Профессиональная Юридическая Группа

Истина для всех открыта
Subscribe

Постанова апеляційної інстанції у справі про стягнення упущеної вигоди, шкоди діловій репутації, штрафних санкцій за участю юристів ЮК “Професійна Юридична Група”

December 27, 2010 By: Профессиональная Юридическая Группа Category: Судова та юридична практика

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м. Київ, провулок Рильський,8
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2008 р.
Справа №11/1
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий:
Коротун О.М. (доповідач)
суддів: Алданової CO.
Зубець Л.П. за участі секретаря - Царук І.О. у відкритому судовому засіданні в
приміщенні суду
розглянув апеляційну скаргуна рішеннявід

у справі
за позовом
до
про
Товариства з обмеженою відповідальністю „Будинок
Сувенірів"
господарського суду міста Києва
05.02.2008
№ 11/1 (суддя Євсіков О.О.)
Представництва Товариства з обмеженою
відповідальністю „ТНК смазочные материалы"
Товариства з обмеженою відповідальністю „Будинок
Сувенірів"
визнання договору розірваним та стягнення 271043,19
грн.
за участю представників:
позивача: Ящук Ю.Л. - представник за дов. № 10-1/12 від 10.12.2007;
відповідача: Русакова А.В. - представник за дов. б/н від 28.03.2008.
Суть рішення і скарги:
Представництво Товариства з обмеженою відповідальністю „ТНК смазочные материалы" (далі - позивач) у грудні 2007 року звернулося до господарського суду міста Києва з  позовом до  Товариства з обмеженою
відповідальністю   „Будинок   Сувенірів"   (далі   -   відповідач)  про визнання   договору № УЗ/046/07 від 20.09.2007 (далі - договір) розірваним та стягнення
271043,19 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.02.08р. задоволено частково: визнано договір № УЗ/046/07 від 20.09.2007 між   Представництвом   Товариства   з   обмеженою   відповідальністю
«ТНК смазочные материалы" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будинок Сувенірів" розірваним з 25.12.2007; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будинок Сувенірів" на користь Представництва Товариства з обмеженою відповідальністю „ТНК смазочные материалы" неустойку в розмірі 6138,00 грн., 3% річних в розмірі 504,49 грн., інфляційні нарахування в розмірі 4134,00 грн., суму прямих збитків у розмірі 1431,00 грн., упущену вигоду в розмірі 60266,70 грн., компенсацію шкоди в діловій репутації в розмірі 5000,00 грн. В решті позову відмовлено. Також з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будинок Сувенірів" було стягнуто 808,36 грн. судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що внаслідок прострочення та подальшого невиконання відповідачем зобов'язань за договором № УЗ/046/07 від 20.09.2007 позивач втратив інтерес до виконання вказаного зобов'язання, тому позовні вимоги щодо розірвання договору та відшкодування позивачу збитків та стягнення з відповідача штрафних санкцій задоволені частково.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати частково і прийняти нове в частині розміру коштів, які мають бути стягнуті з відповідача. Сторона не уточнила, яку саме суму вона вважає необгрунтовано стягнутою.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції при винесенні спірного рішення порушив норми матеріального права, а також висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи.
Апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо визнання договору розірваним з 25.12.2007 є необгрунтованим, оскільки відповідач повернув позивачу кошти 13.12.2007, а отже договір є розірваним з 24.12.2007. Також апелянт вважає, що висновок суду про відповідність чинному законодавству розрахунку позивача щодо розміру неустойки є неправомірним, оскільки, на думку апелянта, зважаючи на те, що відповідач 13.12.2007 повернув позивачу суму передоплати, то з дня пред'явлення претензії пройшло 33 календарні дні, а отже сума неустойки повинна складати 3069,00 грн. Крім того, апелянт вважає, що якщо відповідач сплачую позивачу неустойку в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно виготовленої продукції за кожен день прострочення, то це автоматично виключає право вимоги про стягнення додатково 3% річних від простроченої суми та індексу інфляції. Щодо стягнення з відповідача коштів за упущену вигоду, то, на думку апелянта, такий висновок суду першої інстанції є недоцільним, виходячи із загальних принципів підприємницької діяльності, оскільки у позивача була реальна можливість звернутись до інших постачальників аналогічної продукції для уникнення можливих збитків, чого позивач не зробив і, не маючи у себе фактично поставленої продукції, на свій власний ризик оголосили про початок промо-акції.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду
позивачу  було  відновлено  строк  подання  апеляційної скаги на апеляційну   скаргу  до   провадження.   Розгляд   скарги   було призначено на
13.05.2008 року.
В судовому засіданні 13.05.2008 р. представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2008 залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2008 р. на підставі ст. 77 ГПК України було відкладено розгляд апеляційної скарги до 27.05.2008 у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та зобов'язано апелянта вдруге виконати вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду за № 01-23/1/11 від 26.05.2008 розгляд даної апеляційної скарги у справі № 20/74 було доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Алданова CO., Зубець Л.П.
В судове засідання 27.05.2008 р. з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник відповідача просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2008 скасувати.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив суд рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2008 залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, Київський апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як правильно вказано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 20.09.2007 між Представництвом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТНК смазочные материалы" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будинок сувенірів" було укладено Договір № УЗ/046/07.
Відповідно до п. 3.1 Положення про Представництво товариства з обмеженою відповідальністю „ТНК смазочные материалы", затвердженого рішенням Загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „ТНК смазочные материалы", затвердженого Протоколом № 11 від 10.02.2005 (далі -положення), Представництво здійснює наступні функції Товариства на території України: представництво інтересів Товариства у відносинах з юридичними та фізичними особами, органами державної влади, місцевого самоврядування, а також судових органах на території України; захист інтересів Товариства, в тому числі як позивач, відповідач або третя особа в судах, господарських судах і третейських судах на території України; тощо.
Відповідно до п. 4.1 положення одноособовим органом управління представництва є директор.
Відповідно до п. 4.2 положення директор представляє товариство у відносинах з юридичними та фізичними особами на території України;   представляє  товариство   в   органах  державною та органами місцевого самоврядування, судових органах на території України тощо.
Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець зобов’язався за дорученням замовника виконувати роботи по виготовленню рекламної та сувенірної   продукції,   а   замовник   (позивач)   -   приймати   та   оплачувати продукцію відповідно до умов договору.
Згідно з пунктом 2.1. договору найменування, кількість, кольорова гама, розміри, якісні характеристики продукції, вартість, строки виконання та інші умови визначаються в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною.
У зв'язку з цим між позивачем та відповідачем одночасно з підписанням договору 20.09.2007 було підписано Додаток № 1 до Договору від 20.09.2007 №УЗ/046/07 (далі - додаток № 1).
Пунктом 1 вищезгаданого додатку № 1 встановлено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання розробити та виготовити термоси металеві з двома кружками в кількості 1500 штук на загальну суму 93000,00 грн.
Відповідно до пункту 2 додатка № 1 оплата робіт виконавця здійснюється в два етапи: 1) 50% вартості продукції сплачуються в порядку передоплати протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку виконавцем; 2) решта 50% сплачуються замовником після підписання сторонами Акта виконаних робіт.
На виконання вищевказаного положення пункту 2.1 додатку № 1 позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 180/1 від 20.09.2007 перерахував платіжним дорученням № 1205 від 20.09.2007 на користь відповідача 50% вартості продукції, що склало 46500,00 грн.
Згідно з пунктом 3 додатку № 1 до договору максимальний строк виготовлення продукції, вказаної в пункті 1 цього додатку, складає 20 (двадцять) календарних днів з моменту підписання сторонами даного додатку.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був виготовити замовлену згідно додатку № 1 продукцію до 10.10.2007 включно.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 09.11.2007 було направлено відповідачеві претензію за вих. № 499 з розрахунком. Окрім того, позивач неодноразово звертався до відповідача з використанням засобів електронного поштового зв'язку з вимогою виконати зобов'язання за договором, що підтверджується копіями роздруківок електронних поштових листів.
Як вірно встановив суд першої інстанції, у відповідь відповідач неодноразово надсилав повідомлення з обіцянками поставити продукцію найближчим часом, навіть того ж дня, чим умисно, вводив позивача в оману з метою відстрочення виконання ним зобов'язання за договором.
Зважаючи на вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта щодо того, що у позивача була реальна можливість звернутися до інших постачальників аналогічної продукції для уникнення можливих збитків, як необгрунтовані.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 04.12.2007 направив на адресу відповідача вимогу про одностороннє припинення сплаченої суми  передоплати в розмірі  46500,00  листом вих. № 509 від 04.12.2007.
Відповідач отримав вищевказаний лист 04.12.2007, що підтверджується повідомленням про вручення кур'єрського відправлення №621434.
Лише 13.12.2007 відповідач повернув позивачу на його вимогу внесену за договором суму передоплати в розмірі 46500,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 13.12.2007.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності і а справедливості.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що відповідач порушив умови договору, а також вимоги ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, відповідно яких зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексу, інших актів законодавства.
Згідно з пунктом 1.2. договору роботи вважаються виконаними належним
чином після підписання сторонами Акта виконаних робіт. Акт виконаних робіт
сторонами підписано не було.
Відповідно   до   пункту   5.1.   договору   у   випадку невиготовлення продукції виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно виготовленої продукції за кожен день прострочення.
Київський апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта щодо того, що розмір неустойки, стягнутої з відповідача судом першої інстанції, є неправомірним виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Як вбачається з п. З додатку № 1 від 20.09.2007 до договору № УЗ/046/07 від 20.09.2007, максимальний строк виготовлення продукції становить 20 календарних днів з моменту підписання цього додатку. Отже, датою порушення відповідачем зобов'язання по договору є 11.10.2007.
Як вбачається з п. 5.4 договору, обов'язок сплати штрафних санкцій виникає у сторони-боржника з моменту отримання претензії від сторони-кредитора з вказівкою обґрунтованих вимог, оформлених в письмовому вигляді і підписаних уповноваженою особою. Строк сплати штрафних санкцій вказується в претензії.
Як вбачається з претензії № 1/УЗ/046/07 (вих. № 499 від 09.11.2007), станом на 09.11.2007 розмір неустойки становив 2790,00 грн. Строк сплати штрафних санкцій - три календарні дні з моменту отримання претензії.
Отже, датою нарахування штрафних санкцій, а саме неустойки, є 11.10.2007, а датою, з якої виникає обов'язок сплати штрафних санкцій, є 09.11.2007.
Таким чином, неустойка за договором станом на 12.12.2007 відповідно до розрахунку позивача складає 6138,00 грн.
Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний розрахунок, перевірений судом, відповідає умовам договору та ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Відповідно до ст. 612 ЦК України та ст. 220 ГК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його в строк, встановлений Договором.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Як вірно встановив суд першої інстанції, за період з 11.10.2007 по 12.12.2007 три відсотки річних відповідно складають 504,49 грн., інфляційні нарахування за період з 11.10.2007 по 30.11.2007 - складають 4134,00 грн. Зважаючи на вищевикладене, Київський апеляційний відхиляє доводи апелянта щодо того, що сплата неустойки виключає право вимоги про стягнення додатково 3% річних суми та урахування індексу інфляції, як такі, що не відповідають законодавству.
Матеріали справи також свідчать, що позивач через невиконання договірних зобов'язань відповідачем недоотримав значну частину прибутку, отримання якого було безпосередньо пов'язане з поставкою відповідачем продукції за договором.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2007 позивачем було направлено електронні листи всім дистриб'юторам Представництва ТОВ „ТНК смазочные материалы" в Україні з оголошенням про початок проведення нової промо-акції, метою якої було додатково спонукати споживача до придбання нового продукту торгової марки „ТНК" - моторної оливи „ТНК Revolux". Зміст акції полягав у наданні кожному покупцеві 20-літрової каністри моторної оливи серії „ТНК Revolux" у подарунок дорожнього термосу. Даною акцією фактично повинно було відбутись виведення моторної оливи серії „ТНК Revolux" на роздрібний ринок України.
Аналогічні листи-оголошення про початок акції в паперовій формі з підписом керівника позивача та печаткою позивача були надані кожному дистриб'ютору Представництва ТОВ „ТНК смазочные материалы" (ТОВ „Мобіл-Експрес", ТОВ „Компанія мастильних матеріалів „ДІОЛ", Корпорація „ОСКАР"), про що свідчать копії відповідних листів Представництва з відмітками про отримання їх дистриб'юторами.
Для забезпечення якнайширшого інформування споживачів про проведення акції та її умови позивачем було замовлено у Товариства з обмеженою відповідальністю „АИР-Полиграф" виготовлення плакатів „Revolux" з зображенням термоса та короткої інформації про акцію (оригінал плаката у справі). З цією метою позивач та ТОВ „АИР-Полиграф" підписали Додаток № 8 від 12.10.2007 до Договору №УЗ/009/07 від 23.03.2007 (копії договору та додатку у справі). Позивачем платіжним дорученням № 1301 від 24.10.2007 здійснена оплата робіт ТОВ „АИР-Полиграф" з виготовлення плакатів в сумі 1431,00 грн.
Таким чином, розмір прямих збитків (витрати на придбання рекламних плакатів для акції), завданих позивачу, складає 1431,00 грн.
Вищезгадані плакати в великій кількості були надані дистриб'юторам для розміщення в рамках проведення акції і були розміщені на об'єктах роздрібної реалізації моторних олив, що підтверджується відповідними фотографіями. Широка реклама промо-акції з термосами була також проведена дистриб'юторами в засобах масової інформації (про що, зокрема, свідчать листи дистриб'юторів).
Однак подарунковими термосами, які повинні були надаватись споживачам при придбанні моторних олив „ТНК Revolux" в рамках проведення промо-акції, позивач забезпечити дистриб'юторів так і не зміг через їх невиготовлення у встановлені строки відповідачем. Відповідач майже щодня надсилав на адресу позивача листи про намір поставити прострочену продукцію, з огляду на що позивач був переконаний в можливості продовження поширення інформації про акцію, оскільки необхідні подарункові термоси, за твердженням відповідача, повинні були бути поставлені „з дня на день". В окремих повідомленнях вказувались точні години поставки продукції.
Таким чином, в роздрібних магазинах та інших об'єктах торгівлі дистриб'юторів позивача фактично була широко розрекламована та оголошена промо-акція, реалізація якої безпосередньо залежала від виконання відповідачем зобов'язання за договором та додатком № 1 щодо поставки на користь позивача подарункових термосів.
Позивач через непроведения акції не зміг реалізувати запланований на реалізацію в умовах акції обсяг продукції, а саме - 1500 каністр моторної оливи „ТНК Revolux". Намір позивача реалізувати 1500 каністр нового мастила, об'ємом 20 літрів кожна, підтверджується Прогнозним планом щодо реалізації моторних олив „ТНК" в рамках проведення промо-акції „Термос у подарунок" (копія у справі), а також кількістю термосів (1500 штук), замовленою позивачем для надання в якості подарунків в рамках проведення промо-акції, що підтверджується пунктом 1 Додатку № 1 від 20.09.2007 до договору, копія якого у справі. Неотриманий від реалізації дохід (маржа) складає, відповідно до розрахунку, перевіреного судом, суму в розмірі 60266,70 грн. При розрахунку неотриманого доходу позивачем взято за основу розмір маржі моторної оливи ТНК „Revolux" D2 10W-40, об'ємом 20 літрів, що затверджено Головою Представництва ТОВ „ТНК смазочные материалы" 03.09.2007 (копія документа з розмірами маржі у справі).
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, упущену вигоду внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором позивач оцінив в 60266,70 грн.
Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 22 ЦК України, збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Необхідно довести, що протиправна поведінка чи бездіяльність іншої сторони є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої сторони, - наслідком такої протиправної поведінки (аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 30.05.2006 р. по справі № 42/266-6/492).
Господарським судом міста Києва був встановлений причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою Товариства з обмеженою відповідальністю „Будинок сувенірів" та збитками Представництва товариства з обмеженою відповідальністю „ТНК смазочные материалы".
Крім того, невиконання відповідачем умов договору завдало шкоди діловій репутації позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтував розмір щкоди,
завданій його діловій репутації, в сумі 198569,00 грн.
Так, проведення промо-акції з подарунковими термосами було розрекламоване серед невизначеного кола осіб. В той же час, невиконання умов акції при придбанні моторних олив «ТНК Revolux»спричинило масове незадоволення з боку покупців. Оскільки «ТНК»є досить відомим міжнародним брендом як на території України, так і в інших країнах (зокрема, в усьому СНД), що має високий ступінь довіри з боку контрагентів, невиконання Представництвом ТОВ „ТНК смазочные материалы" умов задекларованої акції стало суцільною несподіванкою для дистриб'юторів та інших контрагентів позивача. Внаслідок цього позивачем було отримано кілька листів від дистриб'юторів з вимогою надати термоси для виконання умов акції (копії листів у справі). Так, зокрема, в своєму листі вих. № 69 від 05.11.2007 (копія листа у справі) ТОВ „Мобіл-Експрес" наводить інформацію про проведену підготовчу роботу для проведення промо-акції, а також занепокоєння з приводу відсутності акційних подарункових термосів для цієї акції, попереджають про підрив довіри з боку керівників та продавців автомагазинів, покупців до самої компанії ТОВ „Мобіл-Експрес" як дистриб'ютора позивача, так і до Представництва ТОВ „ТНК смазочные материалы".
ТОВ „Компанія мастильних матеріалів „ДІОЛ" у своєму листі вих. № 106/11-07 від 19.11.2007 та ТОВ „ДАЛІ" в листі вих. № 179 від 22.11.07 не лише акцентують увагу на підриві довіри до торгової марки „ТНК" в цілому, але й зазначають прогнозовані збитки для них як дистриб'юторів „ТНК" через непроведения акції у відповідності до оголошених умов.
Кілька листів-скарг (вих. № ИК-4403-03/07 від 19.11.07 та б/н від 26.11.07) було отримано позивачем від ТОВ „Укрзапчастина". В даних листах йдеться про широкі інформативні заходи по проведенню промо-акції та численні незадоволення з боку покупців, іноді навіть підозри, звинувачення та погрози в адресу продавців, а також про можливість застосування штрафних санкцій до позивача в разі невирішення питання з поставкою обіцяних подарункових термосів для промо-акції, про імовірні скарги на адресу органів у справах захисту прав споживачів.
Суми завданої позивачу шкоди наведено також в Службовій записці № 281 від 10.12.2007 Голови Представництва ТОВ „ТНК смазочные материалы" в Україні Зимовця Р.В. до Генерального директора ТОВ „ТНК смазочные материалы".
Таким чином, на думку позивача, його діловій репутації завдано значної шкоди, яку позивач оцінив у 198569,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого  самоврядування,  фізичної  або юридичної особи,  яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної  особи  внаслідок  дії  джерела  підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження,     незаконного притягнення  до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного  заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення  у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі,    гідності,    а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.2001, визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (п. 3).
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується (п. 4).
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5).
Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду міста Києва, що всупереч наведеному, позивач, стверджуючи про те, що відповідач завдав шкоди його діловій репутації у розмірі 198569,00 грн., не обґрунтував її розмір належними та допустимими
доказами.
При цьому судом першої інстанції встановлено наявність обставин, що свідчать про факт завдання шкоди діловій репутації позивача. Однак, враховуючи те, що позивачем не обґрунтовано заявленого розміру втрат немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням його ділової репутації, а також вчиненням дій, спрямованих на зниженню підрив довіри до діяльності суб'єкта господарювання, не визначено з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповіча шкоди діловій репутації позивача у розумному та справедливому на думку суду першої інстанції розмірі складає - 5000,00 грн.
Як зазначалось вище, відповідно до ст. 612 ЦК України та ст. 220 ГК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 320 ГК України, ст. 849 ЦК України замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим.
Непоставка відповідачем замовленої позивачем продукції у встановлений строк є істотним порушенням умов договору, оскільки прямо стосується предмету договору. Крім того, інтерес позивача до продукції відповідача в даний момент втрачено через закінчення строків та зрив акції, задля якої спеціально було замовлено продукцію у відповідача.
Відповідно до п. З ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога позивача щодо розірвання договору є обґрунтованою. Відповідач, який 13.12.2007 повернув позивачу на його вимогу внесену за договором суму передплати в розмірі 46500,00 грн., фактично підтвердив розірвання договору.
Зважаючи на вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта щодо того, що договір є розірваним з 24.12.2007, як необгрунтовані.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
За таких обставин, господарський суд міста Києва дійшов правомірного висновку, з яким погоджується Київський апеляційний господарський суд, що позивач не довів усіх обставин, на які він посилається в позовній заяві, як на підстави позовних вимог, зокрема в частині розміру шкоди діловій репутації, а тому позовній вимоги задоволені судом першої інстанції частково.
За таких обставин колегія суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2008 у справі № 11/1 слід залишити без змін, оскільки підстав для його скасування, передбачених ст. 104 ГПК України, не вбачається, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта, який просив скасувати рішення суду першої інстанції повністю, у зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будинок сувенірів» у задоволенні апеляційної скарги.
Рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2008р. у справі №11/1 залишити без змін.
Матеріали справи №11/1 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя:                                                            Коротун О.М.
Судді:                                                                                  Алданова С.О.
Зубець Л.П.

За додатковою інформацією звертайтесь, будь-ласка, за наступними контактними реквізитами ЮК “Професійна Юридична Група”:

Тел.: +38 (044) 592-20-95

E-mail: office@pl-group.com.ua

Web-сайт: www.pl-group.com.ua

 


 

View Professional Legal Group's profile on LinkedIn

 

Проф Юр Группа в TwitterПроф Юр Группа в Live JournalПроф Юр Группа в ОдноклассникахПроф Юр Группа ВКонтакте

1 Comments to “Постанова апеляційної інстанції у справі про стягнення упущеної вигоди, шкоди діловій репутації, штрафних санкцій за участю юристів ЮК “Професійна Юридична Група””


  1. Great stuff, you hleepd me out so much!

    1


Leave a Reply

You must be logged in to post a comment.