ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| справа № 11/1 | 05.02.08 |
| За позовом | Представництва Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК смазочные материалы» |
| до | Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок сувенірів» |
| про | визнання договору розірваним та стягнення 271.043,00 грн. |
Суддя Євсіков О.О.
Представники
| від позивача | – Ящук Ю.Л. (представник за довіреністю); |
| від відповідача | – не з’явився. |
У судовому засіданні 05.02.2008 за згодою представника позивача на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок сувенірів», в якому просить:
– визнати Договір № УЗ/046/07 від 20 вересня 2007р. між Представництвом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК смазочные материалы»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будинок сувенірів»розірваним з 25 грудня 2007р.;
– стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок сувенірів»на користь Представництва Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК смазочные материалы»неустойку в розмірі 6.138,00 грн., 3 % річних в розмірі 504,49 грн., інфляційні нарахування в розмірі 4.134,00 грн.;
– стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок сувенірів»на користь Представництва Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК смазочные материалы»суму прямих збитків у розмірі 1.431,00 грн.;
– стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок сувенірів»на користь Представництва Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК смазочные материалы» упущену вигоду в розмірі 60.266,70 грн.;
– стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок сувенірів»на користь Представництва Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК смазочные материалы»компенсацію шкоди діловій репутації в розмірі 198.569,00 грн.
Ухвалою від 09.01.2008 порушено провадження у справі, призначено судове засідання на 22.01.2008.
У судове засідання 22.01.2008 представник відповідача не з’явився, у зв’язку з чим ухвалою від 22.01.2008 відкладено розгляд справи на 05.02.2008.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок прострочення та подальшого невиконання відповідачем (підрядником) зобов’язань за договором № УЗ/046/07 від 20 вересня 2007 року для позивача (замовника) виконання вказаного зобов’язання втратило інтерес, а тому позивач просить розірвати спірний договір, відшкодувати йому збитки та стягнути з відповідача штрафні санкції.
Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи неодноразово відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеними в його реєстраційних документах.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, –
ВСТАНОВИВ:
Як підтверджено матеріалами справи, 20.09.2007 між Представництвом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК смазочные материалы»(далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будинок сувенірів»(далі – Відповідач) було укладено Договір № УЗ/046/07 (далі – Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору виконавець (відповідач) зобов’язався за дорученням замовника виконувати роботи по виготовленню рекламної та сувенірної продукції, а замовник (позивач) – приймати та оплачувати продукцію відповідно до умов Договору.
Згідно з пунктом 2.1. Договору найменування, кількість, кольорова гама, розміри, якісні характеристики Продукції, вартість, строки виконання та інші умови визначаються в Додатках до Договору, які є його невід’ємною частиною.
У зв’язку з цим між Позивачем та Відповідачем одночасно з підписанням Договору 20.09.2007 було підписано Додаток №1 до Договору від 20.09.2007 №УЗ/046/07 (далі – Додаток № 1).
Пунктом 1 вищезгаданого Додатку № 1 встановлено, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов’язання розробити та виготовити термоси металеві з двома кружками в кількості 1.500 штук на загальну суму 93.000 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 2 Додатка № 1 оплата робіт Виконавця здійснюється в два етапи: 1) 50% вартості продукції сплачуються в порядку передоплати протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку Виконавцем; 2) решта 50% сплачуються Замовником після підписання сторонами Акта виконаних робіт.
На виконання вищевказаного положення пункту 2.1 Додатку №1 Позивач на підставі виставленого Відповідачем рахунку-фактури № 180/1 від 20.09.2007 перерахував платіжним дорученням №1205 від 20.09.2007 на користь Відповідача 50% вартості продукції, що склало 46.500 (сорок шість тисяч п’ятсот) грн. 00 коп.
Згідно з пунктом 3 Додатку №1 до Договору максимальний строк виготовлення продукції, вказаної в пункті 1 цього Додатку, складає 20 (двадцять) календарних днів з моменту підписання сторонами даного Додатку.
Таким чином, Відповідач зобов’язаний був виготовити замовлену згідно Додатку №1 продукцію до 10.10.2007 включно.
Позивачем 09.11.2007 було направлено Відповідачеві Претензію за вих. № 499 з розрахунком.
Окрім того позивач неодноразово звертався до відповідача з використанням засобів електронного поштового зв’язку з вимогою виконати зобов’язання за Договором, що підтверджується копіями роздруківок електронних поштових листів (копії в справі).
У відповідь Відповідач щоразу надсилав повідомлення з обіцянками поставити продукцію найближчим часом, навіть того ж дня (копії роздруківок електронних листів відповідача у справі), чим умисно, на думку позивача, вводив позивача в оману з метою відстрочення виконання ним зобов’язання за Договором.
Позивач 04.12.2007 направив на адресу Відповідача вимогу про одностороннє припинення Договору та повернення сплаченої суми передоплати в розмірі 46.500,00 грн., що підтверджується Листом вих. № 509 від 04.12.2007.
Відповідач отримав вищевказаний лист 04.12.2007 кур’єрською службою, що підтверджується повідомленням про вручення кур’єрського відправлення № 621434.
Лише 13.12.2007 відповідач повернув позивачу на його вимогу внесену за Договором суму передоплати в розмірі 46.500,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 13.12.2007.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Порушенням зобов’язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови Договору, а також вимоги ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, відповідно яких зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексу, інших актів законодавства.
Згідно з пунктом 1.2. Договору роботи вважаються виконаними належним чином після підписання Сторонами Акта виконаних робіт. Акт виконаних робіт Сторонами підписано не було.
Відповідно до пункту 5.1. Договору у випадку порушення строків виготовлення Продукції Виконавець сплачує Замовнику неустойку в розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно виготовленої Продукції за кожен день прострочення.
Таким чином, неустойка за Договором станом на 12.12.2007 (останній день перед поверненням передоплати) відповідно до Розрахунку позивача (копія у справі), складає 6.138 (шість тисяч сто тридцять вісім) грн.00 коп.
Вказаний розрахунок, перевірений судом, відповідає положенням законодавства.
Відповідно до ст. 612 ЦК України та ст. 220 ГК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його в строк, встановлений Договором.
Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Три відсотки річних згідно за період з 11.10.2007 по 12.12.2007 складають (відповідно до Розрахунку позивача) 504 (п’ятсот чотири) грн. 49 коп.
Вказаний розрахунок, перевірений судом, відповідає положенням законодавства.
Інфляційні нарахування за період з 11.10.2007 по 30.11.2007 складають (відповідно до Розрахунку позивача) 4134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 00 коп.
Вказаний розрахунок, перевірений судом, відповідає положенням законодавства.
Матеріали справи також свідчать, що Позивач через невиконання договірних зобов’язань Відповідачем недоотримав значну частину прибутку, отримання якого було безпосередньо пов’язане з поставкою Відповідачем продукції за Договором.
Так, 16 жовтня 2007 року Позивачем було направлено електронні листи всім дистриб’юторам Представництва ТОВ «ТНК смазочные материалы»в Україні з оголошенням про початок проведення нової промо-акції, метою якої було додатково мотивувати споживача до придбання нового продукту торгової марки «ТНК»- моторної оливи «ТНК Revolux»(копії роздруківок електронних відправлень у справі). Зміст акції полягав у наданні кожному покупцеві 20-літрової каністри моторної оливи серії «ТНК Revolux»у подарунок дорожнього термосу. Даною акцією фактично повинно було відбутись виведення моторної оливи серії «ТНК Revolux»на роздрібний ринок України.
Аналогічні листи-оголошення про початок акції в паперовій формі з підписом керівника Позивача та печаткою Позивача були надані кожному дистриб’ютору Представництва ТОВ «ТНК смазочные материалы»(ТОВ «Мобіл-Експрес», ТОВ «Компанія мастильних матеріалів «ДІОЛ», Корпорація «ОСКАР»), про що свідчать копії відповідних листів Представництва з відмітками про отримання їх дистриб’юторами (копії листів у справі).
Для забезпечення якнайширшого інформування споживачів про проведення акції та її умови Позивачем було замовлено у Товариства з обмеженою відповідальністю «АИР-Полиграф» виготовлення плакатів «Revolux»з зображенням термоса та короткої інформації про акцію (оригінал плаката у справі). З цією метою Позивач та ТОВ «АИР-Полиграф»підписали Додаток №8 від 12.10.2007 до Договору №УЗ/009/07 від 23.03.2007 (копії договору та додатку у справі). Позивачем платіжним дорученням №1301 від 24.10.2007 здійснена оплата робіт ТОВ «АИР-Полиграф»з виготовлення плакатів в сумі 1431,00 грн. (копії платіжного доручення, рахунку-фактури, банківської виписки, видаткової накладної у справі).
Таким чином, розмір прямих збитків (витрати на придбання рекламних плакатів для акції), завданих Позивачу, складає 1.431,00 грн.
Вищезгадані плакати в великій кількості були надані дистриб’юторам для розміщення в рамках проведення акції і були розміщені на об’єктах роздрібної реалізації моторних олив, що підтверджується відповідними фотографіями (фотографії долучені до справи). Широка реклама промо-акції з термосами була також проведена дистриб’юторами в засобах масової інформації (про що, зокрема, свідчать листи дистриб’юторів, копії яких у справі).
Однак подарунковими термосами, які повинні були надаватись споживачам при придбанні моторних олив «ТНК Revolux»в рамках проведення промо-акції, Позивач забезпечити дистриб’юторів так і не зміг через їх невиготовлення у встановлені строки Відповідачем. Відповідач майже щодня надсилав на адресу Позивача листи про намір поставити прострочену продукцію (копії роздруківок електронних листів у справі), з огляду на що позивач був переконаний в можливості продовдження поширення інформації про акцію, оскільки необхідні для цього подарункові термоси, за твердженням Відповідача, повинні були бути поставлені «з дня на день». В окремих повідомленнях Відповідача навіть вказувались точні години поставки продукції.
Таким чином, в роздрібних магазинах та інших об’єктах торгівлі дистриб’юторів Позивача фактично була широко розрекламована та оголошена промо-акція, реалізація якої безпосередньо залежала від виконання Відповідачем зобов’язання за Договором та Додатком №1 щодо поставки на користь Позивача подарункових термосів.
Позивач через непроведення акції не зміг реалізувати запланований на реалізацію в умовах акції обсяг продукції, а саме – 1500 каністр моторної оливи «ТНК Revolux». Намір позивача реалізувати 1500 каністр нового мастила, об’ємом 20 літрів кожна, підтверджується Прогнозним планом щодо реалізації моторних олив «ТНК»в рамках проведення промо-акції «Термос у подарунок»(копія у справі), а також кількістю термосів (1500 штук), замовленою Позивачем для надання в якості подарунків в рамках проведення промо-акції, що підтверджується пунктом 1 Додатку №1 від 20.09.2007 до Договору, копія якого у справі. Неотриманий від реалізації дохід (маржа) складає, відповідно до Розрахунку, суму в розмірі 60.266 (шістдесят тисяч двісті шістдесят шість) грн. 70 коп. При розрахунку неотриманого доходу Позивачем взято за основу розмір маржі моторної оливи ТНК «Revolux»D2 10W-40, об’ємом 20 літрів, що затверджено Главою Представництва ТОВ «ТНК смазочные материалы»03.09.2007 (копія документа з розмірами маржі у справі).
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, упущену вигоду внаслідок невиконання відповідачем зобов’язань за Договором Позивач оцінює в 60.266 (шістдесят тисяч двісті шістдесят шість) грн. 70 коп.
Вказаний розрахунок, перевірений судом, підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 22 ЦК України, збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Крім того невиконання Відповідачем умов Договору завдало шкоди діловій репутації Позивача.
Позивач обґрунтовуючи розмір шкоди, завданій його діловій репутації, в сумі 198.569,00 грн., зазначає наступне.
Проведення промо-акції з подарунковими термосами було широко розрекламоване серед невизначеного кола осіб. В той же час, невиконання умов акції при придбанні моторних олив «ТНК Revolux»спричинило масове незадоволення з боку покупців. Оскільки «ТНК»є досить відомим міжнародним брендом як на території України, так і в інших країнах (зокрема, в усьому СНД), що має високий ступінь довіри з боку контрагентів, невиконання Представництвом ТОВ «ТНК смазочные материалы»умов задекларованої акції стало суцільною несподіванкою для дистриб’юторів та інших контрагентів Позивача. Внаслідок цього Позивачем було отримано кілька листів від дистриб’юторів з вимогою надати термоси для виконання умов акції (копії листів у справі). Так, зокрема, в своєму листі вих. № 69 від 05.11.2007 (копія листа у справі) ТОВ «Мобіл-Експрес»наводить інформацію про проведену підготовчу роботу для проведення промо-акції, а також занепокоєння з приводу відсутності акційних подарункових термосів для цієї акції, попереджають про підрив довіри з боку керівників та продавців автомагазинів, покупців до самої компанії ТОВ «Мобіл-Експрес»як дистриб’ютора Позивача, так і до Представництва ТОВ «ТНК смазочные материалы».
ТОВ «Компанія мастильних матеріалів «ДІОЛ» у своєму листі вих. №106/11-07 від 19.11.2007 та ТОВ «ДАЛІ»в листі вих. №179 від 22.11.07 (копії листів у справі) не лише акцентують увагу на підриві довіри до торгової марки «ТНК»в цілому, але й зазначають прогнозовані збитки для них як дистриб’юторів «ТНК»через непроведення акції у відповідності до оголошених умов.
Кілька листів-скарг (вих. №ИК-4403-03/07 від 19.11.07 та б/н від 26.11.07) було отримано Позивачем від ТОВ «Укрзапчастина»(копії листів у справі). В даних листах йдеться про широкі інформативні заходи по проведенню промо-акції та численні незадоволення з боку покупців, іноді навіть підозри, звинувачення та погрози в адресу продавців, а також про можливість застосування штрафних санкцій до Позивача в разі невирішення питання з поставкою обіцяних подарункових термосів для промо-акції, про імовірні скарги на адресу органів у справах захисту прав споживачів.
Суми завданої Позивачу шкоди наведено також в Службовій записці №281 від 10.12.2007 Глави Представництва ТОВ «ТНК смазочные материалы»в Україні»Зимовця Р.В. до Генерального директора ТОВ «ТНК смазочные материалы»(копія у справі).
Таким чином, на думку Позивача, його діловій репутації завдано значної шкоди, яку Позивач оцінює в 198.569 (сто дев’яносто вісім тисяч п’ятсот шістдесят дев’ять) грн.00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У постанові Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” № 4 від 31.03.1995 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.2001, визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв’язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (п. 3).
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується (п. 4).
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5).
Всупереч наведеному позивач, стверджуючи про те, що відповідач завдав шкоди його діловій репутації у розмірі 198.569,00 грн., не обґрунтував її розмір належними та допустимими доказами.
При цьому судом встановлено наявність обставин, що свідчать про факт завдання шкоди діловій репутації позивача. Однак, враховуючи те, що позивачем не обґрунтовано заявленого розміру втрат немайнового характеру, що настали у зв’язку з приниженням його ділової репутації, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності суб’єкта господарювання, не визначено, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача компенсації шкоди діловій репутації позивача у розумному та справедливому розмірі, що, на думку суду, складає –5.000,00 грн.
Як зазначалось вище, відповідно до ст. 612 ЦК України та ст. 220 ГК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його в строк, встановлений Договором.
Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 320 ГК України, ст. 849 ЦК України Замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, якщо Підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим.
Непоставка Відповідачем замовленої Позивачем продукції у встановлений строк є істотним порушенням умов Договору, оскільки прямо стосується предмету Договору. Крім того, інтерес Позивача до продукції Відповідача в даний момент втрачено через закінчення строків та зрив акції, задля якої спеціально було замовлено продукцію у Відповідача.
Таким чином, вимоги щодо розірвання Договору є обґрунтованим. Відповідач, який 13 грудня 2007 повернув позивачу на його вимогу внесену за Договором суму передплати в розмірі 46.500,00 грн., фактично підтвердив розірвання Договору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Позивач не довів усіх обставин, на які він посилається в позовній заяві, як на підстави позовних вимог, зокрема в частині розміру шкоди діловій репутації, а тому позовній вимоги підлягають задоволенню частково.
У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених майнових вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, –
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати Договір № УЗ/046/07 від 20 вересня 2007 року, укладений між Представництвом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК смазочные материалы»(юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15, поштова адреса: 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 29, Ідентифікаційний код 26580683, п/р (тип «Н») 26006100164019 в АКБ «Сітібанк»у м. Києві, МФО 300584) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будинок сувенірів»(Юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 10-А, Поштова (фактична) адреса: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 9, оф. 73, Ідентифікаційний код 32386000, п/р 26007901313006 в ЗАТ «ОТП Банк»у м. Києві, МФО 300528), розірваним з 25 грудня 2007 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок сувенірів»(юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 10-А, поштова (фактична) адреса: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 9, оф. 73, Ідентифікаційний код 32386000, п/р 26007901313006 в ЗАТ «ОТП Банк»у м. Києві, МФО 300528, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Представництва Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК смазочные материалы»(юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15, поштова адреса: 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 29, Ідентифікаційний код 26580683, п/р (тип «Н») 26006100164019 в АКБ «Сітібанк»у м. Києві, МФО 300584) неустойку в розмірі 6.138,00 грн., 3 % річних в розмірі 504,49 грн., інфляційні нарахування в розмірі 4.134,00 грн., суму прямих збитків у розмірі 1.431,00 грн., упущену вигоду в розмірі 60.266,70 грн., компенсацію шкоди діловій репутації в розмірі 5.000,00 грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок сувенірів»(Юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 10-А, Поштова (фактична) адреса: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 9, оф. 73, Ідентифікаційний код 32386000, п/р 26007901313006 в ЗАТ «ОТП Банк»у м. Києві, МФО 300528, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Представництва Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК смазочные материалы»(Юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15, Поштова адреса: 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 29, Ідентифікаційний код 26580683, п/р (тип «Н») 26006100164019 в АКБ «Сітібанк»у м. Києві, МФО 300584) судові витрати в сумі 808,36 грн. (держмито у сумі 774,64 грн. та 33,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку від дати його підписання як такого, що оформлене згідно зі ст. 84 ГПК України.
| Суддя | О.О. Євсіков |
Дата підписання рішення –12.02.2008.
Professional Legal Group
Kyiv, Ukraine
Ph.: +38 (093) 086-18-19
E-mail: office@pl-group.com.ua
www.pl-group.com.ua