Перелік видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, міститься в Законі України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01 червня 2000 року.
Серед видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, даний Закон передбачає, зокрема:
- виробництво лікарських засобів, оптову, роздрібну торгівля лікарськими засобами (пункт 9 частини 1 статті 9);
- виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів, оптова, роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препаратами(пункт 10 частини 1 статті 9);
- медичну практику (пункт 26 частини 1 статті 9);
- переробку донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів (пункт 27 частини 1 статті 9);
- ветеринарну практику (пункт 28 частини 1 статті 9);
- надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України “Про автомобільний транспорт” (пункт 33 частини 1 статті 9).
Відповідно до пункту 1.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених спільним Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства охорони здоров’я України від 16 лютого 2001 року №38/63, медична практика – це діяльність, пов’язана з комплексом спеціальних заходів, спрямованих на сприяння поліпшенню здоров’я, підвищення санітарної культури, запобігання захворюванням та інвалідності, на діагностику, допомогу особам з гострими і хронічними захворюваннями й реабілітацію хворих та інвалідів, що здійснюється особами, які мають спеціальну освіту.
Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок про те, що у випадку, якщо медичний заклад здійснюватиме транспортування хворих до власного медичного закладу з використанням власного автотранспорту в рамках здійснення діяльності з медичної практики, і при цьому таке транспортування не буде окремою послугою з перевезення (тобто за перевезення хворих окремим рядком не буде стягуватись плата, а вартість перевезення буде закладена у вартість самих медичних послуг), – в такому разі для транспортування хворих не потрібно отримувати окрему ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом.
Спеціальні правила встановлені законодавством України для постановки на облік на використання транспортних засобів в якості автомобілів швидкої медичної допомоги.
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 10 листопада 1994 року, транспортний засіб спеціалізованого призначення – транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, швидка медична допомога, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).
Частина 3 статті 9 вищевказаного Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлює перелік видів господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, для зайняття якими необхідно отримати ліцензію з перевезення пасажирів і вантажів:
- надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами;
- надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі;
- надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення;
- надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами;
- надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами;
- надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі;
- надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення;
- надання послуг з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.
В даному переліку відсутні послуги з перевезення хворих з використанням транспортних засобів спеціалізованого призначення.
Згідно зі статтею 16 Закону України «Про автомобільний транспорт», транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на:
- транспортні засоби загального призначення;
- транспортні засоби спеціалізованого призначення;
- транспортні засоби спеціального призначення.
При державній реєстрації автобусів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх належності до транспортного засобу загального призначення чи до транспортного засобу спеціалізованого призначення.
При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, швидка медична допомога, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).
Порядок державної реєстрації транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
В той же час, слід зазначити, що для обладнання транспортних засобів спеціальними пристроями (проблискові маячки, спеціальний сигнал) необхідно звернутись за відповідним дозволом до ДАІ.
Professional Legal Group
Kyiv, Ukraine
Ph.: +38 (093) 086-18-19
E-mail: office@pl-group.com.ua
www.pl-group.com.ua