Профессиональная Юридическая Группа

Истина для всех открыта
Subscribe

Позовна заява про визнання протиправним та скасування рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 24.05.2013р. №АД-293/2013/4423-06 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15 л походженням з Російської Федерації»

August 11, 2013 By: Профессиональная Юридическая Группа Category: Pratique judiciaires et juridique

Вих.№______
від ________

Позивач:

Представник позивача:

Відповідач:

Третя особа без самостійних вимог
на стороні відповідача:

Окружний адміністративний суд міста Києва
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1

Відкрите акціонерне товариство «____________________»
Скорочена назва згідно установчих та реєстраційних документів: ВАТ «______»
Російська Федерація, _______________, м.______________, вул. _______________
Основний державний реєстраційний номер (ОДРН): _____________________
ІПН: __________________
Тел.: +7 (____) _______________
Факс: +7 (____) __________________
Адреса електронної пошти: _______________
Адреса електронної веб-сторінки: ___________

___________________
___, м. Київ, вул. _________________
Ідентифікаційний номер ______________
Тел.: +38 (044) ______________
Тел. моб.: +38 (___) _____________
Адреса електронної пошти: _____________________

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі
01008, Україна, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2
Тел. +38 (044) 253-93-94
Факс: +38 (044) 226-31-81
Адреса електронної пошти: meconomy@me.gov.ua

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
01008, Україна, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2
Код ЄДРПОУ 37508596
Тел. +38 (044) 253-93-94
Факс: +38 (044) 226-31-81
Адреса електронної пошти: meconomy@me.gov.ua
Адреса електронної веб-сторінки: www.me.gov.ua

Позовна заява
про визнання протиправним та скасування рішення
Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 24.05.2013р. №АД-293/2013/4423-06 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15 л походженням
з Російської Федерації»

24 травня 2013р. Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення №АД-293/2013/4423-06 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15 л походженням з Російської Федерації» (далі – Рішення, копія додається).
Про прийняття вищевказаного рішення позивач дізнався лише 30 липня 2013р. з факсового листа Товариства з обмеженою відповідальністю «____________» вих. №29/07 від 29.07.2013р. (копія додається).
Ні про прийняття даного рішення, ні про проведення процедури антидемпінгового розслідування позивач раніше не був повідомлений та не знав, у зв’язку з чим не мав змоги зареєструватись в якості заінтересованої сторони та надати свої аргументи, коментарі, заяви, пояснення в ході розслідування. При цьому позивач є резидентом Російської Федерації, є територіально віддаленим від місця ініціювання та проведення спеціального розслідування, у зв’язку з чим не мав змоги оперативно відслідковувати оголошення, що публікуються в українських засобах масової інформації, не володів українською мовою та нюансами законодавства України стосовно процедури участі в антидемпінгових розслідуваннях та порядку оскаржень прийнятих рішень.
Позивач є виробником скляної продукції (зокрема, скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15л, що є об’єктом застосування антидемпінгового мита згідно оскаржуваного Рішення), що підтверджується, зокрема, Статутом позивача (копія додається), випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (копія додається), довідкою з органів статистики з розшифровкою видів діяльності (копія додається), ліцензіями на здійснення діяльності з виробництва медичної техніки (копії додаються).
Разом з тим, позивач з 2007 року до теперішнього часу є імпортером скляної тари медичного призначення (в тому числі місткістю до 0,15л) в Україну; факт систематичного імпорту ним даної продукції в Україну підтверджується, зокрема:
- Договором №____ від ____ поставки товару на користь ТОВ «____» Україна, додатковими угодами, додатками, специфікаціями, протоколами погодження цін до нього, деклараціями на товар (копії додаються);
- Договором №____від ____поставки товару на користь ТОВ «____» Україна, додатковими угодами, додатками, специфікаціями до нього, деклараціями на товар (копії додаються);
- Договором №____від ____поставки товару на користь ____ «____» Україна, додатковими угодами, додатками, специфікаціями, протоколами погодження цін до нього, деклараціями на товар (копії додаються);
- Договором №____від ____поставки товару на користь Компанії «____» (вантажоотримувач – ТОВ «____» Україна), додатковими угодами, додатками, специфікаціями, деклараціями на товар (копії додаються);
- Договором №____від ____поставки товару на користь ____ «____» Україна, додатковими угодами, додатками, специфікаціями, протоколами погодження цін до нього, деклараціями на товар (копії додаються).
Згідно з пунктом 21 статті 1 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22.12.1998р. №330-XIV (далі – Закон), заінтересованими сторонами можуть бути, зокрема, іноземний виробник, експортер або імпортер товару, що є об'єктом розслідування.
У зв’язку з викладеним, прийняте Рішення безпосередньо впливає на права та інтереси позивача як виробника та експортера з РФ на територію України скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15л.
Позивач вважає оскаржуване Рішення протиправним та дискримінаційним по відношенню до позивача як експортера скляної тари медичного призначення з РФ в Україну у зв’язку з наступним.
Рішенням Комісії, зокрема, передбачено:
1. Застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15 л походженням з Російської Федерації, що виробляється зі скла марок ОС та ОС-1 світлозахисного з рівномірним забарвленням та класифікується згідно з УКТЗЕД за кодами 7010 90 71 10 та 7010 90 79 00;
2. Припинення антидемпінгового розслідування без застосування остаточних антидемпінгових заходів стосовно експортера-виробника ТОВ "Острів Джус", розташованого за адресою: Російська Федерація, 432026, Ульянівська обл., м. Ульянівськ, вул. Жовтнева, буд. 22 Д.
3. Встановлено, що:
3.1. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються з моменту набрання чинності рішенням.
3.2. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п'ять років.
3.3. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, зазначеного в рішенні.
3.4. Розмір ставки остаточного антидемпінгового мита на імпорт в Україну товару, зазначеного в рішенні, становить для:
експортера-виробника ВАТ "Березицький скляний завод", розташованого за адресою: Російська Федерація, 249730, Калузька область, Козельський район, с. Березицький скляний завод, вул. Куйбишева, 1, - 13,08 відсотка;
інших експортерів - 27,99 відсотка.

Таким чином, Рішенням встановлено ставки антидемпінгового мита на імпорт в Україну скляної тари медичного приначення місткістю до 0,15л по відношенню до всіх експортерів з РФ – у розмірі 27,99 відсотка, по відношенню до одного експортера з РФ ВАТ "Березицький скляний завод" – 13,08 відсотка. При цьому по відношенню лише до одиного експортера з РФ – ТОВ «Острів Джус» антидемпінгове розслідування припинено взагалі без застосування остаточних антидемпінгових заходів. Тобто при імпорті даним суб’єктом вказаного в Рішенні товару на територію України антидемпінгове мито ним не сплачуєть взагалі.
Вищевказане свідчить про відверто дискримінаційний підхід при винесенні рішення по відношенню до всіх інших виробників-експортерів товарів з РФ, окрім ТОВ «Острів Джус».
Разом з тим, акцентуємо увагу на тому, що ціни на продукцію позивача є на порядок нижчими ніж ціни на аналогічну продукцію ТОВ «Острів Джус», звільненого Рішенням від сплати антидемніпгового мита.
Так, виходячи з прайс-листа позивача – ВАТ «____» (копія додається), та прайс-листа ТОВ «Острів Джус» (копія додається), ціни на продукцію можна привести у вигляді наступної порівняльної таблиці (ціни вказані за 1000 штук на аналогічну продукцію):
Вартість продукції
ВАТ «____» Вартість продукції
ТОВ «Острів Джус»
Найменування продукції Вартість, руб.
(з ПДВ) Найменування продукції Вартість, руб.
(з ПДВ)
ФСвг-100-ОС-1 ФВ-100-28 1 500,00
ФВ-100-20-ОС-1 ФВ-100-20 1 474,00
ФВ-50-20-ОС-1 ФВ-50-20 927,00
ФВ-30-20-ОС-1 ФВ-30-20 927,00
ФК-1-25-16-ОС-1 ФК1-25-16 815,00
ФВ-10-ОС-1 (йод) ФК-10-11,5 710,00
Вищевказані прайс-листи є у вільному доступі на веб-сторінках як позивача (____), так і ТОВ «Острів Джус» (http://biomed-samara.ru/products/price.php ).
Інформація про суттєву різницю в цінах міститься також в листі Товариства з обмеженою відповідальністю «____» вих. №29/07 від 29.07.2013р. (копія додається), отриманому позивачем 30.07.2013р. (копія додається).

Разом з цим, позивач не має змоги проаналізувати детальні аргументи, якими керувалася Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі при прийнятті оскаржуваного Рішення, оскільки дана інформація надається лише заінтересованим сторонам антидемпінгового розслідування, а позивач не був зареєстрований заінтересованою стороною з причини незнання про факт ініціювання та проведення спеціального розслідування. У зв'язку з цим позивач вважає за необхідне просити суд витребувати від Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі матеріали антидемпінгового розслідування, за результатами якого було прийнято оскаржуване Рішення.
На переконання позивача, Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі неналежним чином проаналізовано обсяги та ціни скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15л, що поставляється в Україну експортерами-нерезидентами України, внаслідок чого прийнято рішення, яке не базується на фактичних обставинах. Зокрема, не враховано істотно нижчі по всіх позиціях (а по деяких – майже в два рази) на продукцію, що поставляється виробником – ТОВ «Острів Джус», звільненим Рішенням від сплати антидемпінгового мита. При цьому по відношенню до продукції, що поставляється позивачем – ВАТ «____», Рішенням застосовано загальну ставку в розмірі 27,99%.
Таким чином, має місце фактично застосування індивідуальної нульової ставки антидемпінгового мита для єдиного імпортера продукції в Україні на фоні встановлення суттєвих ставок антидемпінгового мита для всіх інших імпортерів продукції в Україну. На думку позивача, це не відповідає інтересам в тоому числі і українського національного товаровиробника та сприяє зростанню обсягів імпорту в Україну скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15л походженням з РФ, по-перше, за демпінговими цінами, а по-друге, - монопольно єдиним постачальником даної продукції з РФ (поставка аналогічної продукції іншими виробниками-експортерами з РФ в умовах застосування до них антидемпінгового мита є нерентабельною, дана продукція в результаті дії оскаржуваного Рішення стала неконкуретоспроможною на ринку України).
В оскаржуваному Рішенні не наведено належної мотивації його прийняття.
Відповідно до статті 9 Закону, з метою визначення демпінгової маржі здійснюється порівняння між нормальною вартістю, визначеною відповідно до статті 7 цього Закону, та експортною ціною, визначеною відповідно до статті 8 цього Закону. Таке порівняння здійснюється на основі однакових базисних умов поставки (як правило, франко-завод) щодо продажу, здійсненого за найближчою датою, стосовно якої є
відповідна інформація. Базисні умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "Інкотермс". При цьому здійснюється необхідне коригування з відповідним урахуванням величин різниць, які впливають на порівнянність цін, тобто різниць, обчислених під час коригування факторів, зазначених у пунктах 1-11 частини четвертої цієї статті. З огляду на суттєву різницю в цінах на продукцію позивача та ТОВ «Острів Джус», - позивач переконаний в недотриманні Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі положень Закону, що визначають порядок визначення демпінгової маржі.
Відповідач, всупереч статті 16 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», неправомірно встановив лише двом з майбутніх можливимх імпортерів (ВАТ "Березицький скляний завод" та ТОВ «Острів Джус») переваги на товарному ринку України перед іншими діючими або майбутніми імпортерами у вигляді можливості ввозу товару походженням з Російської Федерації на територію України за вдвічі зменшеною ставкою (для ВАТ "Березицький скляний завод") та за нульовою ставкою (для ТОВ «Острів Джус») антидемпінгового мита.
В пункті 16 частини 1 статті 1 Закону дається визначення національного товаровиробника: національний товаровиробник - сукупність виробників подібного товару або тих із них, сукупне виробництво яких становить основну частину всього обсягу виробництва в країні імпорту цього товару. Особливості визначення національного товаровиробника встановлюються у статті 11 та частині 6 статті 12 цього Закону. Виходячи з тексту Рішення, позивач не в змозі проаналізувати, чи були надані в ході антидемпінгового розслідування належні та достатні докази того, що дійсно було визначено хто є національним товаровиробником, що таке визначення відповідає пункту 16 частини 1 статті 1 Закону, і що є належні докази, які підтверджують їх сукупний обсяг виробництва з урахуванням ст.ст. 11-12 Закону, однак, на переконання позивача, такий аналіз є необхідним для визначення правомірності та обгрунтованості Рішення.
Стаття 10 Закону визначає порядок розрахунку та визначення шкоди національному товаровиробнику та форми такої шкоди. Частина 3 даної статті щодо обсягу демпінгового імпорту, зокрема, зобов¬’язує розглянути, чи мало місце значне зростання демпінгового імпорту чи то в абсолютних показниках, чи відносно виробництва або споживання відповідних товарів в країні імпорту. Вивчення впливу демпінгового імпорту на національного товаровиробника включає оцінку всіх економічних факторів та показників, що стосуються становища національного товаровиробника, в тому числі того факту, що національний товаровиробник ще перебуває в стадії відновлення від наслідків минулого демпінгу або субсидування, величини фактичної демпінгової маржі, фактичного і
потенційного зниження обсягів продажу, прибутків виробництва продукції, частки на ринку, продуктивності, прибутку від інвестицій, використання потужностей; факторів, що впливають на ціни національного товаровиробника; фактичного та потенційного негативного впливу на рух готівки, матеріально-виробничі запаси, зайнятість, заробітну плату, економічне зростання, здатність збільшувати капітал або інвестиції. Цей перелік не є вичерпним, і один або кілька цих факторів не можуть самі по собі обов'язково мати вирішальне значення для прийняття рішення. На переконання позивача, відповідачем не було враховано всі вищевикладені фактори, які впливають на прийняття Рішення.
Згідно частини 6 статті 10 Закону, заподіяння демпінговим імпортом шкоди доводиться у процесі розгляду відповідними доказами. При цьому необхідно довести, що обсяги та (або) рівні цін спричиняють для національного товаровиробника настання наслідку, передбаченого частиною 5 цієї ж статті, і цей наслідок є істотним. Доведення причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим імпортом та шкодою, заподіяною національному товаровиробнику, грунтується на дослідженні всіх доказів стосовно предмета розслідування (частина 6 статті 10 Закону).
Причинно-наслідковий зв’язок, на думку позивача, також не був встановлений відповідачем при винесенні Рішення.
Відповідно до частини 11 статті 10 Закону, при винесенні висновку про те, що подальший демпінговий імпорт у країну імпорту з країни експорту (країн експорту) є неминучим та заподіюватиме істотну шкоду, якщо не буде застосовано заходів для запобігання цьому, всі фактори, зазначені у частині десятій цієї статті, повинні розглядатися сукупно.
Частина 6 статті 16 Закону встановлює, що остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов'язання.
Частиною 7 статті 16 Закону передбачено застосування індивідуальної ставки антидемпінгового мита при безпосередньому імпорті в країну імпорту товару експортерами або виробниками, щодо імпорту яких застосовуються вибіркові методи антидемпінгового розслідування відповідно до статті 30 цього Закону.
Однак в оскаржуваному Рішенні не зазначено будь-яких обставин, які свідчили б, що у період, визначений для дослідження демпінгу, ТОВ «Острів Джус» та ВАТ «Березицький скляний завод» були імпортерами відповідного товару, приймали участь у антидемпінговому розслідуванні та щодо них застосовувались вибіркові методи антидемпінгового розслідування, не обгрунтовано підстав надання у зв'язку з цим останнім переваг перед іншими експортерами на товарному ринку України в майбутньому.

Оскаржуване Рішення надає безпідставні переваги імпортеру продукції з тієї ж самої країни, що й позивач – РФ, що має ознаки не лише дискримінації по відношенню до інших імпортерів аналогічної продукції з РФ, але й фактично надає єдиному імпортеру з РФ – ТОВ «Острів Джус» істотні переваги щодо поставок в Україну скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15л. З урахуванням того, що ціни на продукцію ТОВ «Острів Джус» є найнижчими серед усіх інших виробників аналогічної продукції в РФ, - звільнення ТОВ «Острів Джус» від антидемпінгового мита та одночасне встановлення вдвічі зниженої ставки антидемпінгового мита для ВАТ «Березицький скляний завод» і загальної ставки антидемпінгового мита в розмірі 27,99% для позивача та всіх інших інших імпортерів даної продукції з РФ кардинально посилює вищевказану різницю в цінах, не даючи позивачу та іншим виробникам аналогічної продукції можливості конкурувати з ТОВ «Острів Джус» в поставках продукції в Україну.
У зв’язку з вищевказаним, оскаржуване Рішення вже сьогодні перетворило ТОВ «Острів Джус» фактично на монополіста по поставках скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15л з РФ в Україну.
В таких умовах, на переконання позивача, завдається шкода й інтересам України, оскільки фактично придушується конкуренція, а по суті дискримінаційні переваги в умовах поставки продукції з РФ можуть призвести до погіршення якості продукції, непердбачуваних збоїв у поставках продукції (наприклад, в разі непередбачуваних ситуацій на виробництві єдиного постачальника), зловживань дискримінаційними перевагами з боку постачальника (можливого нав’язування невигідних для українських підприємств умов поставок та ін.). З урахуванням специфіки товару (скляна тара медичного призначення), - вищевказані дискримінаційні переваги, в разі набуття ними всеукраїнського масштабу, можуть завдати шкоди медичній галузі України в цілому та спричинити залежність цілої життєво важливої галузі української економіки по ряду товарів від єдиного постачальника цих товарів з іноземної країни.
Окремо звертаємо увагу на те, що внаслідок прийняття оскаржуваного рішення завдається шкода і кінцевим споживачам продукції. Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на вибір продукції. В умовах неможливості поставок продукції на територію України іншими виробниками даної продукції, окрім ТОВ «Острів Джус», з причин неконкурентоспроможності на нерентабельності таких поставок у зв’язку з застосуванням до них антидемпінгового мита, - право споживачів на вибір продукції істотно обмежується.
Відповідно до ст.6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлений Конституцією межах і відповідно до законів України. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон визначає механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань. Регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів.
Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі є органом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів. Тобто Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі є суб’єктом владних повноважень.
Тобто, частина 3 статті 28 Закону передбачає виключний перелік умов, за наявності яких в сукупності Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі має право прийняти відповідне рішення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005р. №2747-IV (далі – КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В оскаржуваному Рішенні зазначено, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України звіт, матеріали та висновки про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15 л походженням з Російської Федерації та за результатами розгляду:
зробила позитивний висновок стосовно наявності факту демпінгового імпорту в Україну скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15 л походженням з Російської Федерації для експортера-виробника ВАТ "Березицький скляний завод" та інших експортерів;
зробила негативний висновок стосовно наявності факту демпінгового імпорту в Україну скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15 л походженням з Російської Федерації для експортера-виробника ТОВ "Острів Джус";
зробила позитивний висновок щодо обґрунтованості методу, на підставі якого було визначено демпінгову маржу;
зробила позитивний висновок щодо заподіяння істотної шкоди національному товаровиробникові, оскільки демпінговий імпорт в Україну скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15 л походженням з Російської Федерації здійснювався за цінами, що були нижчими як за ціни продажу товару національного товаровиробника на внутрішньому ринку України, так і за його собівартість, що призвело до неможливості підняття цін національного товаровиробника на рівень, необхідний для прибуткової діяльності, і як результат його ціни стали нерентабельними; російські виробники скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15 л мають достатній потенціал для збільшення обсягів експорту в Україну;
визначила, що національні інтереси України потребують застосування остаточних антидемпінгових заходів.
Виходячи зположень частини 2 статті 71 КАС України, відповідач зобов’язаний надати конкретні документальні докази, що підтверджують вищевказані висновки. Зокрема, відповідач зобов’язаний надати докази наявності факту заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику з урахуванням факторів, визначених у ст. 10 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту».
Крім того, на переконання позивача, відповідач зобов’язаний довести факт демпінгового імпорту в Україну товару та факт зростання імпорту в Україну взагалі; існування причинно-наслідкового зв'язку між фактом демпінгового імпорту в Україну та шкодою національному товаровиробникові; відповідність національним інтересам України застосування остаточних антидемпінгових заходів.
Приписи частини 6 статті 5 Закону передбачають, що на засіданнях Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі приймаються рішення про порушення антидемпінгового розслідування; про позитивні або негативні висновки стосовно наявності демпінгу та методи, що дають можливість визначити демпінгову маржу; про позитивні або негативні висновки щодо наявності шкоди та її розмір; щодо визначення причинно-наслідкового зв’язку між демпінговим імпортом та шкодою; про застосування антидемпінгових заходів; з інших питань в межах повноважень, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 16 Закону, за пропозицією Міністерства Комісія приймає рішення про запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита та встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, який не повинен перевищувати величину демпінгової маржі, розрахованої відповідно до цього Закону, та може бути меншим за величину цієї маржі, якщо такий розмір ставки є достатнім для запобігання шкоді, що заподіюється національному товаровиробнику.
Таким чином, в ході антидемпінгового розслідування збираються всі фактичні дані про нормальну вартість та експортну ціну товару, який є об’єктом розслідування, розраховується демпінгова маржа та визначається антидемпінгове мито.
Нормальна вартість – це еквівалент ціни товару на внутрішньому ринку (п. 17 ч. 1 ст.1 Закону); експортною ціною вважається ціна, за якою фактично оплачується або підлягає оплаті товар, який продається в країну імпорту з країни експорту п. 7 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 8 Закону); демпінгова маржа – це сума, на яку нормальна вартість перевищує експортну ціну (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).
Відтак, Комісія повинна була розрахувати і середній рівень знижки, яка надавалася при продажу товару на внутрішньому ринку Російської Федерації на основі середньорічної різниці в цінах при мінімальних та максимальних обсягах поставок та відповідно до частини 4 статті 9 Закону провести коригування експортної ціни позивача на розрахований розмір знижки.
Частина 1 статті 7 Закону вказує, що нормальна вартість, як правило, визначається на підставі цін, установлених під час здійснення звичайних торговельних операцій між незалежними покупцями у країні експорту.
В свою чергу, частиною 4 цієї ж статті Закону встановлено, що для визначення нормальної вартості використовуються обсяги продажу подібного товару, призначеного для споживання на внутрішньому ринку країни експорту, якщо обсяг такого продажу становить не менше 5 відсотків обсягів продажу в країни імпорту зазначеного товару. Для визначення нормальної вартості можуть бути використані обсяги продажу подібного товару, які є меншими ніж 5 відсотків обсягів продажу в країні імпорту цього товару за умови, що встановлені ціни вважаються показовими на ринку, який є об’єктом розгляду.
Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону, звичайні торговельні операції - умови та ділова практика, які протягом обґрунтованого строку, що передує експорту товару, що є об’єктом розслідування, були звичайними у торгівлі таким товаром або товарами, які мають схожі умови виробництва, продажу або збуту.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону, з метою визначення демпінгової маржі здійснюється порівняння між нормальною вартістю, визначеною відповідно до статті 7 цього Закону, та експортною ціною, визначеною відповідно до статті 8 цього Закону. Таке порівняння здійснюється на основі однакових базисних умов поставки щодо продажу, здійсненого за найближчою датою, стосовно якої є відповідна інформація. При цьому здійснюється необхідне коригування з відповідним урахуванням величин різниць, які впливають на порівнянність цін, тобто різниць, обчислених під час коригування факторів, зазначених у пунктах 1-11 частини четвертої цієї статті. У разі, якщо визначені відповідно до Закону нормальну вартість та експортну ціну не можна порівнювати відповідно до частини першої цієї статті, здійснюється коригування на величини різниць, обчислених під час коригування факторів, про наявність яких у процесі антидемпінгового розслідування заінтересовані сторони стверджують та доводять, що ці фактори впливають на ціни і на їх порівнянність. При здійсненні таких коригувань не повинні повторюватися коригування у знижках, обсягах і базисних умовах поставки (частина 2 статті 9 Закону).
Нормами пункту 3 частини 4 статті 9 Закону встановлено, що знижки (цінові та інші торгові знижки, пільги тощо), які використовуються для стимулювання збуту та (або) збільшення обсягів продажу, враховуються, якщо вони справді застосовувалися або можна довести, що існують достатні підстави вважати, що вони надаються та безпосередньо стосуються продажу товару, що є об’єктом розгляду. Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць знижок, включаючи ті, що надаються залежно від обсягів продажу, якщо ці знижки належним чином обчислюються щодо обсягів продажу товару, що є об’єктом розгляду, та безпосередньо стосуються цього продажу.
Виходячи з наведеного вище, відповідач при винесенні Рішення повинен був проаналізувати та врахувати також ціни продажу товарів виробниками-експортерами на внутрішньому ринку Російської Федерації (в тому числі дистриб‘юторам) та встановити, чи мало місце при цьому встановлення цін із знижками, чи мали місце продажі виключно дистриб’юторам, чи також факти продажу товару стороннім покупцям - кінцевим споживачам за більш високою ціною порівняно з цінами продажу дистриб‘юторам за період розслідування, а отже чи були підстави вважати, що ТОВ «Острів Джус», ВАТ «Березицький скляний завод» чи інші виробники-експортери продукції застосовували знижки чи систему знижок при продажах товару дистриб‘юторам; і які саме ціни повинні вважатись звичайними цінами в рамках звичайних торгівельних операцій та на яких ринках.
На переконання позивача, відповідач при визначенні нормальної вартості товару міг помилково провести коригування нормальної вартості товару в бік її збільшення на розмір знижок, які, на думку відповідача, нібито застосовували інші виробники-експортери (окрім ТОВ «Острів Джус») для стимулювання збуту і збільшення обсягу продажів в період розслідування, в результаті чого для інших виробників-експортерів була розрахована більша нормальна вартість товару, яка вплинула на подальший невірний розрахунок демпінгової маржі, і як наслідок встановлення антидемпінгового мита (в тому числі по відношенню до продукції позивача).
Крім того, для визначення демпінгової маржі порівняння вартості продаж на внутрішньому та зовнішньому ринках повинно було здійснюватися для одного типу споживачів або на одному рівні продаж. Нажаль, позивач не володіє інформацією чи дійно мало місце дотримання відповідачем даної вимоги при винесенні оскаржуваного Рішення, однак це також є необхідним для визначення правомірності прийняття оскаржуваного Рішення.
В разі, якщо відповідачем була визначена нормальна вартість (ціна реалізації товару на внутрішньому ринку) на підставі порівняння цін різних категорій покупців, це теж могло призвести до необґрунтованих висновків про наявність демпінгу, у зв’язку з чим могло бути допущено порушення відповідачем вимог статей 7, 9 Закону.
Крім того, з урахуванням відсутності у позивача інформації про факт ініціювання та проведення спеціального розслідування, позивач вважає, що у відповідача не було повної інформації щодо всіх видів постачальників відповідного товару в розумінні Закону. Дану інформацію відповідач повинен був зібрати в ході антидемпінгового розслідування стосовно виробників, експортерів та імпортерів в Україну скляної тари медичного призначення, отримавши її від компетентних державних установ, зокрема торговельно-економічними місій у складі посольств України у країнах, вказаних в спірному рішенні відповідача та митних органів України.
На переконання позивача, при винесенні оскаржуваного Рішення мало місце неправильне проведення процедури антидемпінгового розслідування, зокрема, не було призначено відповідну експертизу, вибірка запропонованих зареєстрованими заінтересованими сторонами в розслідуванні товарів була проведена неналежним чином та по незрозумілих критеріях відбору. Спірне Рішення відповідача прийнято без дослідження факторів, які б дали змогу з достовірністю встановити факт заподіяння значної шкоди чи виникнення загрози заподіяння такої шкоди, наявності причинно-наслідкового звязку між демпінговим імпортом і заподіянням значної шкоди або виникненням загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару, відповідності застосування антидемпінгових заходів національним інтересам. Розслідування було проведено без належної повноти, що виключає можливість використання його результатів для прийняття спірного Рішення.
За змістом Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. №959-XII, досліджуватися та порівнюватися мають ринкові, тобто роздрібні ціни на демпінговий імпорт на ринку України з аналогічними цінами на роздрібні товари національного товаровиробника. Проте такого дослідження за період, за який проводилось розслідування, в належному обсязі, на думку позивача, не проводилося, у звязку з чим при проведенні розслідування було допущено критичну неповноту дослідження всіх необхідних факторів для визначення наявності загрози національному товаровиробнику, зокрема, взагалі не досліджено вплив демпінгового імпорту на ціни подібного товару національного товаровиробника на ринку України. Також, всупереч вимогам Закону, відповідач міг допустити здійснення порівняння непорівнюваних величин, зокрема: собівартості виробництва товару в Україні та ціни імпорту на кордоні України.
Наведене повністю виключає правильність та достовірність висновків відповідача щодо того, що демпінговий імпорт міг значно вплинути на зниження цін товару українського товаровиробника, а недослідження органами розслідування місткості та структури споживчого ринку України робить це порівняння абсолютно помилковим.
Крім того, позивач вважає, що неправильно було визначено динаміку демпінгового імпорту. Так, у відповідності до змісту частини 3 статті 10 Закону чітко встановлено з чим саме має порівнюватися обсяг демпінгового імпорту, а саме щодо обсягу демпінгового імпорту розглядається, чи мало місце значне зростання демпінгового імпорту чи то в абсолютних показниках, чи відносно виробництва або споживання відповідних товарів у країні імпорту. Однак відповідач не робив визначення тенденцій за змістом цих положень Закону, натомість, очевидно, порівнювались динаміка імпорту з самим імпортом, що не передбачено законом та є невірним, оскільки динаміка демпінгового імпорту визначається лише за час періоду розслідування, тоді як відповідачем за основу для порівняння брались обсяги імпорту, які не входили до періоду розслідування, щодо яких не було доказів, що цей імпорт є демпінговим в тих проміжках часу.
Наведене означає, що визначення тенденцій імпорту відбувалось на основі непорівнюваних величин, а саме: загальний імпорт з демпінговим імпортом, а не демпінговий імпорт з виробництвом або споживанням товару в Україні та недостовірних даних щодо окремих періодів, що робить результати порівняння в цілому недостовірними.
З огляду на відсутність у позивача матеріалів спеціального розслідування, - позивач не володіє інформацією, види чи групи товарів були обрані відповідачем в якості вибірки коду товару. Вибірка груп товарів, а не їх конкретних видів (моделей) при проведенні вибірки могла призвести до того, що відповідач не досліджував обсяги імпорту виключно подібного товару, а брав до уваги імпорт товару, щодо якого не було встановлено його подібності, але який, формально, відповідав коду УКТЗЕД.
Отже, вибірка могла бути проведена не у спосіб, передбачений законом, оскільки стаття 30 Закону передбачає можливість вибірки тільки конкретних видів подібних товарів, а не груп товарів.
У разі дослідження за кодами УКТЗЕД, відповідач мав би провести коригування імпорту за цим кодом з урахуванням конкретних подібних товарів та відповідних цін на них, а саме: не досліджувати ціни на імпортований товар, який не був подібний до товару, стосовно якого проводилось розслідування.
В протилежному випадку відповідачем не могло бути встановлено, які саме конкретні нормальні ціни були в країнах експорту на подібні моделі товару, та які саме експортні ціни існували на подібні моделі товару щодо його поставок в Україну.
Внаслідок такого порушення методології, висновки відповідача щодо наявності факту демпінгу з РФ та величини демпінгової маржі, можуть бути необгрунтованими, а отже недостовірними. А отже, наявність факту демпінгу в Україну також перебуває під сумнівом.
Підставами для визнання акту недійсним є, зокрема, невідповідність його вимогам чинного законодавства. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
На переконання позивача, відповідач, в разі заперечення проти даного позову, повинен довести правомірність своїх розрахунків нормальної вартості, експортної ціни та демпінгової маржі та, відповідно, висновку про наявність демпінгу та прийнятого оскаржуваного Рішення.
Відповідно до пункту 6 (Антидемпінгове та компенсаційне мито) статті VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТ 1947), жодна сторона не повинна стягувати будь-яке антидемпінгове чи компенсаційне мито з імпорту будь-якого товару, що походить з території іншої сторони, якщо вона не встановить, що ефект демпінгу чи субсидування, відповідно, є таким, який спричиняє або створює загрозу спричинення матеріальної шкоди вітчизняній промисловості чи може значно матеріально затримувати створення вітчизняної промисловості.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службовий осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак вже зараз від продукції позивача відмовляються покупці в Україні саме у зв’язку з нерентабельністю придбання такої продукції внаслідок застосування до неї антидемпінгового мита. Це завдає істотну шкоду інтересам позивача, фактично призводить до втрати ринку в Україні на користь єдиного суб’єкта, якого оскаржуваним Рішенням повністю звільнено від сплати антидемпінгового мита і який в даний час істотно активізував поставки продукції, відносно якої прийнято Рішення, в Україну.
З урахуванням того, що існує очевидна і реальна небезпека (яка проявляється вже сьогодні, в тому числі в обсягах поставок та матеріальному виразі у вигляді недоотриманих доходів від недопоставок продукції в Україну) заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також з урахуванням того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, позивач вважає за необхідне просити суд застосувати захід забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного Рішення до розгляду справи по суті.
При цьому, на думку позивача, Рішення має очевидні ознаки протиправності та фактично ставить під загрозу інтереси позивача, а також становить очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, яка може розглядатись протягом відносно тривалого часу.
Невжиття заходу забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, достовірно призведе до продовження вже розпочатого порушення його майнових прав та інтересів, як постачальника в Україну скляної тари медичного призначення походженням з Російської Федерації.
Оскаржуване Рішення відповідача, в разі встановлення факту його протиправності, нанесе значну шкоду правам та інтересам позивача, оскільки останній зобовязанний сплачувати високі ставки антидемпінгового мита, як постачальнику вказаного вище товару на території України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк,
який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 31 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" за результатами антидемпінгового розслідування відповідно до законів України приймається рішення про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, яке може бути оскаржене в судовому порядку протягом місяця від дати запровадження відповідних заходів у порядку, встановленому законами України.
Оскільки статею 31 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" не встановлюються строки звернення саме до адміністративного суду, як про це зазначено в частині 3 статті 99 КАС України, позивач вважає, що він вправі звернутись до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Аналогічна позиція міститься і в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2009 р. у справі № 5/411 (копія постанови додається).
У зв’язку з вищевикладеним, також керуючись: ст.ст. 1, 5, 7-12, 16, 28, 30 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", ст. 31 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", ст.ст. 2-11, 15, 17-18, 47-51, 69-71, 79, 87, 94, 99, 101, 103, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:
1. Прийняти дану позовну заяву до розгляду;
2. Витребувати від Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі звіт, матеріали та висновки про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15л;
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 24 травня 2013р. №АД-293/2013/4423-06 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15 л походженням з Російської Федерації»;
4. З метою забезпечення даного адміністративного позову на підставі ч. 3 ст. 117 КАС України зупинити дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 24 травня 2013р. №АД-293/2013/4423-06 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15 л походженням з Російської Федерації».
5. Всі судові витрати покласти на відповідача.

Додатки:
1. Завірена копія рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 24 травня 2013р. №АД-293/2013/4423-06 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15 л походженням з Російської Федерації» (2 арк.);
2. Завірена копія листа Товариства з обмеженою відповідальністю «____» вих. №29/07 від 29.07.2013р. (1 арк.);
3. Нотаріально завірена копія Статуту ВАТ «____» та змін і доповнень до нього (23 арк.);
4. Нотаріально завірена копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб стосовно ВАТ «____» (6 арк.);
5. Нотаріально завірена копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ВАТ «____» (2 арк.);
6. Нотаріально завірена копія Свідоцтва про внесення запису про юридичну особу стосовно ВАТ «____» (1 арк.);
7. Нотаріально завірена копія Свідоцтва про постановку на облік в податковому органі (1 арк.);
8. Завірена копія довідки з органів статистики з розшифровками видів діяльності (3 арк.);
9. Завірені копії Ліцензій ВАТ ««____» (11 арк.);
10. Завірені копії Договору №____ від ____поставки товару на користь ТОВ «____» Україна разом з додатковими угодами, додатками, специфікаціями, протоколами погодження цін до нього, деклараціями на товар (60 арк.);
11. Завірені копії Договору №____від ____поставки товару на користь ТОВ «____» Україна разом з додатковими угодами, додатками, специфікаціями до нього, деклараціями на товар (16 арк.);
12. Завірені копії Договору №____від ____поставки товару на користь ____ «____» Україна разом додатковими угодами, додатками, специфікаціями, протоколами погодження цін до нього, деклараціями на товар (128 арк.);
13. Завірені копії Договору №____від ____поставки товару на користь Компанії «____» (вантажоотримувач – ТОВ «____» Україна) разом з додатковими угодами, додатками, специфікаціями, деклараціями на товар (25 арк.);
14. Завірені копії Договору №____від ____поставки товару на користь ____ «____» Україна разом з додатковими угодами, додатками, специфікаціями, протоколами погодження цін до нього, деклараціями на товар (39 арк.);
15. Завірена копія прайс-листа ВАТ «____» (1 арк.);
16. Завірена копія прайс-листа ТОВ «Острів Джус» (1 арк.);
17. Завірена копія постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2009р. у справі №5/411 (8 арк.);
18. Нотаріально завірена копія довіреності на представника позивача ____ з нотаріально завіреним перекладом на українську мову (3 арк.);
19. Оригінал платіжного доручення про сплату судового збору (1 арк.);
20. Копії позовної заяви з додатками для відповідача та третьої особи без самостійних вимог (2 екз. по 349 арк. кожен, разом 698 арк.);

Всього позовна заява разом з додатками на 1 048 (Одна тисяча сорока восьми) аркушах.

Представник за довіреністю
Відкритого акціонерного товариства
«__________________»
____________________

Авторські права на дану статтю належать

Юридичній компанії “Професійна Юридична Група”

Просимо звертати увагу на дати публікації: статті актуальні лише на дату розміщення і не коригуються із зміною законодавства.

За додатковою інформацією звертайтесь, будь-ласка, за наступними контактними реквізитами ЮК “Професійна Юридична Група”:

Тел.: +38 (044) 592-20-95

E-mail: office@pl-group.com.ua

Web-сайт: www.pl-group.com.ua

 


 

View Professional Legal Group's profile on LinkedIn

 

Проф Юр Группа в TwitterПроф Юр Группа в Live JournalПроф Юр Группа в ОдноклассникахПроф Юр Группа ВКонтакте