Висновок стосовно вимог до упаковки продукції

Предмет дослідження:

 

аналіз відповідності вимогам законодавства України змісту позначень та їх достатності/недостатності, які розміщені на наданій ТОВ “__________” упаковці, що буде використовуватися при реалізації продукції під торговою маркою “____________”.

Нормативно правова база, що була використана при проведенні дослідження:

  1. Закон Української радянської соціалістичної республіки “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 року № 8312-11;

 

2. Закон України “Про захист прав споживачів“ від 12 травня 1991 року №  1023-XII;

3. Закон України “Про рекламу” від  3 липня 1996 року № 270;

4. Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів” від 23.12.1997  № 77;

5. Закон України “Про метрологію та метрологічну діяльність” від 11 лютого 1998 року № 113;

6. Конвенція про тимчасове ввезення від 26.06.1990р.;

7. Постанова Кабінету Міністрів України “Про реалізацію окремих положень Закону України “Про захист прав споживачів”” від 2 квітня 1994 р. № 215;

8. Постанова Кабінету Міністрів України  “Про Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення“ від 8 лютого 1995 р. № 108;

9. Постанова Кабінету Міністрів України “Про вдосконалення контролю якості і безпеки харчових продуктів” від 9 листопада 1996 р. № 1371;

10. Правила роботи дрібно роздрібної торговельної мережі затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв?язків і торгівлі України  за № 369 від 08.07.96р.;

11. Порядок проведення атестації водіїв, які здійснюють перевезення етилового спирту, та транспортних засобів, що при цьому використовуються затверджені наказом Мінтрансу України від 06.05.1997р.  № 156;

12. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р.  № 363;

13. Наказ Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 314 від 17.05.2000 року “Про затвердження Інструкції про порядок здійснення          державного метрологічного нагляду за кількістю фасованого товару в упаковках”;

14. Порядок збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) затверджено наказом Міністерства економіки, європейської інтеграції від 02.10.2001р. № 224;

15. Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.07.2004р.  № 822;

16. Лист Державної митної служби України від 17.02.2003  № 11/4-10-2326-ЕП (Додаток “Державне регулювання ввезення на митну територію України харчових продуктів та продовольчої сировини (узагальнена інформація про застосування заходів                 нетарифного регулювання);

17. Лист від 01.10.2003р. Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Про застосування окремих положень Закону України “Про рекламу” в редакції від 11 липня 2003 року;

18. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва  № 7053 від 04.12.2003року;

19. Технологічна схема контролю за тарою (упаковкою), у якій надходять         імпортні товари, що підлягають митному оформленню в режимі випуску у вільний обіг у ВВ-1, ВВ-4, ВВ-6 Київської регіональної митниці затверджена наказом Київської регіональної митниці від 13.09.2004  № 876;

Дослідження:

Законодавство України містить ряд визначень, які можна застосувати до переданого для дослідження об?єкту, а саме: “упаковка”, “тара”, “етикетка”.

При цьому нормативно-правова база України не містить уніфікованого підходу щодо розмежування цих понять. Зокрема, наявні наступні визначення:

тара – основний елемент упаковки, що є виробом для розміщення товару (Інструкція про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за кількістю фасованого товару в упаковках);

тара – основний елемент упаковки, що являє собою виріб для розміщення продукції (Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні);

тара –  основний  елемент  упаковки, що являє собою виріб для розміщення продукції (порядок проведення атестації водіїв, які здійснюють перевезення етилового спирту, та транспортних засобів, що при цьому використовуються);

тара – основний елемент упаковки, що є виробом для розміщення товару (Порядок збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки));

етикетка – будь-яка бирка, напис, ярлик, що містить малюнки чи надписи,   написані, надруковані, нанесені за допомогою трафарету, витиснені або вдавлені та  прикріплені до одиниці упаковки (контейнера) з харчовими продуктами (Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів”);

одиниця упаковки (контейнер) – будь-яка  упаковка,  включаючи обгортку,  незалежно  від  матеріалу  і  форми,  яка  частково або повністю покриває харчовий продукт, для його постачання як окремої одиниці (контейнер може містити кілька упаковок) (Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів”);

упаковка – технічний засіб чи комплекс засобів з розміщеним у ньому товаром,  який забезпечує захист товару  від  пошкоджень  та втрат у процесі його обігу, а довкілля – від забруднень (Інструкція про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за кількістю фасованого товару в упаковках);

 

упаковка – технічний засіб чи комплекс засобів з розміщеним у ньому товаром,  який забезпечує захист товару  від  пошкоджень  та втрат у процесі транспортування, зберігання та продажу, а довкілля – від забруднень (Порядок збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки));

упаковка –  вантаж,  що складається з тари,  великогабаритної тари,  посудини для газів, контейнера середньої вантажопідйомності для масових вантажів та їх вмісту, підготовлений для відправлення (Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів);

упаковка – любые изделия и материалы, служащие или предназначенные – в том виде, в каком они ввозятся, – для упаковки защиты, размещения и крепления или  разделения товаров, за исключением упаковочных материалов  (солома, бумага,  стекловолокно, стружка и т.п.), ввозимых навалом (Конвенція про тимчасове ввезення).

Таким чином, аналіз вищенаведених визначень не дає можливість зробити однозначний висновок про те, що об?єктом дослідження є одне з вище перерахованих понять. Тому, обсяг нашого дослідження буде включати виявлення специфічних елементів змістового наповнення і тари, і етикетки, і упаковки.

Загальні вимоги, які встановлені національним законодавством до змісту інформації, що розміщується на упаковці товару є наступними: інформація повинна бути необхідною (тобто корисною), доступною, достовірною та своєчасною, що забезпечує можливість свідомого і компетентного вибору товару. Інформація повинна бути надана споживачеві  до придбання ним товару.

Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів” в статті 38 визначає наступний зміст етикетування харчових продуктів:

1) назва харчового продукту;

2) назва та повну адресу і телефон виробника, адреса потужностей (об’єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів – назва, повна адреса і телефон імпортера;

3) кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об’єм або поштучно);

4) склад харчового продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві;

5) калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту;

6) кінцева дата споживання “Вжити до” або дату виробництва та строк придатності (аналогічну норму містить і Закону України “Про захист прав споживачів”, зокрема  частина 3 статті 7 зазначає: “Для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров’я, майна споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших  документах,  що  додаються  до  неї  при  продажу,  і  який вважається гарантійним строком”, “строк придатності обчислюється починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці ….і визначається часом, протягом якого товар, є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання”);

Окрім того, Закон України “Про захист прав споживачів” в частині 2 статті 14 крім обов?язку виробника (продавця) попереджати споживача про встановлений строк служби (строк придатності) товару, даний Закон зобов?язує також розміщувати інформацію про обов’язкові умови використання товару та можливі наслідки в разі їх невиконання, а також про необхідні дії після закінчення строку служби (придатності).

7) номер партії виробництва;

8) умови зберігання та використання, якщо харчовий продукт потребує певних умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності та якості;

9) застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров’я при його споживанні.

Закон України “Про захист прав споживачів” містить також статтю про право споживачів на інформацію про продукцію, до якої відноситься інформація про:

1) назву  товару,  найменування  або  відтворення  знака  для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;

3) дані про основні властивості продукції,  а щодо  продуктів харчування  –  про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх  виготовлення  сировини,  в  тому  числі   харчових   добавок), номінальну  кількість (масу,  об’єм тощо),  харчову та енергетичну цінність,  умови використання та  застереження  щодо  вживання  їх окремими  категоріями  споживачів,  а  також  іншу інформацію,  що поширюється на конкретний продукт;

4) відомості про вміст шкідливих для  здоров’я  речовин,  які в становлені  нормативно-правовими  актами,  та  застереження  щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів;

6) дані  про  ціну  (тариф),  умови  та   правила   придбання продукції;

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов’язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про   необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі  невиконання  цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а  також  проводить  ремонт і технічне обслуговування.

Перелік відомостей, що підлягають розміщенню на упаковці (етикетці) продукції, що реалізується через роздрібну торгівлю містить і Постанова Кабінету Міністрів “Про вдосконалення контролю якості і безпеки харчових продуктів”. Серед переліку відомостей дана Постанова передбачає наступні:

загальну назву харчового продукту;

масу (об’єм);

склад, включаючи перелік використаних у процесі  виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок, барвників тощо;

калорійність;

дату виготовлення;

термін придатності до споживання та умови зберігання;

найменування та адресу виробника.

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, не  допускаються  до  продажу  фасовані  вітчизняні  та імпортні  харчові продукти без маркування державною мовою України, яке  повинно  містити  в  доступній  для сприйняття покупцем формі інформацію про:

загальну назву харчового продукту;

номінальну   кількість   харчового  продукту  в  установлених одиницях виміру (маса, об’єм тощо);

склад  харчового  продукту,  якщо  він виготовлений з кількох складників,  із  зазначенням  переліку назв використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок;

харчову  цінність, а також енергетичну цінність (для харчових продуктів, що її мають);

кінцевий  термін  реалізації  або  дату виготовлення і термін придатності до споживання;

умови зберігання;

позначення  нормативного  документа  (для  харчових продуктів вітчизняного виробництва);

найменування та адресу виробника й місце виготовлення;

умови використання (якщо такі передбачені);

наявність   у  харчовому  продукті  компонентів  з  генетично модифікованої   сировини   (у   разі,   якщо   використання  таких

компонентів     передбачено     нормативними    документами    або нормативно-правовими актами на даний харчовий продукт);

застереження   щодо   вживання   харчового  продукту  певними категоріями  (групами)  населення  (діти,  вагітні,  люди похилого віку, спортсмени, хворі тощо).

При цьому забороняється надавати на етикетці інформацію про дієтичні та функціональні властивості харчового продукту без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. Етикетки харчових продуктів, на яких  використовуються символи, повинні містити тільки такі символи, які були затверджені відповідними міжнародними та регіональними організаціями з питань стандартизації.

Написи на етикетці харчового продукту, що представляють інтерес для споживачів та призначені запобігати шахрайству або відрізняти один харчовий продукт від іншого, такі як “повністю натуральний”, “органічний”, “оригінальний”, “без ГМО” (генетично модифікованих організмів) тощо, та інша інформація, на додаток до тієї, що зазначена вище, підлягає перевірці у порядку, встановленому відповідними нормативно-правовими актами, виданими на виконання цього Закону.

Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі (ст.38 Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів” ). При цьому, відповідно до п. 30 Порядку зайняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, у разі реалізації товарів імпортного виробництва у пакувальній тарі з написами іноземною мовою суб’єкт господарської діяльності зобов’язаний забезпечити інформацію державною чи іншою мовою відповідно до Закону УРСР “Про мови в Українській РСР” про найменування, основні споживчі властивості товару, термін його придатності та умови зберігання, можливі застереження щодо вмісту шкідливих компонентів і обмежень у споживанні, а також гарантійні зобов’язання.

Таким чином, на упаковці продукції допускається написання інформації для споживачів поряд з державною мовою і іноземною мовою.

Кількість фасованого товару в упаковках, відповідно до Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, є об?­єктом державного метрологічного контролю та нагляду. А тому даний Закон також містить вимоги щодо змісту етикетки упакованого товару. Відповідно до ст.30 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, на упаковці фасованого товару мають бути зазначені номінальна кількість товару в одиницях маси, об’єму або іншої фізичної величини, а також гранично допустимі відхилення від номінальної кількості або зроблено посилання на нормативний документ, за яким їх встановлено.

Виробник має право маркувати продукцію національним знаком відповідності за наявності декларації про відповідність та/або сертифіката відповідності, виданих згідно із законодавством. Реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється.

Стосовно продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.

Інформація про  продукцію  може  бути розміщена у місцях,  де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв’язку.

Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, повинні супроводжуватись інформацією про їх походження.

У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб’єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію – у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги,  але не менше п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарської діяльності не веде обов’язковий облік доходів і витрат, – у розмірі п’яти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 23 Закону України “Про захист прав споживачів”).

Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів” визначає істотні умови щодо форми упаковки товару, зокрема – неправильно маркованим харчовим продуктом є харчовий  продукт, якщо:

етикетка підроблена або вводить в оману;

харчовий продукт продається під назвою іншого продукту;

інформація на етикетці представлена недержавною мовою;

харчовий продукт упакований, заповнений у тару або підготовлений таким чином, що це вводить в оману;

етикетка харчового  продукту не відповідає обов’язковим вимогам цього Закону щодо етикетування харчового продукту;

етикетка містить слова,  словосполучення або дані,  які важко прочитати або зрозуміти звичайному  споживачу  за  звичайних  умов використання, показу та продажу товару.

Professional Legal Group
Kyiv, Ukraine
Ph.: +38 (093) 086-18-19
E-mail: office@pl-group.com.ua
www.pl-group.com.ua

Portfolio: 

Proudly powered by WordPress | Theme: Lean Blog by Crimson Themes.