Профессиональная Юридическая Группа

Истина для всех открыта
Subscribe

Коментарі до питань порядку денного слухань у рамках проведення спеціального розслідування щодо імпорту нафтопродуктів в Україну

Сентябрь 15, 2011 By: Профессиональная Юридическая Группа Category: Проверки контролирующих органов

1. Чи є Заявник належним національним товаровиробником?

Відповідно до
преамбули Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту
нафтопродуктів в Україну» від 22.12.1998р. № 332-ХIV (далі - Закон), спеціальні
розслідування порушуються з метою впровадження механізмів захисту національного
товаровиробника від зростання імпорту, що заподіює істотну шкоду або загрожує
заподіянням істотної шкоди національному товаровиробникові. При цьому,
відповідно до п. 11 ст. 1 вищевказаного Закону, національним товаровиробником вважається
сукупність виробників подібного або безпосередньо конкуруючого товару або тих з
них, сукупне виробництво яких становить основну частину всього обсягу
виробництва в Україні даного товару.

Таким чином, в
рамках спеціального розслідування обов'язково повинен визначатися національний
товаровиробник, якому заподіюється істотна шкода або інтересам якого загрожує
заподіяння такої шкоди.

Однак у Заяві
не міститься інформація про те, які саме українські товаровиробники
розглядаються як національні товаровиробники для цілей спеціального
розслідування, а також інформація стосовно, які національні товаровиробники враховувались
при встановленні подібності товарів, розрахунку показників шкоди та інших
показників, використовуваних у Заяві.

Сам же Заявник
- Мінпаливенерго України національним товаровиробником не є, оскільки є органом
державної влади. Також серед повноважень Мінпаливенерго України відсутні
повноваження щодо подачі від імені національних товаровиробників заяв із
клопотанням про застосування спеціальних заходів (відповідно до Положення про
Міністерство палива та енергетики України, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 02.11.2006р. №1540).

Таким чином,
подання Заяви Міністерством є порушенням законодавчо встановленої процедури
ініціювання спеціального розслідування і є підставою для подальшого оскарження
результатів спеціального розслідування (у випадку ухвалення рішення про
застосування загороджувальних заходів) у судовому порядку.

2. Щодо подібності товару, виробленого
Заявником, і товару, який є об’єктом розслідування

Заявник
наполягає на тому, що продукція, вироблена українськими НПЗ, є однакової якості
з імпортованою в Україну, крім того - у даної продукції абслютно однакова
технологія виробництва (у заяві наведені Етапи технології виробництва
українських НПЗ), що насправді не відповідає дійсності.

Виробництво
продукції _______________________ здійснюється на новітньому устаткуванні по
змішуванню й затарюванню європейського виробництва, яке не має аналогів у
країнах СНД і Східної Європи.

Виробництво
продукції ______________
здійснюється на сучасному виробничому устаткуванні НПЗ, продукція яких здатна
задовольнити зростаючі потреби ринку. Пріоритетними напрямками розвитку
виробництва _________ є якісна модернізація НПЗ Компанії, створення нових
сучасних установок на НПЗ Компанії, впровадження новітніх технологій і
поліпшення якості виробленої продукції.

____________ і
______________ - одні з небагатьох компаній, представлених на ринку України,
чиї виробничі потужності (____________) сертифіковані по інтегрованій системі
менеджменту ______________________, що підтверджує відповідність компаній
провідним світовим виробникам продукції, які виробляють високотехнологічні
продукти з незмінно високим рівнем контролю якості виробництва, технічної,
маркетингової підтримки та клієнтського сервісу, що створює унікальність даних
продуктів на українському ринку та підтримує його конкурентоздатність
незважаючи на те, що високі витрати на вищевказані сервіси безпосередньо
впливають на ціну готової продукції.

Заява про
порушення спеціального розслідування про застосування спеціальних заходів щодо
імпорту в Україну окремих продуктів переробки нафтової сировини (бензину марок
А-76 (А-80), А-92, А-95, дизельного палива, мазуту, палива пічного, зрідженого
газу, бітуму дорожнього, масла) незалежно від країни походження містить вказівку
на навмисне зниження цін реалізації, або демпінг, з боку іноземних виробників,
однак ____________, ___________________ і ____________ виражають готовність
обґрунтувати застосовувані ціни на мастильні матеріали та мають об'єктивні
причини для застосовуваної політики ціноутворення, що формує рівну економічну
ефективність для компаній при реалізації як на ринку ________, так і в інших
регіонах присутності, у тому числі в Україні. При цьому не можна не відзначити
той факт, що саме висока частка залучення базових компонентів власного
виробництва (до 100%) дозволяє _________
і ______________ проводити
економічно ефективну політику ціноутворення на цільових ринках збуту.

Таким чином,
твердження Заявника про те, що імпортована продукція та продукція українських
НПЗ є однаковими (аналогічними), на думку _________ і _________, не відповідають дійсності та не
відображають всіх особливостей технології виробництва, а також якості
імпортованої продукції.

Значний парк
автомобільної легкової та комерційної техніки, як виробленої в Україні, так і
імпортованої, а також вже експлуатованої в країні вимагають масел з
експлуатаційними характеристиками, ліцензованими по API (American Petroleum
Institute). Жодне з підприємств на Україні не провадить продукцію ліцензовану
API, а отже, мільйони українських споживачів будуть ущемлені у своїх правах,
одержавши відмову в гарантії або зростання вартості масел, необхідних для
обслуговування автомобільної техніки.
Така ж ситуація й зі схваленнями виробників автомобілів і устаткування.

Зважаючи на
те, що якість мастильних матеріалів виробництва _________, які поставляються в
Україну _____________, а також продукції виробництва ___________ відрізняється
від аналогічної продукції, виробленої в Україні, що підтверджено, зокрема,
допусками виробників автомобілів і промислового устаткування - введення
спеціальних заходів щодо імпорту в Україну для даної продукції призведе до
обмеження прав українських споживачів на вибір і придбання продукції,
експлуатаційні та якісні характеристики якої відповідають потребам споживачів і
необхідні при експлуатації техніки.

Заявник стверджує
про низьку ціну імпортованої продукції, у т.ч. у зв'язку з особливостями
ціноутворення російських виробників. Зважаючи на те, що в ціноутворенні істотну
роль відіграє технологія виробництва, - Заявник суперечить сам собі, тому що
перед цим стверджував про те, що технології виробництва продукції в Україні й у
Росії однакові, і, як наслідок, - дані види продукції є порівнянними між собою.
Крім того, рівні цін на нафтопродукти, що поставляються в Україну, істотно не
відрізняються від середніх цін на дані види продукції на внутрішньому ринку
України. На підтвердження нами були наведені дані про рівні цін на мастильні
матеріали виробництва ____________.

Окремо
акцентуємо увагу на тому, що Заявник розглядав питання подібності товарів
спрощено: одночасно по всіх товарах, класифікованих за всіма 24 кодами
Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), що
є об'єктом спеціального розслідування (бензин, дизельне паливо, масла, бітуми й
т.д.). При цьому Заявник не враховує як неможливість встановлення подібності
між товарами, які належать до різних груп, так і ризик застосування спеціальних
заходів до товарів окремих груп (мастильні матеріали, бітуми), що не мають
подібності з товарами національних товаровиробників і імпорт яких не заподіював
шкоди національному товаровиробникові.

Крім того,
критерії встановлення подібності товарів, запропоновані Мінпаливенерго (а)
фізичні і якісні показники, б) спосіб використання, в) технологія виробництва)
відрізняються від критеріїв встановлення подібності, встановлених українським
законодавством, зокрема – Методикою визначення монопольного (домінуючого) сановища
суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої Розпорядженням Антимонопольного
комітету України від 05.03.2002р. № 49-р (а) споживчі якості, б) умови
споживання, в) умови реалізації, г) ціни), так і від критеріїв встановлення
подібності товарів, які склалися у світовій практиці при розгляді спорів у
рамках Світової організації торгівлі (а) фізичні характеристики товарів, б)
ціна, в) якість, обслуговування, г) технологічний розвиток, д) інші фактори, які
визначають пропозицію та попит на ринку)[1] .

3. Наявність факту зростаючого імпорту

На думку ______________ і ________________, заявником допускаються умисні
маніпулювання періодами дослідження для одержання найбільш істотного контрасту
в економічних показниках. Так зокрема, для демонстрації збільшення обсягів
імпорту в Україну нафтопродуктів заявник досліджує період з 2005 по 2010 року
(відповідний графік з даними наведений заявником у Заяві). Однак слід
акцентувати увагу на тому, що в 2009 і 2010 роках обсяги поставок в Україну
імпортних нафтопродуктів істотно нижчі в порівнянні з 2008 роком; таким чином у
період з 2008 по 2010 року спостерігається тенденція зменшення імпорту
нафтопродуктів в Україну, що, у свою чергу, не дає підстав для висновку про
необхідність застосування спеціальних заходів у зв'язку зі збільшенням імпорту
даних товарів в Україну. Окремо звертаємо увагу на те, що в інших випадках
дослідження заявником застосовується період з 2007 по 2010 рр.

Крім того,
Заявник у Заяві про порушення спеціального розслідування та  національні товаровиробники у Відповідях на
опитувальники не надали ні достатньої та обґрунтованої інформації щодо факту
збільшення імпорту нафтопродуктів в Україну, ні
будь-яких доказів, які підтверджують навіть ті показники, якими вони
намагаються оперувати в Заяві та Відповідях на опитувальники.

Ст. 2.1. Угоди
про захисні заходи та ст. ХХ:1 (а) ГАТТ 1994 передбачають, що для застосування
спеціальних заходів повинно бути чітко встановлене збільшення імпорту. При
цьому збільшення імпорту повинно бути досить нещодавнім, досить несподіваним,
досить різким і досить істотним для заподіяння «істотної шкоди», як з погляду
кількісних, так і якісних показників. Крім того, імпорт повинен аналізуватись у
співвідношенні/співставленні з внутрішнім виробництвом та іншими пов'язаними
факторами.

Окремо
акцентуємо також увагу на тому, що Мінпаливенерго в Заяві для аналізу імпорту
всіх товарів, класифікованих по кожному з 24 кодів УКТ ЗЕД, які є об'єктом
спеціального розслідування, використовувало дані щодо обсягів імпорту в Україну
тільки бензину та дизельного палива. При цьому питання про збільшення/зменшенні
імпорту інших товарів (зокрема, мастильних матеріалів і бітумів) взагалі не
досліджується, будь-які дані або показники не надаються. Заявником по всьому
тексту заяви здійснюється безпідставне узагальнення мастильних матеріалів і
бітумів, а також інших нафтопродуктів, які є об'єктом спеціального
розслідування, з бензином і дизельним паливом.

При визначенні
показників зростання імпорту нафтопродуктів Заявник бере до уваги тільки митну
вартість імпортованих товарів, без врахування інших факторів, які збільшують
ціну: фінансову складову (використання банківських гарантій, кредитних
ресурсів, комісій банків при купівлі валюти), станційні витрати, витрати на
послуги митних брокерів, витрати на проведення додаткових експертиз,
комерційний дохід імпортера, вартість послуг незалежних інспекторів з приймання
за кількістю і якістю та ін.

При
встановленні факту зростаючого імпорту Заявник не враховує вимогу Угоди про
захисні заходи та ст. ХХ:1 (а) ГАТТ 1994 про достатню непередбачуваність
імпорту. При цьому: непередбачені обставини повинні бути досить несподіваними;
компетентні органи повинні ідентифікувати та дослідити непередбачені обставини
перед застосуванням захисних заходів; зростаючий імпорт сам по собі не може
розглядатись як непередбачена обставина, а повинен бути наслідком
непередбачених обставин; заходи, передбачені ст. ХIХ ГАТТ 1994, мають
надзвичайний характер і повинні застосовуватись лише у випадках, коли внаслідок
виконання зобов'язань, передбачених ГАТТ 1994, країна-член ВТО піддається
впливу обставин, які вона не могла передбачити або очікувати при взятті на себе
відповідних зобов'язань.

Виходячи з
вищевикладеного, Мінпаливенерго не надало достатньої та обґрунтованої
інформації, а також належних доказів факту нещодавнього, несподіваного, різкого
та істотного зростання імпорту нафтопродуктів в Україну.

 

4. Наявність факту заподіяння шкоди Заявникові

У Заяві про
порушення спеціального розслідування часто використовується поняття «істотної
шкоди», однак відсутні будь-які посилання як на національне законодавство
України, так і на міжнародні акти, які дозволяють визначити істотність шкоди.
Також заявником не представлені детальні розрахунки, які підтверджують наведені
ним у Заяві суми, а також не представлені докази таких сум у документарній
формі (наприклад, коли мова йде про додану вартість внаслідок зростаючого
імпорту у розмірі більше 1 млрд. дол. на рік).

Заявник не навів
вагомих аргументів, які підтверджують те, що динаміка імпорту в Україну та
умови, на яких він здійснюється, дає підстави для висновку про заподіяння таким
імпортом істотної шкоди українським НПЗ, і при подальшому його збільшенні
ставиться під сумнів факт існування сучасної технології виробництва
нафтопродуктів в Україні.

Твердження
заявника про різнонаправленість динамік імпорту та внутрішнього споживання в
2010р. (імпорт зростав на фоні скорочення споживання) як наслідок умисних дій
імпортерів нафтопродуктів з метою збільшення частки імпорту у внутрішньому
споживанні в Україні, - вважаємо передчасним і таким, що не враховує особливості
формування попиту та пропозиції на дані види продукції на ринку України. На
нашу думку, подібна різнонаправленість викликана інертністю пропозиції стосовно
попиту (планування й поставки в 2010р. здійснювались на основі аналізу
показників за попередні періоди, а в 2007-2009р. внутрішнє споживання
нафтопродуктів постійно зростало), у зв'язку з чим різнонаправленість динаміки
пропозиції та внутрішнього споживання є тимчасовим явищем, яке в ринкових
умовах буде виправлене без зовнішнього впливу у вигляді державного регулювання.

Твердження про
орієнтацію українських НПЗ виключно на внутрішнє споживання в Україні як один з
аргументів на користь застосування спеціальних заходів щодо імпорту також
уважаємо безпідставним, оскільки українські виробники мають такі ж рівні права
конкурувати на ринках Російської Федерації, як і російські - на ринку України.
Вихід або невихід на зовнішні ринки є елементом внутрішньої бізнес-стратегії
кожного з виробників.

Також у Заяві
не уточнюється, за якою методикою Мінпаливенерго розраховувало показники шкоди:
для всіх товарів, класифікованих по кожному з кодів УКТ ЗЕД, що є об'єктом
спеціального розслідування, або ж окремо для кожної групи товарів (бензин,
дизельне паливо, масла, бітуми й т.д.).

З 16.05.2008р.
Україна є членом Світової організації торгівлі згідно Женевського протоколу про
вступ до СТО від 05.02.2008р. (ратифікований Законом України від 10.04.2008р. N
250-VI). Відповідно до пункту 1 статті 3 Угоди про захисні заходи (Додаток до
Угоди про заснування Світової організації торгівлі від 15.04.1994р.),
спеціальне розслідування про застосування захисних заходів повинно включати
повідомлення всіх зацікавлених сторін і публічні слухання або інші заходи, що
дозволяють імпортерам, експортерам та іншим зацікавленим сторонам представляти
докази та їхнє бачення питання, у тому числі відповідати на надання таких
доказів і їх бачення іншими сторонами та викладати свої погляди щодо того, чи відповідає
застосування захисного заходу суспільним інтересам. Компетентні органи повинні
публікувати звіт, в якому вказуються виявлені ними факти й обґрунтовані
висновки по всіх фактичних і правових аспектах даного питання.

Стаття 4 Угоди
про захисні заходи передбачає можливість застосування захисних заходів лише у
випадку виникнення істотної шкоди для вітчизняної галузі. Заявник, звернувшись
із заявою про проведення спеціального розслідування, не довів ні сам факт
виникнення шкоди, ні загрозу його виникнення, ні високого ступеня істотності
шкоди для самого Заявника, національних товаровиробників або галузі економіки
України в цілому.

5. Наявність причинно-наслідкового зв'язку між зростаючим імпортом і
фактом заподіяння шкоди Заявникові

Відповідно до
ч.3 ст. 10 Закону, спеціальні заходи застосовуються лише при наявності зростання
імпорту, факту заподіяння істотної шкоди або загрози заподіяння такої шкоди й
причинно-наслідкового зв'язку між ними.

Згідно ст. 4.2
(b) Угоди про захисні заходи, спеціальні заходи можуть застосовуватись, якщо
розслідування покаже наявність причинно-наслідкового зв'язку між зростанням
імпорту відповідного товару та наявністю або загрозою заподіяння істотної
шкоди. При цьому у випадку, коли крім зростання імпорту національному
товаровиробникові одночасно заподіюють шкоду інші фактори, шкода, заподіяна
такими факторами, не вважається шкодою, заподіяною зростанням імпорту.

У Заяві нічим
не підтверджений причинний зв'язок між імпортом нафтопродуктів у зазначений
період і скороченням у зв'язку із цим обсягів переробки в Україні нафтової
сировини в 2 рази. Відповідно до підпункту b) пункту 2 статті 4 Угоди про
захисні заходи (Додаток до Угоди про заснування Світової організації торгівлі від
15.04.1994р.), рішення про заподіяння шкоди національній галузі не приймається,
якщо в ході розслідування на основі об'єктивних доказів не буде встановлений
причинно-наслідковий зв'язок між збільшенням імпорту даного товару та наявністю
або загрозою заподіяння істотної шкоди.

Твердження
заявника про понесення істотних збитків українськими НПЗ внаслідок
непередбачуваності збільшення імпорту нафтопродуктів в Україну вважаємо
безпідставним. По-перше, в самій Заяві та наведених у ній графіках динаміки
обсягів імпорту в Україну проявляється плавність і передбачуваність обсягів
імпорту, що дозволяє досить точно визначити загальну тенденцію і приблизні
обсяги поставок нафтопродуктів в Україну та відсутність елемента
непередбачуваності. По-друге, заявник безпідставно пов'язує погіршення
фінансового, економічного становища українських НПЗ, а також соціальної
обстановки в регіоні з обсягами імпорту нафтопродуктів. При цьому не
приймаються до уваги набагато більш істотні об'єктивні обставини, здатні значно
вплинути на фінансово-економічне становище НПЗ, а також загальну соціальну
обстановку, зокрема: вплив світової фінансово-економічної кризи; більш високі
ціни на сировину; відсутність доступного кредитування; територіальне
розташування українських виробників; перебої в поставках нафти на українські
НПЗ; застаріле обладнання українських НПЗ; низька якість продукції українських
НПЗ; низькі стандарти та нерозвинений асортимент продукції національних
товаровиробників; збільшення безробіття; падіння попиту в умовах кризи;
непродумана політика менеджменту НПЗ у напрямках: планування модернізації виробництва
та завчасного створення для цього необхідних фондів, удосконалення
маркентингової стратегії, оптимізації схем збуту (придбання додаткових
резервуарів і т.п.)). Відповідно до підпункту b) пункту 2 статті 4 Угоди про
захисні заходи (Додаток до Угоди про заснування Світової організації торгівлі
від 15.04.1994р.), у випадку, якщо крім збільшення імпорту галузі вітчизняного
виробництва одночасно заподіюють шкода інші фактори, - збільшення імпорту не
визначається як причина серйозної шкоди. Відповідно до пункту 1 статті 5
вищевказаної Угоди, член Світової організації торгівлі повинен застосовувати
захисні заходи лише якщо виникне потреба попередження або усунення серйозної
шкоди, а також для сприяння процесу перебудови галузі.

6. Національні інтереси

Відповідно до
ч. 1 ст. 17 Закону, застосування спеціальних заходів повинно ґрунтуватися на
оцінці всіх інтересів. При цьому спеціальні заходи не застосовуються, якщо
Міжвідомча комісія або Міністерство вирішить, що застосування таких заходів
суперечить національним інтересам. Як такі національні інтереси Закон, зокрема,
визначає інтереси національних товаровиробників, кінцевих споживачів, вплив
імпорту на зайнятість населення, інвестиції національного товаровиробника та
міжнародні економічні інтереси України.

Проведений
аналіз, а також використаний міжнародний досвід впровадження загороджувальних
мит дозволяє зробити висновок про те, що запропоновані заходи представляються
недоцільними: непрямі бар'єри для іноземних виробників не тільки не зможуть
стимулювати інвестиції в національне виробництво та розвиток технологій
України, але й призведуть до зростання внутрішніх цін, уповільнення розвитку
галузі, зростання інфляції і, отже, посилення соціальної напруженості.

В даній стадії
розвитку української економіки лише прямі методи стимулювання нафтопереробної
галузі України (держпідтримка інвестицій, податкові пільги, спеціальні
податкові режими, державні субсидії, зниження імпортних мит на ввезення
імпортного устаткування, присадок та ін.)
дозволять українським виробникам знизити собівартість, а також  збільшити конкурентоздатність і прибутковість
виробленої продукції, що незмінно призведе до створення нових робочих місць і
падіння соціальної напруженості в українському суспільстві.

Введення
загороджувальних заходів призведе до придушення конкуренції та посилення
монополізації на ринку  нафтопродуктів в
Україні, ліквідації стимулів для модернізації українських НПЗ, призведе до
дефіциту нафтопродуктів (українські НПЗ виявляться не в змозі повністю
задовольнити весь внутрішній попит на нафтопродукти), призведе до зростання цін
на нафтопродукти, відтоку іноземних інвестицій, вкрай негативно вплине на
інтереси українських споживачів (істотно погіршиться якість нафтопродуктів),
призведе до скорочення надходжень у державний бюджет України (у першу чергу від
акцизу та ПДВ), негативно вплине на зайнятість населення та викличе негативний
соціальний ефект, призведе до зростання негативного впливу на екологію,
прискорить інфляційні процеси в державі, в цілому негативно вплине на міжнародний
імідж України та істотно знизить рейтинги бізнес- та інвестпривабливості
України, а у випадку прийняття країнами відповідних заходів - істотно
постраждає платіжний баланс України.

Авторські права на дану статтю належать

Юридичній компанії  “Професійна Юридична Група”

Просимо звертати увагу на дати публікації: статті актуальні лише на дату розміщення і не коригуються із зміною законодавства.

За додатковою інформацією звертайтесь, будь-ласка, за наступними контактними реквізитами ЮК “Професійна Юридична Група”:

Тел.: +38 (044) 592-20-95

E-mail: office@pl-group.com.ua

Web-сайт: www.pl-group.com.ua

 


 

View Professional Legal Group's profile on LinkedIn

 

Проф Юр Группа в TwitterПроф Юр Группа в Live JournalПроф Юр Группа в ОдноклассникахПроф Юр Группа ВКонтакте