ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16 червня 2015 року 15 год. 30 хв. № 826/2621/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Газпромнефть Лубрікантс Україна” до управління Державної казначейської служби України у Подільському районі міста Києва та державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії, а також з інших питань.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Газпромнефть Лубрікантс Україна” (далі – позивач) до управління Державної казначейської служби України у Подільському районі міста Києва (далі – відповідач-1) та державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі – відповідач-2) про:
– визнання протиправною бездіяльності відповідача-2 щодо не підготовки та не подання відповідачу-1 висновку про повернення із Державного бюджету України на користь позивача надміру сплачених у рахунок сплати податку на прибуток підприємств грошових коштів у розмірі 382614,00 грн.;
– стягнення із Державного бюджету України на користь позивача надміру сплачених у рахунок сплати податку на прибуток підприємств грошових коштів у розмірі 382614,00 грн.;
– зобов’язання відповідача-1 перерахувати із Державного бюджету України на користь позивача надміру сплачені у рахунок сплати податку на прибуток підприємств грошові кошти у розмірі 382614,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки діяння відповідача-2 суперечать нормам законодавства та порушують права і інтереси позивача як платника податків.
Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю, а представник відповідача-2 не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю.
Представник відповідача-1 у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач-1 повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 30 березня 2015 року судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Пізніше, до суду через канцелярію від відповідача-2 надійшли письмові заперечення проти позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.
Крім того, до суду через канцелярію від представника позивача надійшли письмові заперечення проти клопотання представника відповідача-2 про залишення позову без розгляду, а також письмова заява про уточнення позовних вимог, а саме про:
– визнання протиправною бездіяльності відповідача-2 щодо не підготовки та не подання відповідачу-1 висновку про повернення із Державного бюджету України на користь позивача надміру сплачених у рахунок сплати податку на прибуток підприємств грошових коштів у розмірі 382614,00 грн.;
– стягнення із Державного бюджету України через відповідача-1 на користь позивача надміру сплачених у рахунок сплати податку на прибуток підприємств грошових коштів у розмірі 382614,00 грн.;
– зобов’язання відповідача-1 перерахувати із Державного бюджету України на користь позивача надміру сплачені у рахунок сплати податку на прибуток підприємств грошові кошти у розмірі 382614,00 грн.
Вказану заяву судом, згідно з ч. 1 ст. 137 КАС України, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.
У подальшому, до суду через канцелярію від відповідача-1 надійшли письмові заперечення проти позову, які судом також долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд –
ВСТАНОВИВ:
Як з’ясовано судом у ході розгляду справи, позивачем на рахунок відповідача-1 перераховано податок на прибуток підприємства за IV квартал 2011 року та 2012 рік у розмірі 566598,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення від 01 лютого 2012 року №58, внаслідок чого у позивача виникла переплата з вказаного податку у розмірі 382614,00 грн., що підтверджується копією акту звірки від 20 жовтня 2014 року №8717-20, яка також міститься у матеріалах справи.
У зв’язку з викладеним, позивачем до відповідача-2 подано заяву від 23 жовтня 2014 року №23-1/10 про повернення надміру сплаченого грошового зобов’язання, в якій містилось прохання повернути надміру сплачене грошове зобов’язання у розмірі 382614,00 грн. в безготівковій формі на поточний рахунок позивача.
Листом відповідача-2 від 20 листопада 2014 року №681/26-56-20-02-04 позивача повідомлено про вчинення певних дій з підготовки проекту документів для погодження повернення коштів у розмірі 382614,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача.
Разом з тим, як з’ясовано у ході судового розгляду справи, відповідачем-2 не вжито передбачених законодавством заходів для повернення переплати позивачу, а саме не підготовлено та не подано до відповідного органу ДКС України висновку про повернення позивачу грошових коштів у відповідну розмірі.
У матеріалах справи міститься копія листа-відповіді Головного управління ДФС у місті Києві від 23 березня 2015 року №4724/10/26-15-14-18, з якої вбачається, що за результатами розгляду фактів, викладених у скарзі позивача від 24 лютого 2015 року №24-6/02, вбачається, що відповідачем-2 не дотримано окремих вимог нормативно-правових актів у ході організації та проведення заходів щодо повернення надміру сплаченого грошового зобов’язання.
В контексті викладеного суд зазначає наступне.
У розумінні норм Податкового кодексу України (далі – ПК України) надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями вважаються суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Правовідносини щодо повернення з бюджету податків з підстав, передбачених законом, виникають між платником податків та державою в особі відповідного контролюючого органу, на який, згідно із ПК України, покладені повноваження щодо здійснення контролю за своєчасністю та правильністю сплати до бюджету податків, та відповідного територіального органу ДКС України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України (далі – БК України) казначейську форму обслуговування бюджету.
Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 45 БК України, казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Згідно зі ст. 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Відповідно до п.п. 5-7, 10 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року №882/1188, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Обов’язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені: 1) на поточний рахунок платника податку в банку; 2) на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Міндоходів, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв’язку; 6) для подальших розрахунків у якості авансових платежів (передоплати) або грошової застави: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів – рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Міндоходів у відповідному уповноваженому банку (у разі коли кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).
Орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1242.
За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.
За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за сім робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.
Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Міндоходів.
Орган Міндоходів не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.
У ході розгляду справи судом не встановлено наявності у позивача податкового боргу, що, відповідно до ПК України, могло бути перешкодою для повернення коштів.
Проаналізувавши викладені норми та обставини суд прийшов до висновку про наявність у позивача права на повернення сум надміру сплаченого податку, оскільки наявність переплати підтверджується документально.
Крім того, позивачем до контролюючого органу подано заяву із дотриманням вимог ПК України. Податковий борг, як зазначено вище, у позивача відсутній.
Отже, заявлена позивачем вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача-2 щодо не підготовки та не подання відповідачу-1 висновку про повернення із Державного бюджету України на користь позивача надміру сплачених у рахунок сплати податку на прибуток підприємств грошових коштів у розмірі 382614,00 грн., підлягає задоволенню.
Крім того, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов’язати відповідача-2 підготувати та подати до відповідача-1 висновок про повернення із Державного бюджету України на користь позивача надміру сплачених у рахунок сплати податку на прибуток підприємств грошових коштів у розмірі 382614,00 грн.
При цьому, заявлені позивачем вимоги про стягнення із Державного бюджету України через відповідача-1 на користь позивача надміру сплачених у рахунок сплати податку на прибуток підприємств грошових коштів у розмірі 382614,00 грн., а також зобов’язання відповідача-1 перерахувати із Державного бюджету України на користь позивача надміру сплачені у рахунок сплати податку на прибуток підприємств грошові кошти у розмірі 382614,00 грн., суд вважає такими, що заявлені передчасно, оскільки повернення коштів з бюджету, як уже зазначено вище, здійснюється на підставі висновку про таке повернення. За викладених обставин зазначені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.
Поряд з цим, заявлене представником відповідача-2 протягом судового розгляду справи усне клопотання про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню у зв’язку з відсутністю обґрунтованих підстав.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю “Газпромнефть Лубрікантс Україна” до управління Державної казначейської служби України у Подільському районі міста Києва та державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії, а також з інших питань підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо не підготовки та не подання до управління Державної казначейської служби України у Подільському районі міста Києва висновку про повернення із Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Газпромнефть Лубрікантс Україна” (код ЄДРПОУ 36868073) надміру сплачених у рахунок сплати податку на прибуток підприємств грошових коштів у розмірі 382614,00 грн. (Триста вісімдесят дві тисячі шістсот чотирнадцять гривень 00 копійок).
3. Зобов’язати державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві підготувати та подати до управління Державної казначейської служби України у Подільському районі міста Києва висновок про повернення із Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Газпромнефть Лубрікантс Україна” (код ЄДРПОУ 36868073) надміру сплачених у рахунок сплати податку на прибуток підприємств грошових коштів у розмірі 382614,00 грн. (Триста вісімдесят дві тисячі шістсот чотирнадцять гривень 00 копійок).
4. Позов в іншій частині залишити без задоволення.
5. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Газпромнефть Лубрікантс Україна” (код ЄДРПОУ 36868073) здійснений ним судовий збір у розмірі 162,40 грн. (Сто шістдесят дві гривні сорок копійок) із Державного бюджету України.
Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин
Professional Legal Group
Kyiv, Ukraine
Ph.: +38 (093) 086-18-19
E-mail: office@pl-group.com.ua
www.pl-group.com.ua