Профессиональная Юридическая Группа

Истина для всех открыта
Subscribe

Правове регулювання поводження з радіонуклідами в Україні

Октябрь 25, 2019 By: Профессиональная Юридическая Группа Category: Консультации по отдельным видам деятельности

1. Правове регулювання поводження з радіонуклідами в Україні
1.1. Перелік нормативно-правових актів
- Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" від 14.01.1998р. N 15/98-ВР;
- Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 08.02.1995р. N 39/95-ВР;
- Закон України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" від 11.01.2000р. N 1370-XIV;
- Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. N 796-XII;
- Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991р. N 1264-XII;
- Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.1994р. N 4004-XII;
- Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами" від 30.06.1995р. N 255/95-ВР;
- Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991р. N 791а-XII;
- Порядок видачі дозволу на здійснення міжнародних перевезень радіоактивних матеріалів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. N 1196;
- Порядок звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю у рамках практичної діяльності, затверджений наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 01.07.2010 N 84;
- Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 р. N 86;
- Правила ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів (ПБПРМ-2006), затверджені наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 30 серпня 2006 р. N 132;
- Державні гігієнічні нормативи "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року N 62;
- Норми радіаційної безпеки України. Доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000), затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 12.07.2000 р. N 116;
- Наказ Міністерства охорони здоровʹя України "Про затвердження Допустимих рівнів вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90 у продуктах харчування та питній воді (ДР-97)" від 19.08.1997р. N 255 ;
- Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 р. N 54;
- Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді" (ДР-97), затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 серпня 1997 р. N 255;
- Державні гігієнічні нормативи "Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді", затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03 травня 2006 р. N 256;
- Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів 137Cs та 90Sr у рослинній лікарській сировині (субстанції), що використовується для виготовлення лікарських засобів, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 8 травня 2008 р. N 240;
- Методичні вказівки "Відбір проб, первинна обробка та визначення вмісту 90Sr та 137Cs в харчових продуктах", затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11.08.2008 р. N 446;
- Перелік джерел іонізуючого випромінювання, діяльність по використанню яких звільняється від ліцензування, затверджений наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 03.12.2013 N 138;
- Порядок державної реєстрації джерел іонізуючого випромінювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. N 1718;
- Правила виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках, затверджені накаомз Міністерства охорони здоров'я України від 17.10.2012 N 812;
- Положення з радіаційного контролю картонно-паперової продукції, затверджене наказом Державної акціонерної компанії "Укрресурси" від 04.10.1995 р. N 81;
- Ветеринарно-санітарні правила для боєнь, забійно-санітарних пунктів господарств та подвірного забою тварин, затверджені наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 14 січня 2004 р. N 4;
- Методичні рекомендації щодо Програми виробничого контролю за дотриманням вимог виробництва, зберігання та транспортування сирого товарного молока, затверджені наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 27.09.2012 N 147;
- ДСТУ ISO 18589-1:2015 Вимірювання радіоактивності у довкіллі. Ґрунт. Частина 1. Загальні настанови та визначення (ISO 18589-1:2005, IDT);
- ДСТУ ISO 18589-2:2015 Вимірювання радіоактивності у довкіллі. Ґрунт. Частина 2. Настанови щодо вибору стратегії відбирання проб, відбирання та попереднього обробляння проб (ISO 18589-2:2007, IDT);
- ДСТУ ISO 18589-4:2015 Вимірювання радіоактивності у довкіллі. Ґрунт. Частина 4. Вимірювання ізотопів плутонію (плутонію 238 та плутонію 239+240) методом альфа-спектрометрії (ISO 18589-4:2009, IDT);
- ДСТУ ISO 18589-5:2015 Вимірювання радіоактивності у довкіллі. Ґрунт. Частина 5. Вимірювання стронцію 90 (ISO 18589-5:2009, IDT);
- ДСТУ ISO 18589-6:2015 Вимірювання радіоактивності у довкіллі. Ґрунт. Частина 6. Вимірювання сумарної активності альфа-випромінювання та сумарної активності бета-випромінювання (ISO 18589-6:2009, IDT).

1.2. Окремі положення про визначення вмісту радіонуклідів та їх небезпечності
Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" від 14.01.1998р. N 15/98-ВР визначає ефективну дозу опромінення як розрахункову дозу опромінення людини, яка враховує вклади ефектів опромінення різних органів і тканин людини на стан її здоров'я у цілому. Опромінення - вплив на людину іонізуючого випромінювання, яке може бути зовнішнім опроміненням внаслідок практичної діяльності від джерел іонізуючого випромінювання поза тілом людини або внутрішнім опроміненням від джерел іонізуючого випромінювання, які знаходяться всередині тіла людини. Опромінення населення - опромінення, якого зазнає (зазнала) людина від ядерних установок і джерел іонізуючого випромінювання, за винятком професійного і медичного опромінення та опромінення, зумовленого місцевим природним радіаційним фоном. Основна дозова межа опромінення - максимально допустимий рівень індивідуальної ефективної дози опромінення людини, встановлений цим Законом, перевищення якого вимагає застосування заходів захисту людини. Практична діяльність - діяльність людини, під час здійснення якої запроваджуються додаткові джерела випромінювання, або додаткові шляхи опромінення, чи збільшується кількість людей, які підпадають під вплив опромінення, внаслідок якої збільшуються величини опромінення, його ймовірність або кількість опромінених людей. Кожна людина, яка проживає або тимчасово перебуває на території України, має право на захист від впливу іонізуючого випромінювання. Це право забезпечується здійсненням комплексу заходів щодо запобігання впливу іонізуючого випромінювання на організм людини вище встановлених дозових меж опромінення, компенсацією за перевищення встановлених дозових меж опромінення та відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок впливу іонізуючого випромінювання. Основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта* ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати встановлених цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз. Юридичні та фізичні особи, які здійснюють практичну діяльність, зобов'язані: здійснювати систематичний контроль за радіаційним станом робочих місць, приміщень, території, в санітарно-захисних зонах та зонах спостережень, а також за викидами і скидами радіоактивних речовин; розробляти обгрунтування додержання норм радіаційної безпеки щодо нової (модернізованої) продукції, матеріалів і речовин, технологічних процесів і виробництв; планувати і проводити заходи щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання; здійснювати контроль і облік індивідуальних доз опромінення персоналу; організовувати проведення періодичних медичних оглядів персоналу; регулярно інформувати персонал щодо рівнів іонізуючого випромінювання на робочих місцях та значення отриманих ним доз опромінення; своєчасно інформувати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо виникнення аварійних ситуацій, порушень технологічних регламентів, які створюють загрозу для безпеки людини; забезпечувати реалізацію прав громадян та їх об'єднань на надання інформації щодо стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання. Стаття 15 даного Закону регулює забезпечення захисту людини від впливу радіонуклідів, що містяться у будівельних матеріалах. Відповідно до статті 16 цього Закону, Вміст радіонуклідів у продуктах харчування, продовольчій сировині та питній воді не може перевищувати затверджених в установленому порядку норм. Компенсація за перевищення річної основної дозової межі опромінення надається особам, які проживають або тимчасово перебувають на території України, у випадках: опромінення, зумовленого впливом практичної діяльності; помилкового або неправомірного опромінення пацієнтів при медичному втручанні ; вимушеного споживання забруднених радіонуклідами продуктів харчування та питної води; радіаційно небезпечних умов проживання, праці та навчання. Компенсація за перевищення річної основної дозової межі опромінення встановлюється у розмірі 1,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний мілізіверт перевищення встановленої цим Законом допустимої межі опромінення. Підставою для виплати компенсації особам за перевищення річної основної дозової межі опромінення є зафіксований районним (міським) дозовим реєстром опромінення факт перевищення річної основної дозової межі опромінення не з власної вини особи. Порядок надання компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відшкодуванню підлягає шкода, заподіяна внаслідок впливу іонізуючого випромінювання життю та здоров'ю людей, а також майну фізичних осіб (стаття 20 Закону). Виплати компенсації за перевищення річної основної дозової межі та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок впливу іонізуючого випромінювання, забезпечуються за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб, в результаті практичної діяльності яких сталося перевищення.
Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 08.02.1995р. N 39/95-ВР містить визначення, зокрема, понять: джерело іонізуючого випромінювання, радіаційна безпека, радіаційний захист, радіоактивні матеріали. Джерело іонізуючого випромінювання - фізичний об'єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання. Радіаційна безпека - це дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки. Радіаційний захист - сукупність радіаційно-гігієнічних, проектно-конструкторських, технічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення радіаційної безпеки. Радіоактивні матеріали - джерела іонізуючого випромінювання, ядерні матеріали та радіоактивні відходи. Дотримання норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки є обов'язковим при здійсненні будь-якого виду діяльності у сфері використання ядерної енергії.
Закон України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" від 11.01.2000р. N 1370-XIV відносить до радіоактивних матеріалів будь-які матеріали, що містять радіонукліди, в яких питома активність, а також сумарна активність у разі їх перевезення перевищують межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. Законом передбачено ліцензування окремих видів діяльності, а також видача сертифікатів про затвердження у разі перевезення радіоактивних матеріалів, державна реєстрація джерел іонізуючого випромінювання, видача дозволів на перевезення радіоактивних матеріалів.
Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. N 796-XII передбачає, що придатними для реалізації та споживання вважаються продукти харчування та сільськогосподарська продукція, в яких вміст радіонуклідів не перевищує затверджених допустимих рівнів. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та сільськогосподарській продукції затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Продукція, вироблена в зонах радіоактивного забруднення, повинна мати сертифікат відповідності затвердженим допустимим рівням вмісту радіонуклідів, в якому зазначаються відомості про місце виробництва продукції, вміст радіонуклідів, відповідального виробника цієї продукції і контролера, який перевірив її на вміст радіонуклідів. Виробництво та реалізація продукції, радіоактивна забрудненість якої перевищує допустимі рівні вмісту радіонуклідів, за винятком продукції науково-виробничого та дослідного характеру, забороняються. У разі неможливості використання та переробки продукції, забрудненої радіонуклідами понад затверджені допустимі рівні, вона підлягає вилученню та знищенню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з відшкодуванням пов'язаних із цим витрат виробниками забрудненої продукції. Кабінет Міністрів України забезпечує громадянам України надання повної, своєчасної та достовірної інформації про рівні забруднення радіоактивними речовинами місцевостей, на яких вони проживають або працюють, про ступінь забрудненості радіонуклідами продуктів харчування та майна, про усі вимоги та умови додержання режиму радіаційної безпеки. Органи громадського контролю можуть перевіряти достовірність зазначеної інформації.
Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991р. N 1264-XII містить норму, згідно з якою підприємства, установи та організації, що здійснюють господарську чи іншу діяльність, пов'язану з використанням радіоактивних речовин у різних формах і з будь-якою метою, зобов'язані забезпечувати екологічну безпеку цієї діяльності, що виключала б можливість радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища та негативного впливу на здоров'я людей у процесі видобутку, збагачення, транспортування, переробки, використання та захоронення радіоактивних речовин.
Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.1994р. N 4004-XII передбачає, що підприємства, установи, організації, що виробляють, зберігають, транспортують, використовують радіоактивні речовини та джерела іонізуючих випромінювань, здійснюють їх захоронення, знищення чи утилізацію, зобов'язані дотримувати норм радіаційної безпеки, відповідних санітарних правил, а також норм, установлених іншими актами законодавства, що містять вимоги радіаційної безпеки. Роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань здійснюються з дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби та інших спеціально уповноважених органів. Випадки порушень норм радіаційної безпеки, санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами, іншими джерелами іонізуючих випромінювань, а також радіаційні аварії підлягають обов'язковому розслідуванню за участю посадових осіб, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд.
Державні гігієнічні нормативи "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року N 62, є основним державним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятних рівнів опромінення людини. Встановлює принципи виправданості, неперевищення та оптимізації в практичній діяльності, що супроводжується опроміненням людей.Встановлює 4 групи регламентів, 3 категорії населення, які зазнають опромінення. Радіаційно-гігієнічні регламенти першої групи (стосуються опромінення населення на прийнятному для індивідууму та суспільства рівні) встановлюють числові значення лімітів доз опромінення на рівнях, що виключають можливість виникнення детерміністичних ефектів опромінення і, одночасно, гаратнують настільки низьку імовірність виникнення стохастичних ефектів опромінення, що вона є прийнятною як для окремих осіб, так і для суспільства в цілому. Встановлені ліміти річної ефективної дози та ліміти річної еквівалентної дози зовнішнього опромінення окремих органів і тканин. Обмежння опромінення населення здійснюється шляхом регламентації та контролю, зокрема, вмісту радіонуклідів в окремих обʹєктах навколишнього середовища (воді, продуктах харчування, повітрі та ін.). Встановлено рівні обовʹязкових дій залежно від: ефективної питомої активності природних радіонуклідів у будівельних матеріалах та мінеральній будівельній сировині; активності природних радіонуклідів у воді джерел господарського та питного водопостачання; ефективної питомої активності природних радіонуклідів у мінеральних добривах; ефективної питомої активності природних радіонуклідів у виробах з порцеляни, фаянсу, скла та глини; Ефективна питома активність природних радіонуклідів у мінеральних барвниках та глазурі. Практична діяльність та(або) джерела іонізуючого випромінювання в рамках практичної діяльності можуть бути повністю або частково звільнені від регулюючого контролю. Звільнення здійснюється регулюючими органами, якщо виконуються критерії звільнення, наведені в даних Гігієнічних нормативах, або якщо джерела відповідають тим рівням звільнення, які визначені регулюючими органами на основі згаданих критеріїв звільнення. Встановлено значення допустимих рівнів радіонуклідів та пояснення методики їх розрахунку (величини допустимих надходжень через органи дихання, органи травлення, допустимих концентрацій у питній воді, надходження радіонуклідів з питною водою та продуктами харчування).
Наказ Міністерства охорони здоровʹя України "Про затвердження Допустимих рівнів вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90 у продуктах харчування та питній воді (ДР-97)" від 19.08.1997р. N 255 містить формулу розрахунку та конкретні значення допустимих рівнів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді.
Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 р. N 54, поширюється на всі види виробничої діяльності, а також на всі ситуації втручання, в умовах яких відбувається чи може відбуватися опромінення людини на виробництві та/або в побуті будь-якими джерелами природного та/або штучного походження (крім тих, що згідно з пунктом 1.11 виключено зі сфери дії Правил). Правила містять багато визначень понять (в тому числі поняття радіонукліду), формул розрахунку окремих показників, порядок розгляду заяв юридичних та фізичних осіб про намір здійснювати практичну діяльність з джерелами іонізуючого випромінювання, порядок видачі санітарного паспорта, порядок здійснення санітарного нагляду, радіаційного контролю та радіаційного моніторингу. Будь-яка фізична чи юридична особа, що отримала Санітарний паспорт, несе відповідальність згідно із чинним законодавством за підготовку та здійснення технічних і організаційних заходів, необхідних для забезпечення встановлених санітарним законодавством вимог і регламентів радіаційної безпеки, у зв'язку з функціонуванням того джерела, для якого отриманий Санітарний паспорт. Будь-яка фізична чи юридична особа, що отримала Санітарний паспорт, зобов'язана повідомляти заклади державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України про свій намір унести зміни до будь-якої практичної діяльності, включаючи зміну типів джерел, зазначених в Санітарному паспорті, у всіх випадках, навіть коли передбачається, що ці зміни не змінюють рівень радіаційного захисту і безпеки. Внесення подібних змін дозволяється тільки після відповідного письмового дозволу установ державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України. Основою контролю стану радіаційної безпеки в умовах практичної діяльності є дозиметричний контроль на підприємстві. На об'єктах, що не мають достатнього досвіду здійснення контролю та моніторингу та/або не мають необхідного обладнання та власних кваліфікованих спеціалістів для здійснення цих функцій, дозволяється виконання цих робіт силами залучених кваліфікованих спеціалістів та/або організацій, що мають достатню приладово-методичну базу для їх виконання та мають право на проведення цього виду діяльності.
Державні гігієнічні нормативи "Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді", затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03 травня 2006 р. N 256, встановлюють гігієнічні нормативи вмісту 137Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді, а також вимоги з дотримання вказаних допустимих рівнів під час виготовлення, імпорту, експорту та обігу харчових продуктів. Нормативи обов'язкові для фізичних та юридичних осіб, діяльність яких пов'язана з виготовленням, імпортом, експортом та обігом харчових продуктів, наданням послуг у сфері роздрібної торгівлі харчовими продуктами, у сфері гуртової торгівлі та ресторанного господарства, громадського харчування. Контроль за дотриманням Нормативів покладається на заклади державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України. Нормативи містять визначення понять, референтні значення, допустимі рівні вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді (включаючи напої) - в розрізі окремо по продуктах. Для визначення відповідності харчових продуктів критеріям радіаційної безпеки використовується показник відповідності, значення якого розраховується за результатами вимірювань питомих активностей 137Cs та 90Sr за встановленими даними нормативами формулами та правилами. Якщо харчовий продукт містить у собі різні компоненти, які можна віднести до різних класифікаційних груп (наприклад, борошняні вироби з начинкою, консерви м'ясо-рослинні і та ін.), РК проводиться за компонентами, які визначає орган, що здійснює контроль. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів у концентраті, у розбавленому стані, повинні прирівнюватись до допустимих рівнів відповідних натуральних продуктів.
Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів 137Cs та 90Sr у рослинній лікарській сировині (субстанції), що використовується для виготовлення лікарських засобів, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 8 травня 2008 р. N 240, поширюється на сушену лікарську рослинну сировину (субстанцію) для виробництва лікарських засобів, зареєстрованих у встановленому порядку. Норматив нормує питому активність 137Cs та 90Sr у рослинній лікарській сировині (субстанції), що заготовляється, переробляється, реалізується на території України або ввозиться в Україну для виробництва лікарських засобів, зареєстрованих у встановленому порядку. Містить таблицю з назвами лікарської рослинної сировини (субстанції) та показниками гранично допустимого вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr.
Методичні вказівки "Відбір проб, первинна обробка та визначення вмісту 90Sr та 137Cs в харчових продуктах", затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11.08.2008 р. N 446, містять визначення активності радіонукліда, коефіцієнту концентрування, ліміту річної (чи еквівалентної) дози та ін. Відповідно до вимог Закону України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" вміст радіонуклідів у продуктах харчування, продовольчій сировині та питній воді не повинен перевищувати затверджених в установленому порядку допустимих рівнів. Радіаційний контроль харчових продуктів здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання", а також Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 N 247. Дані Методичні вказівки встановлюють порядок відбору проб різних видів продуктів харчування та порядок вимірювання активності радіонуклідів. Додаток 4 до даних Методичних вказівок регулює порядок визначення радіаційної безпеки харчових продуктів (показник відповідності та його похибка розраховуються за результатами вимірів питомої активності радіонуклідів 137Cs та 90Sr у харчовому продукті за певною формулою).

Авторські права на дану публікацію належать

Юридичній компанії “Професійна Юридична Група”

Просимо звертати увагу на дати публікації: статті актуальні лише на дату розміщення і не коригуються із зміною законодавства.

Тел.: +38 (044) 592-20-95

E-mail: office@pl-group.com.ua

Web-сайт: www.pl-group.com.ua

 
 


 

View Professional Legal Group's profile on LinkedIn

 

Проф Юр Группа в TwitterПроф Юр Группа в Live Journal