Профессиональная Юридическая Группа

Истина для всех открыта
Subscribe

Позовна заява про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України

May 28, 2019 By: Профессиональная Юридическая Группа Category: Судова та юридична практика

Вих.№_______
від __________

Позивач:

Відповідач :

Київський окружний адміністративний суд
01133, Київ, бульвар Лесі Українки, 26

_____________________________
місце проживання в Російській Федерації: Російська Федерація, _______, місто Москва, ______________, будинок ____, квартира ___;
місце проживання в Україні: ________, м.Київ, ___________, буд. ___, кв. ___;
паспорт громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон номер ____________, виданий ___________, орган видачі - ФМС _________;
реєстраційний номер облікової картки платника податків в Україні: ____________
Тел.: +38 (___) __________
Адреса електронної пошти: ______________

Окремий контрольно-пропускний пункт “Київ” Державної прикордонної служби України
08300, Київська область, м. Бориспіль-7
Код ЄДРПОУ 37975298
Тел. +38 (044) 462-54-49
Адреса електронної пошти не відома

Позовна заява
про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України

"__" _____________ 20__ року я, громадянин Російської Федерації ____________________, прибув до України в ділових та особистих справах. Однак при проходженні мною прикордонного контролю в Міжнародному аеропорті "Київ" (ОКПП "КИЇВ") мені було відмовлено в перетинанні державного кордону України, про що начальником 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Жуляни" ОКПП "КИЇВ" старшим лейтенантом _______________________ було винесено відповідне рішення від "__" ____________ 20__ року (копія додається) та внесено запис (проставлено штамп) у моєму паспорті громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон номер ______________, виданий __.__.20___р., орган видачі - ФМС _________ (копія паспорта додається).
Вищевказані дії посадових осіб ОКПП "КИЇВ" та прийняте рішення про відмову в перетинанні державного кордону України вважаю протиправними у звʹязку з наступним.
Я, _____________________, займаю посаду Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "____________________________" (місцезнаходження: ______, м.Москва, вул. ______________, буд. _____), що підтверджується Випискою з державного реєстру юридичних осіб та протколом засідання Ради директорів про обрання на посаду (копії додаються).
З "__" _____________ 20__ року в Україні діє офіційне Представництво "ТОВ "________________________", що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію представництва (копія додається) та Довідкою про взяття на облік Представництва як платника податків (копія додається).
Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV (далі - ЦК України), представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Оскільки Представництво "ТОВ "_____________________" в Україні не є самостійною юридичною особою, а є лише відокремленим структурним підрозділом ТОВ "___________________" (РФ), я, як Генеральний директор головної компанії - ТОВ "_____________________" (РФ) та особа, відповідальна за діяльність як Товариства в цілому, так і кожного з його відокремлених підрозділів, брав активну безпосередню участь у створенні Представництва, в наділенні його майном та коштами, затвердженні програм діяльності, організації форм і методів роботи, здійсненні контролю за діяльністю Представництва та використанням наданих головною компанією майна та коштів. В 20__ та 20__ роках мною як Генеральним директором ТОВ "______________________" (РФ) було затверджено Положення про Представництво (копії додаються). Крім того, кожного року мною як Генеральним директором ТОВ "_______________________" (РФ) видавались довіреності на виконання функцій керівника Представництва "ТОВ "____________________" в Україні (копії додаються).
Починаючи з моменту створення Представництва і до прийняття оскаржуваного рішення я неодноразово кожного року (по кілька разів на рік) особисто відвідував Представництво для окреслення планів діяльності, визначення форм і методів роботи, здійснення контролю за діяльністю Представництва як структурного підрозділу ТОВ "________________".
"__" _____________ 20__ року мною як Генеральним директором ТОВ "________________________" (РФ) було видано черговий Наказ (розпорядження) №___ про направлення працівника у відрядження, згідно з яким _______________________________ був направлений у відрядження до Представництва "ТОВ "____________________" в Україні (м.Київ) строком на 2 (два) дні з "__" ___________ 20__ року по "__" _____________ 20__ року з метою "Проведення наради за результатами роботи за 20__р., і плани на 20__р.)" (копія наказу додається).
"__" ______________ 20__ року мною як Генеральним директором ТОВ "_______________________" (РФ) було також затверджено Програму перебування у відрядженні в м.Києві на період з __.__.20__р. по __.__.20__р. (копія додається), в якій було детально погодинно розписано графік та мета мого перебування в м.Києві починаючи з моменту приземлення літака і до моменту запланованого зворотнього вильоту з м.Києва __.__.20__р. Зокрема, в якості мети мого перебування в м.Києві в офісі Представництва "ТОВ "_____________________" було вказано: ознайомлення з результатами роботи Представництва за 20__ рік та постановка планів на 20__ рік, контроль впровадження та аудит виконання локальних актів та наказів ТОВ "____________________", аналіз фінансової дисципліни та виконання фінансових планів на 20__ рік, проведення інформаційно-розʹяснювальних заходів з персоналом Представництва у форматі Питання-Відповідь, аудит виконання вимог складського зберігання та виконання корпоративних вимог безпеки та охорони праці.
Крім того, "__" ____________ 20__ року від імені Представництва "ТОВ "_____________________" було видано та нотаріально засвідчено заяву, адресовану органам прикордонного контролю, іншим компетентним органам та всім зацікавленим особам про те, що Представництво "ТОВ "________________" "підтверджує своє запрошення на тимчасову робочу поїздку в Україну, з метою проведення внутрішнього аудиту та вирішення організаційних питань діяльності Представництва, як структурного підрозділу ТОВ «_________________» (м.Москва, Російська Федерація), громадянина Російської Федерації ________________________ у період з "__" ____________ 20__ року по "__" _____________ 20__ року включно" і при цьому "Представництво, як приймаюча сторона, гарантує забезпечення місця проживання запрошеної особи на території України та взяття на себе зобов’язань зі сплати всіх витрат, пов’язаних з її перебуванням на території України, в рамках вищевказаної робочої поїздки, та виїздом з України". "Представництво також бере на себе повну відповідальністю за можливі негативні наслідки перебування запрошеної особи в Україні. Також цією заявою Представництво підтверджує, що всі правила та вимоги по перебуванню іноземних громадян на території України будуть нею виконані, а також гарантує її своєчасний виїзд у вказані строки". Також у даній заяві було детально вказано персональні дані запрошеної особи (копія заяви додається).
Оригінал вищевказаної заяви я мав при собі при проходженні прикордонного контролю та предʹявив його посадовим особам ОКПП "КИЇВ" разом з іншими документами, що підтверджували мету і строки мого перебування в Україні. Крім того, при собі я мав наперед заброньовані квитки на літак (в тому числі для зворотнього вильоту __.__.20__ року о __.__ год рейсом ________ Київ - Мінськ) та достатню кількість коштів для перебування в Україні (незважаючи на те, що повне фінансове забезпечення мого перебування в Україні взяло на себе Представництво "ТОВ "_________________"). Вищевказані аргументи були мною заявлені, а документи предʹявлені безпосередньо посадовим особам ОКПП "КИЇВ", однак мої пояснення та аргументи до уваги взяті не були, натомість посадовими особами було винесено рішення про відмову в перетинанні державного кордону України із зазначенням в якості єдиної причини того, що ______________________ нібито "не може підтвердити мету запланованого перебування на території України".
В моєму випадку вищевказана аргументація є особливо безпідставною та цинічною з огляду на те, що я народився і тривалий час проживав на території України, що підтверджується, зокрема, національним паспортом громадянина РФ із зазначенням місця народження (м. Київ, УРСР), а також свідоцтвом про народження (копії додаються). Обоє моїх батьків були громадянами України та постійно проживали на території України.
Моя покійна мати, ______________________, все життя проживала в Україні та померла в 20__ році (копія Свідоцтва про смерть та ідентифікаційного коду додаються). Я, __________________, успадкував від моєї матері нерухоме майно, зокрема, квартиру №__ у будинку №__ по вул. _____________________ у м.Києві та земельну ділянку площею _____ га у м.Києві, вул. ___________, _____, що підтверджується Свідоцтвами про право на спадщину за заповітом (копії додаються).
Крім того, я також є власником іншого нерухомого майна, розташованого в Україні, яке я придбав за договорами купівлі-продажу, зокрема: житлового будинку під номером ___ в _________________________________ Київської області по вул. ______________ та земельної ділянки; майнового комплексу за адресою м.Київ, _________________, буд. ___ (копії договорів купівлі-продажу додаються).
Для вирішення питань, повʹязаних з утриманням та обслуговуванням усієї вищевказаної нерухомості, сплатою податків та комунальних платежів, вирішення інших питань я регулярно відвідував Україну по кілька разів на рік не лише в ділових, але й в особистих цілях, про що також наголошував посадовим особам ОКПП "КИЇВ" як на ще одну підставу мого перебування в Україні, однак і ці аргументи до уваги взяті не були.
Звертаю увагу на те, що я, перебуваючи на обліку в податкових органах України (копія ідентифікаційного коду додається), регулярно отримуючи від них податкові повідомлення-рішення про сплату податків із зазначенням сум та граничних строків їх сплати, сплачуючи земельний податок, податок на нерухоме майно та інші податки і збори в значних розмірах (копії податкових повідомлень-рішень та квитанцій про сплату податків додаються), - фактично є податковим резидентом України і, на моє переконання, маю всі підстави для вʹїзду на територію України не лише з діловим візитом як керівник головної компанії офісу її відокремленого підрозділу у м.Києві, але й для вирішення особистих питань та нагальних питань, повʹязаних з виконанням мною обовʹязків податкового резидента України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 статті 19 Закону України “Про Державну прикордонну службу України” від 03.04.2003 №661-IV, на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів.
Підстави для заборони в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну передбачені статтею 13 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 22.09.2011р. № 3773-VI. Так, згідно вимог частини 1 зазначеної статті, в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в'їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну; якщо така особа намагається здійснити в’їзд через контрольні пункти в’їзду - виїзду на тимчасово окуповану територію без спеціального дозволу або така особа під час попереднього перебування на території України здійснила виїзд із неї через контрольний пункт в’їзду - виїзду. За наявності підстав, зазначених в абзацах другому, сьомому і восьмому частини першої цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.
Закон України “Про прикордонний контроль” від 05.11.2009 № 1710-VI визначає правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України.
Відповідно до частин 1-3 статті 2 Закону України “Про прикордонний контроль”, прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.
Прикордонний контроль здійснюється, зокрема, щодо осіб, які перетинають державний кордон.
У відповідності з частиною 4 статті 2 Закону України “Про прикордонний контроль”, прикордонний контроль щодо осіб, які перетинають державний кордон, включає: 1) перевірку документів; 2) огляд осіб; 3) виконання доручень правоохоронних органів України; 4) перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України; 5) реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон.
Згідно з частиною 5 статті 2 Закону України “Про прикордонний контроль”, прикордонний контроль забезпечується шляхом: 1) установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон та здійснення контролю за його додержанням; 2) застосування технічних засобів прикордонного контролю, використання службових собак та інших тварин; 3) створення і використання баз даних про осіб, які перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, яким не дозволяється в'їзд в Україну або яким тимчасово обмежено право виїзду з України, про недійсні, викрадені і втрачені паспортні документи, а також інших передбачених законом баз даних; 4) спостереження за транспортними засобами і в разі потреби їх супроводження; 5) здійснення адміністративно-правових, а також оперативно-розшукових заходів; 6) організації і забезпечення взаємодії з підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких пов'язана з міжнародним сполученням; 7) координації дій контрольних органів і служб.
За приписами частини 1 статті 6 Закону України “Про прикордонний контроль”, перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.
Частиною другою статті 6 Закону визначено, що початком здійснення прикордонного контролю особи, є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі Державної прикордонної служби України.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України “Про прикордонний контроль”, прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем.
Прикордонний контроль та пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів проводяться з урахуванням оцінки ризиків, що здійснюється за методиками, визначеними спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону (частина 5 статті 6 Закону України “Про прикордонний контроль”).
Стаття 8 Закону України “Про прикордонний контроль” визначає умови перетинання державного кордону іноземцями та особами без громадянства у разі в'їзду в Україну.
Так, за приписами частини 1 цієї статті, уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну за умови: 1) наявності в нього дійсного паспортного документа; 2) відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну; 3) наявності в нього в'їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України; 4) підтвердження мети запланованого перебування; 5) наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України - для громадянина держави, включеної до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та особи без громадянства, яка постійно проживає у державі, включеній до такого переліку.
Згідно вимог частини 2 статті 8 Закону, іноземцям, особам без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам в'їзду в Україну, відмовляється у перетинанні державного кордону в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Відповідно до приписів частини 1 статті 9 Закону України “Про прикордонний контроль”, прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час в'їзду в Україну здійснюється за процедурами контролю першої лінії, а у передбачених цим Законом випадках - також за процедурою контролю другої лінії.
Процедура здійснення контролю першої лінії, передбачає проведення перевірки: 1) паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства посвідки на постійне проживання чи візи; 2) наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в'їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон; 3) відміток про перетинання державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства (ч. 2 ст. 9 Закону України “Про прикордонний контроль”).
Процедура здійснення контролю другої лінії проводиться за результатами аналізу та оцінки ризиків під час виконання процедури контролю першої лінії, якщо в уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України виникли сумніви щодо виконання іноземцем або особою без громадянства умов в'їзду в Україну, та передбачає: 1) встановлення місць відправлення та призначення, мети та умов запланованого перебування з проведенням у разі необхідності перевірки відповідних підтверджуючих документів і співбесіди; 2) з'ясування наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України (ч. 3 ст. 9 Закону України “Про прикордонний контроль”).
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України “Про прикордонний контроль”, іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови.
Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, навів лише єдину причину для відмови в перетинанні державного кордону України, а саме - неможливість підтвердити мету запланованого перебування на території України. Однак, на моє переконання, мною було надано посадовим особам відповідача в пункті пропуску через державний кордон України більш ніж достатньо документів та пояснень для підтвердження мети мого перебування в Україні, зокрема: наказ (розпорядження) про відрядження до структурного підрозділу (представництва) головної компанії у м.Києві із зазначенням дат і мети відрядження; програму перебування Генерального директора ТОВ "_____________________" у Представництві "ТОВ "__________________________" в м.Києві із зазначенням погодинного графіку заходів та мети відрядження; офіційну нотаріально засвідчену заяву Представництва "ТОВ "_______________________" до органів прикордонного контролю із зазначенням дат мого візиту, мети перебування в Україні, гарантій забезпечення місця проживання та взяття на себе фінансових витрат запрошеної особи.
У звʹязку з вищевикладеним, вважаю прийняте рішення від "__" ___________ 20__ року про відмову мені в перетинанні державного кордону України необгрунтованим, протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Крім того, вважаю також протиправними дії посадових осіб ОКПП "КИЇВ" щодо внесення до мого паспортного документа для виїзду за кордон штампа про відмову в перетинанні державного кордону України.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005р. №2747-IV (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв’язку з вищевикладеним, а також керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 95 ЦК України, ст. 19 Закону України “Про Державну прикордонну службу України”, ст. 13 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 14, Закону України “Про прикордонний контроль”, ст.ст. 2, 5-9, 15, 19, 22, 25, 46, 72-75, 77, 79, 94, 122, 132, 139, 160-161, 245 КАС України,

ПРОШУ:
1. Прийняти дану позовну заяву до розгляду;
2. Визнати протиправним та скасувати рішення від "__" _______________ 20__ року начальника 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Жуляни" ОКПП "КИЇВ" старшого лейтенанта ____________________ про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину Російської Федерації _________________________ (латинськими літерами _____________________), __.__._____ року народження, паспорт номер ________________;
3. Визнати протиправними дії начальника 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Жуляни" ОКПП "КИЇВ" старшого лейтенанта _____________________________ щодо внесення запису "Відмовлено у вʹїзді в Україну" від __.__.20__р. до паспортного документа номер ___________________ громадянина Російської Федерації ________________________ (латинськими літерами _________________), __.__._____ року народження;
4. Зобовʹязати Окремий контрольно-пропускний пункт “Київ” Державної прикордонної служби України внести до паспортного документа номер ___________________ громадянина Російської Федерації ___________________________ (латинськими літерами ____________________), __.__._____________ року народження, запис про скасування запису "Відмовлено у вʹїзді в Україну" від __.__.20__р.
5. Судові витрати покласти на відповідача.

Додатки:
1. Завірена копія рішення від __.__.20__р. про відмову в перетинанні державного кордону України (2 арк.);
2. Завірена копія паспорта громадянина РФ _________________ для виїзду за кордон (4 арк.);
3. Завірена копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо ТОВ "____________________" (10 арк.);
4. Завірена копія протоколу засідання Ради директорів ТОВ "________________" про обрання на на посаду керівника (1 арк.);
5. Завірена копія Свідоцтва про реєстрацію Представництва "ТОВ "_______________" (1 арк.);
6. Завірена копія Довідки про взяття на облік платника податків Представництва "ТОВ "_______________" (1 арк.);
7. Завірена копія Положення про Представництво "ТОВ "___________________" ред. 20__ року (14 арк.);
8. Завірена копія Положення про Представництво "ТОВ "__________________" ред. 20__ року (12 арк.);
9. Завірені копії довіреностей на керівників Представництва "ТОВ "___________________" ред. 20__ року (17 арк.);
10. Завірена копія наказу (розпорядження) Генерального директора ТОВ "____________________" від __.__.20__р. №______ про направлення працівника у відрядження (1 арк.);
11. Завірена копія програми перебування Генерального директора ТОВ "_______________" в м.Києві з __.__.20__р. по __.__.20__р. (1 арк.);
12. Завірена копія заяви Представництва "ТОВ "________________" про підтвердження запрошення _____________ на тимчасову робочу поїздку в Україну (1 арк.);
13. Завірена копія роздруківки квитанції електронних квитків на літаки (1 арк.);
14. Завірена копія національного паспорта громадянина РФ __________ (2 арк.);
15. Завірена копія свідоцтва про народження ________ (1 арк.);
16. Завірена копія ідентифікаційного номера ________ (1 арк.);
17. Завірена копія Свідоцтва про смерть __________ (1 арк.);
18. Завірена копія ідентифікаційного номера ___________ (1 арк.);
19. Завірені копії Свідоцтв про право на спадщину за заповітом та витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі (7 арк.);
20. Завірені копії Договорів купівлі-продажу нерухомого майна та витягу про реєстрацію прав (10 арк.);
21. Завірені копії податкових повідомлень-рішень та квитанцій про сплату земельного податку і податку на нерухоме майно (16 арк.);
22. Завірена копія довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів (1 арк.);
23. Оригінал платіжного доручення про сплату судового збору (1 арк.);
24. Копія позовної заяви з додатками для відповідача (114 арк.).

На підставі п. 11) ч. 5 ст. 160 КАС України підтверджую, що мною не було подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всього позовна заява разом з додатками на 229 (Двохста двадцяти девʹяти) аркушах.

"__" ___________ 20___ року

_________________________

Авторські права на дану публікацію належать

Юридичній компанії “Професійна Юридична Група”

Просимо звертати увагу на дати публікації: статті актуальні лише на дату розміщення і не коригуються із зміною законодавства.

Тел.: +38 (044) 592-20-95

E-mail: office@pl-group.com.ua

Web-сайт: www.pl-group.com.ua

 
 


 

View Professional Legal Group's profile on LinkedIn

 

Проф Юр Группа в TwitterПроф Юр Группа в Live Journal