Правовий статус військового спостерігача

Нормативно-правові акти, які були використані при проведенні дослідження:

1. Конвенция о законах  и обычаях  сухопутной войны от 5 (18) октября 1907 года;

2. Угода   про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої  вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців від 26.04.96р. N 144/96-ВР, м. Москва;

3. Податковий Кодекс України  від 23.12.2010р.  N 2856-VI;

4. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 02.12.2010р.  N 2756-VI;

5. Закон України «Про участь в міжнародних миротворчих операціях» від 30.03.2010р. N 1941 – VI;

6. Закон України “ Про Збройні Сили Українивід 0.10.2010р.  N 2592-VI;

7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про комісії для розгляду питань, пов’язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.05.2006 р N 726;

8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни» від 12.05.1994 р. № 302;

9.  Постанова Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 17.07. 2009 р. N 744;

10. Типове положення «Про комісії для розгляду питань, пов’язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 02.10.2003 р. за N 891/8212;

11. Указ Президента України «Про надання статусу учасників бойових дій громадянам України, які брали участь у міжнародних миротворчих операціях» від 17.06.2008р. N550/2008;

 

Визначення термінів

Стаття 1 Закону України ««Про участь в міжнародних миротворчих операціях» від 30.03.2010р., наводить наступні визначення термінів:

міжнародні миротворчі  операції  – міжнародні дії або заходи, які здійснюються за  рішеннями  Ради  Безпеки  ООН  відповідно  до Статуту  Організації  Об’єднаних Націй,  ОБСЄ,  інших регіональних організацій,  які  несуть  відповідальність  у  сфері  підтримання
міжнародного  миру  і  безпеки,  згідно  з  положеннями глави VIII Статуту  ООН,  а  так само дії і заходи багатонаціональних сил, що створюються  за  згодою  Ради  Безпеки  ООН,  які проводяться під загальним контролем Ради Безпеки ООН з метою:
запобігання виникненню    міждержавних     або     внутрішніх конфліктів;

врегулювання або створення умов для  врегулювання міждержавних,  а також  внутрішніх  конфліктів  за  згодою  сторін конфлікту  або з використанням примусових заходів за рішенням Ради Безпеки ООН,  що може включати,  зокрема, спостереження і контроль за  додержанням  угод  про  припинення вогню та інших ворожих дій, роз’єднання сторін,  які конфліктують, роззброєння і розформування їх підрозділів, виконання інженерних та інших робіт;

подання гуманітарної   допомоги  населенню,  яке  постраждало внаслідок міждержавних або внутрішніх конфліктів;

виконання міліцейських (поліцейських) функцій по забезпеченню безпеки і додержання прав людини;

подання допомоги у подоланні наслідків конфліктів;

усунення загрози миру, порушень миру чи акту агресії;

миротворчий контингент   –   військові  підрозділи,  оснащені відповідним озброєнням і військовою технікою, засобами підтримки і зв’язку,  що  направляються  Україною  для  участі  в  міжнародних миротворчих операціях,  у тому числі військові підрозділи Збройних Сил України,  інших військових формувань,  котрі входять до складу об’єднаних військових підрозділів, що створюються спільно з іншими державами  для участі у міжнародних миротворчих операціях (спільні батальйони тощо);

миротворчий персонал   –   окремі    військовослужбовці   та працівники Збройних Сил України, інших військових формувань, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та інших державних  органів і цивільних установ України,  які направляються Україною для участі  в  міжнародних  миротворчих  операціях  і  не входять до складу миротворчого контингенту;

матеріально-технічні  ресурси та послуги – матеріально-технічні ресурси та послуги, що надаються Україною для використання  в  міжнародних  миротворчих  операціях, у тому числі бойова і спеціальна техніка, окремі види озброєнь, засоби зв’язку, транспортні засоби з екіпажами, продовольство, медикаменти тощо.

Відповідно до  п.2 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 02.12.2010р., учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших військових формувань, створюваних Верховною Радою України, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.

Згідно з п.11 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 02.12.2010, учасниками бойових дій визнаються особи, які були залучені командуванням військових частин, державними і громадськими організаціями до розмінування полів і об’єктів народного господарства, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.

Порядок встановлення статусу учасника бойових дій

Порядок встановлення статусу ветеранів війни – учасників бойових дій врегульований постановами Кабінету Міністрів України: від 12 травня 1994 року № 302 “Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни”, від 02 січня 1995 року № 1 “Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302” та від 13 січня 1995 р. №16 “Про застосування пункту 2 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту”, наказами Міністра оборони України «Про затвердження Інструкції про порядок видачі посвідчень, нагрудних знаків ветеранів війни» від 31 березня 1996 року №87 та «Про затвердження Положення про комісії для розгляду питань, пов’язаних із встановленням статусу ветеранів війни» від 26 липня 1996 року №208.
Ними, зокрема, визначено, що “Посвідчення учасника бойових дій” і нагрудний знак видаються органами Міноборони, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, Міністерства внутрішніх справ, Держспецзв’язку, МНС за місцем проживання ветерана.

Посвідчення видаються на підставі одного з таких документів: “Посвідчення учасника війни”, “Свідоцтво про право на пільги”, “Посвідчення учасника бойових дій”, довідки про визнання учасником бойових дій, виданої органами Міноборони, МВС, Держспецзв’язку, МНС, СБ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, МЗС.

Для встановлення статусу ветерана війни – учасника бойових дій необхідно звернутись до військового комісаріату. Саме на них покладене вирішення завдань довідкової і пошукової роботи, підготовки матеріалів до розгляду відповідними комісіями та видачі посвідчень, а встановлення статусу учасника бойових дій – на комісії, які створені відповідними органами Міноборони, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, Міністерства внутрішніх справ, Держспецзв’язку, МНС та в обласних військових комісаріатах.

При неможливості вирішення комісією військового комісаріату питань про встановлення статусу ветерана війни відповідні матеріали направляються на розгляд комісії Міністерства оборони України щодо вирішення спірних питань зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби для призначення пенсій військовослужбовцям та розгляду спірних питань, пов’язаних із встановленням статусу ветеранів війни відповідно до Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту».

Рішення про визнання громадянина учасником бойових дій приймають комісії, які створені в Кримському республіканському, обласних, Київському та Севастопольському міських військових комісаріатах на підставі архівних довідок.

При відсутності (з незалежних від військовослужбовця обставин) необхідних архівних документів, що підтверджують безпосередню участь в бойових діях, дозволяється брати до уваги: показання свідків (не менше двох, нотаріально завірених), які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником; довідки відповідного періоду, завірені печаткою військової частини; грамоти, фотографії

(оригінали); газетні матеріали; історичні довідки, документи та інші архівні матеріали; письмові інструкції потрібного періоду, де вказані прізвище, ім’я та по батькові заявника; партійні документи, які підтверджують службу заявника у відповідний період;
інші документи, на підставі яких є можливість зробити достовірний висновок за заявою.
При цьому посвідчення до знака “За розмінування” належить до інших документів, на підставі яких комісії роблять достовірний висновок.

Необхідно враховувати, що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.98, при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено не судовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Зокрема, не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов’язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення навчального закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу (не суду) в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.

Питання щодо порядку встановлення статусу учасника війни регламентується Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту”, постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 N 726  “Про комісії для розгляду питань, пов’язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 “Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни”, Типовим положенням про комісії для розгляду питань, пов’язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту”, затвердженим у новій редакції наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 6 серпня 2003 року та зареєстрованим у  Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2003 року за № 891/8212, іншими нормативними актами.

Підставою для встановлення комісіями статусу учасника війни можуть бути довідки, що опосередковано підтверджують факт роботи в період війни: особові рахунки та відомості на видачу заробітної плати, висновки медико-соціальних експертних комісій, посвідчення, атестати, характеристики, евакуаційні листи, документи держав, з якими підписані міжнародні угоди, довідки органів внутрішніх справ, суду, органів прокуратури, дізнання та слідства, довідки партизанських загонів, підпільних груп, акти, довідки заготівельних організацій, кооперативних об’єднань, управлінь сільського господарства, відповідних місцевих та інших органів державної влади та громадських організацій, дані господарських книг, довідки архівів та інших органів, посвідчення про урядові нагороди, нагородні листи, почесні грамоти та інші документи.

У разі відсутності документів та інших доказів факт роботи в період війни підтверджується показаннями не менше двох свідків.

Свідками можуть бути особи:

які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі колгоспі) або в одній системі, або в одному населеному пункті і мають документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника;

які підтверджують факт роботи заявника і мають документи (підтвердження) про факт свого перебування на підприємстві, в установі, організації, де працювала особа, про яку вони свідчать;

які є ветеранами війни, статус учасника війни яким (про факт їхньої  роботи за час, про який вони свідчать) встановлено показаннями свідків.

При цьому свідками можуть бути особи, які на час підтвердження факту роботи заявника досягли 14-річного віку.

Поважними причинами, що враховуються при відсутності необхідних документів заявника на отримання статусу учасника війни, вважаються такі: стихійне лихо, аварії, катастрофи, епідемії, епізоотії, воєнні дії, пожежі, ліквідація підприємств, установ, організацій, відсутність правонаступника, незбереження архіву з невідомих причин, недбале зберігання документів, інші.

Встановлення статусу ветеранів війни – учасників бойових дій здійснюється винятково комісіями Міністерства оборони України та інших військових формувань, де громадяни України перебувають на військовому обліку відповідно до відомчих нормативних рішень. Зокрема, у Міністерстві оборони України цей процес регламентується наказами Міністра оборони України.

Відповідно до вимог зазначених нормативних актів на військовослужбовців, які були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії, подаються наступні документи:

на військовослужбовців постійного складу (особовий склад військових частин, військові спостерігачі, військові поліцейські):

витяг з наказу по особовому складу про призначення на посаду в частину, яка перебуває у складі миротворчих сил;

витяг з розділу № 12 особової справи військовослужбовця про проходження військової служби у складі миротворчих сил;

довідка про участь у бойових діях встановленого зразка, видана військовою частиною, яка входить до складу миротворчих сил;

на військовослужбовців, які перебували у відрядженні для виконання завдань командування:

– витяг з наказу відповідного командира (начальника) про направлення у відрядження;

– копія  посвідчення про відрядження з відповідними відмітками про прибуття та вибуття;

– витяг з наказу по стройовій частині з військової частини, в яку вони були направлені у відрядження;

– довідка про участь у бойових діях встановленого зразка, видана військовою частиною, яка входить до складу миротворчих сил.

Визнання військовослужбовця учасником бойових дій у цих випадках здійснюється колегіально: комісією Міністерства оборони України щодо вирішення спірних питань зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби для призначення пенсій військовослужбовцям та розгляду спірних питань, пов’язаних із встановленням статусу ветеранів війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту” – стосовно військовослужбовців Міністерства оборони України, військових частин, установ та організацій безпосереднього підпорядкування Міністерства оборони України.

 

Пільги, що надаються учасникам бойових дій:

–  безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;

–  безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України;

– 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);

–  75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім’ю);

–  75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;

– виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

–  безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;

– користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи

– щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;

–  першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

–  переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації;

–  одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинківі благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;

–  безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

–  звільнення від сплати прибуткового податку з усіх одержуваних ними доходів, податку з власників транспортних засобів (не більше одного транспортного засобу), земельного податку

–  позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів – додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім’ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім’ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.

Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Дану виплату, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам – за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, – за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Громадянам, які належать до кількох категорій осіб згідно з Законом, виплачується одна допомога – у більшому розмірі.

Сума разової грошової допомоги, що належала особі згідно з цим Законом і залишилася неодержаною у зв’язку з її смертю, не включається до складу спадщини і виплачується батькам, чоловіку (дружині), дітям особи, якій передбачена виплата разової грошової допомоги, або родичам, що проживали разом з нею.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про участь в міжнародних миротворчих операціях» від 30.03.2010  Вислуга років   і  трудовий  стаж  громадян  України  за  час виконання  обов’язків  у   складі   миротворчого   контингенту   і миротворчого  персоналу  обчислюються  з розрахунку один місяць за три місяці.

Загальний висновок:

Український військовослужбовець,  направлений наказом Міністра оборони України в якості спостерігача в рамах міжнародної угоди для участі у міжнародній миротворчій операції та був залучений до розмінування полів, має право бути визнаним учасником бойових дій згідно п.2 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 02.12.2010р., оскільки:

1) учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших військових формувань, створюваних Верховною Радою України, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії;

2) учасниками бойових дій згідно п.11 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 02.12.2010р., визнаються особи, які були залучені командуванням військових частин, державними і громадськими організаціями до розмінування полів і об’єктів народного господарства, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.

Визнання військовослужбовця учасником бойових дій здійснюється колегіально: комісією Міністерства оборони України щодо вирішення спірних питань зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби для призначення пенсій військовослужбовцям та розгляду спірних питань, пов’язаних із встановленням статусу ветеранів війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту” – стосовно військовослужбовців Міністерства оборони України, військових частин, установ та організацій безпосереднього підпорядкування Міністерства оборони України.

Учасник бойових дій має право на пільги,  які зазначені в ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 02.12.2010р.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про участь в міжнародних миротворчих операціях» від 30.03.2010р., вислуга років   і  трудовий  стаж  громадян  України  за  час виконання  обов’язків  у   складі   миротворчого   контингенту   і миротворчого  персоналу  обчислюються  з розрахунку один місяць за три місяці.

Professional Legal Group
Kyiv, Ukraine
Ph.: +38 (093) 086-18-19
E-mail: office@pl-group.com.ua
www.pl-group.com.ua

Portfolio: 

Proudly powered by WordPress | Theme: Lean Blog by Crimson Themes.