсів у мережі ІНТЕРНЕТ додаються). Дана інформація доступна, зокрема, за наступними адресами у мережі ІНТЕРНЕТ:
- https://www.segodnya.ua/ua/ukraine/pogranichniki-budut-metit-teh-komu-otkazano-vo-vezde-v-ukrainu-518052.html;
- https://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3358547-ukrainska-prykordonsluzhba-vvela-novu-vidmitku-pro-vidmovu-u-vizdi-v-krainu;
- https://www.pravda.com.ua/news/2014/05/5/7024449/;
- http://korr.com.ua/news/item/4068-otmetka-v-pasport-na-granitse-vidmovleno-u-v-jizdi-v-ukrajinu.html;
- https://news.liga.net/society/news/na_gosgranitse_vvodyat_novuyu_otmetku_v_pasport_ob_otkaze_vo_vezde.
Таким чином, штамп "Відмовлено у їзді в Україну" порушує законні права та інтереси Позивача, наперед безпідставно накладає на Позивача клеймо радикально налаштованої особи, антиукраїнця, небезпечного для національної безпеки України елемента, заздалегідь безпосередньо впливає на більш високий рівень негативного та підозріливого ставлення до Позивача з боку органів прикордонного контролю при наступних майбутніх спробах вʹїзду Позивача в Україну, спонукатиме їх до прийняття в подальшому рішень про відмову в перетинанні кордону України на підставі штампу в паспортному документі про попередню відмову у вʹїзді, яку Позивач вважає при цьому незаконною.
Позивачем не виявлено в чинному законодавстві України нормативно закріплених інструкцій чи процедур скасування вже внесеного в паспортний документ штампу "Відмовлено у вʹїзді в Україну". Крім того, представник Відповідача 1 в судовому засіданні також підтвердив, що скасування саме даного штампу відповідними інструкціями не передбачене. Натомість Додатком 6 до Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в’їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.12.2011р. №946, затверджено форму відтиску штемпеля про скасування відтиску "Заборонено вʹїзд в Україну терміном на ..." (зокрема, у верхньому рядку міститься напис „АНУЛЬОВАНО”).
У звʹязку з чим Позивач вважає за необхідне просити суд зобовʹязати Відповідача 1 внести до паспортного документа Позивача відмітку (штамп) про анулювання штампу "Відмовлено у вʹїзді в Україну" за аналогією до процедури скасування штампу "Заборонено вʹїзд в Україну терміном на ...".
Відповідачем 1 в судовому засіданні заявлено про те, що Відповідач 1 не заперечує проти самого факту існування документів, доданих Позивачем до позовної заяви, однак наголошує на тому, що Позивач не надав підтвердження факту саме подання (предʹявлення) даних документів посадовим особам прикордонного контролю при проходженні співбесіди на другій лінії контролю.
Звертаю увагу суду на те, що проходження співбесіди на другій лінії контролю відбувається індивідуально з кожною особою, за певною процедурою та в окремому спеціально обладнаному і відокремленому приміщенні. Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку проведення підрозділами органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України процедури здійснення контролю другої лінії іноземців та осіб без громадянства під час вʹїзду в Україну, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.05.2018р. №392 (далі - Порядок), контроль другої лінії в пунктах пропуску для повітряного сполучення проводиться в окремих службових приміщеннях (місцях) підрозділів органу охорони державного кордону, облаштованих для проведення контролю другої лінії, які знаходяться в режимній зоні аеропорту (аеродрому). Обмеженість можливостей Позивача (в тому числі щодо здійснення фіксації такої співбесіди власними технічними засобами), особливий стресовий стан Позивача як особи, стосовно якої проводяться певні дії з боку посадових осіб органів влади та відсутність при такій співбесіді інших третіх осіб, які б не перебували на стороні жодного з учасників даної процедури, - створює обʹєктивну неможливість наявності у Позивача будь-яких доказів, що підтверджують факт дачі пояснень Позивачем, їх зміст та факт надання ним документів Відповідачу 1, які підверджують мету запланованого візиту, саме на другій лінії контролю під час проведення співбесіди. Єдиним прямим обʹєктивним доказом предʹявлення документів та пояснень саме під час співбесіди є відеофіксація, яка здійснювалась технічними засобами Відповідача 1 при проходженні Позивачем співбесіди на другій лінії контролю. Однак Відповідачем 1 було заявлено в судовому засіданні про знищення даного відеозапису у звʹязку з закінченням строку зберігання відповідно до внутрішніх інструкцій Відповідача 1.
Разом з тим, незважаючи на обʹєктивну відсутність у Позивача можливості надати докази на підтвердження факту дачі ним пояснень та підтверджуючих документів стосовно мети запланованого візиту в Україну саме під час проходження співбесіди на другій лінії контролю, оскільки такі докази повністю перебували під контролем виключно Відповідача 1 та, з його слів, були ним знищені, - Позивач просить суд звернути увагу на цілий ряд побічних доказів та обставин, які в комплексі підтверджують факт надання Позивачем пояснень та підтверджуючих документів стосовно мети запланованого візиту в Україну під час співбесіди:
- Нотаріально засвідчене запрошення від імені Представництва "ТОВ "_____________________" було видане на імʹя Позивача 23 січня 2019 року, тобто за два дні до дати прибуття Позивача в Україну. Дане запрошення було підготовлене на прохання Позивача спеціально для даного візиту (з 25.01.2019р. по 26.01.2019р., про що вказано навіть у самому запрошенні) та передане йому за день до дати приїзду Позивача в Україну. Для підготовки та нотаріального засвідчення запрошення були задіяні співробітники Представництва в Україні, Глава Представництва в Україні особисто в терміновому порядку прибув до нотаріуса з оригіналами реєстраційних документів і печаткою Представництва для підписання даного запрошення з метою його передачі Позивачу до його відбуття з РФ в Україну. У Позивача не було жодних підстав для непредʹявлення даного запрошення на лінії другого контролю, оскільки даний документ був ключовим для підтвердження мети його візиту в Україну, Позивач був належним чином поінформований наперед про особливості прикордонного контролю стосовно громадян РФ у даний період та необхідні документи для підтвердження мети запланованого візиту, і Позивач спеціально заздалегідь подбав про видачу йому даного запрошення в нотаріальній формі і передачу йому перед початком візиту саме для предʹявлення під час прикордонного контролю. З урахуванням того, що саме для визначення мети візиту Позивач і був запрошений на співбесіду на другу лінію контролю, і саме дане питання посадові особи прикордонного контролю, очевидно, Позивачу ставили одним із перших, - Позивач надав відповідні пояснення і документи;
- Навіть сам факт предʹявлення Позивачем посадовим особам органу прикордонного контролю паспорта громадянина РФ для виїзду за кордон, у якому в якості місця народження вказано м.Київ (а предʹявлення даного документа Відповідач 1 заперечити не може, оскільки саме в ньому Відповідач 1 проставив штамп про відмову у вʹїзді в Україну) сам по собі свідчить про наявність тісних звʹязків Позивача з Україною та м.Києвом і, відповідно, наявність як мінімум особистої мети для візиту в Україну. Позивач на питання посадових осіб Відповідача 1 про мету запланованого візиту не міг не зазначити про наявність у нього, окрім ділової мети, також і особистої мети візиту, оскільки обоє батьків Позивача були громадянами України, обоє померли та поховані в Україні, і Позивачеві немає жодного сенсу на питання про мету запланованого візиту приховувати його бажання відвідати місця поховання батьків;
- Позивач є власником одразу кількох обʹєктів нерухомості в Україні та в м.Києві, сплачує значні суми податків до Державного бюджету України та місцевих бюджетів (зокрема, земельний податок в особливо великих розмірах, що підтверджується виписками, копії яких містяться у матеріалах справи) і в розумінні податкового законодавства України є резидентом України, що підтверджується відповідними документами, які містяться в матеріалах справи;
- Позивач є публічною особою, і навіть поверхневий огляд інформації, що міститься у відкритому доступі в мережі ІНТЕРНЕТ, підтверджує його тісні звʹязки з Україною (зокрема, Позивач є засновником та кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи в Україні, м.Київ (відкриті дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), має нерухоме майно та сплачує податки в Україні, є Генеральним директором ТОВ "_____________________" (РФ) із зареєстрованим Представництвом в Україні. Посадові особи прикордонного контролю без особливих зусиль мали можливість отримати підтвердження пояснень Позивача про мету його візиту в Україну навіть базуючись на численній загальнодоступній інформації про Позивача в мережі ІНТЕРНЕТ, в тому числі про його народження в м.Києві, попереднє громадянство України, проживання та навчання в двох університетах в м.Києві, заняття посад керівника в українських компаніях (загалом - безперервно протягом 43 років проживання та громадянства України з 1962 по 2005 роки) (наприклад, ______________________ - див. "Справка" внизу статті, та ін.);
- Відповідно до пункту 2 розділу III Порядку, у пунктах пропуску, в яких відсутні технічні засоби підсистеми «Гарт-1/КДЛ», проведення контролю другої лінії фіксується на засоби відео- або аудіодокументування, складається довідка про результати процедури здійснення контролю другої лінії, наведена в додатку 1 до цього Порядку, і за результатами проведення контролю другої лінії робиться запис до книги обліку результатів процедури здійснення контролю другої лінії щодо іноземців та осіб без громадянства, наведеної в додатку 2 до цього Порядку. Довідка про результати процедури здійснення контролю другої лінії та книга обліку результатів процедури здійснення контролю другої лінії щодо іноземців та осіб без громадянства зберігаються в пункті пропуску протягом 5 років. В якості Додатку 1 до Порядку затверджена форма Довідки про результати процедури здійснення контролю другої лінії, одним із параметрів даної довідки є "Результати проведення контролю другої лінії (зміст співбесіди, питання, що ставилися, та пояснення іноземця, особи без громадянства)". Незважаючи на те, що Ухвалою суду від 01.07.2019р. Відповідача 1 було зобовʹязано надати до суду усі матеріали (належним чином засвідчені копії) документів, - Відповідач 1, заявивши про знищення ним відеозапису співбесіди через закінчення строку зберігання, будь-яких інших матеріалів (зокрема, копії Довідки про результати процедури здійснення контролю другої лінії, копії запису до книги обліку результатів процедури здійснення контролю другої лінії, які достовірно є у Відповідача 1, оскільки повинні зберігатись не менше 5 років), - до суду не надав.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005р. №2747-IV (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Інших доказів, окрім наданих Позивачем до суду, Позивач не має з обʹєктивних і незалежних від нього причин, на відміну від Відповідача 1, який ключовий і єдиний прямий доказ (відеозапис співбесіди під час проходження Позивачем другої лінії контролю) знищив. Це є підтвердженням факту того, що на даному відеозаписі було зафіксовано предʹявлення Позивачем документів, які підтверджують мету його візиту в Україну, а також дачу Позивачем вичерпних і достатніх пояснень про мету його перебування в Україні. Оскільки в протилежному випадку Відповідач 1 не знищив би, а надав би такий відеозапис до суду.
З огляду на предʹявлення позовних вимог до двох відповідачів, на підставі п. 4) ч. 5 ст. 160 КАС України Позивач вважає за необхідне зазначити позовні вимоги окремо до кожного з відповідачів:
1. Позовні вимоги до Відповідача 1 (Окремий контрольно-пропускний пункт “Київ” військової частини 1492 Державної прикордонної служби України):
- Визнати протиправним та скасувати рішення від 25 січня 2019 року про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину Російської Федерації _______________ ((латинськими літерами _______________), _________ року народження, паспорт номер __________), прийняте начальником 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Жуляни" ОКПП "КИЇВ" старшим лейтенантом Авраменком Костянтином Віталійовичем;
- Зобовʹязати Окремий контрольно-пропускний пункт “Київ” Державної прикордонної служби України внести до паспортного документа номер __________ громадянина Російської Федерації _______________________ (латинськими літерами ______________), ___________ року народження, запис (штамп) про анулювання запису (штампу) "Відмовлено у вʹїзді в Україну" від 25.01.2019р.
2. Позовні вимоги до Відповідача 2 (Начальник 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Жуляни» ОКПП «Київ» старший лейтенант Авраменко Костянтин Віталійович):
- Визнати протиправними дії начальника 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Жуляни" ОКПП "КИЇВ" старшого лейтенанта Авраменка Костянтина Віталійовича щодо внесення запису (штампу) "Відмовлено у вʹїзді в Україну" від 25.01.2019р. до паспортного документа номер ___________ громадянина Російської Федерації _______________ (латинськими літерами _____________), __________ року народження.
У зв’язку з вищевикладеним, а також керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 95 ЦК України, ст. 19 Закону України “Про Державну прикордонну службу України”, ст. 13 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 14, Закону України “Про прикордонний контроль”, ст.ст. 2, 5-9, 15, 19, 22, 25, 46, 60, 72-75, 77, 79, 94, 122, 132, 139, 160-161, 245 КАС України,

ПРОШУ:
1. Прийняти дану позовну заяву до розгляду;
2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 25 січня 2019 року про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину Російської Федерації ______________ ((латинськими літерами _____________), ______________ року народження, паспорт номер __________), прийняте начальником 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Жуляни" ОКПП "КИЇВ" старшим лейтенантом Авраменком Костянтином Віталійовичем;
3. Визнати протиправними дії начальника 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Жуляни" ОКПП "КИЇВ" старшого лейтенанта Авраменка Костянтина Віталійовича щодо внесення запису (штампу) "Відмовлено у вʹїзді в Україну" від 25.01.2019р. до паспортного документа номер __________ громадянина Російської Федерації __________________ (латинськими літерами ________________), ____________ року народження;
4. Зобовʹязати Окремий контрольно-пропускний пункт “Київ” Державної прикордонної служби України внести до паспортного документа номер ________ громадянина Російської Федерації _________________ (латинськими літерами _____________), _________ року народження, запис (штамп) про анулювання запису (штампу) "Відмовлено у вʹїзді в Україну" від 25.01.2019р.
5. Судові витрати покласти на відповідачів.

Додатки:
1. Завірені копії роздруківок відкритої інформації з мережі ІНТЕРНЕТ про Позивача (2 арк.);
2. Завірені копії роздруківок з інформаційних ресурсів у мережі ІНТЕРНЕТ (10 арк.);
3. Копії заяви про зміну предмета позову з додатками для відповідачів (2 екз. по 22 арк. кожен, разом - 44 арк).

Копії документів, що підтверджують повноваження Адвоката ________________ як представника Позивача, містяться в матеріалах справи.

Всього заява про уточнення позовних вимог разом з додатками на 66 (Шестидесяти шести) аркушах.

27 листопада 2019 року

Представник
_____________________________
Адвокат ________________

Авторські права на дану публікацію належать

Юридичній компанії “Професійна Юридична Група”

Просимо звертати увагу на дати публікації: статті актуальні лише на дату розміщення і не коригуються із зміною законодавства.

Тел.: +38 (044) 592-20-95

E-mail: office@pl-group.com.ua

Web-сайт: www.pl-group.com.ua

 
 


 

View Professional Legal Group's profile on LinkedIn

 

Проф Юр Группа в TwitterПроф Юр Группа в Live Journal

Решение административного суда по делу о запрете въезда в Украину гражданину РФ

Июль 23, 2020 By: Профессиональная Юридическая Группа Category: Судебная и юридическая практика

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2020 року справа №320/2690/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» військової частини 1492 Державної прикордонної служби України, начальника 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Жуляни» ОКПП «Київ» старшого лейтенанта Авраменка Костянтина Віталійовича, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
до Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 (місце проживання в Україні (адреса для листування) Україна , АДРЕСА_2 ; місце проживання (реєстрації) в Російській Федерації: АДРЕСА_3 ; паспорт громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон номер НОМЕР_2 , виданий 27.10.2015, орган видачі - ФМС 77532, реєстраційний номер облікової картки платника податків в Україні НОМЕР_3 ) з позовом до Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» військової частини 1492 Державної прикордонної служби України (08307, Київська область, м. Бориспіль-7, код в ЄДРПОУ 14321475) та начальника 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Жуляни» ОКПП «Київ» старшого лейтенанта Авраменка Костянтина Віталійовича (08307, Київська область, м.Бориспіль-7) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення від 25 січня 2019 року про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 (латинськими літерами ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт номер НОМЕР_2 , прийняте начальником 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Жуляни» ОКПП «Київ» старшим лейтенантом Авраменком Костянтином Віталійовичем;
визнати протиправними дії начальника 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Жуляни» ОКПП «Київ» старшого лейтенанта Авраменка Костянтина Віталійовича щодо внесення запису «Відмовлено у в`їзді в Україну» від 25.01.2019 р. до паспортного документа номер НОМЕР_2 громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 (латинськими літерами ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
зобов`язати Окремий контрольно-пропускний пункт «Київ» військової частини 1492 Державної прикордонної служби України внести до паспортного документа номер НОМЕР_2 громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 (латинськими літерами ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запис (штамп) про анулювання запису (штампу) «Відмовлено у в`їзді в Україну» від 25.01.2019 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.01.2019, при проходженні прикордонного контролю в Міжнародному аеропорті «Київ» (ОКПП «Київ»), йому безпідставно відмовлено в перетинанні державного кордону України з причин неможливості підтвердити ним мети запланованого перебування на території України.
Незважаючи на надані під час проведення контролю другої лінії пояснення, пред`явлення нотаріально засвідченого запрошення на відвідання України, проїзних та інших підтверджувальних документів, посадовою особою ОКПП «Київ» в/ч 1492 Державної прикордонної служби України прийнято Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 25.01.2019 та у паспорті громадянина Російської Федерації позивача для виїзду за кордон вчинено запис «Відмовлено у в`їзді в Україну» від 25.01.2019 р.
Оскільки, за твердженням позивача, посилання в оскаржуваному рішенні на неможливість підтвердження позивачем мети перебування на території України є лише суб`єктивними безпідставними переконаннями посадової особи прикордонної служби, що спростовується наданими позивачем доказами, а жодним нормативно - правовим актом не передбачено підстав та порядку внесення до паспортних документів іноземців запису (штампу) «Відмовлено у в`їзді в Україну», позивач вважає рішення про відмову йому в перетинанні державного кордону України та дії посадової особи прикордонної служби щодо вчинення запису протиправними і просить суд скасувати оскаржуване рішення та зобов`язати ОКПП «Київ» в/ч 1492 Державної прикордонної служби України внести до паспортного документа запис (штамп) про анулювання запису (штампу) «Відмовлено у в`їзді в Україну».
ОКПП «Київ» в/ч 1492 Державної прикордонної служби України позов не визнав, у відзиві на позов зазначив, що посадові особи прикордонної служби при проведенні прикордонного контролю позивача під час в`їзду до України діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Зазначає, що ненадання позивачем під час проведення контролю другої лінії документів, які б підтверджували мету його запланованого перебування в Україні, стало результатом неможливості встановлення посадовими особами мети перебування позивача на території України.
Тому, стверджує про обґрунтованість оскаржуваного рішення та просить суд у задоволенні позову про визнання його протиправним та скасування відмовити.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 суд залишив позовну заяву без руху та, у подальшому, ухвалою від 18.06.2019 продовжив строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 прийнято рішення про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 задоволено клопотання ОКПП «Київ» в/ч 1492 Державної прикордонної служби України та розгляд справи відкладено на 14.11.2019.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 03.12.2019.
3 грудня 2019 року позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
В судове засідання, призначене на 03.12.2019, начальник 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Жуляни» ОКПП «Київ» старший лейтенант Авраменко Костянтин Віталійович та представник ОКПП «Київ» в/ч 1492 Державної прикордонної служби України не з`явились. Водночас, 03.12.2019 через канцелярію Київського окружного адміністративного суду ОКПП «Київ» в/ч 1492 Державної прикордонної служби України подано заяву про перенесення розгляду справи.
Відповідно до положень частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено те, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, повторну неявку у судове засідання представників відповідачів суд вважає за необхідне здійснити подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, що підтверджується паспортом номер НОМЕР_2 , виданим 27.10.2015 ФМС 77532 (т.1 а.с.16-18).
Згідно копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого Дарницьким бюро ЗАГС м. Києва 25.05.1962, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в сім`ї українців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у місті Києві, про що в книзі записів актів громадського стану про народження зроблено запис № _____ від ______ (т.1 а.с.81, 204).
Мати позивача, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Києві, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 05.01.2010 Виконавчим комітетом Маковищанської сільської ради Макарівського району Київської області (т.1 а.с.83).
Позивач є власником об`єктів нерухомого майна, розташованих на території України.
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом (т.1 а.с.85-86, 210-211) та витягу про державну реєстрацію прав від 01.04.2011 (т.1 а.с.87, 212), ОСОБА_1 володіє квартирою АДРЕСА_4 .
Позивачеві на праві власності належить також Ѕ частина земельної ділянки площею _____ га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (т.1 а.с.90-91, 208-209) та майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею ______ м2, що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу нерухомого майна від 11.11.2011 (т.1 а.с.96-98, 215-217) та витягом про державну реєстрацію прав від 25.11.2011 (т.1 а.с.101, 220).
Згідно нотаріально посвідчених договорів купівлі - продажу від 20.09.2002, ОСОБА_1 є власником житлового будинку під номером АДРЕСА_7 та земельної ділянки , розташованих на території АДРЕСА_10 (т.1 а.с.92-95).
Позивач з 07.04.1998 зареєстрований у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків із присвоєнням йому номеру НОМЕР_3 (т.1 а.с.82, 205).
В матеріалах справи наявна копія Свідоцтва про реєстрацію представництва із місцезнаходженням у м. Києві під назвою «Представництво «ТОВ «________________», Російська Федерація, видане Міністерством економічного розвитку і торгівлі України _______, реєстраційний № _______ (т.1 а.с.30, 153).
Згідно довідки форми № 43 -ОПП, виданої ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28.12.2018 за № 258/26-56-08-01-25, контролюючим органом з _________ за № ______ узято на податковий облік Представництво «ТОВ «__________________».
Як вбачається із Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб №______________________, сформованої 30.04.2019 інспекцією Федеральної податкової служби № ___ по м. Москва, «Общество с ограниченой ответсвенностью «____________________» зареєстроване в Російській Федерації у місті Москві по вулиці _____________________ та має представництво, розташоване у місті Києві (т.1 а.с.19-26). Генеральним директором товариства з правом вчиняти дії від його імені без довіреності є ОСОБА_1 .
Таким чином, позивач є керівником підприємства «ООО «__________________» - резидента Російської Федерації, що має своє представництво на території України.
В матеріалах справи наявний наказ «ООО «______________» від 23.01.2019 № 33 «О направлении работника в командировку» зі змісту якого вбачається, що позивач був відправлений у відрядження на два дні з 25.01.2019 до 26.01.2019 до Представництва «ООО «___________________» в Україні для проведення наради за результатами роботи за 2018 рік і планування на 2019 рік (т.1 а.с.75, 198) та затверджена 23.01.2019 програма перебування директора «ООО «___________________» у м. Києві 25-26 січня, 2019 р. (т.1 а.с.76, 199).
Згідно із наявною в матеріалах справи заявою від 23.01.2019 за підписом Голови представництва «ТОВ «__________________», засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ________ (зареєстровано в реєстрі за № ___), представництво підтверджує своє запрошення на тимчасову робочу поїздку в Україну громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 у період з 25.01.2019 по 26.01.2019 включно (т.1 а.с.77, 200). Як приймаюча сторона, представництво гарантує забезпечення місця проживання, сплати всіх витрат та своєчасний виїзд ОСОБА_1 з країни із повною своєю відповідальністю за можливі негативні наслідки його перебування на території України. Заява також містить персональні дані позивача.
Згідно із копією квитанції електронного квітка (номер бронювання ______), позивачем придбані електронні авіаційні квітки на перевезення 25.01.2019 за маршрутом від м. Москва (Російська Федерація) до м. Київ (Україна) через м. Мінськ (Республіка Білорусь), та у зворотному напрямку на 26.01.2019 за тим самим маршрутом (т.1 а.с.78, 201).
Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2019 громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 прибув до України через пункт пропуску через державний кордон для міжнародного повітряного сполучення «Київ» («Жуляни»).
Під час здійснення прикордонного контролю за процедурою першої лінії, в уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України виникли сумніви щодо виконання позивачем умов в`їзду в Україну.
За твердженням позивача, у ході проведення процедури контролю другої лінії 25.12.2019, під час співбесіди, він зазначав, що прибув до України в ділових цілях, як керівник підприємства, що має зареєстроване представництво на території України, та особистих справах, як особа, що народилася, тривалий час проживала, сплачує податки та має власне нерухоме майно на території України. Повідомив, що обоє його батьків були громадянами України, а покійна мати, ОСОБА_4 , все життя проживала в Україні.
Наполягає, що 25.12.2019 позивач надав посадовим особам ОКПП «Київ» в/ч 1492 Державної прикордонної служби України оригінал нотаріально засвідченої заяви від 23.01.2019 із запрошенням за підписом Голови представництва «ТОВ «___________» разом з іншими документами, що посвідчували мету і строки його перебування в Україні, зокрема, наказ (розпорядження) про відрядження до структурного підрозділу із зазначенням дати і мети відрядження, програму перебування з погодинним графіком перебування і метою, документів про право власності на нерухоме майно в Україні та про сплату ним податків, а також підтвердження наперед заброньованих квитків на літак, в тому числі, для зворотнього вильоту з України 26.01.2019.
Однак, 25.01.2019 начальником 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Жуляни» ОКПП «Київ» старшим лейтенантом Авраменком Костянтином Віталійовичем, згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль», прийнято рішення про відмову у перетинанні Державного кордону на в`їзд в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документ, що посвідчує особу серія № НОМЕР_2 , оформлене Рішенням про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 25.01.2019.
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що єдиною підставою для його прийняття стало те, що всупереч вимогам частини першої пункту 4 статті 8 Закону України «Про прикордонний контроль», ____________________ не може підтвердити мету запланованого перебування на території України. Рішення про скасування візи України не приймалось.
Після прийняття Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 25.01.2019, начальником 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Жуляни» ОКПП «Київ» старшим лейтенантом Авраменком Костянтином Віталійовичем вчинено запис (проставлено штамп) у паспорті позивача, датованою 25.01.2019, зі змістом «Відмовлено у в`їзді в Україну» (т.1 а.с.17, 140).
На обґрунтування правомірності прийнятого рішення, представником ОКПП «Київ» в/ч 1492 Державної прикордонної служби України зазначено про відсутність в матеріалах справи підтвердження факту саме подання (пред`явлення) позивачем документів, що посвідчували мету і строки його перебування в Україні посадовим особам прикордонного контролю при проходженні співбесіди з ним на другій лінії контролю. Оскільки такі документи позивачем не надавались, а відіозапис співбесіди з позивачем знищений у зв`язку із закінченням строку зберігання відповідно до внутрішніх інструкцій, наполягає, що позивачеві відмовлено у в`їзді в Україну з підстав та у порядку, передбачених законодавством України.
Вважаючи, що Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 25.01.2019 не відповідає вимогам чинного законодавства за змістом, оскільки не містить відповідного необхідного обґрунтування, а висновки про не підтвердження мети запланованого перебування на території України є безпідставними, враховуючи, що жодним нормативно - правовим актом не передбачено підстав та порядку внесення до паспортних документів іноземців запису (штампу) «Відмовлено у в`їзді в Україну», позивач звернувся з даним позовом до суду.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Правові основи здійснення прикордонного контролю, умови перетинання державного кордону України визначені Законом України «Про прикордонний контроль».
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про прикордонний контроль», прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Згідно із положеннями частини другої статті 2 Закону України «Про прикордонний контроль», прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.
Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про прикордонний контроль» передбачено, що прикордонний контроль включає: перевірку документів; огляд осіб, транспортних засобів, вантажів; виконання доручень правоохоронних органів України; перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в`їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України; реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон; перевірку автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених.
Відповідно до вимог частини першої статті 6 Закону України «Про прикордонний контроль», перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно із положеннями частини другої статті 6 Закону України «Про прикордонний контроль», початком здійснення прикордонного контролю особи, транспортного засобу, вантажу є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі Державної прикордонної служби України.
Пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами (частина третя статті 6 Закону України «Про прикордонний контроль»).
Відповідно до положень частини п`ятої статті 6 Закону України «Про прикордонний контроль», прикордонний контроль та пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів проводяться з урахуванням оцінки ризиків, що здійснюється за методиками, визначеними спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.
Згідно положень частин першої - третьої статті 7 Закону України «Про прикордонний контроль», паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.
У ході перевірки документів уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України використовують технічні засоби контролю для пошуку ознак підробки у документах, здійснюють пошук необхідної інформації у базах даних Державної прикордонної служби України, а також за результатами оцінки ризиків проводять опитування осіб, які прямують через державний кордон.
Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України з урахуванням результатів оцінки ризиків можуть проводити повторну перевірку документів осіб, які перетинають державний кордон.
Відповідно до вимог частини першої статті 9 Закону України «Про прикордонний контроль», прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час в`їзду в Україну здійснюється за процедурами контролю першої лінії, а у передбачених цим Законом випадках - також за процедурою контролю другої лінії.
Частиною другою статті 9 Закону України «Про прикордонний контроль» передбачено, що процедура здійснення контролю першої лінії передбачає проведення перевірки:
1) паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства посвідки на постійне проживання чи візи;
2) наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в`їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон;
3) відміток про перетинання державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства.
Згідно із положеннями частини третьої статті 9 Закону України «Про прикордонний контроль», процедура здійснення контролю другої лінії проводиться за результатами аналізу та оцінки ризиків під час виконання процедури контролю першої лінії, якщо в уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України виникли сумніви щодо виконання іноземцем або особою без громадянства умов в`їзду в Україну, та передбачає:
1) встановлення місць відправлення та призначення, мети та умов запланованого перебування з проведенням у разі необхідності перевірки відповідних підтверджуючих документів і співбесіди;
2) з`ясування наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України.
Таким чином, проведення посадовими особами ОКПП «Київ» в/ч 1492 Державної прикордонної служби України прикордонного контролю позивача за процедурою здійснення контролю другої лінії, здійснено в межах повноважень, установлених законом.
Процедура здійснення контролю другої лінії може проводитися в окремому приміщенні пункту пропуску через державний кордон.
Іноземцям та особам без громадянства, щодо яких проводиться процедура здійснення контролю другої лінії, надається інформація про мету такої перевірки українською та англійською мовами або мовою держави, що межує з Україною, із зазначенням права іноземця або особи без громадянства звертатися з проханням назвати прізвища або службові особисті номери уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, які проводять додаткові перевірки, назву пункту пропуску через державний кордон і дату перетинання державного кордону (частини четверта - п`ята статті 9 Закону України «Про прикордонний контроль»).
При цьому, умови перетинання державного кордону іноземцями та особами без громадянства у разі в`їзду в Україну визначені у статті 8 Закону України «Про прикордонний контроль».
Так, статтею 8 Закону України «Про прикордонний контроль» установлено, що уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в`їзду в Україну за умови: наявності в нього дійсного паспортного документа; відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в`їзду в Україну; наявності в нього в`їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України; підтвердження мети запланованого перебування; наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України - для громадянина держави, включеної до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та особи без громадянства, яка постійно проживає у державі, включеній до такого переліку.
Іноземцям, особам без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам в`їзду в Україну, відмовляється у перетинанні державного кордону в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Згідно з вимогами частини першої статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль», іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення.
Таким чином, законом установлені вимоги, з якими пов`язується право службової особи підрозділу охорони державного кордону прийняти рішення про відмову у перетинанні державного кордону, а саме наявність причин, передбачених статтею 8 Закону України «Про прикордонний контроль» та даних, на підставі яких, службова особа встановила наявність таких причин.
Рішення про відмову у перетинанні державного кордону з посилання лише на невідповідність одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну, передбачених законом, без наявності підтверджених даних на підставі яких така невідповідність встановлена, не може вважатись обґрунтованим.
Всупереч наведеному, оскаржуване рішення містить лише причину для відмови позивачеві у перетинанні державного кордону, яка полягає у висновку про неможливість підтвердити мету запланованого перебування на території України, однак без зазначення обставин або наведення даних, на яких такий висновок ґрунтується.
Тому, суд констатує те, що в матеріалах справи відсутні докази обґрунтованості Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 25.01.2019.
Статтею 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що документами для в`їзду в Україну та виїзду з України іноземців та осіб без громадянства є паспортний документ за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 407 від 05.06.2012 затверджена Інструкція з організації і здійснення перевірки документів громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон (далі - Інструкція № 407).
Відповідно до положень пункту 2.5 Інструкції № 407, під час проведення стандартної перевірки документів прикордонний наряд «Перевірка документів» повинен:
2.5.1. Оглянути паспортний документ, що пред`являється, визначити його вид і відповідність установленому зразку.
2.5.2. Звірити фотокартку в паспортному документі з особою пред`явника.
2.5.3. Перевірити візуально, а за потреби з використанням технічних засобів, чи немає у паспортному документі підробок або їх ознак.
2.5.4. Перевірити правильність заповнення паспортного документа.
2.5.5. Перевірити, чи всі особи, вписані в паспортний документ, прямують через державний кордон.
2.5.6. Здійснити пошук необхідної інформації у відповідних базах даних Державної прикордонної служби України.
2.5.7. Ввести інформацію про особу до бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України».
2.5.8. У випадках, передбачених законодавством, проставити в документі відмітку про перетинання державного кордону.
2.5.9. Повернути документ пред`явникові.
Механізм проведення процедури контролю другої лінії іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземці) в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон (далі - пункти пропуску) уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України (далі - службові особи) визначений Порядком проведення підрозділами органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України процедури здійснення контролю другої лінії іноземців та осіб без громадянства під час в`їзду в Україну, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.05.2018 № 392 (далі - Порядок контролю).
Пунктом 8 Порядку контролю визначено, що контроль другої лінії щодо іноземців проводиться шляхом: перевірки наявності належно оформлених документів на право в`їзду в Україну; перевірки за базами даних і банками даних правоохоронних органів України; перевірки наявності інших підстав для заборони в`їзду іноземців в Україну; встановлення місць відправлення та призначення, підтвердження мети запланованого перебування іноземця на території України; проведення з іноземцями співбесіди; перевірки наявності в іноземця достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження чи транзиту до третьої держави або можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України; перевірки дотримання іноземцями встановлених законодавством правил і строків перебування в Україні.
Згідно з пунктом 10 Порядку контролю, підтвердженням мети запланованого перебування в Україні можуть бути такі документи: 1) для ділових поїздок: запрошення з боку підприємства або органу державної влади для участі в засіданнях, конференціях чи заходах комерційного, промислового або професійного характеру; інші документи, які свідчать про наявність комерційних або професійних відносин; запрошення на ярмарки і для участі у конгресах; 2) для поїздок з метою отримання освіти або інших видів навчання: довідка про зарахування до закладів освіти для участі у навчальних курсах у рамках основної освіти або підвищення кваліфікації; студентські квитки або довідки щодо відвідуваних курсів; 3) для поїздок туристичного або приватного характеру: запрошення з боку особи, яка приймає, в разі розміщення у приватної особи; документ установи, що надає житлове приміщення, або будь-який інший документ, який вказує на планований характер розміщення; підтвердження бронювання місця як учасника групової туристичної поїздки або будь-який інший документ про програму запланованої поїздки; зворотний квиток;4) для поїздок з метою участі в заходах політичного, наукового, культурного, спортивного чи релігійного характеру або з інших причин: запрошення, записи про реєстрацію як учасника або програма запланованої поїздки із зазначенням найменування організації, що приймає, і терміну перебування чи інший документ щодо мети відвідування.
Відповідно до пункту 11 Порядку контролю, співбесіда з іноземцями проводиться з метою: уточнення правдивості відомостей, які подавалися іноземцем для отримання в`їзної візи України; отримання інформації про спроби незаконного переміщення через державний кордон осіб, транспортних засобів і вантажів.
Співбесіда має на меті отримання відповідей на поставлені іноземцю запитання, вивчення підтвердних документів. Під час співбесіди перевіряються або уточнюються усі пояснення особи щодо правових підстав перетинання державного кордону.
Проведення співбесіди фіксуються на засоби відео- або аудіодокументування (за згодою).
Таким чином, Порядком контролю установлений, але обмежений перелік документів, якими можуть підтверджуватися мета запланованого перебування іноземця в Україні.
Як встановлено судом, позивач є керівником юридичної особи, створеною та існуючою за законодавством Російської Федерації, у формі товариства з обмеженою відповідальністю, яке має зареєстроване у встановленому порядку представництво на території України.
Даний факт у сукупності із наявними в матеріалах справи наказом «ООО «___________________» від 23.01.2019 № ___ про направлення позивача у відрядження до України з метою проведення внутрішнього аудиту та вирішення організаційних питань діяльності свого представництва та заявою від 23.01.2019 про підтвердження запрошення на тимчасову робочу поїздку в Україну позивача у період з 25.01.2019 по 26.01.2019 за підписом голови представництва «ТОВ «____________________», засвідченої нотаріально, свідчать про наявність обґрунтованості мети запланованого перебування позивача в Україні.
Наявність у позивача власного нерухомого майна на території України та необхідність сплати, у зв`язку із цим, відповідних податків, його місце народження, місце проживання, смерті найближчих родичів, за переконанням суду, само по собі є достатнім обґрунтуванням стійких зв`язків позивача з Україною та є підтвердженням мети перебування на її території.
Крім того, в матеріалах справи наявні проїзні документи позивача на літак у зворотньому напрямку, що підтверджують його наміри покинути територію України у задекларовані строки.
Відтак, наявні в матеріалах справи докази підтверджують мету запланованого перебування позивача на території України.
Водночас, суд критично ставиться до твердження ОКПП «Київ» в/ч 1492 Державної прикордонної служби України про те, що позивач саме під час проходження контролю другої лінії не надавав пояснень та підтверджувальних документів про мету свого приїзду до України, оскільки, всупереч вимогам частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкт владних повноважень не надав жодних доказів на підтвердження вказаних ним обставин.
Отже, відповідачами не спростовані твердження позивача про те, що під час співбесіди на контролі другої лінії він надав цілком обґрунтовані та логічно-послідовні пояснення стосовно мети прибуття в Україну разом із підтверджувальними документами, зокрема, які додані в якості доказів до матеріалів даної справи.
Інших причин для відмови позивачеві в перетинанні державного кордону України, оскаржуване рішення не містить.
У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 25 січня 2019 року про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 (латинськими літерами ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт номер НОМЕР_2 , прийняте начальником 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Жуляни» ОКПП «Київ» старшим лейтенантом Авраменком Костянтином Віталійовичем, підлягають задоволенню.
Що стосується оцінки дій начальника 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Жуляни» ОКПП «Київ» старшого лейтенанта Авраменка Костянтина Віталійовича щодо внесення до паспорта позивача запису «Відмовлено у в`їзді в Україну» від 25.01.2019 р., суд зазначає наступне.
В силу положень частини першої розділу ІІ Порядку контролю, процедура контролю другої лінії проводиться за результатами аналізу та оцінки ризиків під час виконання процедури контролю першої лінії, якщо у службової особи виникли сумніви щодо виконання іноземцем або особою без громадянства умов в`їзду в Україну, в разі, зокрема, наявності в паспортному документі іноземця скасованих українських віз, відміток «Заборонено в`їзд в Україну терміном на …» або «Відмовлено у в`їзді в Україну».
Тобто, наявність в паспортному документі іноземця відмітки «Відмовлено у в`їзді в Україну» само по собі безальтернативно передбачає щодо такої особи при перетинанні державного кордону проведення процедури контролю другої лінії.
Тому, суд погоджується з твердженням позивача про те, що наявність відмітки «Відмовлено у в`їзді в Україну» в паспортному документі позивача негативно впливає на його права по відношенню до прав інших осіб, які перетинають державний кордон України та не містять такої відмітки в своєму паспортному документі.
На неодноразову вимогу суду відповідачами не надано посилань на норми права, які визначають порядок, підстави та способи проставлення уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України у паспортних документах іноземців відмітки про відмову їм у в`їзді в Україну, зокрема, зі змістом «Відмовлено у в`їзді в Україну». Відповідно, ними не наведено й посилань на існуюче правове забезпечення процедури скасування (анулювання) такої відмітки.
Згідно положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч цьому правилу, відповідачами не доведено правомірності дій уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України щодо внесення до паспорта позивача запису «Відмовлено у в`їзді в Україну» від 25.01.2019 р.
Тому, з урахуванням здійснених судом висновків про протиправність та скасування рішення службової особи Державної прикордонної служби України від 25.01.2019 про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій начальника 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Жуляни» ОКПП «Київ» старшого лейтенанта Авраменка Костянтина Віталійовича щодо внесення запису «Відмовлено у в`їзді в Україну» від 25.01.2019 р. до паспортного документа позивача, підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог зобов`язати Окремий контрольно-пропускний пункт «Київ» Державної прикордонної служби України внести до паспортного документа номер НОМЕР_2 громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 (латинськими літерами ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запис (штамп) про анулювання запису (штампу) «Відмовлено у в`їзді в Україну» від 25.01.2019 р. суд зазначає, що запис, вчинений суб`єктом владних повноважень поза своїми повноваженнями, не у порядок та спосіб, передбачений законом, сам по собі є нікчемним, а відтак не вимагає та не потребує додаткового запису про його анулювання.
Водночас, нікчемний запис у паспортному документі не може бути й скасований за рішенням суду.
Тому, за наведених обставин, суд вважає, що належним способом відновлення порушених прав позивача, у даному випадку, буде зобов`язання ОКПП «Київ» в/ч 1492 Державної прикордонної служби України внести до паспортного документу позивача відмітку про визнання протиправним та скасування Рішення від 25.01.2019 про відмову в перетинанні державного кордону України, згідно судового рішення.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Під час розгляду справи відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності прийняття рішення про відмову позивачу в перетинанні державного кордону України.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 768, 40 грн, що підтверджується квитанцією № 3 від 30.05.2019 (т.1 а.с.4) та у розмірі 1536,80 грн, що підтверджується квитанцією № 1 від 10.06.2019 (т.1 а.с.126), загалом 2305,20 грн. Докази понесення інших судових витрат, матеріали справи не містять. Таким чином, вказані судові витрати у розмірі 2305,20 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» військової частини 1492 Державної прикордонної служби України.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії начальника 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Жуляни» ОКПП «Київ» старшого лейтенанта Авраменка Костянтина Віталійовича щодо внесення запису «Відмовлено у в`їзді в Україну» від 25.01.2019 р. до паспортного документа номер НОМЕР_2 громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 (латинськими літерами ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення начальника 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Жуляни» ОКПП «Київ» старшого лейтенанта Авраменка Костянтина Віталійовича від 25.01.2019 про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортний документ номер НОМЕР_2 та зобов`язати Окремий контрольно-пропускний пункт «Київ» військової частини 1492 Державної прикордонної служби України внести відповідну відмітку про це в паспортний документ номер НОМЕР_2 громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 (латинськими літерами ОСОБА_1 ).
Стягнути з Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» військової частини 1492 Державної прикордонної служби України (08307, Київська область, м.Бориспіль-7, код в ЄДРПОУ 14321475) на користь громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 (місце проживання в Україні: АДРЕСА_2 ; місце проживання (реєстрації) в Російській Федерації: АДРЕСА_3 ; паспорт громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон номер НОМЕР_2 , виданий ____, орган видачі - ФМС ___, реєстраційний номер облікової картки платника податків в Україні: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 2 305 (дві тисячі триста п`ять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» військової частини 1492 Державної прикордонної служби України (08307, Київська область, м.Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 14321475).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повний текс рішення виготовлено 18.05.2020
Суддя Панченко Н.Д.

Авторські права на дану публікацію належать

Юридичній компанії “Професійна Юридична Група”

Просимо звертати увагу на дати публікації: статті актуальні лише на дату розміщення і не коригуються із зміною законодавства.

Тел.: +38 (044) 592-20-95

E-mail: office@pl-group.com.ua

Web-сайт: www.pl-group.com.ua

 
 


 

View Professional Legal Group's profile on LinkedIn

 

Проф Юр Группа в TwitterПроф Юр Группа в Live Journal